ДАЙДЖЕСТ

Уряд вперше за час війни отримав більше грошей, ніж витратив. Чому серпневий успіх держбюджету може не повторитися

[08:00 02 сентября 2022 года ] [ Forbes-Украина, 1 вересня 2022 ]

У серпні Україна отримала рекордну місячну суму іноземної допомоги — $4,6 млрд.

Це не лише дозволило уряду закрити більшість бюджетних потреб, а НБУ — не збільшувати друк гривні, що у свою чергу знизило тиск на валютний ринок. Вперше з початку війни сукупні надходження до держбюджету перевишили видатки (які також цього місяця були рекордно високими). Але значить це, що державі вистачить грошей і на останні чотири місяці року?

У серпні вперше з початку повномасштабної війни з Росією сукупні надходження до державного бюджету перевищили видатки: 305,6 млрд грн проти 256,6 млрд грн, свідчать дані Міністерства фінансів. Чи значить це, що ситуація у держфінансах налагодилась і вже не є такою критичною, як у перші місяці війни?

Технічно — так. Результат серпня став можливим завдяки рекордній сумі зовнішньої допомоги протягом місяця та кращим надходження від податків. Однак успіхи можуть не повторитися, тоді як старі проблеми залишаться і у останні місяці року. Зокрема — великі борги перед військовими, нерівномірність підтримки від партнерів та ризики надскладного опалювального періоду.

Де держава братиме гроші?

Як гроші США, ЄС та навіть Албанії допомогли держбюджету у серпні

Сумарні надходження бюджету у липні були суттєво нижчими: близько 250 млрд грн. У серпні держфінансам особливо допомогла рекордна допомога партнерів: майже $4,6 млрд.

Загалом зовнішня допомога з початку війни сягнула $17,42 млрд або 55,9% від загального фінансування бюджету. Для порівняння, НБУ, який фінансує бюджет шляхом емісії або незабезпеченого “друку” гривні, надав уряд еквівалент у $9,3 млрд.

Протягом серпня Україна отримала €1 млрд кредиту від ЄС, €200 млн від Італії, $350 млрд від Канади, $88 млн від Світового Банку та $1 млн гранту від Албанії (перший фінансовий внесок цієї країни). Найбільшим внеском стали грантові кошти у $3 млрд, надані США через Світовий банк.

У липні загальна сума іноземного фінансування складала $2,7 млрд (всі отримані кошти були грантовими — $1,7 млрд від США та €1 млрд від Німеччини).

За словами міністра фінансів Сергія Марченка, за підсумками року Україна розраховує отримати приблизно $30 млрд зовнішньої допомоги. У вересні очікується останній транш гранту США — $1,5 млрд. Також Мінфін очікує у вересні та на початку жовтня отримати макрофінансову допомогу від ЄС (ще близько €8 млрд).

Фінансування бюджету з початку повномасштабної війни Фото Міністерство фінансів України

Бізнес знову платить податки

Інший позитив — кращі результати з фіскальних надходжень (податки, збори та митниця). Фінансування держбюджету за рахунок власних ресурсів у серпні склало приблизно 134 млрд грн, підрахував заступник голови фінансового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк (фракція “Голос”).

З них — 70 млрд дали податки, що на 17% більше до серпня минулого року. З урахуванням відшкодування ПДВ екпортерам, за оцінкою Железняка, чисті податкові доходи сягнули близько 61-63 млрд грн. Ще 30 млрд грн надійшло від митниці (+31% або 7,1 млрд грн до липня).

Перформанс податкової завдячує відновленню економічної активності. Кращим результатам митниці сприяло відновлення з 1 липня довоєнного оподаткування імпорту та повернення ввізних мит, а також зниження курсу гривні.

Свій вплив мало і розблокування частини морських торговельних портів для експорту зернових на початку серпня. Це має принести економіці 5,5 млрд у 2022 році, порахували в KSE Агроцентрі. Наразі угода підписана на 120 днів та включає лише порти Одеської області, але згодом вона може бути продовжена та охопити й порти Миколаєва, йдеться у серпневому економічному огляді Центру економічної стратегії.

Міністерство фінансів навпаки у серпні залучило через військові держоблігації рекордно малі 10,8 млрд грн. НБУ разом з тим другий місяць поспіль фінансує бюджет у межах заявленої раніше стелі у 30 млрд грн. До прикладу, у червні регулятор “надрукував” для уряду 105 млрд грн, понад третину із загальної суми, наданої з початку війни.

Скільки Україні коштує війна

Втім, навіть за умови, що всі кошти від міжнародних донорів надходитимуть вчасно та стабільно, а ситуація в економіці принамні не погіршуватиметься, надходжень, які отримує держбюджет може не вистачити на наступні чотири місяці. Потреба у фінансуванні бюджету, як і раніше складає $5 млрд на місяць, про що постійно говорять українські політики та урядовці.

Своїх доходів Україні не вистачає навіть на покриття видатків на оборону. Загальні держвидатки за перші сім місяців року становлять 1,366 трлн грн. Тобто у середньому держава витрачала цьогоріч щомісяця близько 195 млрд грн.

Серпневі видатки у 256,6 млрд грн — найвищий обсяг з початку війни. Попередній пік був у червні (248,7 млрд грн), тоді як у липні видатки знизилися до 174,9 млрд грн. Чим пояснити такий приріст у серпні? Урядом гасив заборгованість перед сектором оборони, каже Железняк. За його словами, заборгованість держави перед військовими досі становить десятки мільярдів гривень.

За даними НБУ, у січні-липні 2022 року на оборону та сектор громадського порядку держава витратила 612,8 млрд грн або майже 45% всіх видатків зведеного бюджету. У липні лише на грошове утримання військовослужбовців держава витратила 62 млрд грн. При цьому уряд не може використовувати міжнародну допомогу на військові потреби.

Виходячи зі статистики видатків за останні місяці, можна припустити, що за поточної воєнної ситуації видатки на оборону стабілізувалися, зазначено в огляді від ЦЕС. Проте країна продовжить страждати від збитків спричинених війною та потребувати нових коштів. У третьому та четвертому кварталі цього року українська економіка скоротиться на 37,5%, порівняно з 39,3% у другому кварталі, що в цілому за рік дасть падіння на 33%, очікують в НБУ.

Попереду — опалювальний сезон. Найбільші ризики повʼязані не з браком газу чи вугілля, а насамперед із можливими атаками РФ на енергетичну інфраструктуру у періоди пікових навантажень. Разом з тим, споживання газу в країні скоротилося приблизно на 40%, зазначає у звіті ЦЕС Євген Червяченко, консультант Berlin Economics. “При сприятливій зовнішній та внутрішній ситуації накопичених запасів буде достатньо для задоволення попиту”, — вважає Червяченко.

Світлана ЗАРАЖЕВСЬКА