“Роттердам плюс”: що варто знати про розрахунок тарифу за електроенергію

Що таке “Роттердам+”

Це методика формування ціни на паливну складову (а саме вугілля) при виробництві електроенергії на теплових електростанціях в Україні.

Діяти почала у травні 2016 року, як результат втрати Україною контролю над частиною Донецького вугільного басейну — через війну на Донбасі. Оскільки донбаське вугілля майже цілком потрапило під контроль окупантів, українська влада для забезпечення енергонезалежності прийняла рішення купувати вугілля на міжнародній біржі у Нідерландах, куди воно, в свою чергу, потрапляє з Південно-Африканської Республіки та Південної Америки.

Нацкомісія з питань енергетики та комунальних послуг розробила (зокрема, автором вказують Дмитра Вовка, керівника НКРЕКП) і затвердила цю методику. У відомстві запевнили, що формула усуне ручне регулювання цін, забезпечить незалежність від постачань із зони АТО, позбавить Україну від проблем з достатністю вугілля для опалювального сезону.

Як рахуються ціни за методикою

Вартість палива визначає наступна формула: ціна вугілля у портах Амстердам — Роттердам — Антверпен + вартість його доставки в Україну. Транспортування до українського порту та залізничний транспорт територією України на склади ТЕС входять у вартість доставки.

Ціна вугілля визначається як середня ціна на Європейському ринку за 12 місяців, які передують місяцю встановлення прогнозованої оптової ринкової ціни (тому некоректні порівняння з ціною на біржі Роттердама на певну дату).

І факт — з січня по листопад 2016 року ціна теплової електроенергії в Україні зросла вдвічі.

Чому формула “Роттердам+” — скандальна

Відповідно до методики, українські ТЕС повинні були укласти контракти з іноземними контрагентами на поставку антрацитової марки вугілля, перевести котли з антрацитної групи вугілля на газову, яке добувається в Україні. Ціна на вугілля, видобутого з державних шахт, мала дорівнювати ціні за вугілля по “Роттердам+”, що мало зменшити потребу в державній підтримці вугільної галузі.

Однак, за поясненням нардепа Лева Підлісецького, ТЕС купують вугілля на окупованій території за ціною від 600 до 1100 гривень за тонну, проте в тариф вкладають ціну вугілля як основної складової собівартості 1800-2000 гривень за тонну. При цьому блоки майже не переводяться на газову групу. А вугілля на державних шахтах у 2016 році закуповувалось за ціною близько 1300 гривень/тонна, а не за ціною “Роттердам+”, хоча в тариф вкладалось як “роттердамське”. Поза тим, шахти є одним з найбільших боржників за електроенергію і платять вони за неї за “роттердамським” тарифом, хоча державне вугілля постачалось на ТЕС за ціною 1300 гривень/тонна. Відтак “Роттердам+” жодним чином не сприяв збалансованості діяльності державних шахт і зменшенню розміру державної підтримки.

Судові справи довкола “Роттердам+”

Про корупційність методики заявляли і експерти, і депутати, і чиновники.

У березні 2017 року відразу чотири особи оскаржували дію формули “Роттердам плюс” в суді. Але Київський апеляційний господарський суд залишив дію методики в силі, позови відхилив.

Трохи пізніше, 24 березня 2017 року Національне антикорупційне бюро України розпочало досудове розслідування проти посадовців Нацкомісії. Причина — зловживання службовим становищем у зв'язку з методикою “Роттердам плюс”.

Але в липні Солом'янський районний суд міста Києва відмовився задовольнити клопотання детективів НАБУ щодо тимчасового доступу до документів десяти банків, пов'язаних із рахунками та рухом грошей “Центренерго” та “ДТЕК Дніпроенерго”. У вересні натомість детективам НАБУ цей суд дозволив тимчасовий доступ до рахунків “ДТЕК Дніпроенерго” в “Укрсоцбанку”.

17 серпня 2017 року НАБУ провело обшуки в будівлі НКРЕКП.

Нині розслідування “корупційності” “Роттердаму+” триває. Зокрема, у травні цього року стало відомо, що детективи НАБУ розслідують зловживання та порушення відносно “Роттердаму+” у компанії ДТЕК Ріната Ахметова.

Бути чи не бути “Ротттердаму+” в Україні

У серпні генпрокурор Юрій Луценко заявляв перед нардепами, що формула “Роттердам+” сприяє розкраданню бюджетних коштів, і вся ця методика — “мафіозна загроза”.

Виглядає, що “за” “Роттердам+” виступають лише в НКРЕКП, генеруючі компанії та трейдери, які отримують прибуток від формули. Нацкомісія вустами Дмитра Вовка восени минулого року заявляла, що “Роттердам+” НКРЕКП планує скасувати тоді, коли впровадять ринок електроенергії. Але останнє слово може бути за правоохоронцями, зокрема, НАБУ.

Яніна ТКАЧУК