Тайм-аут для IPO

З 2005 року по жовтень 2011 року відбулося 70 публічних первинних та вторинних розміщень акцій емітентів (IPO), що мають бізнес в Україні. І за цей час було залучено $3,9 млрд. З них 226,7 млн грн. — 2011 року. Такі дані наводить компанія “Дагда”. За її прогнозами, 2012 року українські компанії можуть залучити понад $500 млн.

На думку головного фінансового аналітика рейтингового агентства (РА) “Експерт-Рейтинг” Віталія Шапрана, у 2012 році може повторитися сценарій 2011-го, коли на фондові майданчики виходитимуть емітенти з невеликими обсягами — $20-50 млн. Високі процентні ставки за кредитами, які спостерігаються в Україні, змусять вітчизняних сільгоспвиробників та фінансові компанії виходити на IPO.

На користь українським компаніям стануть зміни на IPO—ринку: за 9 місяців 2011 року, згідно статистиці Thomson Reuters, середній обсяг розміщення в цілому в світі знизився з $200 млн до $190 млн. Це є позитивним фактором, оскільки в Україні працюють невеликі емітенти, що претендують на незначні розміщення.

Шанси вітчизняних “ходоків” за іноземним капіталом покращують і більш доступні послуги андеррайтерів — середній розмір комісії на ринку становить 2,5% (це комісія, на яку розраховують емітенти, звертаючись у провідні інвестиційні банки).

Хоча у відповідності з даними Thomson Reuters, за 9 місяців 2011 року обсяг IPO в світі знизився на 6,7%, експерти компанії “Дагда” вважають, що у глобальному масштабі IPO-активність збільшилася.

Негатив на ринок цьогорічних публічних розміщень принесли природні катаклізми в Японії та наявність 2010 року серед емітентів сільськогосподарського банку Китаю, який суттєво збільшив статистику. Оптимістичний тон задають США, де обсяг IPO збільшився більше ніж вдвічі та змінився характер самих розміщень: якщо раніше вони в основному проводилися для реструктуризації бізнесу та боргів у фінансовому секторі, то наразі кошти від розміщених ресурсів спрямовуються на бізнес—активність емітентів.

Цього року з п’ятьох українських “ходоків” до центру ліквідності — Варшавської фондової біржі (ВФБ) найбільший обсяг залучених коштів ($80 млн) виявився у Coal Energy S.A. (Люксембург; Компанія, яка об’єднала активи підприємств НПО “Механік” з міста Дзержинськ Донецької області) .

Залучені кошти спрямовуватимуться на фінансування стратегії росту.

Westa ISIC S.A. (Люксембург), холдингова компанія великого українського виробника акумуляторов “Веста” (Дніпропетровськ) завдяки IPO наблизилася до заповітної мрії — ввійти у трійку найбільших компаній з виробництва акумуляторів у Європі (нині вона в п’ятірці лідерів).

Отримані кошти вона спрямує на організацію виробництва нової продуктової лінійки VRLA батарей та на оптимізацію структури капіталу шляхом погашення найдорожчої частини кредитного портфелю.

Ще три компанії, що провели цього року IPO на ВФБ, — аграрні. Це один з ведучих виробників яєць і яєчних продуктів — агропромислова група компаній “Овостар Юніон”, вертикально інтегрована компанія KSG Аgro, що працює практично у всіх сегментах агроринку (виробництво, переробка та продаж сільськогосподарської продукції) та “Індустріальна молочна компанія (”ІМК”). ІМК, зокрема, спрямує залучені кошти на розширення сільгоспугідь до 88 тис. га.

Втім, весняно-літній IPO-вихід емітентівзакінчився. Інші компанії взяли тайм-аут. Відтермінували свій вихід на IPO ще дві сільськогосподарські компанії — ViOil і Valars Group (вони планували залучити $143,6 млн. і $300 млн відповідно). Деякі експерти вважають, що причиною стала не лише несприятлива ринкова кон'юнктура, але і перенасиченість ринку у Варшаві цього року аграрними пропозиціями.

Про відкладення IPO, що планувалося на грудень, сповістила група компаній “Інтерфом” — один з найбільших виробників пінополіуретану на території Україні, (планувалося залучити близько $ 26 млн).

“Так, це сигнал, що інвестори не готові купувати акції нових компаній сьогодні. Можливо, цього р. ми можемо побачити когось на альтернативному фондовому майданчику ВФБ. Якщо ні, це ні в якому разі не є провалом ринку IPO — це і рішення власника зробити дану транзакцію пізніше, і несприятлива кон’юнктура на ринку капіталів”, — вважає голова представництва ВФБ в Україні Андрій Дубецький.

“IPO — це як весілля, після якого “відвалюються” інвестиційні банки, податкові консультанти, різні консультаційні фірми. І емітент залишається один на один з інвесторами”, — висловився один із аналітиків. Тоді перемагає той, хто вміє спілкуватися з інвесторами.

“Успіх “Кернел” з моменту розміщення найбільш показовий. Багато хто на ринку називає її ідеальною біржовою компанією серед країн СНГ. Якщо для українських компаній на ВФБ 90% інвесторів — польські, то в акції цієї компанії інвестують інвестори зі всього світу. Нещодавно на ВФБ був запущений ф’ючерс на акції компанії “Кернел”. Це перший продукт на нашій біржі, створений на основі акцій іноземної компанії”, — розповідає голова представництва ВФБ в Україні.

За розміщенням депозитарних розписок (ДР) на акції Україна цього року посіла 15-те місце у світі за кількістю депозитарних програм — 74. Поки українські емітенти більш тяжіють до створення холдингів в іноземних юрисдикціях і розміщенню саме через їхні акції на біржі.

Але можливо, активізації ринку ДР сприятиме, зокрема, спрощення виплати дивідендів, затверджене положенням НБУ №271: замість переліку 10 документів тепер необхідно подати 3-4. За підрахунками представника групи по роботі з депозитарними розписками з емітентами в Казахстану, Росії, України Deutche Borse Бориса Гуськова, на сьогодні загальна сума інвестицій інвестбанків, що входять в десятку найбільших, в депозитарні розписки емітентів з країн СНД сягає $20 млрд. Обсяг інвестицій в ДР українських емітентів становить $100 млн, але це достатньо велика сума, якщо враховувати загальний обсяг IPO українських компаній на іноземних біржах.

Вікторія БОНДАРЧУК