Свобода виховується несвободою, сказав колись поет Євтушенко. І мав рацію, бо ті хто пережили досвід несвободи дуже цінують можливість писати й говорити те, що думають, та виходити на мітинги проти влади. Досвід несвободи абсолютно руйнівний, сказала колись російська журналістка-емігрантка Олена Трегубова, ті, хто пережив несвободу, зламані всередині, вони не здатні відчути та оцінити свободу. І теж мала рацію. Бо коли бачиш, з якою обережністю та ретельністю намагається наш парламент каструвати законопроект 2450 про мирні зібрання, позбавивши народ можливості висловлювати свій протест, то розумієш, володарі мандатів, які ініціюють та підтримують законопроект, ніколи не стануть вільними. Ми вже оцінили свободу й звикли писати те, що думаємо, та виходити на демонстрації, але ці радянські люди завжди мріятимуть про рабів, а не про громадян, бо самі внутрішньо залишаються рабами.
Законопроект № 2450: влада намагається взяти передостанню барикаду демократії
Пам’ятаєте, що було в Росії кілька днів тому, 31 травня? Нагадаю: 31 травня в Москві люди вийшли на мітинги, захищаючи своє право на вільні зібрання (те, що й у нас планує відібрати влада), але ми це право поки що маємо. 31 травня в Москві став днем бійні. Там міліція поголовно затримувала учасників акції, а вікна воронків, у які кидали людей, закривали шторками. У воронках-автобусах рядові міліціонери тримали учасників мітингу, а полковники та підполковники били затриманих та ламали їм руки. Там ветеранам, яким за 80, зривали ордени, людей валили на землю, журналістам ламали техніку та затримували їх.
За тиждень до того, 22 травня, російські шахтарі з різних міст Кемеровської області намагалися вийти на акції протесту. Налякана попередніми акція шахтарів (14 травня) влада зробила все, щоб зірвати мітинги. В область завезли ОМОН з інших областей, оскільки місцеві бійці відмовився “контролювати” процес. Організаторів мітингу викликали, щоб перевірити на предмет вживання наркотиків, а в містах, на площах проведення мітингів, влада влаштували спартакіади соціальних працівників.
Нагадаю, що практика привезення ОМОНу з інших областей уже використовувалась у грудні 2008 року у Владивостоку, де бійці спеназу жорстко побили та розігнали учасників мітингу, котрі протестували проти підвищення ввізного митра на автомобілі. Ці люди, що живуть на краю землі, малу таку собі географічну пільгу — завозили в Росію дешеві японські авто. Хтось заробляв на цьому, а хтось тішився добрими й недорогими тойотами та нісанами. Тому, коли російська влада вирішила підняла ввізне мито на іномарки, народ Далекого Сходу піднявся на акції протесту. Привезений з Підмосков’я ОМОН жорстоко розганяв та бив людей, під час зачисток постраждали журналісти семи ЗМІ. На думку багатьох правозахисників, якщо в Україні буде прийнято закон 2450 у нинішньому його вигляді, такі події і в нас можуть стати реальністю. А тоді серед тих, кого битимуть орли Могильова — Януковича — Литвина можемо опинитися ми з вами, наші діти, друзі, приятелі, колеги...
Вільні зібрання — це основа основ демократичного суспільства. Далі, щоб стати авторитарною державою, владі залишиться лише скасувати демократичні вибори.
Чому поправки до законопроекту приховують — так само, як газові контракти?
Що це за законопроект такий — 2450?
Ще 2008 року ініціатором закону виступив Кабінет міністрів на чолі з Тимошенко.
Уже тоді правозахисники піддали його різкій критиці. У правовому висновку Української гельсінської спілки щодо першої редакції законопроекту 2450 ішлося про те, що документ пропонує хибний спосіб правового регулювання мирних зборів. “Свободу слід регулювати, окреслюючи межі, через які не можуть перейти органи влади, залишаючи інше на вільний розсуд осіб... Закон повинен встановити межі, за які не може йти державне регулювання мирних зібрань, — ішлося у висновку УГС. — Бо мирні зібрання за своєю природою часто є неорганізованим виявом людьми своїх думок... Мирні зібрання часто позбавлені таких рис, як структурованість та ієрархія...”
Помилковим вважали фундатори УГС визначення законопроектом певної особи, яка є “організатором” та яка є відповідальною за все, що відбувається. Спонтанність мирних зібрань диктується природою протесту й пояснює можливість відсутності організатора мирних зібрань. На думку фундаторів УГС, якщо організатора нема, це не причина, щоб припиняти мирні збори. А якщо у великих мирних зборів багато організаторів, то деякі положення закону про їхню відповідальність взагалі позбавлені сенсу, бо в них може бути різне бачення продовження зборів. І врешті, організатор мирних зборів не має владних повноважень. Від нього не можна вимагати зупиняти правопорушення або наказувати мирному зібранню розійтися...
Одне слово, УГС тоді нагадала авторам законопроекту, що “мирні зібрання — не паради військових...”
Ми докладно наводимо правовий висновок щодо першої редакції законопроекту тому, що деякі норми в тій чи іншій формі перекочували до законопроекту про мирні збори, що готується в парламенті до другого читання.
Впадає у вічі, що в текстах законопроектів, які готувались і до першого, і до другого читань нічого не сказано про відповідальність влади щодо демонстрантів. Ми зв’язалися з Віктором Мусі якою, який є одним з авторів першого законопроекту про “Свободу мирних зібрань”, від 2005 року та одним з авторів чинної Конституції. Він сказав, що вважає, обов’язковим у законопроекті прописати механізми відповідальності влади щодо її дій відносно мирних зібрань. Скажімо, законодавчо закріпити необхідність вести відеозйомку великих зібрань. А в перехідних положеннях законопроекту написати, що необхідно внести зміни в Адміністративне законодавство та Кримінальний кодекс, щоб закласти механізми відповідальності влади за її поводження з учасниками мітингів.
Цікаво, що поправки до тексту законопроекту, які готуються в парламентському комітеті з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин до другого читання, приховують від громадськості так само ретельно, як газові угоди двох останніх урядів.
Документу, який має виноситися на розгляд парламенту в середині червня, за даними на 2 червня, ще не було на парламентському сайті. Голова УГС Володимир Яворський звернувся до голови ВР Володимира Литвина з вимогою оприлюднити комітетські поправки до законопроекту, що розглядався у першому читанні.
Але цікаво, що на сайті можна знайти коротке зауваження головного юридичного управління ВР.
Там зазначено, що текст, який готується до другого читання, зазнав суттєвих змін, а за регламентом поправки до законопроекту мають вноситися в той закон, який приймався за основу. Тож, слід зрозуміти, парламентський комітет готує фактично новий закон. Народний депутат України Леся Оробець дістала (як вона каже: “Мій помічник фактично вирвав”) проект комітетських поправок до закону. Можемо припустити, що законопроект, виставлений на особистому блозі пані Оробець, і є тим документом, що готує комітет на друге читання.
Святая святих для існування мирних зборів: зберегти заявочний або декларативний принцип проведення мирних зібрань. Це тоді, коли громадяни не просять дозволу у влади, а повідомляють про проведення мирних заходів. Чи змінює законопроект цей принцип? Це питання ми адресували правозахисникам.
Член Громадської ради при Міністерстві внутрішніх справ України з питань забезпечення прав людини Володимир Чемерис вважає, що законопроект 2450 фактично перетворює Україну на Росію.
“У цьому проекті вводяться додаткові обмеження, — пояснив він. — Необхідність подавати заявку на мітинг за чотири дні, передбачена в документі, фактично змінює конституційний принцип декларативності зборів на дозвільний. Тим самим конституційний заявочний принцип проведення мирних зборів скасовується. Днями у Києві заборонили черговий мітинг. Хочу нагадати, що Київський окружний адмінсуд задовольняє всі позови щодо заборони мерією проведення мирних заходів. Це означає, що мерія на повну силу використовує механізми заборони. Законопроект пропонує широкі територіальні обмеження щодо проведення мітингів... Здається, на перший погляд, такі обмеження мають існувати. Але в Росії вони використовуються для заборони мітингів взагалі. Ну, подали люди заявку на проведення заходу в якомусь місці, і там раптом почали прокладати труби. Влада каже, вибачайте, ви перешкоджаєте діяльності й таке інше... Або, наприклад, у законопроекті вводиться поняття “спонтанні мирні зібрання”. При цьому зазначається, що спонтанні мирні зібрання можливі щодо подій, котрі мають суспільну вагу. А хто визначатиме суспільну вагу питання, яке зібрало людей? Влада? Такі обмеження характерні для країн саме з дозвільною системою. У країнах же де введено декларативний принцип проведення мирних зборів, відсутність попереднього повідомлення про їхнє проведення не є підставою для їх скасування. Окрему увагу автори документа приділяють складанню заявки на проведення зборів та персоні, яка організує зібрання. Для чого владі така детальна інформація про організаторів мітингу? Навіщо так детально описувати форму повідомлення про зібрання? Коли забагато вимог до форми заявки, то завжди є ймовірність того, що людина, яка складає заявку чи повідомлення, просто помилиться або, скажімо, не додасть документ, який підтверджує, що вона є громадянином України. Я думаю, що влада просто не візьме повідомлення про збори, мотивуючи це тим, що документи подано неправильно. Це така єзуїтська форма відмови...
Ініціатори законопроекти забороняють проводити мітинги іноземцям. А який сенс у цій забороні? Таких мітингів одиниці, і вони не несуть жодної загроза владі. Також забороняється виступати організаторами мітингів ув’язеним та людям, котрі піддані адміністративному арештові. Скажімо, відбувся арешт політичного лідера, а його прихильники хочуть провести пікет щодо його затримання. Людина може виступити організатором через свого адвоката. Візьміть будь-яке прізвище нинішнього опозиціонера — якщо завтра його посадять, влада отримає право розігнати будь-який пікет на його захист, користуючись таким законом про мирні зібрання. Або, скажімо, є добре відпрацьована в Москві технологія, яка називається одночасні зібрання. Це коли влада відмовляє в реєстрації зібрання, бо там уже, мовляв, проводить зібрання її кишенькова громадська організація. Так ось у законопроекті, що перебуває в комітету на доопрацюванні, міститься стаття про те, що влада може відмовити в, якщо одночасно проводить зібрання ще хтось”.
Отже, не виключено, що в середині червня “депутатські тушки” нової коаліції розглянуть законопроект та запросять нас у вчорашній світ... Світ, де парламент — не місце для дискусій, де, з маніфестантами розмовляють мовою кийків і зброї, де немає вільних зібрань і свободи слова. Хисткий і непевний світ, але поки що реальний.
Маша МІЩЕНКО
Что скажете, Аноним?
[07:10 27 ноября]
[18:18 26 ноября]
[13:40 26 ноября]
09:20 27 ноября
09:10 27 ноября
08:50 27 ноября
08:30 27 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.