Традиційні довгі вихідні у травні призводять до щорічних втрат української економіки близько $400 млн на рік. Після війни додаткових днів відпочинку може стати менше. Чому та як це впливає на економіку
Вперше за 57 років початок травня в Україні проходить без традиційних травневих свят. За рішенням Кабміну на час воєнного стану всі додаткові вихідні були скасовані.
Через це з початку війни з Росією українці вже “втратили” чотири з одинадцяти щорічних неробочих днів. До 2017-го у першій декаді травня було щонайменше три офіційних вихідних: 1, 2 та 9 травня. У деяких роках до цього додавався вихідний у понеділок через “пізню” православну Пасху.
За оцінкою Forbes, з 2010 по 2021 рік українська економіка тільки через знижену ділову активність на початку травня втрачала у середньому $400 млн, або 0,3% ВВП. Як і під час новорічних свят на початку січня, у період травневих вихідних економіка працює приблизно на 70% від звичайної потужності, зазначає голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.
“На мою думку, ми повинні рухатися у бік до зменшення кількості додаткових вихідних, — каже заступник міністра економіки Денис Кудін. — Це питання трудової реформи, Мінекономіки зараз займається розробкою відповідного законопроєкту”.
Чи дійсно українці залишаться без звичних святкових періодів та чи є у цьому сенс для економіки?
Як “зайві” вихідні впливають на економіку
2021 року офіційні свята додали українцям 11 вихідних. Ще три дні — несвяткові понеділки чи пʼятниці, замінені “робочими суботами”.
“Бразилія, яка динамічно розвивається, має дев’ять додаткових вихідних на рік. У Великобританії — 8—10, — каже Кудін з Мінекономіки. — В Україні приблизно стільки ж, але при цьому ми маємо значно менш ефективну економіку”.
За розрахунками Forbes, упродовж останніх 12 років середньоденний показник індексу промвиробництва у травні був на 3% нижчим, аніж аналогічний показник у квітні.
“Принцип “більше днів — більше випуск” справедливий для промисловості та, скажімо, будівництва, але не для сфери послуг, як-от IT”, — каже Ваврищук з ICU. За його словами, відмова від “зайвих” вихідних дійсно може дати короткостроковий ефект на економічне зростання. “Але він вичерпається у довгостроковому періоді, — пояснює Ваврищук. — На таких горизонтах ключове значення має продуктивність праці”.
У січні 2021-го група народних депутатів на чолі з головою парламентського комітету з соцполітики Галиною Третьяковою запропонувала заборонити рокірування “неробочих будніх” та “робочих субот”. Третьякова констатує, що ця ідея не знайшла широкої підтримки у Верховній Раді, але обіцяє відновити спроби додати цю норму до Кодексу законів про працю.
Згідно з Кодексом, Кабмін може лише рекомендувати бізнесу міняти місцями вихідні та будні. “Якщо у бізнесу є попит, він може забезпечити безперервність виробництва навіть у свята, — каже Ваврищук з ICU. — Яскраві приклади — будівництво та ритейл”.
Що потрібно змінити
За словами Кудіна з Мінекономіки, війна та необхідність відбудови країни можуть прискорити тренд на зменшення кількості додаткових вихідних. Він нагадує досвід економічних проривів у деяких азіатських країнах, де досі популярною є модель “9-9-6”: робота з 9 ранку до 9 вечора протягом шести днів на тиждень.
Кудін не очікує таких радикальних змін в Україні, але не виключає відмови від практики довгих вихідних у новорічно-різдвяний період та на початку травня.
Більш широкий варіант — обходитися без будь-яких перенесень, якщо свято й так припадає на вихідний, пропонує виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. “Це дозволить зберегти лише “святкову” функцію свят і дасть можливість збільшити виробництво для відновлення економіки після війни”, — вважає він.
Перегляд політики щодо держвихідних має стати ще одним кроком для відходу України від радянської спадщини, вважає Кудін. “Це ще один елемент “декомунізації” української економіки”, — каже він.
Що святкує Україна
У 2015 та 2017 роках українці отримали два додаткових щорічних вихідних: День захисника України — 14 жовтня та католицьке Різдво — 25 грудня. Також 2017-го був скасований вихідний 2 травня.
Сукупно Україна має 11 офіційних свят, які є вихідними днями:
1 січня — Новий рік. Є вихідним з 1948 року.
7 січня — Різдво за юліанським календарем (або за старим стилем). Вихідний з 1991 року.
8 Березня — Міжнародний жіночий день. Вихідний з 1966 року.
Пасха та Трійця (дата змінна). Святкуються у неділю. Понеділки після Пасхи та Трійці є вихідними з 1996 року.
1 Травня — День праці (До 2018 року — День міжнародної солідарності трудящих). Вихідний з 1918 року.
9 Травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Вихідний з 1965 року.
28 червня — День Конституції. Вихідний з 1997 року.
24 серпня — День незалежності України. Вихідний з 1992 року.
14 жовтня — День захисників і захисниць України. Вихідний з 2015 року.
25 грудня — Різдво за григоріанським календарем. Вихідний з 2017 року.
Скасовані вихідні:
2 травня — другий День міжнародної солідарності трудящих. Скасовано у 2017 році.
16 липня — перший День незалежності. У 1992-му перенесений на 24 серпня.
7-8 листопада — річниця жовтневої революції (більшовицького перевороту). Скасовано 1999 року.
Сергій ШЕВЧУК, Володимир ЛАНДА
Что скажете, Аноним?
[15:06 24 ноября]
[11:45 24 ноября]
[08:15 24 ноября]
15:45 24 ноября
12:30 24 ноября
12:00 24 ноября
11:30 24 ноября
10:00 24 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.