Що означає рекордне зниження облікової ставки Нацбанку

Національний банк України знизив облікову ставку до рекордного за всю історію незалежності України рівня — з 8% до 6%.

До цього найнижчий рівень облікової ставки в розмірі 6,5% був із серпня 2013 року по квітень 2014 року.

Що таке облікова ставка НБУ?

Це монетарний інструмент, за допомогою якого Національний банк (НБУ) встановлює для банків та інших учасників грошово-кредитного ринку орієнтир вартості грошей.

Фактично від зміни облікової ставки НБУ залежить зміна вартості грошей на всіх сегментах грошово-кредитного ринку.

Наприклад, від розміру облікової ставки залежить відсоток за кредитами рефінансування, які банки беруть для покриття тимчасових розривів ліквідності.

Від зміни розміру облікової ставки залежить дохідність за депозитними сертифікатами НБУ та облігаціями внутрішньої державної позики Міністерства фінансів.

Зміна розміру облікової ставки впливає і на відсотки за депозитами та кредитами для бізнесу і населення.

Знизивши облікову ставку відразу на 2 п.п. НБУ намагається через здешевлення вартості грошей стимулювати споживчий та інвестиційний попит у період коронакризи, викликаної пандемією COVID-19.

За задумом НБУ, зниження облікової ставки має зробити доступнішим кредитний фінансовий ресурс, який піде на споживання.

Наразі споживчий попит знаходиться в подавленому стані. Про це свідчить рівень споживчої інфляції, яка в квітні-травні була в районі 2%, що значно нижче цільового діапазону в 5%. Тобто обсяги споживання товарів та послуг знизились, економіка падає і державний бюджет недоотримує податки (економіка перебуває в депресії).

БізнесЦензор розбирався, на що вплине рекордне зниження облікової ставки.

Депозитні сертифікати та кредити рефінансування подешевшають

Зниження облікової ставки призвело до зниження дохідності депозитних сертифікатів НБУ, у яких банки зберігали гроші та відповідно до зниження процентів за кредитами рефінансування овернайт.

Депозитний сертифікат — це борговий цінний папір НБУ. За допомогою цього інструменту банки розміщують гроші на рахунках Національного банку та заробляють на процентах після закінчення дії депозитного сертифікату. Відсотки, які НБУ сплачує за депозитними сертифікатами — є емітованою гривнею.

Депосертифікати можуть обертатися лише серед банків та використовуються у формі застави на міжбанківському кредитному ринку і для отримання кредитів рефінансування НБУ.

Наразі в банки зберігають в депозитних сертифікатах більше 100 млрд грн.

Кредит рефінансування овернайт — це кредит, який надається комерційному банку на короткий період — до наступного робочого дня для підтримки його ліквідності з метою виконання економічних нормативів Національного банку.

До сьогодні дохідність за депсертифікатами була нарівні 6%, а процент по кредитам рефінансування овернайт становив — 10%.

Тобто різниця між обліковою ставкою і дохідністю депсертифікатів та кредитами рефінансування становила 2 відсоткових пункти в обидні сторони (+-2%).

Відразу після зниження облікової ставки НБУ звузив коридор ставок до 1%. Це означає, що при новій обліковій ставці кредити рефінансування будуть надаватися під 7%, а депозитні сертифікати розміщуватися під 5%.

Процент за ОВДП знизиться але попит на них може зрости

Від рівня облікової ставки НБУ залежать і ставки облігацій внутрішньої державної позики, через які Міністерство фінансів залучає гроші банків для покриття дефіциту бюджету.

На останньому аукціоні 9 червня Мінфін продавав ОВДП зі ставками 9,5% — 10,79% в залежності від терміну погашення.

Відповідно, завдяки зниженню ставки з 8% до 6%, знизяться і витрати уряду на залучення нового боргу для покриття дефіциту бюджету, оскільлки ставки за ОВДП можуть опуститися до 8%.

Водночас, як зазначалося нижче, зниження облікової ставки зменшує дохідність банків від вкладень грошей клієнтів в депозитні сертифікати НБУ. Тобто, не залежно від зниження ставок за ОВДП, дохідність за ними залишається більшою, ніж дохідність за депсертифікатами.

Таким чином, гроші з депсертифікатів НБУ (а мова про більше ніж 100 млрд грн) поступово будуть перетікати в ОВДП та опинятися в державному бюджеті.

Окрім того, варто очікувати і на зростання попиту зі сторони банків на аукціони з надання кредитів рефінансування, які проводить НБУ.

Як повідомляв БізнесЦензор, з 30 квітня Національний банк почав проводити тендери з надання довгострокових кредитів рефінансування банкам періодом від 1 до 5 років. Ставка за цими кредитами прив'язується до облікової ставки. 

Очікувалося, що банки братимуть кредити рефінансування під 8%, купуватимуть на ці гроші ОВДП Мінфіну під 10-11% та будуть заробляти на різниці у відсотках.

Таким чином, оскільки НБУ напряму заборонено фінансування дефіциту бюджету, мав працювати механізм фінансування дефіциту бюджету за рахунок надрукованої гривні. Однак попит зі сторони банків був невисоким: НБУ провів п'ять аукціонів на 9,6 млрд грн.

Шостий аукціон не відбувся, оскільки банки очікували на майбутнє зниження облікової ставки і відповідно на зниження відсотків за кредитами рефінансування.

Відсотки за депозитами та кредитами продовжать знижуватися

Зниження облікової ставки НБУ спричинить подальше падіння ставок за депозитами комерційних банків.

“На кінець 2020 року значення індексу ставок за річними депозитами в гривні (UIRD) досягне 10-10,5%, а в 2021 році українці будуть звикати жити за умов ставок за депозитами менше десяти відсотків в гривні, чого не траплялося раніше”, — пояснює Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU.

Варто очікувати також і на зниження процентів за кредитами, однак пожвавлення кредитування економіки не прогнозується через дефіцит платоспроможних позичальників.

“Ставки за кредитами юридичних осіб також чекає зниження. В умовах наслідків пандемії, банки будуть дуже обережними, кредитуючи. Кредитні ресурси будуть доступними категорії найнадійніших позичальників — міжнародних компаній, ставки за кредитами яких найнижчі в порівнянні з іншими бізнесами, які працюють в Україні. Для решти позичальників кредити стають менш доступними”, — каже Демків.

Водночас більш доступними можуть стати державні програми стимулювання кредитів малому та середньому бізнесу. Однак, на думку аналітика, потенційний загальний обсяг таких кредитів в 2020 році не перевищить 1%.

Не очікується і зростання споживчого кредитування, оскільки в у мовах кризи банки зменшать апетит до ризику і задоволених заявок буде менше.

“Це зробить неактуальним ризик перегрівання — видачі надмірного обсягу таких кредитів домогосподарствам. Приріст гривневих споживчих кредитів за 2020 рік буде відсутнім (0% рік до року, у грудні)”, — пояснює Демків.

Юрій ВІННІЧУК