Страсбурзькі гойдалки

Ввести в дію суспільне мовлення, не ухвалювати нового виборчого закону без візи Венеціанської комісії, реформувати судову систему й слідство і навіть домогтися реального верховенства права.

Більшість позицій планується реалізувати вже під час головування України в Комітеті міністрів організації. “Я роздрукую цю чудову промову та стежитиму по пунктах, щоб вона виконувалася”, — пожартував один із керівників Комісії. А може, й не пожартував. Цей орган існує саме задля нагляду за відповідністю законів європейським стандартам і нормам.

Лінія дискурсу

На рівні проголошених принципів Україні нічого соромитися. Навпаки, заклики модернізувати роботу Європейського суду, вдосконалити місцеву та регіональну демократію, захистити дітей від насильства добре відповідають концепту Ради Європи. “Ідея євроінтеграції об’єднала українське суспільство”, — заявив у сесійній залі організації Віктор Янукович.

“В Україні щотижня в прямому телеефірі політики мають відповідати на однакові запитання. Це така сама обстановка, як у британському парламенті”, — днем раніше запевнив делегатів сесії міністр закордонних справ Костянтин Грищенко.

І хоча порівняння з Великою Британією відразу ж спонукало колег до пошуку аналогів з вітчизняними депутатами-багатостаночниками та народними обранцями, які в парламенті бувають раз на рік, загалом, за формальними ознаками, українські декларації заперечень у керівництва Ради Європи не викликають.

“Я вважаю, що в Україні запанувала реальна стабільність, — сказав у інтерв’ю Тижню голова Парламентської асамблеї Ради Європи Мевлют Чавушоглу, який ніколи не приховував симпатії до російського керівництва і нинішнього українського. — Нова адміністрація справді взялася за реформи, що видаються успішними. Варто дочекатися конкретних результатів дуже важливих ініціатив щодо конституційної реформи, модернізації кримінальної юстиції та судочинства, ухвалення нового виборчого закону, поліпшення боротьби з корупцією. Ми заохочуємо ці дії, і наші доповідачі на цьому етапі задоволені ситуацією. Пріоритети українського головування в РЄ збігаються з проектом Парламентської асамблеї та з моїм особистим баченням”.

Складніше з практикою. І Грищенкові, і Януковичу в сесійній залі Ради Європи поставили чимало тривожних запитань. Литовський депутат Егідіюс Варейкіс хотів дізнатися більше про 12 міністрів уряду Тимошенко, які перебувають під вартою, латвійський Боріс Сілєвіч — про брак щоденної демократії та відсутність дійсного верховенства права. Члени французької делегації цікавилися селективним правосуддям, справжніми наслідками Чорнобильської катастрофи та реальними масштабами корупції.

Відповіді були традиційними: переважно відсилали до п’яти втрачених, на думку нинішніх можновладців, років помаранчевої влади. Що тут від перемоги над поразкою, яка, схоже, не зовсім вдається теперішній владі, а що від пошуку простіших шляхів, одразу не скажеш. Але очевидно одне: у виступах і Янукович, і Грищенко причиною українських негараздів системно називали дії попередників. “Таке пояснення з кожним днем втрачає переконливість, — іронічно зауважив знайомий французький депутат. — Йому навіть зовсім мало жити залишилося. А лічильник цієї влади давно запущений”.

Лінія заперечення

“Не вірте йому!”, “Янукович, виконай резолюцію Європейського парламенту!”, “Президент України вбиває демократію”, “Ні політичним переслідуванням в Україні!” — такими плакатами зустріли Віктора Федоровича біля входу до Ради Європи представники української діаспори у Франції та Німеччині спільно з кількома нашими опозиційними депутатами. До демонстрації протесту підходили іноземні парламентарі та журналісти. Але не українські урядовці.

“До мене ніхто не звертався з проханням про зустріч, — пояснив Надзвичайний та Повноважний Посол України при Раді Європи Микола Точицький. — Як колишній керівник консульської установи я ніколи не уникав контактів з людьми. Понад те, вважаю, що це завдання й функція будь-якого дипломата. Скажу відверто, без спілкування ми не зможемо вирішити будь-які проблеми нашої держави на шляху до євроінтеграції”.

Точинський запевнив, що якби наступної сесії у вересні в опонентів нинішньої влади виникло бажання обговорити з українською дипломатією якісь назрілі проблеми, то він не відмовив би в зустрічі. Тим часом організатори протестної акції передали в середу петицію з вимогами припинити політичні утиски в Україні комісарові з прав людини в Страсбурзі Томасу Гаммарберґові.

“Ми виступаємо проти утисків опозиційних політиків, — пояснює свою позицію Наталка Пастернак, голова Репрезентативного комітету українських організацій Франції. — А також проти обмежень свободи слова, переслідування істориків, які працювали з архівами в музеї “Тюрма на Лонцького”, проти привілеїв великому бізнесу за рахунок малого та середнього, проти мовної й історичної політики Партії регіонів”.

Частина депутатів Ради Європи також виказали своє критичне ставлення до внутрішньої політичної ситуації в Україні. 29 членів ПАРЄ оприлюднили заяву під назвою “Брак свободи в Україні”. “Ми висловлюємо своє глибоке занепокоєння переслідуванням громадянського суспільства та політичних активістів... Ми наголошуємо на потребі реформи служб безпеки, а особливо скасування права Служби безпеки України на проведення нормальних кримінальних розслідувань, — зазначено в заяві, ініційованій депутатами Європейської народної партії.

Отже, слово і діло. Президент Янукович з трибуни пообіцяв, що новий Кримінально-процесуальний кодекс покладе край усталеній, на жаль, практиці, “коли суди демонструють відданість лише одній стороні процесу — обвинуваченню”. Хороший намір, але чи достатньо тільки добрих законів, щоб позбутися недобрих звичок?

“Не лише в Україні, а й у багатьох інших нових демократичних державах правоохоронці не просто використовуються, а самі себе усвідомлюють владоохоронцями, — вважає бельгійський правник Томас Дір. — Найбільша проблема для недавніх тоталітарних країн — звичка до жорсткої вертикалі влади, її легітимізація на рівні колективної свідомості. В Україні, Молдові, Болгарії та Сербії суди стануть справді незалежними, коли докорінно зміняться суспільні відносини. Звичайно, добрі, демократичні закони — допоміжний чинник. Але не вирішальний. Визначальний вплив на розвиток подій — це стиль поведінки чинної влади”.

Сухий залишок

Рік тому, також із парламентської трибуни у Страсбурзі, Янукович урочисто пообіцяв виконати всі зобов’язання перед Радою Європи за 12 місяців. Нині на формальному рівні не завершено дві справи: не ухвалено новий Кримінально-процесуальний кодекс і не реформовано прокуратуру, де слідство має бути відокремленим від нагляду.

“Проект нового кодексу Україна повинна надіслати не до Венеціанської комісії, а на експертизу Генеральної дирекції, — пояснює Томас Маркерт, керівник Комісії. — Ми не опікуємося безпосередньо кримінальним правом. Натомість на реформі прокуратури наполягаємо багато років. Про відокремлення слідства від нагляду під одним дахом йдеться з 1996 року, але справи не просуваються”.

“Рада Європи не є наддержавним органом, вона не може замість кожної країни-члена вдосконалювати законодавство й політичну практику”, — наголосив її голова Торбйорн Яґланд. Поза тим, згадана структура виставляє формат цивілізованих відносин держави та громадянина. Конкретно для України це створює додатковий майданчик діалогу між політиками, експертами-правниками та громадськими активістами. Боротьба між правильними словами та сумнівними вчинками інколи нагадує гойдалку, яка, може, безпосередньо не просуває демократичних перетворень, але забезпечує для них необхідний рух.

Алла ЛАЗАРЕВА