За пів року повномасштабної війни Росії проти України наші відносини з ЄС пройшли перевірку на міцність і водночас зазнали кардинальних змін. Захищаючи власний суверенітет, Україна опинилася на передовій захисту європейських цінностей, у центрі формування нової сильної Європи. Наприкінці червня лідери ЄС поставили крапку в питанні приналежності нашої держава до європейської родини. А 5 вересня ми вперше провели засідання Ради асоціації Україна—ЄС у новому статусі — як країна-кандидат на членство в ЄС. Українська делегація на чолі з прем'єр-міністром Денисом Шмигалем презентувала чіткі пропозиції для формування Порядку денного приєднання України до ЄС. Ми діємо проактивно, при цьому наші пропозиції прагматичні та враховують досвід інших країн. Упевнені: часу на бюрократичні зволікання немає ні в ЄС, ні в України. Коли Україна в умовах повномасштабної війни продовжує реформування, очікуємо рішучих кроків з боку ЄС для поступової повної інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС з його чотирма свободами.
Де ми є зараз?
Європа сьогодні стоїть на порозі безпрецедентної енергетичної кризи, що стане кульмінаційним випробуванням міцності та солідарності європейських демократій. Енергетична і безпекова криза на континенті, а також глобальна продовольча криза сьогодні можуть бути подолані лише за умови нашої тісної інтеграції з ЄС. Наразі вона активно триває — між Україною та ЄС запрацював “транспортний безвіз”, обнулено мита на імпорт товарів з України, діють “шляхи солідарності” для того, аби українська аграрна продукція могла задовольнити попит на міжнародному ринку. А синхронізація наших енергетичних мереж з ENTSO-E у березні дозволила поступово нарощувати експорт чистої електроенергії до країн ЄС. І ми розраховуємо на значне збільшення обсягів експорту електроенергії надалі, що дозволить як зменшити споживання російського газу в Європі та підтримати ліквідність ринку електроенергії України, так і допомогти Україні у разі втрати потужностей з генерації цієї зими.
Та досягти необхідного рівня інтеграції можливо лише за умови повноправного членства України в Європейському Союзі. Сьогодні завдяки лідерству президента Володимира Зеленського уряд і парламент повністю мобілізовані навколо цієї мети, надаючи пріоритет виконанню семи рекомендацій Європейської Комісії, що є необхідною умовою для початку переговорів з ЄС стосовно розширення. На цьому етапі ми вже маємо добрий прогрес. Обрано керівника САП, є перші результати з відбору членів Вищої ради правосуддя, запущено процес відбору нового глави НАБУ, законопроєкт “Про медіа” проголосовано в першому читанні; фіналізуємо законопроєкт “Про національні спільноти України”. Рекомендації Єврокомісії розраховуємо виконати до кінця нинішнього року.
Нашій підготовці до членства в ЄС сприятиме й виконання Угоди про асоціацію. Центральні органи влади вже підготували необхідні проєкти актів, схвалення яких дозволяє виконати Угоду на максимально можливому рівні, враховуючи зміни в законодавстві ЄС та економічні реалії воєнного часу. Євроінтеграційні законопроєкти визначені як пріоритетні у стінах ВРУ.
Досягнутий прогрес дозволяє нам говорити про секторальну інтеграцію з ЄС у конкретних напрямах. На Раді асоціації було офіційно закріплено приєднання України з 1 жовтня до митних конвенцій про процедуру спільного транзиту і спрощення торгівлі. Україна стане 36-ю учасницею конвенцій держав, які запровадили єдині правила декларування та контролю за транзитними переміщеннями товарів із використанням спільного ІТ-продукту — комп’ютеризованої системи NCTS. “Митний безвіз” спростить формальності на митниці при експорті українських товарів і, як результат, підтримає національний бізнес в умовах логістичних обмежень.
Крім того, під час Ради асоціації було підписано Угоди щодо участі України у програмах “Митниця” та “Фіскаліс”. Це ще один крок до створення потужних митних і податкових органів європейського зразка. Україна вже є лідером Європи з цифровізації як у сфері державних послуг, державних закупівель, так і у приватному секторі. Тепер, коли наша держава стала учасницею програми ЄС “Цифрова Європа” з бюджетом 7,5 млрд євро, маємо можливість реалізувати ще більше проєктів, розширити співпрацю з міжнародними партнерами, швидше синхронізуватись із цифровим законодавством і політиками ЄС.
Порядок денний приєднання до ЄС
Я дуже вдячна Єврокомісії та лідерам Євросоюзу, які швидко провели аналіз нашої заявки та опитувальника на статус кандидата. Наразі критично важливо не втратити цей темп роботи. Для цього маємо отримати стратегічну ясність щодо подальших кроків після виконання рекомендацій Єврокомісії. Нам потрібна зрозуміла для обох сторін дорожня карта.
Ще під час моєї участі в неформальному засіданні міністрів країн ЄС, які відповідають за європейські справи, на старті головування Чехії в Раді ЄС, стало ясно, що в Європейському Союзі бракує розуміння модальностей майбутнього розширення. Є усвідомлення, що потрібні нові підходи та ідеї.
У цьому питанні Україна займає проактивну позицію. Як і під час ухвалення рішення щодо статусу кандидата, “ключ до успіху” полягає в тому, аби не допустити надмірної бюрократизації чи заговорення процесу. Тому на засіданні Ради асоціації ми презентували європейським партнерам наше бачення подальших кроків, яке складається з трьох компонентів:
-
Повна інтеграція України до внутрішнього ринку ЄС паралельно з переговорами щодо розширення. Відкриття країні “чотирьох свобод” Євросоюзу, зокрема для вільного руху товарів, послуг, людей та капіталів або платежів, що сприятиме залученню інвестицій у країну, її економічному відновленню та подоланню негативних економічних наслідків війни. Інтеграційний процес має бути підтриманий за рахунок доступу України до фінансових інструментів передвступної допомоги.
-
Забезпечення в Україні та ЄС необхідної інституційної спроможності для ефективного діалогу в рамках політики розширення. Для ефективної роботи кожна зі сторін має чітко розуміти свого візаві.
-
Започаткування офіційного скринінгу українських політик на відповідність праву ЄС. Це необхідний крок, який дозволить зрозуміти обсяг завдань для підготовки до членства в ЄС та спланувати їх своєчасне виконання.
Після докладного обговорення цього плану розраховуємо на його схвалення під час саміту Україна—ЄС.
Ми також очікуємо на публікацію Єврокомісією розширеної оцінки наших відповідей на другу частину опитувальника ЄС щодо наближення нашого законодавства до європейського. Ця оцінка покаже, де виконання Угоди про асоціацію дозволило найбільше наблизитись до правил Євросоюзу, а де нам ще потрібно провести роботу для майбутнього вступу в ЄС. Тим часом ми працюємо над посиленням наявної структури управління євроінтеграційними процесами в уряді та підвищенням кадрового забезпечення задля підготовки до переговорів і в майбутньому — повноцінного членства.
Останні шість місяців чітко продемонстрували спроможність України на інституційному рівні ефективно втілювати в життя євроінтеграційний порядок денний навіть в умовах війни. Розраховуємо також на утримання Євросоюзом відповідного темпу ухвалення рішень, чого вимагає наявна геополітична ситуація на континенті. Обидва ці фактори дозволять зробити Україну членом ЄС.
Ольга СТЕФАНІШИНА, віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України
