Російський терор і внутрішня міграція в Україні

Серед найбільших викликів, спричинених повномасштабним вторгненням, можна виділити демографічну та міграційну кризи. По суті, Кремль відправив ситуацію з людським капіталом України в круте піке. Втім, демографічні проблеми з’явилися в нашій державі давно — оптимістична реклама 1990-х “Нас 52 мільйони” завжди була дещо далекою від дійсності. Нині ж вона виглядає взагалі наче з іншої реальності.

Звісно, ми нечасто замислюємося про те, що мільйони українців виїхали за кордон, і не рахуємо, який відсоток зниження ВВП це спровокувало. Навпаки, інколи ми трішки радіємо, коли їдемо по вільних дорогах, а не стоїмо у заторах. Однак усе стає значно складніше, коли йдеться про військові теми, наприклад, мобілізацію. Адже питання, скільки людей ми зможемо мобілізувати, якщо Путін поповнить свою армію двома мільйонами росіян, далеко не філософське.

Через повномасштабне вторгнення близько 5 млн українців вимушені шукати прихистку за кордоном. І хоча більшість із них заявляють, що планують повернутися, головний критерій для цього — безпековий — наразі не виконаний. Крім того, лише згідно з офіційною статистикою, понад 4,5 млн людей у нашій державі мають статус внутрішньо переміщених.

Саме тому Громадянська мережа ОПОРА у співпраці з Міжнародним центром української перемоги і телекомунікаційною компанією “Vodafone Україна” провела масштабне дослідження міграції через російські обстріли у жовтні 2022 — січні 2023 року. Дані, оприлюднені в звіті, доводять, що стратегічною метою Російської Федерації є знелюднення українських територій задля протидії спротиву. 

У цьому матеріалі йтиметься про внутрішнє переміщення українців. І висновки будуть доволі невтішними, оскільки вони доводять колосальний вплив ворога на стимулювання переїзду в інші регіони України. Тож тактика ворога щодо руйнації сотень міст і сіл виявилася доволі успішною.

Одним з основних знарядь російського терору стали удари із ЗРК С-300. Чимало областей (Запорізька, Донецька, Дніпропетровська, Київська, Харківська, Сумська, Чернігівська, Херсонська і Миколаївська) перебувають у зоні ураження із цих комплексів ППО, з яких можна завдавати низькоточних ударів по наземних цілях. 

У жовтні 2022 року росіяни особливо жорстоко обстрілювали Запоріжжя. За повідомленням голови обласної військової адміністрації Олександра Старуха, за неповні два тижні, з 30 вересня до 12 жовтня, внаслідок російських ударів загинуло понад 70 мирних жителів міста. Найкривавіші атаки відбулися 30 вересня — 32 загиблих, 6 жовтня — 17 загиблих, 9 жовтня — 19 загиблих, 10 жовтня — 8 загиблих. 

Якщо порівнювати ці трагічні події зі статистикою виїздів із Запоріжжя та Запорізького району, можемо констатувати, що майже чверть від усіх виїздів тривалістю 5 і більше днів за весь досліджуваний період (4 місяці) відбулася лише за один (!) тиждень — з 6 до 12 жовтня 2022 року. Це майже 60 тисяч поїздок.

Інший приклад — Нікопольський район, значна частина громад якого страждає від регулярних безкарних російських обстрілів з боку тимчасово окупованого Енергодара. Йдеться передовсім про сам Нікополь, Марганець, а також Червоногригорівську та Мирівську громади, розташовані на березі колишнього Каховського водосховища та розташовані в зоні ураження артилерії. Ще влітку 2022 року про масовий виїзд із Нікополя повідомляли чиновники, а в середині листопада 2022 року голова Дніпропетровської обласної ради заявляв, що 70% мешканців міста не ночують вдома: “Люди виїздять на ніч, а вдень повертаються і працюють”.

Надзвичайно негативну статистику виїзду з регіону у період жовтня 2022 — січня 2023 років підтверджує і наше дослідження. Зокрема, для Нікопольського району характерне найбільше у всій Дніпропетровській області від’ємне міграційне сальдо в -52%. Воно свідчить, що різниця між довготривалими виїздами та прибуттями становила понад 19 тисяч поїздок. А це, навіть за найскромнішими підрахунками, не менше 7-8% населення району.

Посилювали внутрішню міграцію не лише самі ракетні й дронові удари, а й їхні наслідки, насамперед блекаути. Наприклад, 30 листопада 2022 року стало рекордним за кількістю виїздів для Черкащини. Без урахування внутрішньообласних подорожей у цей день зафіксовано понад 7,5 тисяч поїздок — зростання втричі порівняно з попереднім днем. Мешканці регіону поїхали до Кіровоградської, Київської областей і Києва. Причиною цьому, ймовірно, стали проблеми з електропостачанням, адже станом на ранок 30 листопада в області було знеструмлено понад 300 тис. споживачів та діяли ”червоні” графіки відключень — почергово 4 години без електроенергії й тільки 2 години з електропостачанням.

“Найпривабливішими” регіонами для прибуття були Закарпатська, Львівська, Волинська і Чернівецька області. Найімовірніше, це спричинено їхньою віддаленістю від зони активних бойових дій та прикордонним розташуванням — потенційно вони могли сприйматися як проміжне місце проживання в разі посилення обстрілів та погіршення ситуації у сфері енергетики.

Варто вказати, що в цих розрахунках ми не брали до уваги Донеччину, Харківщину та Херсонщину. Нині, як і у 2022 році, там тривають активні бойові дії й тому активно переміщуються військові, що може спотворювати дані про міграцію цивільного населення.

Отже, вплив Кремля на створення критичних переміщень всередині України досить значний. Звісно, впродовж осені 2023 — зими 2024 року ситуація в сфері енергетики була значно кращою, ніж торік. Однак Україні все ще бракує систем ППО, адже сотні ракет і дронів досі не збивають, а це означає, що в майбутньому такі кризові ситуації можуть повторитися. 

Нашому ворогу не потрібно жодних причин, щоб убивати українців. Кримський міст, вибухи в Бєлгороді чи палання Чорноморського флоту РФ — лише псевдоофіційні приводи для масового терору, які Кремль за потреби може вигадати й сам. І до цього наша держава має бути готовою! 

Андрій САВЧУК, аналітик даних Громадянської мережі ОПОРА