Сергій Корецький: В “Укрнафті” тотальний витік інформації

“Кофє ідьош піть?” — одна з найвідоміших фраз мільярдера Ігоря Коломойського. Вона народилася біля центрального офісу “Укрнафти” і була сказана на початку протистояння з п'ятим президентом Петром Порошенком, який тоді намагався витіснити групу “Приват” з цього підприємства.

Тоді зусилля Порошенка ні до чого не призвели. Проте в листопаді 2022 року “Укрнафта” все ж вийшла з-під впливу Коломойського. За іронією долі, керувати підприємством став великий шанувальник кави Сергій Корецький. Донедавна він розвивав власний бізнес, в основі якого — мережа кавʼярень Idealist Coffee.

Питання, як “керівник кав'ярень” може управляти компанією з видобутку нафти та продажу нафтопродуктів, має змістовну відповідь. За плечима Корецького — десяток років управління енергетичним бізнесом нині покійного Ігоря Єремеєва — групою WOG. Ця імперія свого часу теж була “на ножах” з Коломойським.

Очевидно, це зіграло не останню роль, коли пів року тому виникла ідея запропонувати Корецькому посаду голови “Укрнафти”. Стратегія “ворог мого ворога — мій друг” виправдала себе. Майже з перших днів призначення Корецький став героєм контекстних сюжетів і публікацій.

Це протистояння відбувається і в непублічній площині. “В “Укрнафті” тотальний витік інформації”, — каже герой інтервʼю, коли мова заходить про його відносини з “Приватом”.

При цьому Корецький вважає, що його найбільша заслуга — це перехід від стабілізації фінансового стану компанії до готовності генерувати великі гроші. За 2023 рік “Укрнафта” планує отримати 12 млрд грн чистого прибутку.

Якщо план вдасться виконати, майже гарантовано ці кошти направлять на виплату дивідендів акціонерам підприємства, головну роль серед яких грає держава. Звучить непогано, але фактично це цивілізоване вимивання коштів з компанії, яких їй не вистачає на розвиток нафтовидобутку, відновлення знищеної війною нафтопереробки та розвиток власної мережі АЗС.

Корецький дефіцит коштів визнає, але стверджує, що держава не може залишитися без фінансової підтримки своїх підприємств. Утім, на “Укрнафті” лежить і без того надзвичайне соціальне навантаження: вона майже на голому ентузіазмі забезпечує пальним військових. Девʼять літрів з десяти в баках бронетехніки та інших машин ЗСУ “укрнафтівські”.

У Росії про це знають, тому системний обстріл промислових об'єктів компанії — будні. Як працювати в цих умовах, відволікаючись на корпоративні “війни” в країні?

Про передавання “Укрнафти” Міноборони, пальне для ЗСУ та план прибутку компанії

— Почнемо з дня вашого призначення. Від кого ви отримали цю пропозицію?

— Від Міноборони.

— Конкретно від кого?

— З точки зору елементарної безпеки не вважаю за потрібне обговорювати процедуру мого призначення. Але всі основні розмови мав з Міноборони.

— З першими трьома особами міністерства?

— З Міноборони, так.

— “Укрнафта” має статус військового майна. Що це означає, якщо завтра війна закінчується?

— Не знаю, як держава розпорядиться цим майном після війни. Знаю лише, що за законом є два шляхи: перший — повернення акціонерам, друге — компенсація вартості.

Сьогодні ніхто не розуміє, як довго триватиме війна і які будуть наслідки. Я вважаю, що зараз малоймовірно, що хтось дасть якусь ствердну відповідь. Це точно не моя компетенція, тому щось прогнозувати мені було б некоректно.

— Що розуміється під ручним передаванням “Укрнафти” Міністерству оборони? Що спонукало державу ухвалити це рішення?

— Забезпечення Сил оборони пальним, що сьогодні “Укрнафта” робить повною мірою.

— До вашого приходу “Укрнафта” цього не робила?

— Мене призначили 9 листопада 2022 року. З того моменту я можу коментувати кожен свій крок. До цього я не був дотичний до процесу ухвалення рішень.

— Вас навіть не цікавила причина передавання “Укрнафти” в держвласність? Мається на увазі закулісний бік, що компанія до вашого призначення нібито не допомагала армії.

— Ми про це не розмовляли точно. Було чітко і ясно сказано, що держава ухвалила таке рішення. За поточний рік ми забезпечили для Міністерства оборони втричі більше пального, ніж це було зроблено за весь 2022 рік.

— Якщо взяти умовний портфель забезпечення ЗСУ пальним, якою в ньому є частка “Укрнафти”?

— Компанія виконує всі покладені на неї зобов'язання в цьому питанні. Більше сказати не можу.

— На яких умовах здійснюються поставки? “Укрнафта” отримує гроші за це пальне?

— З великим відтермінуванням.

— Платником є Міноборони?

— Звичайно. Ціна була суттєво меншою порівняно з попередніми поставками.

— Якщо порівняти цю ціну з ринковою.

— Зважаючи на те, що ми постачаємо, ціна була найнижчою із запропонованих.

— Чи можна сказати, що ви продаєте пальне “в нуль”?

— Ні, не можна. Працюємо з мінімальною рентабельністю.

— На 2023 рік фінплан “Укрнафти” передбачає 12 мільярдів гривень чистого прибутку. Завдяки чому ці гроші будуть зароблені?

—  Нафтопродукти, газ, скраплений газ та інші доходи.

— Тобто нафтопродукти — номер один?

— 100%.

— Скільки із загального портфеля нафтопродуктів “Укрнафти” припадає на Міноборони?

— Не коментую (за даними джерел ЕП, ідеться про близько 20%).

— За перший квартал 2023 року “Укрнафта” показала 4,3 мільярда гривень прибутку. Завдяки чому він був отриманий?

— Структуру я вам сказав: нафтопродукти, продаж газу поточного та минулого видобутку, скраплений газ, мережа АЗС.

Про контакти з Коломойським, мотивацію та “кураторство” Шурми

— “Укрнафта” досі не отримала фізичний контроль над “Укрнафтобурінням”. Це рішення затягується штучно?

— Ні, я щиро вважаю, що все рухається за законом.

— Чи можна сказати, що Сергій Корецький не підпорядковується нікому, що на нього не діють “телефонне право” та неофіційні побажання, окрім Міністерства оборони?

— Сергій Корецький не підпорядковується нікому, крім акціонерів “Укрнафти”. Тобто є Міноборони і я з повагою ставлюся до позиції НАК “Нафтогаз” з точки зору того, що вона володіє пакетом 50% + 1 акція. Для мене обов’язковими є рішення наглядової ради та загальних зборів акціонерів.

— Чи правда, що з боку “Нафтогазу” були спроби вас, назвемо це так, координувати, але ці спроби залишилися спробами?

— Як були із самого початку, так і залишаються суперконструктивні відносини з “Нафтогазом”. Не шукайте в цьому якогось підтексту.

— До призначення в “Укрнафту” ваша основна кар'єра була пов'язана з групою WOG, у якої були непрості відносини з групою “Приват”. Людина, яка вам пропонувала посаду, могла виходити з логіки, що з таким бекграундом Корецький гарантовано не буде працювати на “Приват” в “Укрнафті”?

— Я таких аргументів під час співбесід або призначення не чув. Але чи може так бути? Так, можливо.

— Чи відчувалося це?

— Ні. Мені здається, що черга за цією посадою не стояла.

— Дуже популярна фраза.

— Серйозно? Я жодного разу такого не чув. У кулуарах були розмови, мовляв, “ну що, знайшли вже цього божевільного або самогубця, який піде на цю посаду?”.

— Питання щодо “самогубства” буде трохи пізніше. Спочатку скажіть, коли у вас була остання розмова чи зустріч з Коломойським або його оточенням?

— Та я взагалі його один раз у житті бачив. Це було багато років тому, не пам'ятаю.

— А телефонна розмова?

— По телефону жодного разу не розмовляв.

— А з його оточенням — Палицею, Кіперманом чи кимось іншим?

— Ні по телефону не розмовляв, ні особисто з моменту призначення не зустрічався.

— Ігор Валерійович — дуже творча особистість. Є багато записів його телефонних розмов, на одному з яких він радить своєму візаві “дивитися під ноги”. Чи отримували ви такі сигнали?

— Прямої фрази, смс чи інших речей не було, але служба безпеки забезпечила охорону, зважаючи на обставини. Сказали, що це превентивний захід. Крапка. Я особливо не виступав проти. Зараз у мене два охоронці.

— Вони вас супроводжують усюди? Ви не можете піти із сім'єю в кафе на вихідних?

— З ними — можу.

— Вони з вами 24 години на добу?

— Це ж питання безпеки. Я живу з такою логікою.

— У тому сенсі, що вас прослуховують?

— В усіх сенсах. Я вважаю, що ситуація занадто сенситивна, щоб робити будь-які, навіть дрібні помилки.

— Повернімося до вислову про “цього самогубця”. Ви — власник компанії “Ідеаліст”. Нагадайте, будь ласка, її річний обіг.

— Понад 200 мільйонів гривень.

— Яка зарплата в керівника “Укрнафти”?

— Зарплата в мене менша на 25%, ніж була в попереднього менеджера на цій посаді.

— Озвучувалася цифра близько 400 тисяч гривень на місяць. Вона?

— Вона вища, але вона нижча, ніж у попереднього керівника, на 25%. Це обмеження. Спочатку ми розмовляли, що зарплата буде, як у попереднього керівника. Ну, це ж ніби логічно, правильно? Зважаючи на обставини, у який я час іду на підприємство, у якому стані я іду на це підприємство, які ризики попереду і які виклики стають переді мною.

Потім виявилося, що підприємство підпадає під регулювання постанов Кабміну, законів і багатьох-багатьох обмежень. Відповідно, зарплата не могла бути вищою, ніж та, яку мені поставили. Тобто це згідно з усіма обмеженнями уряду.

— Сидить людина, читає інтерв'ю Сергія Корецького і бачить: він — власник бізнесу з оборотом 200 мільйонів гривень, він перебуває в статусі людини, яка отримує понад 4 мільйони гривень на рік, але при цьому він напрацьовує надзвичайно складні відносини з великою фінансово-промисловою групою “Приват”.

У читача виникає логічне питання: навіщо це Корецькому?

— У мене є й інші бізнес-напрямки, ви просто запитали про кавову компанію. Загальний дохід мого бізнесу — 350-400 мільйонів гривень.

Відповідаючи на основне питання: я вважаю, що в мене є борг перед державою. Я не пішов на фронт, у мене дві руки, дві ноги, голова, яка може думати, і це потрібні час і місце, де я можу бути корисним державі. Це не пусті слова.

Ба більше, уперше, коли була ця розмова, я відмовився. Причому достатньо твердо і чітко. Потім, коли збалансував думки в голові, просто відчув, що це потрібно зробити.

— Відмовився, бо пропозиція лякала?

— Слово “лякала” сюди не підходить. Не хотілося бути “розмінною монетою”, тому що було багато пліток.

— Було відчуття, що вас можуть використати?

— Та річ не в тому, було це відчуття чи ні. Були різні думки. Можливо, я чогось не знаю, щоб не вийшло так, що там нагорі всі домовилися, а мене “в темну зіграють” і так далі. Ось це було таким вагомим питанням, над яким я думав добу. Ближче до обіду наступного дня ми ще раз зустрілися. Я сказав: потрібно — значить, потрібно.

Зараз я вже можу ствердно сказати, що ніякої гри немає. Я це бачу і відчуваю. Є чітка і зрозуміла державна позиція.

— Ви людина стратегічного бачення. На скільки років уперед думаєте?

— Зрозумів, про що ви. Тут не передбачиш. З огляду на ситуацію у моїх знайомих, того ж Андрія Пивоварського, треба мислити параметром пʼять-сім-десять років плюс.

— Що ви бачите в цьому параметрі?

— Я впевнений, що мені нема за що червоніти. Усе, що ми встигли зробити для армії та держави з моменту мого призначення, я вважаю, що соромно не буде точно.

— Питання, швидше, про те, чи вірите ви в розмові із собою, що в перспективі інститут олігархії  в Україні не буде таким впливовим, яким він був до війни.

— Якби в мене не було цієї віри, я б не погодився на цю позицію.

— Тобто відновлення адміністративного та фінансового авторитету Коломойського до довоєнного рівня не буде?

— Мені здається, що ні.

— У пресі поширена думка, що енергетичну галузь курує Ростислав Шурма.

— Що означає кураторство?

— Те, що в Україні відоме як “телефонне право”, неофіційна координація, “сіре кардинальство”. Коли певна персона не має законодавчих важелів впливу, але має фактичні.

— Я вам кажу — ні, це не так, це не відповідає дійсності.

— Можливо, ви розумієте кураторство якось інакше?

— Я б сказав, що держава не курує, а допомагає. Кураторство, от ви кажете, подзвонити і сказати “зроби ось так і так”, безапеляційно. Такого немає.

Про проблеми “Укрнафти”, збитки на 100 мільярдів та “привіт” Коломойському

— Назвіть три ваші найбільші проблеми як керівника “Укрнафти”.

— Я зараз не за пріоритетом їх розставляю, я просто назву основні проблеми. Одна з ключових — це війна, ракети. Крім того, підприємство у виснаженому стані. Морально та фізично застаріла техніка, обладнання, технології. Основну частину обладнання для буріння купували в Росії або Білорусі.

— Нема чим ремонтувати?

— Нема. Це просто біда. Це стосується понад 90% обладнання.

— Є ще якісь проблеми?

— Фінансовий стан компанії. Зараз ми його вирівняли. А коли прийшов, я точно міг би увійти в історію як людина, яка вперше в історії “Укрнафти” зупинила видобуток.

Проблем була величезна кількість, гроші були лише на зарплати. Не було чим платити податки, ренту, податок на прибуток за попередній період до мого призначення. Величезна дебіторська заборгованість — 30 мільярдів гривень.

— Яка частина з цієї суми була безнадійна?

— Коли я прийшов, то вже на 85% були сформовані так звані резерви.

— Наскільки серйозною проблемою є те, що “Укрнафта” переповнена агентами “Привату”? Це коли ви ще не встигли підписати якесь рішення, а в Дніпрі вже про це знають.

— Так, є тотальний витік інформації, але оскільки я нічого поганого не роблю, то я до цього ставлюся спокійно.

— Скільки “Укрнафті” потрібно грошей на рік, щоб виправити проблеми, які можна виправити грошима?

— Проблеми можна вирішити всі. Компанія має величезний потенціал. З неї за пʼять-десять років можна зробити другий Orlen.

— Скільки потрібно грошей на рік для цього?

— Я вважаю, що близько 2,5 мільярда доларів на пʼять років.

Психіатр-газовидобувник Зіновій Козицький: ЄБРР хотів купити частку мого бізнесу, але все зупинилося

— Який у вас план із збільшення видобутку на пʼятирічний період?

— Компанія видобуває 1,45 мільйона тонн нафти на рік, але плануємо збільшити цей показник до 3 мільйонів. Так само і газ. У нас зараз 1 мільярд кубометрів, а у планах — 2 мільярди кубометрів. Це п’ятирічна перспектива.

— Чи не є проблемою наших держкомпаній відсутність чіткої відповідальності за провалені КРІ? В умовному ДТЕК чи Burisma за провал роботи всі ці добрі люди з добрими очима вас просто з’їдять.

— Чому з’їдять? Звільнять.

— Перетворять ваше життя на конструкцію, у якій ви не зможете повернутися. Я кажу про застереження: що буде, якщо ви не виконаєте все озвучене. Яку відповідальність понесете? Лише звільнення?

— Стоп, помилка. Неефективність і крадіжка — різні речі. Щодо результатів ми вже відзвітували, їх усі побачили. Я ж міг теоретично на папері закласти нижчі очікування, а потім відзвітувати про суттєве перевиконання плану. Але ж ми тут не для популізму, а для того, щоб зробити свій внесок.

За перше півріччя компанія заробить близько 12 мільярдів гривень чистого прибутку. Тобто за перше півріччя ми вже виконали річний план. Загальна сума сплачених податків та зборів за перше півріччя — близько 15 мільярдів гривень.

— Скільки АЗС в “Укрнафти”?

— 537 на балансі, 454 працюють. Решта — тимчасово окуповані території, розвалені, розбиті, на лінії зіткнення.

— Скільки було у WOG?

— Понад 400.

— Які ви бачите недоліки державної мережі “Укрнафти” порівняно з приватною?

— Мінуси — це відсутність магазинів і додаткових сервісів, на більшій частині заправок щось продають через віконце.

Друге — застаріле моральне й технічне візуальне сприйняття заправок. Є заправки, на яких одна колонка стоїть. Вона не може продати 300 кубів за місяць, бо її пропускна здатність цього не дозволяє. Не можна очікувати, що вона буде продавати так, як продають ОККО, WOG, SOCAR чи будь-хто інший.

— У WOG непаливні доходи становили близько 30% від загального доходу мережі. Скільки ви втрачаєте, якби у вас були ці 30%?

— До 3 мільярдів гривень на рік.

— Щось будете з цим робити?

— Звичайно. Сміливо і впевнено можу сказати, що за пʼять років ці 30% непаливних доходів у мережі “Укрнафти” з’являться.

— Скільки це потребує інвестицій?

— Працюємо над цим планом. Усе залежить від певних сенситивних моментів, які не дуже хочеться розкривати.

— Я достатньо накатався по сходу України і відзначив, що на деокупованих територіях відновили роботу 98% приватних АЗС. Не відновилися тільки ті, які відверто розбиті. Заправки “Укрнафти” майже всі закриті. Чому?

— Де саме?

— 200-кілометрова зона від Харкова до Ізюма. Не пам'ятаю кількості цих АЗС, але вони майже всі зачинені.

— Гарне питання. Немає жодної перешкоди, чому їх не відновити. Якщо наші працівники будуть у безпеці, то це варто зробити. Буквально завтра приділю цьому увагу. Просто до всього одночасно руки не дійшли (на момент виходу інтерв’ю дві АЗС на цьому проміжку дороги ремонтувалися — ЕП).

— Зараз ми розмовляємо у вашому кабінеті. До цього були в підвалі компанії, де у двох кімнатах зберігається купа коробок з талонами на пальне. Що це за історія?

— Ми були в сховищі “Укрнафти”, де зберігаються товарно-матеріальні цінності, документи. У цих кімнатах — скретч-картки, якими з “Укрнафтою” розрахувалися за борги, а зараз ці скретч-картки заблоковані. Усього їх на 115 мільйонів літрів, у грошах це еквівалент близько 5 мільярдів гривень.

“Укрнафта” заплатила за нафтопродукти і мала їх отримати, але з нею розрахувалися талонами. З моменту мого приходу компанії-емітенти ці скретч-картки заблокували. Їх перестали обслуговувати на заправках Аvіаs та ANP.

— У них є термін дії?

— На деяких скретч-картках термін дії завершився, але за умовами листів та актів вони безстрокові.

— Вірите, що цю макулатуру можна перетворити на пальне?

— Це відповідальність емітентів. Ми не раз зверталися до них з проханням розблокувати. Можемо і хочемо ці скретч-картки дати ЗСУ, військовим, волонтерам. Відповідь — нуль. Після цього ми звернулися до правоохоронних органів.

— Як оцінюєте шанси вирішити це питання в суді?

— Мені здається, це буде складно і довго. У поверненні грошей за ці скретч-картки дуже важлива роль правоохоронців.

— Що спричинить рішення Сергія Корецького піти з “Укрнафти”?

— Рішення акціонерів, виконана програма завдань, завершений контракт, особисті мотиви.

— Можливо, якісь нереальні умови роботи?

— Якщо все буде рухатися так, як зараз, я вважаю, що є шанс показати гарні результати. Щодо звільнення: це може бути рішення акціонерів подякувати і відпустити мене або насварити і відпустити, завершення контракту, телефонне право, про яке ви згадували, або якісь інші власні причини.

— У скільки разів державна компанія повільніша за приватну?

— У п’ять.

— Тобто день роботи у WOG — це тиждень роботи в “Укрнафті”?

— Так.

— Скільки вкрадено в “Укрнафті” за попередніми висновками?

— Вважаю, що треба дочекатися результатів роботи ДАСУ, правоохоронців.

— Давайте так: не скільки загалом, а скільки вже виявленого?

— Дивіться: 30 мільярдів дебіторської заборгованості. Вона сформована з 2015 року. Це нафта або нафтопродукти, які відпустили з відтермінуванням оплати.

Наприклад, заплатили гроші компанії, яка мала поставляти нафтопродукти протягом трьох років. У мене питання: а чому протягом трьох років? Вона мала поставити рівно в той самий день. Ну і зрозуміло, “дебіторка” зависла.

— Добре, 30 мільярдів гривень — пункт номер один. Пункт номер два?

— Номер два — це нафта, яку ми не дорахувалися тільки на балансі “Укрнафти”. Це понад 3 мільярди гривень. Ще є зафіксована нестача нафти від інших постачальників — “Сокару”, “Укртранснафти” — на понад 3 мільярди гривень.

— Що ще?

— Ще є “дебіторка” на “Укртатнафті”. Ми відновлюємо облік, тому що його не було на момент мого призначення — ні паперового, ні електронного. “Дебіторка” — близько 40 мільярдів гривень. Логіка рівно та сама. Кудись комусь відпустили... Потрібно донарахувати мільярдні суми податків за фактом відновлення обліку.

Ще раз наголошую: відновлення обліку триває і точні цифри будуть озвучені відразу після завершення цієї роботи.

— Тобто загалом 80 мільярдів гривень.

— Далі. Є питання договору комісії нафтопродуктів на 4,5 мільярда гривень за сьогоднішніми ринковими цінами, скретч-картки, які лежать заблоковані на 5 мільярдів за сьогоднішніми роздрібними цінами, спільна діяльність, яка мала заробляти гроші і віддавати ту чи іншу частку залежно від частки “Укрнафти”. Але я не можу їх оцінити збитками. Це можуть зробити ДАСУ, правоохоронні органи, суд.

Підсумовуючи, можу сказати так: проблемних питань, з якими зіштовхнувся новий менеджмент, орієнтовно до 100 мільярдів гривень.

Ігор Коломойський: Я симпатизую Зеленському, мене в принципі все влаштовує

— Хочете щось передати Ігорю Коломойському?

— Що я маю передавати?

— Що відчуваєте.

— Мені немає що передати... Окрім того, що і пан Коломойський міг би координувати ці дії, я вважаю, що дуже багато залежить від менеджменту. Думаю, тут багато речей, про які, можливо, акціонери і не знали.

— Тобто в нього крали?

— Не знаю. Крали, не крали — це не моя оцінка. Просто в компанії немає статті витрат, до якої не доторкнутися, щоб не було оптимізації. Причому все це вимірюється десятками та сотнями мільйонів. Про великі цифри акціонери не могли не знати, на мою думку, але є багато інших речей, про які не знімали ці ролики.

— Знімає не Ігор Валерійович.

— Я знаю, хто їх знімає, хто носить гроші в ЗМІ за розміщення цих роликів і ці телеграм-канали. Просто не цікаво витрачати на це час. Я щиро вважаю, що новий менеджмент зробив дуже багато і показав результат.

— Ви так неочікувано перескочили з “привіту” Ігорю Коломойському до результатів.

— Я не знаю, які привіти передавати. Якщо мені був би потрібен хайп, я б передавав привіти.

Усі фото пресслужби “Укрнафти” 

Микола ТОПАЛОВ, Дмитро РЯСНИЙ