Велика країна від Карпат до Сахаліна?..

Напрямок визначають лідери. Трапляється й таке, що лідери — вибачте, але й вони, як оселедці, бувають різної свіжості — не усвідомлюють наслідків власних вчинків.

Наприклад, важко стверджувати, що новообраний президент серйозно планує позбавити Україну незалежності, суверенітету чи навіть державності.

Він ж бо присягав на Святому письмі, що берегтиме Україну як найдорожче!

Проте важко виключати, що одного дня Віктор Янукович, несподівано в тому числі і для самого себе, прокинеться в іншій країні. А разом з ним — усі ті понад 90 відсотків українців, котрі не полінувалися дійти у 1991 році до виборчих дільниць, аби віддати свій голос за незалежність України.

Не відомо, чи голосував тоді депутат Донецької облради Янукович за незалежність. Та й українці ніколи раніше так масово не вчиняли волевиявлення. Й, очевидно, вже не будуть.

Бо ж нам в голови вбили, що “нічого змінити не можна”. Що напрямки визначають лідери. І що навіть Майдан — це такий собі історичний казус.

Тепер, за словами Кучми, “сітуація обнулілась”.

Юрій Бойко — міністр з питань ТЕК. І є підстави вважати, що Україну втягнуть в черговий консорціум чи “Росуекренерго” (спеціальний привіт групі Фірташа — Льовочкіну та Хорошковському).

Ведучий сепаратистського з’їзду в Сєвєродонецьку Тихонов — людина, котра в 2004-му поставила під сумнів територіальну цілісність країни — відповідає в уряді за регіональний розвиток.

Дмитро Табачник навряд чи не узгоджуватиме підручники для українських шкіл у Москві, бо ж за російську як другу державну Дмитро Володимирович агітує, не соромлячись.

Василь Цушко тільки вчора отримав довідку про закриття проти нього кримінальної справи, а вже завтра піде по “Мерседес” для потреб міністра економіки та будувати нову піраміду під кодовою назвою “Чесні тендери державних закупівель ім. Ткаченка — Богословської”.

Що там казати: сам новопредставлений прем’єр, росіянин за національністю, судячи з його автобіографії, — сьогодні чи не вперше заговорив мовою держави, народ якої найняв його працювати особою за номером 2.

Питання навіть не у складі уряду, не у свідомості людей, котрі стали його членами, не у легітимності “коаліції тушок”. Мова навіть не про “мовчання ягнят” Конституційного суду.

Питання у політичній волі першої особи держави. Гаранта Конституції. На яку, до речі, Віктор Федорович уже начхав — освятивши своєю присутністю в парламентській залі “тушкову коаліцію”.

Питання у тому, як президент відреагує на ситуацію, котра в істинно європейській державі була б розцінена як загроза номер один.

Днями на мою адресу надійшов лист від депутата Держдуми Російської Федерації, голови комітету з питань економічної політики і підприємництва Федорова Є.О. У ньому йдеться про розбудову … Великої України, у складі нинішніх України, Росії та Білорусі.

Нова країна — “від Карпат до Сахаліна” — дослівна цитата.

Далі — зі скороченнями.

“02 марта 2010 г. №123/10 — ЕФ Уважаемый Остап Михайлович!

Политическая и экономическая практика показала насущную необходимость воссоздания геополитического образования — большой Европейской Украины (с Россией и Белоруссией) от Карпат до Сахалина. Мировой опыт интеграции (…) доказал её эффективность в условиях мирового финансового кризиса. (...) Однако в глобализирующемся мире речь идет не только об экономическом давлении извне, но и о культурном, политическом доминировании более сильных государств или групп государств.

В представленных “Принципах работы по воссозданию на пространствах Украины, Белоруссии и России Единого государства (2010-2020 годы)” предложены базовые механизмы осуществления интеграции трех государств с дальнейшей перспективой создания Единого государства. (…) Принципом интеграции трех государств станет консенсус всех политических сил и групп Украины, России и Белоруссии.

Предлагаем начать работу с создания в первом полугодии 2010 года организационного комитета и выработки принципов работы по воссозданию Единого государства.” (...)

“Наша цель — обеспечить не позднее 2020 года гражданам Украины, Белоруссии и России высокий уровень жизни, при котором продолжительность жизни составит не менее 75 лет, а доля среднего класса не менее 70 процентов населения, выше самых быстстроразвивающихся европейских стран.

Cредство достижения цели — создание на пространстве нынешних Украины, Белоруссии и России единого современного зффективного государства (со столицей в городе Киеве), способного гарантировать своим гражданам комфортные и безопасные условия жизни, широкие возможности для реализации творческого и трудового потенциала, свободу выбора профессии и места жительства, развитие самобытных культур всех народов и этносов. (...)

Первоочередные задачи.

— единство социальных стандартов;

— формирование единого пространства медицинского страхования;

— единая система стандартов качества питьевой воды и продуктов питания;

— реформа коммунальных систем;

— обеспечить население качественным жильем, что придаст необходимую мобильность трудовым ресурсам;

— сформировать единое образовательное пространство, перейти к единым образовательным стандартам;

— всестороннее развитие национальных культур, проживающих на территории Украины, Белоруссии и России, национальных языков, закрепление обязанностей государства по созданию условий для развития языков малых народов;

— придать украинскому, белорусскому и русскому языкам статус государственных языков единого государства;

— единое информационное пространство, в том числе и с использованием европейского опыта;

— свобода религиозных отправлений.

2. В области экономики.

Переход к единой денежной единице;

Создание единого таможенного пространства;

Создание общего продовольственного резерва;

Формирование единого рынка интеллектуальной собственности;

Формирование единого рынка труда;

Создание единой системы управления и обеспечения Украины, Белоруссии и России энергетическими ресурсами и продовольствием;

Переход к единым стандартам технического регулирования;

Унификация налогового законодательства.

3. В области политической.

— добиться предварительного согласия всех основных политических сил наших государств;

— сформировать наднациональные политические организации, общественные объединения, (...) основной целью которых станет формирование широкой общественной поддержки идеологии создания единого государства. В последующем на их основе будут сформированы полноценные политические партии единого государства, (...) а также иные общественные институты — профсоюзные, молодежные, творческие и иные организации и союзы;

— сформировать наднациональные органы власти и управления, включая органы управления таможенным пространством, банковской системой, пенсионного и социального обеспечения, оборонительного союза. Всеобщие равные прямые выборы в парламент единого государства. Принятие Конституции единого государства;

— сформировать общие требования и осуществить реформу муниципального и регионального управления.

Выполнение этих задач обеспечит взаимное укрепление национальных курсов Украины, Белоруссии и России. Во внешнеполитической сфере появление нового сильного государства обусловит его доминирующую роль и возможность формирования международных правил на мировой арене, как в военно-политической, так и финансовой сферах.

Мы убеждены в том, что главным и ключевым условием реализации нашего геоисторического проекта является последовательное интеграционное государственное строительство в целях создания к 2020 году нового высокоэффективного Украинско-Белорусско-Российского государства со столицей в Киеве, объединяющего регионы от Кольского полуострова до Крыма, от Карпат до Сахалина, от Буга до Байкала.”

За моїми даними, подібні листи отримали щонайменше 50 депутатів українського парламенту.

Жоден з них — наскільки мені відомо — публічно не відреагував на подібне звернення. Воно щонайменше суперечить клятві, котру давав кожен, хто отримував депутатський мандат.

Пропозиція депутата Держдуми РФ змінити державні кордони нинішньої України, її статус поки не стали предметом розгляду Ради Нацбезпеки та оборони, не викликали зацікавленості СБУ та зовнішньої розвідки.

Більше здивування, звичайно ж, викликала б пропозиція польського колеги чи депутата Литовського Сейму відновити Річ Посполиту.

Якось так повелося, що наші сусіди з західного боку перед тим, як пропонувати співпрацю навіть гуманітарного рівня, мають “дурну звичку” перечитувати Конституцію України. А разом з тим — ставитися до нас з повагою, що притаманна у стосунках цивілізованих держав.

Бо ж не тільки для тих, хто голосував за нашу незалежність, а й для світу, котрий її визнав, Україна — суверенна та цілісна держава. Крапка.

І у цій жирній чорній точці — найбільша небезпека президента Януковича.

Бо якщо він не просто базікатиме про ЄЕП, митний союз чи якусь чергову нав’язану кремлівськими ГРУшниками ініціативу щодо України, а спробує здійснити хоч крок, хоч півкроку в напрямку пропонованих “вєлікіх Україн” — то навряд чи тих понад 90 відсотків залишаться вдома, спокійно споглядаючи за втратою майбутнього наших дітей.

P.S. Для всіх тих, хто планує звинуватити мене у русофобстві, повідомляю, що маю дружні стосунки з депутатами Державної думи РФ та іншими російськими політиками. Вільно володію російською. Та планую на власні очі побачити Соловки.

Остап СЕМЕРАК