Ротшильди, макарони, олів'є. Де міфи, а де правда в “плівках Гончарука”

Київ. КВЦ “Парковий”. 16 січня. 

Наступний день після оприлюднення скандальних записів нібито розмови людей, чиї голоси схожі на голоси прем'єр-міністра Олексія Гончарука, першої заступниці голови правління Нацбанку Катерини Рожкової, члена правління НБУ Дмитра Сологуба, міністерки фінансів Оксани Маркарової та інших чиновників.

У цей день Національний банк представив громадськості “Стратегію розвитку фінансового сектору” на наступні п'ять років. 

Після презентації документа правління НБУ зібралося перед журналістами для пресбрифінгу.

Голова НБУ Яків Смолій, його перша заступниця Катерина Рожкова та заступник Дмитро Сологуб випромінювали впевненість попри те, що опинилися в епіцентрі одного з найгучніших скандалів часів президентства Володимира Зеленського.

Керівництво Нацбанку може не хвилюватися. На опублікованих записах, якщо вони справжні, заяв, які б компрометували представників НБУ, нема.

Очевидно, записи “злили” в мережу для дискредитації прем'єр-міністра Олексія Гончарука в очах Зеленського.

За даними журналіста “Української правди” Романа Кравця, “зливом” записів та “розхитуванням” ситуації займалися народні депутати, наближені до олігарха Ігоря Коломойського.

Наразі опубліковано три аудіозаписи тривалістю шість-вісім хвилин. За даними “Дзеркала тижня”, загалом буде опубліковано 14 фрагментів. Навіть без професійної експертизи можна зазначити, що записи низької якості та змонтовані з різних “шматків” розмови нібито перших осіб держави.

“Головні дійові особи” не підтверджують справжність цих записів, але і не сильно їх спростовують.

“Ми не коментуємо провокаційну інформацію, яку розповсюджують засоби масової інформації”, — в один голос заявляють Катерина Рожкова та Яків Смолій журналістам.

Чиновники навіть не підтверджують факт зустрічі з урядом 16 грудня, що випливає із записів. Зараз будь-яке слово може бути використане проти них.

ЕП абстрагувалася від політичної складової нібито розмови Гончарука, Рожкової, Маркарової та інших і сфокусувалася на тезах, які звучать на записах. Деякі тези, можливо, незрозумілі і тому є підґрунтям для маніпуляцій з боку зацікавлених груп.  

Отже, що саме обговорювали дійові особи, і чи є тут підстави для занепокоєння? 

Дірка у державному бюджеті

 

Нібито Гончарук: “Он (Зеленский. — ЕП) говорит: “Леша, перестань мне морочить голову. Можете мне нормально объяснить? У нас дыра в бюджете в 50 миллиардов, в чем причина? А если дальше так будет? И как? Не знаю, будет у нас в следующем году 100 миллиардов — “дыра” в бюджете”.

 

У наведеній цитаті йдеться про загальний фонд державного бюджету.

Грубо кажучи, держбюджет України складається з доходів та видатків, і у 2019 році, як і в більшості років, був дефіцитним. Це означає, що країна витрачає більше, ніж заробляє. Це нормальна ситуація. Покрити дефіцит можна коштами від приватизації, інвестиціями або запозиченнями. Оскільки з першими двома пунктами в Україні погано, доводиться позичати.

“Діра”, про яку говорить “голос Гончарука”, — це не дефіцит. “Діра” — це те, що з початку року недоотримала дохідна частина загального фонду бюджету. У грудні статистика щодо виконання державного бюджету була за 11 місяців 2019 року. У січні-листопаді 2019 року державний бюджет недоотримав 56 млрд грн запланованих доходів.

За даними Держказначейської служби, до бюджету надійшло 899,7 млрд грн, тоді як планували зібрати 955,7 млрд грн.

У макроекономічному огляді і прогнозі Мінфіну за січень-листопад 2019 року зазначається: “Зміцнення гривні, нижчі ціни на природний газ, слабше зростання імпорту, падіння виробництва тютюнових виробів порівняно з показниками, врахованими в державному бюджеті на 2019 рік, призвели до нижчих за розпис доходів”.

Чи можлива “діра 100 млрд” у держбюджеті 2020 року, якою Зеленський нібито дорікає Гончаруку? Можлива. У разі збереження факторів, згаданих Мінфіном. Ключовий фактор — зміцнення курсу гривні.

Як відомо, Нацбанк наразі взяв під більш пильний контроль ситуацію на валютному ринку та збільшив обсяги викупу надлишкової валюти на міжбанківському валютному ринку.

Ротшильди та Порошенко заробляють на сильній гривні

Нібито Гончарук: “Идея в том, что коррупционеры, в том смысле, что Маркарова и Ротшильды просто зарабатывают деньги. Это первый страх. Второй страх — это все деньги Петра Порошенко… И к нему будет прилетать эта “хрень” на тему облигаций. Она попадет в голову только потому, что у него есть туман”.

 

Ротшильди — європейська династія банкірів та громадських діячів. В Україні вона відома тим, що саме в управління RothschildTrust (Schweiz) AG п'ятий президент України Петро Порошенко передав кондитерський бізнес Roshen під час перебування на найвищій посаді.

Байка про штучне зміцнення гривні в інтересах “Джорджа Сороса” або “Ротшильдів” є поширеною теорією змови, яку пропагують прибічники Коломойського та противники Порошенка. Нібито іноземні фінансисти і є тими нерезидентами, що скуповують українські облігації держпозики і заробляють на високій дохідності та курсовій різниці.

Фактів, які б свідчили на користь цього міфу, не існує. Мінфін та НБУ не деталізують інформацію про нерезидентів, які купують український борг, оскільки це банківська таємниця. За даними джерел ЕП, в українські цінні папери вкладають міжнародні інвестиційні фонди та іноземні пенсійні фонди.

Ці інструменти стали привабливими завдяки високим відсотковим ставкам, пом'якшенню монетарної політики, міцній гривні та очікуванням інвесторів щодо продовження реформ новообраним керівництвом країни.

Прозора боргова політика Мінфіну та відкриття лінку з Clearstream у травні 2019 року збільшили привабливість гривневого боргу.

У 2019 році іноземні інвестори збільшили вкладення в українські ОВДП на 109 млрд грн: з 7 млрд до 116 млрд, з яких 114 млрд є гривневими облігаціями. Попри це частка нерезидентів у загальному обсязі внутрішнього боргу становить 14%.

Якщо із загального обсягу ОВДП виключити портфель НБУ, частка нерезидентів становитиме 24% — як у Польщі чи Туреччині.

Населення не вірить у гривню

Нібито Гончарук: “Как же ему внятно объяснить следующее? В начале года население перед выборами не верило в гривню, потому что это фактор нестабильности, все раскачивали. Поэтому гривня была слабее, чем должна была быть.

Потом, после выборов, все рассказывали, что гривня бахнет, будет за 50. Поэтому что гривня сделала? Она сначала вернулась в то состояние, в котором должна была быть экономически. А потом она начала еще сильнее...

Люди увидели, что парламент сильный, молодой… Дальше гривня укрепляется. Люди начали видеть, что страхи, которые были перед выборами, не подтверждаются.

Потом новый, сильный президент, бла-бла, уровень доверия беспрецедентный к власти. Гривня продолжает укрепляться”.

Нібито Рожкова: “Ну это ты прав. Не только население, экспортеры тоже придерживали доллары в ожидании”.

 

Нацбанк не раз наголошував, що психологічні фактори впливають на курс національної валюти. Населення купує та продає валюту, використовуючи її для власних потреб або як інструмент накопичення та зберігання коштів.

За даними НБУ, за 2019 рік населення продало іноземної валюти на 14,943 млрд дол, а придбало — на 14,766 млрд дол. Різниця становила 177 млн дол. Ці дані не враховують “сірий” та “чорний” ринки обміну валют та прямий обмін між фізособами.

На користь платіжного балансу грають приплив коштів за фінансовим рахунком (6,1 млрд дол), прямі іноземні інвестиції (2,5 млрд дол) та запозичення з-за кордону (3,4 млрд дол).

Проти платіжного балансу грає торгівля товарами та послугами. Його баланс за 11 місяців 2019 року пішов у мінус майже на 11 млрд дол. Якщо на послугах Україна заробила 1,6 млрд дол, то на торгівлі втратила 12,5 млрд дол.

Порівняно з аналогічним періодом 2018 року цей показник погіршився. Саме на торговому балансі акцентує увагу людина, чий голос схожий на голос Дмитра Сологуба.

Цікавий факт: представники Нацбанку не бачать проблеми в тому, що Україна нарощує імпорт.

“У нас одночасно збільшуються і експорт, й імпорт. За десять місяців експорт товарів зріс на 8,1%, а імпорт, якщо ми прибираємо одноразовий ефект “євроблях”, збільшився лише на 6,7%. Щодо ВВП торговельний дефіцит зменшився”, — заявив Сологуб, відповідаючи на запитання ЕП на одній з пресконференцій.

Крім того, за словами члена правління НБУ, зростає так званий інвестиційний імпорт, а не споживчий.

“Ухандохали” экономику “соросята”

Нібито Гончарук: ”Вот у нас сейчас в четвертом квартале просядет экономический рост. Вот он был 4,4%, а сейчас будет, по некоторым оценкам, 2%. Ну вот и “ухандохали” экономику, реформаторы эти, так сказать, “соросята”. Были крепкие хозяйственники — было 4,6%, пришли “соросята” — экономика растет 2% и вниз. И ничего никому не докажешь”.

Нібито Рожкова: ”Давайте искать решения на вопросы, которые есть… В глобальном измерении все хорошо. Только это “хорошо” каждый воспринимает по-своему”.

Слово “соросята” щодо нового уряду використовує автор телеграм-каналу “Темний лицар”. За даними джерел УП, цей канал веде наближений до Коломойського Максим Бужанський. Цим прізвиськом він хоче підкреслити те, що багато представників нового складу Кабміну є вихідцями з експертного середовища, яке фінансується західними грантами.

Новини про збільшення ВВП у другому кварталі на 4,6% та в третьому кварталі на 4,2% стали приємною несподіванкою і перевищили прогнози НБУ. Проте рекордне за останні роки зростання економіки не було результатом роботи уряду Гончарука.

Серед причин вищих темпів зростання ВВП в уряді та НБУ називали зростання промисловості, ранній збір врожаю, пожвавлення роздрібної торгівлі та споживання. Ціни на українські сировинні товари підвищувалися, а на газ і нафту залишалися низькими.

Збільшення споживання відбулося завдяки зростанню доходів населення та суттєвому поліпшенню настроїв після президентських виборів.

Побоювання нібито Гончарука щодо зниження темпів зростання ВВП у четвертому кварталі небезпідставні, але вони пояснюються просто. У жовтні обсяги промислового виробництва обвалилися на 5%, а в листопаді — ще на 7,5%.

Таке падіння стало системним і його не зможуть компенсувати ні врожай, ні споживання. Отже, у четвертому кварталі темпи зростання економіки суттєво знизяться.

Чи винні у цьому Гончарук та його уряд?

Падіння промисловості сталося через значну ревальвацію гривні. Причини та наслідки зміцнення гривні — питання відкрите, але це компетенція НБУ. Регулятор не втручається в природний тренд зміцнення гривні та викуповує понад 95% надлишкової валюти на міжбанку.

Експерти та представники бізнесу недвозначно натякають Нацбанку на неприпустимість подальшого зміцнення курсу гривні і просять уряд та НБУ більш чітко синхронізувати свої дії в напрямку прогнозованості курсу національної валюти.

Прогнози подальших темпів зростання ВВП були складені до виходу статистики щодо промислового виробництва. Консервативна оцінка Мінекономіки передбачає зростання ВВП у 2020 році на 3,7%, оптимістична — на 4,8%. Саме консервативна оцінка є базовою, яка закладена в держбюджет.

Чи має рацію нібито Рожкова, коли стверджує, що “глобально все добре”? Справді, темпи зростання економіки України вищі, ніж у розвинених країнах, та збігаються з темпами зростання групи країн, що розвиваються.

Проте ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності в Україні в рази нижчий, ніж у країнах-сусідках. Для якісного ривка до рівня Польщі або Угорщини зростати треба “китайськими темпами” — на 5-7% на рік. Саме Гончарук раніше казав, що рецепт успіху у нього є.

Олів'є та макарони

Нібито Рожкова: “Самое время переходить на экспорт переработанной продукции, чтобы повышать добавленную стоимость. Это значит, что надо строить какие-то перерабатывающие заводы. Начинать вермишель продавать итальянскую”.

Україна сильно залежить від світових цін на сировину. Такої проблеми нема в розвинених країнах, які виробляють товари з високою доданою вартістю. Не експортувати зерно, а виробляти з нього макарони — спрощений, але зрозумілий приклад.

Питання в інвесторах. Держава обмежена в ресурсах і не готова будувати заводи з виробництва макаронів. Український підприємець не має доступу до дешевого кредитного ресурсу та неохоче відкриває новий бізнес. Іноземний інвестор бачить перепони у вигляді корумпованої влади та нечесної судової системи.

Нібито Гончарук: “Ему (Зеленському) надо сказать: “Смотри, Вова: то, что сейчас курс меньше, значит, что оливье в следующем году на следующем новогоднем столе не будет дороже, чем в этом”.

Нібито Маркарова: “Не факт”.

Якщо макарони доведеться купувати за кордоном, збільшуючи дефіцит торгового балансу, то салат олів'є можна зробити з українських продуктів — його інгредієнти повністю виробляються в Україні.

Тобто приклад Гончарука про зниження курсу гривні, яке призведе до зниження вартості “набору олів'є”, невдалий. Зміна цін на продукти харчування призводить до зміни індексу споживчих цін — інфляції або дефляції.

Чи підвищиться ціна на олів'є через рік? Напевно, так, адже у держбюджеті передбачено, що зростання індексу споживчих цін, у тому числі на продукти харчування, за підсумками 2020 року становитиме 6%. У 2019 році ціни на м'ясопродукти зросли на 6,6%, на овочі — на 31,3%, на яйця — знизилися на 20,7%.

Олександр КОЛЕСНІЧЕНКО