Субсидія-2019: все про монетизацію, нові правила виплат і підрахунок доходів

Уряд затвердив нові правила виплати субсидій. З січня 2019 року почнеться монетизація — виплата субсидій у грошовій формі.

За останній рік це третє рішення про зміну роботи системи субсидій.

Уперше уряд змінив підхід до нарахування субсидій у травні. Мета — зробити їх більш адресними. Вдруге критерії субсидіантів довелося змінювати у жовтні разом з підвищенням ціни на газ для населення.

На фоні зростання тарифів населення надчутливо реагує на зміну правил оформлення субсидій. Спілкування із соціальними органами замість відповідей часто породжує ще більше запитань.

В ЕП та її читачів накопичився чималий перелік запитань до Мінсоцполітики: як працюватиме монетизація, чи вистачить коштів у бюджеті на субсидії, що робити у випадку виникнення суперечливих ситуацій.

На ці та інші питання відповів генеральний директор директорату сім'ї та соціальної підтримки населення Мінсоцполітики Віталій Музиченко.

Чому субсидіантів стає менше

— Як вплине підвищення тарифів та зміна критеріїв для оформлення субсидій на кількість їх отримувачів? Чи варто збільшувати видатки на субсидії?

— Тарифи — не єдиний фактор, який впиває на потребу громадян в отриманні соціальної підтримки.

Ми спостерігаємо активну динаміку збільшення доходів населення. Вона триває з 2017 року. Доходи громадян, пенсії в тому числі, поступово збільшуються і це перший фактор, який впливає на потребу людей в отриманні субсидії.

Другий фактор — перегляд правил надання житлових субсидій з травня 2018 року.

Третій фактор — підвищення ціни на газ.

Ці три фактори відіграють основну роль при реалізації права на субсидії.

— Як ці фактори вплинули на кількість субсидіантів? Скільки відсіялося, скільки з'явилося нових?

— Я не можу назвати конкретну цифру. Це безглуздо робити, оскільки щотижня 120-150 тис сімей звертаються за субсидіями.

Громадяни почали отримувати перші платіжки з новими тарифами на газ, водопостачання, утримання житла і тепер вони визначаються щодо потреби в отриманні житлових субсидій.

— 120-150 тис сімей — це менше, ніж на початку опалювального сезону.

— Так. Чисельність одержувачів зменшується. В кінці жовтня і на початку листопада у нас доходило до 180 тис заявок на тиждень.

— Протягом останнього року кількість субсидіантів зменшувалася. Оскільки восени були змінені критерії для отримання субсидій, кількість субсидіантів збільшиться чи зменшиться?

— Якщо ми порівняємо динаміку зростання доходів з динамікою зростання витрат на оплату комунальних послуг, то доходи населення в середньому зростають вищими темпами, ніж витрати на оплату комунальних послуг. Тобто потреба громадян в отриманні субсидій буде зменшуватися.

Головне — це відбувається не через те, що ми поставили собі завдання когось викинути із системи. Ми говоримо про те, що, з однієї сторони, доходи населення збільшуються, а з іншої — ми робимо програму більш адресною.

— Завдяки чому? Приміром, є думка, що остання зміна критеріїв лише розширила коло отримувачів.

— Ми почали цю роботу ще минулого року. До 2017 року кожне районне управління соцзахисту, кожні район або місто бачили тільки свою базу даних і не могли проводити перехресні звірки.

У 2017 році ми почали створювати єдиний реєстр одержувачів субсидій. Навесні 2018 року вдалося сформувати єдину базу даних по Україні. Результат побачили одразу.

Чому при призначенні субсидії враховуються доходи всіх членів сім'ї незалежно від місця реєстрації і проживання

— Ви говорили, що, попри вжиті заходи, рівень зловживань високий.

— Так, бо програма надзвичайно велика. Більшої програми видатків, ніж на житлові субсидії, в Україні у соціальному напрямку нема. Відповідно, якщо програма велика, то і рівень зловживань буде більший, ніж у маленькій програмі.

— Оновлення критеріїв допомогло ліквідувати схеми?

— Раніше критерії надання субсидій дозволяли окремим громадянам маніпулювати певними обставинами, перш за все — місцем реєстрації.

Ми почали проводити поглиблений аналіз. Єдиний реєстр одержувачів субсидій дав можливість у відкритому доступі за певними параметрами перевірити, чи оформлена на квартиру субсидія.

Ми провели цікавий експеримент: взяли найдорожче житло в столиці і порівняли, чи оформлені на нього субсидії.

Виявилося, що у багатоповерховому будинку, який було здано в експлуатацію кілька років тому — квадратний метр там коштує 70 тис грн, — в окремих мешканців є субсидія!

Ми не говоримо, що це житло, яке надавалося ще радянською владою. Ми розуміємо, що громадяни купили це майно. От у такому багатоквартирному будинку було близько 15 одержувачів житлової субсидії.

Цей дзвіночок нам говорив, що з системою щось не те. Ми поїхали в це районне управління соцзахисту і кілька годин вивчали портрет одержувача субсидій у такому будинку.

Виявилося, що у 80% випадків таку субсидію отримувала мати з дитиною за відсутності зареєстрованих інших членів сім'ї.

Тобто у квартирі реєструвалися мати і дитина. Мати, як правило, перебувала в декретній відпустці або у відпустці з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Офіційний дохід — 860 грн на двох. Можете здогадатися, які там були розміри субсидій.

Коли ми почали вивчати цю ситуацію, виявилося, що батько цієї дитини або чоловік цієї жінки був зареєстрований за іншою адресою і це дозволяло їм отримувати житлову субсидію.

Один з критеріїв, який змінився з травня, полягає у тому, що при призначенні субсидії враховуються доходи всіх членів сім'ї незалежно від того, де вони зареєстровані і де проживають. Після цього в тому будинку залишилося два одержувачі житлової субсидії.

Ми говоримо про це як про один з показових прикладів. Звичайно, якщо ми візьмемо хрущівку в спальному районі, то там навряд чи буде така ситуація.

— Ухвалених рішень щодо зміни критеріїв достатньо для забезпечення стовідсоткової адресності?

— Забезпечити стовідсоткову адресність неможливо. У будь-якій країні є суми коштів, які використовуються не за призначенням. Обов'язково будуть громадяни, які маніпулюватимуть фактами, щоб незаконно одержати виплати.

Якщо зважати на рівень тінізації доходів в Україні, то сьогодні зроблено все можливе для якісного адміністрування видатків на субсидії.

Можна запланувати ідеальну ситуацію, коли ми захочемо отримати інформацію про всі доходи громадян. Однак досягти цього нереально. Ми використовуємо дані офіційних джерел, реєстрів.

— Черговий перегляд критеріїв зараз на порядку денному?

— Думаю, ні. По-перше, ми говоримо не про перегляд критеріїв, а про можливі уточнення. Будь-яка система потребує уточнень за результатами застосування. По-друге, необхідно змінити форму надання. Це наступний крок.

— Ви говорите про монетизацію?

— Ми говоримо про надання субсидій у грошовій формі конкретному споживачеві.

Як будуть виплачувати кошти субсидіантам в рамках монетизації

— Зараз в держбюджеті існує два види видатків на субсидії: субвенція на виплату субсидій у розмірі 35 млрд грн і 20 млрд грн на монетизацію. Яка різниця між ними? Як виплачуватимуться кошти в рамках монетизації?

— Ми маємо велику чисельність отримувачів субсидій. Фактично кожна друга сім'я за результатами минулого опалювального періоду одержувала субсидію.

Перевести всіх на нову модель одержання складно з точки зору адміністрування. Нам потрібно отримати згоду громадян на обробку їх персональних даних, на переказ цих коштів у банк. Це складна процедура, тому ми вирішили робити це поетапно.

Перший етап починається 1 січня 2019 року. Усі нові заявники будуть опрацьовуватися в новій системі. Тим сім'ям, яким субсидія була призначена з жовтня, листопада і грудня — хто отримував субсидію до 31 грудня, — отримуватимуть субсидію до 30 квітня, тобто до кінця опалювального періоду, за поточним механізмом.

Тобто протягом січня-квітня будуть паралельно працювати дві системи.

Перша — призначені до 1 січня субсидії фінансуватимуться за кошти субвенції. Таких субсидіантів буде більшість, оскільки громадяни в основному оформлюють субсидії на опалювальний період на його початку.

Друга — субсидії, призначені з січня, автоматично фінансуватимуться за новою системою монетизації.

— Як це відбувається?

— Ми не змінюємо процедуру отримання субсидії для людей.

— Змінюється підхід. На якому етапі людина починає отримувати субсидію на окремий рахунок в Ощадбанку?

— Як і раніше, громадянин, який хоче отримати державну підтримку, спочатку має себе ідентифікувати як людину, яка потребує соціальної допомоги. Він подає той самий пакет документів — заяву і декларацію. Він може подавати додаткові документи, які доводять, що окремі члени сім'ї зареєстровані у квартирі, але там не проживають.

Якщо субсидію оформляють внутрішньо переміщені особи, то може знадобитися довідка про реєстрацію як ВПО, орендар має надати договір оренди житла. З цим пакетом документів громадянин з 1 січня звертається до органу соцзахисту.

У заяві він даватиме згоду на обробку даних Ощадбанком. На підставі цих документів визначається право на субсидію і розраховується її розмір.

— А що потім?

— Органи соціального захисту пересилатимуть цю інформацію захищеними каналами зв'язку в Ощадбанк. Він відкриватиме персональний обліковий запис. Матиме місце персоніфікований облік субсидіантів в автоматизованих системах Ощадбанку.

Отже, людині визначена субсидія і є обліковий запис, на який вона буде зараховуватися. Кожного місяця органи соцзахисту будуть формувати реєстри таких осіб і зазначати в них суми субсидій.

Мінсоцполітики за цими реєстрами переказуватиме банку кошти. Стежити за цим можна буде через персональний кабінет.

Субсидія — не простий, а цільовий вид соціальної допомоги. Тобто кошти, акумульовані на конкретному обліковому записі, протягом опалювального періоду можна буде використати тільки на оплату житлово-комунальних послуг.

Якщо за підсумками опалювального періоду у громадянина буде залишок, то зекономлені кошти будуть переказані на його поточний банківський рахунок. Він отримає банківську картку і зможе витратити залишок на будь-які потреби.

— Коли всі субсидіанти повинні перейти на монетизовану форму отримання субсидій?

— Протягом 2019 року ми забезпечимо поступовий перехід всіх одержувачів субсидій на формат їх отримання в грошовій формі. В опалювальному періоді 2019-2020 років ми будемо мати нову систему.

Багато хто критикує запропоноване рішення. Я хочу, щоб усі зрозуміли: найпростіша система — просто віддати людям гроші. Це найпростіший варіант з точки зору адміністрування.

Проте залишається інше питання: чи дійдуть ці гроші до кінцевого одержувача. Кінцевим одержувачем є організація, яка надає відповідну послугу: постачальник газу, тепла, електроенергії.

— Можливе залучення в систему монетизації інших банків?

— Адмініструванням повинен займатися системний державний банк.

— Приватбанк теж державний і системний.

— Зараз це доцільно робити в масштабах одного банку.

— Голова правління “Нафтогазу” Андрій Коболєв заявив, що компанія може надати гроші на виплату українцям субсидій. Про що йдеться?

— Я не можу інтерпретувати слова Андрія Коболєва. Наскільки я розумію, “Нафтогаз” як державна компанія сплачує до держбюджету різні податки, дивіденди. Будь-яка соціальна допомога від держави виплачується з коштів держбюджету, у тому числі — з податків “Нафтогазу”.

Нестандартні ситуації. Запитання від читачів

— У будинку живе пенсіонер, його діти зареєстровані в селі, але живуть у Києві чи іншому місті. Чи має пенсіонер право на субсидію? Чи повинен враховуватися дохід дітей, які живуть в іншому місті?

— Це типова ситуація для України. З точки зору законодавства вона неправильна, бо громадянин мусить бути зареєстрований за місцем проживання. Якщо він зареєстрований в одному місці, а живе в іншому, то таке місце також підлягає реєстрації. Питання вичерпане.

Проте в Україні маємо те, що маємо. У цій ситуації ми дали можливість комісіям в індивідуальному порядку визначати право на одержання субсидій без урахування окремих членів сім'ї, які зареєстровані, але не живуть.

Якщо пенсіонер документально підтвердить, що його діти живуть в іншому населеному пункті на підставі договору оренди, лікуються або навчаються в іншому місті, то районні та міські комісії ухвалять чітке позитивне рішення.

Якщо людина живе в іншому місці, відповідні комунальні послуги споживати у двох місцях одночасно вона не може. Її виключають із складу домогосподарства і ні доходи, ні майновий стан таких осіб при призначенні субсидії не враховують.

Єдиний виняток: члени однієї сім'ї, тобто чоловік та дружина, не можуть використати цей механізм.

— А якщо чоловік та дружина зареєстровані в різних квартирах, і субсидію не дають на жодну з них, зважаючи на їхній спільний сімейний дохід?

— Усе залежить від того, який дохід. Це можуть бути два пенсіонери з мінімальною пенсією. Вони отримують субсидію, але в зменшеному розмірі.

Повернімося до ситуації, коли ми бачимо на ринку нерухомості квартири з оформленою субсидією.

Це один з тих варіантів, коли реально вони проживають разом, оформляють дві субсидії на дві квартири і одну з них здають з оформленою субсидією. Через механізм фіксації доходів ми мінімізуємо можливість таких ситуацій.

— Якщо людина не зареєстрована, але живе у квартирі, чи враховується її дохід при призначенні субсидії? Чи можете ви це проконтролювати?

— Довести, що людина не прийшла в гості, а там проживає, нереально. Виникає інша ситуація: людина там живе і хоче оформити субсидію. Це можна зробити на підставі кількох варіантів.

Якщо це внутрішньо переміщена особа — то за місцем реєстрації перебування, якщо громадянин наймає це житло — на підставі договору оренди.

— У нас ринок оренди квартир на 90% тіньовий, квартири здаються без оформлення. Власники житла ухиляються від сплати податків. Ви можете це контролювати?

— Для нас це не секрет. Можна відкрити інтернет і побачити сотні оголошень: “Здаю квартиру з оформленою субсидією”.

Такі випадки були особливо популярні серед людей, які володіють кількома об'єктами нерухомого майна в різних населених пунктах або районах. Власник звертався та оформляв субсидію на кожну квартиру.

Ми звели всю інформацію в єдиний реєстр і знайшли багато таких двійників з однаковими персональними даними та двома-трьома субсидіями.

В одній квартирі людина жила, а іншу — здавала. Я говорю “здавала”, бо сьогодні таких оголошень значно поменшало. Це була тенденція 2017 року, коли була відсутня перехресна перевірка.

Людина і сьогодні може здавати житло із субсидією, але там, де вона проживає, вона буде платити повну вартість. Логічно, що субсидію вона оформить собі, а квартиру здаватиме з повною вартістю.

Інформація звіряється щомісяця. Як тільки такий громадянин звертається щодо оформлення субсидій в іншому місці, він “випадає у двійники” і його запрошують до органу соцзахисту: “Іване Івановичу, будь ласка, визначайтеся, або тут, або там. У двох місцях субсидії, вибачте, не буде”.

— Чи законно відмовляти у призначенні субсидії, якщо дохід менший за мінімальну зарплату?

— Такий дохід може бути в кількох випадках.

Перший — людина десять років ніде офіційно не працювала і не працює. Деякі громадяни звертаються за субсидією і прямо кажуть: “Я не маю офіційних доходів”. А які тоді доходи маєш? Чому ухиляєшся від сплати податків, не наповнюєш державний бюджет? Чому ті, хто працюють легально і чесно, мають за тебе оплачувати комунальні послуги?

Інший варіант — людина працює, але не заробляє навіть мінімальної заробітної плати. На півставки працює в селі у дитячому садку або листоношею. Переважно це працівники бюджетної сфери.

У такому випадку комісія може призначити субсидію, оскільки людина сплачує єдиний соціальний внесок. Це дає їй право на призначення субсидії. Вирішення питання залежить від того, як працює місцева комісія, наскільки адекватно вона застосовує норму законодавства. У будь-якому випадку є людський фактор.

— Чи можна отримати субсидію, маючи депозит у банку?

— Можна. Ми вважаємо, що депозит — це гроші, які людина легально заробила упродовж попередніх періодів і має право ними розпоряджатися. Ні депозит, ні доходи від депозиту не впливають на можливість отримання житлової субсидії.

— Як розраховується середньомісячний дохід від земельного паю і як такий дохід впливає на розмір субсидії?

— Дохід від земельного паю враховується у тому періоді, за який він нарахований. Якщо при призначенні субсидії на 2018-2019 роки враховуються доходи за перший і другий картали 2018 року, і в цей період була нарахована плата за оренду паю, цей дохід буде врахований при призначенні субсидії шляхом визначення середньомісячного доходу за відповідний період.

— Як оформити субсидію на 30% понаднормової площі? Є нарікання, що працівники соціальних органів не повідомляють людям про можливість отримати цю “надбавку на площу” при оформленні субсидій.

— Це рішення ухвалюють комісії на місцевому рівні. Нам з Києва з міністерства не видно, хто звертається за субсидіями.

Субсидія надається на певний соціальний норматив, тобто держава не брала на себе обов'язок утримувати все майно громадянина. Держава надає соціальну підтримку на певну площу житла.

Якщо ми говоримо про міське житло з централізованим опаленням, то людина не може впливати на витрати на опалення. У неї нема індивідуального лічильника, нема можливості регулювати споживання тепла.

В індивідуальних будинках людина може коригувати споживання газу. Тому було ухвалене рішення, що в окремих випадках є необхідність збільшувати норму площі для надання субсидій.

У попередні періоди це регулювалося рішеннями комісій без жодних обмежень. Приходила людина, говорила: “Я живу на площі 200 кв м, дайте мені, будь ласка, субсидію на 200 кв м”.

Були випадки, що комісія призначала субсидію на 200-300 кв м одній людині або двом людям. У цьому ми вбачаємо фактор суб'єктивізму. Ми обмежили право комісії. Субсидія одній людині може покривати близько 50 кв м.

Середньостатистична квартира, у якій проживає субсидіант, — 40-60 кв м. Якщо там живе одна людина, то збільшення цієї норми на 30% дає можливість охопити середньостатистичного отримувача субсидій у повному обсязі.

У будь-якому випадку рішення повинно ухвалюватися індивідуально.

— Можливий інший ефект. Якщо в січні вдарять морози, споживання збільшиться, люди вичерпають “субсидійні ліміти” й отримають платіжки із значними сумами. Це збільшить соціальну напругу.

— Тут трохи по-іншому. Ця соціальна норма, яка збільшується, не переглядається щомісяця.

При визначенні права на субсидію в листопаді комісія ухвалює рішення і говорить: вона призначається не на 49 кв м, а на 60 кв м. На весь опалювальний період людині дають субсидію на 60 кв м.

Фактор зміни температури регулюється іншим показником. Субсидія надається на соціальний норматив однаковими частинами протягом всього опалювального періоду. Тобто в листопаді, січні, лютому і березні розмір субсидії однаковий, але витрати енергоносіїв у ці місяці різні.

Є можливість переносити зекономлені кубометри чи розмір призначеної субсидії з листопада на січень або лютий. Таким чином в середньому на опалювальний період досягається середній показник споживання.

Умовно кажучи, якщо людині виділено 300 куб м газу на місяць на опалення і вона спожила тільки 150 куб м у листопаді, то решту вона може спожити у січні, коли будуть морози, понад норму.

— Як нараховується обов'язкова плата?

— Коли громадянин звертається за оформленням субсидії, визначається його право на субсидію. Що відбувається?

Перевіряються його доходи, наявність сплати ЄСВ, понаднормової опалювальної площі (понад 200 кв м), автомобіля, молодшого за п'ять років, одноразових покупок, дорожчих за 50 тис грн. Якщо з цими критеріями все гаразд, йому призначається субсидія.

Підхід до призначення субсидії полягає у тому, що частину платежу сплачує людина відповідно до своїх доходів, а іншу частину в межах соціальної норми — держава у вигляді субсидії.

Для кожного домогосподарства визначається відсоток від доходу, який воно мусить сплачувати за комунальні послуги.

Тобто у домогосподарства з однієї людини-пенсіонера з доходом 1,5 тис грн відсоток обов'язкового платежу буде на рівні 6% від доходу: 6% від 1,5 тис грн — це 90 грн на місяць. Тобто при доході 1,5 тис грн людина сплачує 90 грн за комунальні послуги, а решту сплачує держава. Чим вищий дохід, тим вища обов'язкова плата.

— Чи потрібно вносити обов'язкову плату, якщо є переплата за комунальні послуги?

— Це принцип субсидіарності: частину платить людина, частину — держава. Держава підключається тоді, коли людина не може сплатити повний платіж. Тому обов'язкова плата вноситься в обов'язковому порядку і це є критерієм для продовження права на субсидію.

Якщо громадянин споживає менше, ніж розмір обов'язкової плати, то він оплачує фактичні розміри. Обов'язкова плата у цій ситуації — 90 грн.

Візьмемо іншу ситуацію: є пенсіонер з доходом 6 тис грн. У такому випадку відсоток обов'язкової плати буде становити близько 25% від доходу. Це вже 1,5 тис грн. Якщо у нього обов'язкова плата 1,5 тис грн, а він спожив тільки на 1 тис грн, то нема необхідності сплачувати всі 1,5 тис грн. Він сплачує фактичні розміри споживання.

— Як бути у ситуації, коли забудовники заселяють людей до офіційного введення будинку в експлуатацію? Чи мають такі мешканці право на субсидію?

— Якщо ми говоримо про індивідуальних забудовників, то так. Навіть якщо будинок не введено в експлуатацію, але з надавачами послуг укладені договори і житлово-комунальні послуги споживаються, то субсидія може бути призначена.

Якщо ми говоримо про багатоповерхову забудову, то ні. Надавачі послуг не мають права підписувати договори про надання комунальних послуг доти, доки житло не введене в експлуатацію і не з'явиться право власності.

У даному випадку повинні бути витримані процедури введення в експлуатацію, отримання права власності, оформлення договорів на надання комунальних послуг і лише після цього — оформлення субсидій.

Крім того, субсидія надається за тарифами, встановленими для населення. У таких випадках, про які ви говорите, послугу купує забудовник за тарифами для промисловості і виставляє платіжки мешканцям за промисловим тарифом.

Я вже не кажу про фактор безпеки у випадку проживання в такому житлі. Є ситуації, коли ще не все добудували, ще кран не від'їхав, а люди вже там мешкають і ходять під цеглинами.

— Правила допускають оформлення субсидій людям, які мають борги із сплати ЄСВ. Як ви моніторите ці борги?

— Як правило, це заборгованість, яка виникає з вини роботодавця. За працівника ЄСВ сплачує роботодавець. Сплата ЄСВ громадянином відбувається в окремих випадках: якщо це фізособа-підприємець, самозайнята особа.

Деякі роботодавці не сплачують ЄСВ вчасно, але це питання врегульоване. Субсидія в такому випадку призначається, але потрібно надати документальне підтвердження, що ЄСВ нарахований, але є борг. Це можуть зробити органи Пенсійного фонду, фіскальної служби або навіть сам роботодавець.

Якщо ми говоримо взагалі про контроль за сплатою ЄСВ, то органи соцзахисту отримують цю інформацію від Пенсійного фонду в електронному вигляді.

— Якщо у людини нульовий дохід і вона не хоче реєструватися у службі зайнятості, чи може вона розраховувати на субсидію?

— Якщо у людини відсутній дохід, то скажіть, будь ласка, за який кошт вона живе?

— Діти допомагають.

— Добре, але при цьому громадянин повинен вживати якісь заходи для свого працевлаштування й отримання доходів?

— В ідеалі — так.

— Тепер скажіть, будь ласка, як можна довести, що ця людина не працює неофіційно? Жодним чином.

Якщо громадянин роками й десятками років перебуває в статусі непрацюючої особи, то я не можу назвати таку особу безробітною. Безробітною вона стане тоді, коли перебуватиме на обліку в центрі зайнятості як особа, що шукає роботу.

Наше завдання — побудувати таку систему, щоб, з одного боку, стимулювати людей працювати, а з іншого — не допустити ненадання соціальної допомоги тим, хто цього потребує.

Галина КАЛАЧОВА