Цього тижня Європарламент утретє схвалив продовження тимчасових заходів щодо лібералізації торгівлі для України ще на 12 місяців — до 5 червня 2025 року. Безперечно, йдеться про підтримку та солідарність із Україною, яка веде війну з РФ. Але без обмежень не обійшлося, — ЄС подбав про власних фермерів, аби запобігти новим скандалам і блокуванню кордонів.
Нові правила
Пошматований багатотижневими пошуками компромісу між Брюсселем і членами ЄС та аргументами Києва, порізаний обмеженнями в угоду європейським фермерам, новий режим торгівлі передбачає нові правила гри.
Перше. Для захисту власних ринків Єврокомісія (ЄК) може запустити екстрене гальмування на особливо чутливі для ряду країн спільноти агропродукти з міткою “зроблено в Україні”.
Список чутливих такий: птиця, яйця, цукор, овес, крупи, кукурудза, мед. “Екстрене гальмування” або, інакше кажучи, оперативне обмеження на українське продовольство можливе протягом 14 днів (раніше — 21) за умови різкого сплеску постачання.
Друге. Запроваджується поняття “середній обсяг імпорту”. Період узято для визначення допустимих обсягів: 2022—2023 роки плюс друга половина 2021-го (загалом 30 місяців). Якщо імпорт до ЄС перевищить середній обсяг імпорту, зафіксований у погоджених сторонами часових межах, умови угоди буде переглянуто. ЄК введе квоти й мита на товари UA.
Третє й головне. ЄК може вжити будь-яких заходів, які вважатиме за потрібне, якщо через українське збіжжя виникнуть значні перекоси на ринку ЄС загалом або на ринку однієї чи кількох держав-членів ЄС.
На особливому контролі — пшениця, хоч вона до “списку чутливих” не потрапила. (Рішення ще напрацьовують.) Нагадаємо, що саме через цю культуру почалися протести в Польщі наприкінці 2022-го — на початку 2023 року.
Готові купувати
Насправді більшість країн Європи досить динамічно купує українське. Європа, доступ до ринків якої був обмежений квотами й тарифами зони вільної торгівлі (ЗВТ), 2022 року на знак солідарності та підтримки Києва відчинила ворота, аби щедрий віз із продуктами доїхав від українського поля до виделки вибагливого споживача.
За результатами 2022 року Україні вдалося заробити більш як 13 млрд євро на постачанні харчів на ринки ЄС. Практично за півроку дії режиму “без мит і квот” (із 5 червня 2022 року) обсяг вітчизняного постачання до ЄС зріс більш як на 6 млрд євро.
Результати 2023 року теж непогані — 11,8 млрд євро. Так, валюти заробили менше. Але згадайте активні протести в прикордонних країнах ЄС, котрі стартували навесні 2023 року й не вщухають досі.
За результатами 2023-го ми залишаємося в топ-3 найбільших постачальників продовольства до ЄС після Бразилії та Великої Британії. На нашу частку припадає 7% загального імпорту ЄС.
Шкода, звісно, що шанс продавати без будь-яких обмежень втрачено. Але за умови правильно вибудуваної комунікації та постійного контакту з країнами ЄС (а не лише з Брюсселем) є всі шанси утримати експорт за результатами 2024 року на рівні 10—11 млрд євро.
Свіжі дані. За перший квартал 2024-го, згідно з даними Державної митної служби (ДМС), експорт українського продовольства становить 6,5 млрд дол., більш як 50% припадає на ринки ЄС. Отже, теза про готовність Європи купувати українське є більш ніж робочою.
Попри перестороги, протести, черги на кордоні, попит на наше збіжжя є. Європейський бізнес, купуючи українське, має грубі додаткові заробітки. Приклад — малина, яку Польща купує в нас, пакує, а потім продає всередині ЄС.
Купити-заробити
Замість тисячі слів — заява Угорщини, яка попри вимоги фермерів не запроваджуватиме знову заборони на мед із України. Одностороння заборона імпорту, на думку угорських чиновників, не мала позитивного впливу на місцевий ринок, оскільки оптові закупівельні ціни не зросли, як сподівалися фермери. Водночас компанії, які упаковували й експортували мед до ЄС, зазнали втрат.
Отже, мед, що потрапив до списку “чутливих”, навіть за умови перевищення середніх обумовлених обсягів постачання продаватимуть у ЄС. Тим більше, що мито не є критичним — 17,3%.
Цифри це підтверджують — у першому кварталі 2024 року експорт меду становив 22,806 тис. тонн на 43,548 млн дол., згідно з інформацією ДМС. Український мед активно купували Німеччина — 12,37 млн дол. (28%), Польща — 4,85 млн дол. (11%), Франція — 3,7 млн дол. (8,5%). Приріст порівняно з першим кварталом 2023-го становить 39%.
Іще одна солодка позиція в списку “чутливих” — цукор. Вітчизняним цукровикам не пощастило. Розширення періоду, щодо якого обраховується можливий обсяг постачання товару до ЄС, грає проти них, бо 2021-го постачання на зовнішні ринки було мізерним. Це означає фактично мінус 100 тис. тонн потенційного експорту.
Немає сумніву в тому, що Європа (Франція, Німеччина, Польща — великі виробники цукру) чинитиме опір українському солодкому піску, постачання якого на ринки ЄС 2023-го зросло більш як утричі. А втім, 2024 року Європа вже придбала понад 440 тис. тонн українського цукру.
Дивно, що до списку “чутливих” потрапила кукурудза, адже попит на неї в ЄС є. А отже, на перевищення ліміту Європа, найімовірніше, заплющить очі. Адже ніхто не чув нарікань від Іспанії, яка є одним із найбільших покупців кукурудзи, на те, що продовольство з України дестабілізувало ринок.
У зоні ризику
Взагалі список “чутливих” умовно можна розділити на дві частини: продукти, які ЄС купує, й продукти, проти яких протестує.
Зараз ідеться про зернові. ЄС досить динамічно імпортував збіжжя з України до травня 2023 року, але з червня 2023-го постачання продовольства було нижчим за рівень 2022-го, а наприкінці 2023 року наблизилося до рівня 2021-го.
На загал імпорт українських зернових залишився на високому рівні: збільшився за результатами 2023 року на 476 млн євро, або на 10%. Імпорт пшениці зріс удвічі проти 2022 року й сягнув 6,2 млн тонн.
Схвильовані, затамували подих виробники борошна, адже на тлі відсутності регулярних контейнерних перевезень продажі в ЄС — це можливість заробляти. Тим більше, що Україна зі своїми 100—120 тис. тонн борошна за сезон не робить погоди на внутрішньому ринку ЄС ємністю 1,2 млн тонн.
Найбільше їх лякає повернення до квот і мита. В межах режиму ЗВТ квота на пшеницю — мільйон тонн — включала й борошно. А тому експортери борошна ретельно відстежують постачання пшениці до ЄС, бо саме від них воно залежить.
Тут маємо дещо заспокоїти борошномелів. Цілком імовірно, що 2024 року пшениця не баламутитиме євроринок. Причин декілька: 1) тотальний контроль над постачанням; 2) порти, що вже дають змогу Україні здійснювати морські перевезення; 3) невтішні види на врожай: перший прогноз — 19 млн тонн, або мінус 3 млн проти попереднього року.
Чи буде новий скандал?
Навіть претендент є — м’ясо птиці. За даними ЄК, за два місяці 2024 року Україна продала до Європи 29 тис. тонн цього м’яса. З погляду обсягів Україна погоди не робить, хоча якщо порівняти з тими квотами, які ми мали до 2022-го, постачання істотно збільшилося.
Трагедії з того, що частина продовольства матиме лімітований доступ до європейського споживача, ніхто не робить, тим більше, що велика Одеса (порти) завдяки нашим військовим працює. Є сподівання на відновлення контейнерних перевезень. Водночас втрачати такий “смачний” ринок не хочеться, тому українці шукають можливості.
Схема №1. Домовленості на рівні окремих країн. За домовленістю між урядами України та Румунії 2023 року на тлі заборони експорту українського цукру Румунія прийняла 20 тис. тонн.
Схема №2. Придбати виробничий майданчик чи створити виробництво на теренах ЄС.
Утім, варіантів співпраці набагато більше. Часто-густо можливості з’являються, коли виникає дисбаланс між попитом і пропозицією та починаються цінові гойдалки.
Приклад: 2022-го наші молочники добряче заробили на постачанні вершкового масла до ЄС. Хоча вже 2023-го ситуація була з точністю до навпаки: масло з ЄС підтримувало пропозицію на українському ринку.
***
Програму-мінімум — пролонгацію режиму безмитної торгівлі ще на 12 місяців, нехай навіть із обмеженнями, — виконано. А далі час покаже. Головне, що бізнес бачить перспективи на ринку ЄС.
Скандалів і конфліктів буде ще чимало. Особливо з урахуванням того, що після Бельгії ротаційне головування в ЄС згідно з розкладом візьме на себе Угорщина. А вона є не вельми лояльною до українських харчів.
Лариса ГУК, експерт у галузі сільського господарства інформаційно-аналітичного центру “АГРО ПЕРСПЕКТИВА”
Что скажете, Аноним?
[07:00 28 ноября]
[17:10 27 ноября]
07:40 28 ноября
07:30 28 ноября
17:50 27 ноября
17:40 27 ноября
17:00 27 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.