Три горішки для Путіна

У розпорядження ЗМІ потрапив проект ще однієї міжурядової угоди, яку офіційна Москва пропонує укласти Києву. Зміст документа відповідає його назві — “Про розширення стратегічного співробітництва в галузі енергетики”. Більшість пропозицій доволі абстрактна, але є й цілком конкретні.

Зокрема росіяни пропонують створити спільне підприємство для (!) закупівлі та реалізації газу на українському ринку. Без зайвих слів нагадаємо, що Україна вже має досвід роботи такого СП — “Укргаз-Енерго”. В 2006 році НАК “Нафтогаз України” створив його спільно зі швейцарською компанією RosUkrEnergo, так само — після наполегливих пропозицій російського Газпрому (його частка в РУЕ складала 50%). Укргаз-Енерго закуповувало імпортований газ в RosUkrEnergo та реалізовувало його українським промпідприємствам. Таким чином НАК “Нафтогаз України” втратив половину найприбутковішого промислового сегмента, чистий дохід компанії скоротився з 20 млрд грн у першій половині 2006 року до 9,4 млрд грн у першій половині 2007-го. В той час як прибуток СП “Укргаз-Енерго” лише в І півріччі 2007-го склав 19,1 млрд грн. При цьому дивіденди, нараховані в результаті роботи цього СП в 2006—2009 роках, досі не розподілені. Тобто НАК “Нафтогаз України” нічого не отримав у результаті такого співробітництва. Зараз Кабмін намагається змусити власників СП розрахуватися, прописавши відповідні норми в законі про держбюджет-2010. Натомість РФ пропонує Україні (в цьому ж проекті угоди про розширення співробітництва) гарантувати в односторонньому порядку недоторканність власності господарчих суб'єктів РФ, їхніх дочірніх підприємств та афілійованих товариств, які діють на території нашої країни. Як то кажуть — no comment.

Далі — цікавіше. В разі підписання угоди російські фахівці отримають право без перешкод контролювати будь-який об’єкт газотранспортної системи на території України. Контроль над ГТС на тлі послаблення позицій НАК може призвести до створення газотранспортного консорціуму в російському варіанті. Директор енергетичних програм центру “Номос” Михайло Гончар стверджує, що росіяни завжди ставилася до консорціуму як до інструменту управління українськими магістральними газогонами, але ніколи не давали Україні гарантій збільшення обсягів транзиту газу.

Ще один сектор інтересів росіян — транзит нафти територією України, зокрема, — уряд РФ наполягає на безпосередній участі в розробці та формуванні методики розрахунку тарифів на транспортування нафти українськими магістральними нафтопроводами. Якщо ця пропозиція буде прийнята, то український уряд де-юре визнає свою підпорядкованість російському.

Також РФ зацікавлена в спільному з українською стороною експорті електроенергії в треті країни… Оцінити економічну доцільність цієї пропозиції вкрай важко, адже так склалося, що енергію, яку виробляють вітчизняні АЕС, експортують фірми, які Кабмін визначає таємними розпорядженнями. Але у випадку долучення до відповідних схем росіян у цьому сенсі буде збережено status quo — будь-які подробиці співробітництва в енергетичній галузі уряд РФ запропонував не розголошувати.

Росіяни готові інвестувати кошти в реконструкцію та добудову українських АЕС. І експерти пов’язують таку зацікавленість із очікуванням дефіциту електроенергії в самій Росії (наслідок відновлення попиту на електроенергію з боку промисловості та аварії на Саяно-Шушенській ГЕС). Підсумком цього співробітництва буде імпорт до України ядерного палива російськими компаніями й експорт струму за пільговими цінами. Експерти переконані, що якби стосунки з Кремлем базувалися на принципах економічної доцільності, Київ міг би скористатися кризою на ринку РФ, збільшивши обсяги експорту енергії. Проте наразі економічна політика нашої держави формується винятково з огляду на Москву та переважно в її інтересах. Позитивна реакція уряду Миколи Азарова на нові пропозиції росіян може це підтвердити.

Олексій ВОРОНИЧ