“Чим більше росіян ми вбʼємо зараз — тим менше росіян доведеться вбивати нашим дітям”, — писав Роман Ратушний у твіттері, перед тим, як вирушити воювати на Схід.
Громадський активіст, киянин, якому було не байдуже, що відбувається за межами його дому. Від першого дня повномасштабної війни Роман пішов до територіальної оборони Києва, пізніше приєднався до 93 ОМБр “Холодний Яр”. 9 червня Роман загинув.
Редакція hromadske висловлює щирі співчуття рідним і всім, хто знав Романа. У памʼять про нього ми публікуємо цей текст.
Роман Ратушний на Ізюмському напрямку
Фото: Роман Ратушний / Twitter
“Ця країна мене не кине”
17-річний Роман Ратушний, першокурсник київського коледжу, у листопаді 2013-го не думав, чи йти йому на Майдан — з дитинства мати брала його з собою на акції протесту, тож коли 30 листопада 2013 року беркут розганяв на Майдані Незалежності студентів, Роман був серед них. Коли біг Прорізною, дістав від силовиків кийком по спині та нозі.
11 грудня, під час спроб зачистити центральні вулиці Києва від активістів, Роман також постраждав від беркутівців.
За пʼять років по тому, 2018-го, у своїх спогадах про Революцію гідності Роман ділився з журналістами hromadske такими думками:
“Для мене це все було недарма, тому що я бачу величезну кількість змін у цій країні, які відбулися тільки завдяки Майдану.
Без Майдану, без демонстрації реального спротиву владі цих речей не було б. Зараз я себе почуваю повністю вільною людиною в цій країні. І цю країну я відчуваю своєю. Розумію, що в разі чого ця країна мене не кине. І в мене є можливість достукатися до цієї країни”.
Після закінчення Революції гідності почався розгляд судових справ Майдану.
За пʼять років після побиття беркутівцями Роман говорив так:
“Я б не сказав, що все затягується. Я не бачу висококваліфікованих кадрів у країні, які б могли цю справу от так от [швидко розслідувати]… Я думаю, що у світі таких кадрів немає, які б могли розслідувати. А ще потрібен суддя, який розгляне цю справу і винесе вирок… Ми або хочемо, щоб ця справа була нормально розслідувана, і потім не оскаржена в ЄСПЛ й інших інстанціях, або ми хочемо, щоб “генпрокурор быстренько расследовал мне для политических бонусов””.
У 2021-му Європейський суд з прав людини задовольнив заяву Ратушного та визнав, що під час силового розгону було порушене його право на мирний протест.
Потерпілий під час розгону акції протесту на Майдані Незалежності Роман Ратушний на засіданні Шевченківського райсуду Києва з розгляду кримінального провадження, відкритого проти Попова щодо розгону Євромайдану, 29 липня 2015 року
Фото: Олександр Сииця / УНІАН
“Не можна прийняти рішення про захист свого дому. Це автоматична історія, тут немає вибору”
Після Революції гідності Роман здобув вищу юридичну освіту, працював журналістом, займався проєктом “Метро на Троєщину”.
“Ми задовбували чиновників за те, що вони не роблять свою роботу, розкривали всякі неприємні корупційні історії і так далі, — розповідав Роман. — Потім робив інформаційний ресурс, писали про енергетику, про тендерні оборудки з дизельним паливом на Укрзалізниці, купа всього, загалом”.
У 2019-му, після обрання Володимира Зеленського президентом, у Протасовому Яру (місці, неподалік якого мешкав Роман) почалася історія з незаконною забудовою: замість історичної зеленої зони планували звести житловий комплекс.
За цим стояла дніпровська компанія ТОВ “Дайтон груп”, бенефіціари якої — Геннадій Корбан та Олег Левін.
Місцеві мешканці одразу ж вийшли на акцію протесту, разом з ними і Роман.
За декілька днів хлопець очолив громадську ініціативу “Захистимо Протасів Яр”.
Роман влаштовував акції протесту, велопробіги, автопробіги з громадою Протасового Яру. Активіст звертався до міської влади, подавав позови в суди щодо незаконної забудови зеленої зони.
“Після перших виграних судів почали — від криміналітету в особі Корбана і його адвоката Андрія Смирнова, — надходити мені погрози. Я описую ситуацію президенту, що така ситуація, мені погрожував Корбан. Він каже: “Так, я знаю, погрожував Корбан. Дуже важлива ситуація”.
Я кажу, що погрожував і Андрій Смирнов, заступник вашого офісу, в інтересах Корбана. На що він мені відповів: “Ну він же погрожував до призначення””, — розповідав Ратушний hromadske.
Через інформацію від різних джерел, що Романа можуть викрасти і вбити, хлопцеві доводилося переховуватися. За його будинком стежили. Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею “погроза вбивством”.
“Мама не бачила мене вже півтора місяця. Але вона чудово розуміє, що інакше не вийде. Не можна прийняти рішення про захист свого дому. Це автоматична історія, тут немає вибору”, — ділився в інтервʼю Роман.
Національні та міжнародні правозахисні організації внесли Ратушного до переліку громадських активістів, які зазнають переслідувань через свою правозахисну чи громадську діяльність.
Крок у політику
У 2020-му Роман вирішив йти на місцеві вибори з партією “УДАР”.
“Ми не боролися з Кличком, ми з Корбаном боролися рік. А з Кличком ми займалися копняковою демократією. Ми показували, що треба зробити, щоб нам було легше боротися. Більшість того, що ми від нього вимагали, він робив”, — пояснював Роман своє рішення журналістці hromadske.
У громадській організації “Захистимо Протасів Яр” заявляли, що вони прагнуть мати свого представника в Київраді, саме тому Роман балотується від партії “УДАР” у 12-му окрузі.
У громадській організації також розповідали, що з “Ударом” уклали Меморандум про забезпечення представництва в міській раді.
Відповідно до нього, “УДАР” зобов’язувався голосувати за проєкти, які подаватиме Ратушний, якщо його оберуть депутатом. Крім того, партія мала самостійно ініціювати створення парку на всій території Протасового Яру та протидіяти забудові.
“Це помста за мою діяльність”
За результатами виборів Роман у Київраду не пройшов. Утім, активізм не полишив: він виходив на акції протесту у справі Катерини Гандзюк, брав участь в протестах за звільнення Сергія Стерненка.
У березні 2021-го під Офісом президента провели акцію “Не чуєш? Побачиш”. Окрім звільнення Стерненка, активісти вимагали звільнення й підозрюваного у справі Шеремета Андрія Антоненка, а також відставки генпрокурорки Ірини Венедіктової та міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.
Під час акції мітингувальники розписали стіни будівлі ОП, двері, підпалили табличку “Президент України”, запустили кілька фейєрверків.
Згодом сімом активістам повідомили про підозру в незаконних діях.
Ратушному повідомили про підозру за двома статтями Кримінального кодексу: частини 2 статті 194 (умисне знищення або пошкодження майна) та частини 4 статті 296 (хуліганство). За це активісту загрожувало до 10 років позбавлення волі.
Роман розповідав, що це пов'язано із його роботою на посаді голови громадської ініціативи “Захистимо Протасів Яр”:
“Це помста за мою діяльність щодо захисту Протасового Яру від незаконної забудови Геннадія Корбана”.
29 березня Печерський районний суд Києва взяв Ратушного під цілодобовий домашній арешт до 24 травня. Захист подав апеляцію, і 21 квітня апеляційний суд відпустив активіста без обрання жодного запобіжного заходу.
Роман Ратушний після розгляду апеляційної скарги на рішення суду про його цілодобовий домашній арешт, біля Київського апеляційного суду, 21 квітня 2021 року
Фото: Віктор Ковальчук / УНІАН
“Прошу тих, хто взявся очищати Київ від наслідків російських обстрілів, очистити моє місто і від імперської копоті”
З першого дня повномасштабної війни Роман пішов у територіальну оборону Києва. Пізніше приєднався до 93-ї механізованої бригади “Холодний Яр”. Був у розвідці 2-го мотопіхотного батальйону.
У його соцмережах, зокрема, є фото зі звільненого Тростянця Сумської області.
Після цього Роман був на Харківському напрямку, під Ізюмом. Журналісти hromadske перетиналися з Романом під Барвінковим, коли приїздили туди знімати репортаж.
“Коротко про успіхи на Ізюмському напрямку. Ще пару тижнів тому це була передова, де отак зупинитись зробити фотку було трохи небезпечно. А тепер це вже глибокий тил, де можна попити енергетик перед виходом”, — писав Ратушний у своєму твтітері.
Роман мав шеврон із гербом Києва, неодноразово згадував про місто у дописах в соцмережах — зокрема й про те, що памʼятники російським письменникам у Києві потрібно демонтувати.
“Я не можу долучитися до дерусифікації, бо нині під Ізюмом в строю 93 ОМБр Холодний яр (той самий Холодний яр, який Булгаков зображував бандітамі). Тому прошу тих, хто взявся очищати Київ від наслідків російських обстрілів, очистити моє місто і від імперської копоті”, — писав Роман у твіттері.
9 червня 24-річний Роман Ратушний загинув під Ізюмом.
Роман Ратушний показує шеврон із гербом Києва
Роман Ратушний / Twitter
Олеся БІДА
Что скажете, Аноним?
[19:13 22 ноября]
21:10 22 ноября
18:30 22 ноября
18:20 22 ноября
18:10 22 ноября
17:20 22 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.