Рамка для бюджету

Рішення було прийняте міністрами на останньому засіданні.

Це стандартна щорічна процедура, яка регламентується Бюджетним кодексом і якої зобов'язаний дотримуватися Кабінет міністрів.

Відповідно до законодавства, Кабмін повинен розглянути та схвалити проект “Основних напрямів бюджетної політики на 2014 рік” не пізніше 1 квітня року, що передує плановому. Потім документ у триденний строк подається до Верховної ради, де розглядається за спеціальним порядком.

Так само Національний банк не пізніше 15 березня року, що передує плановому, повинен подати прогнозні монетарні показники на наступний рік президенту, Кабінету міністрів та Верховній раді.

Також двічі — до 1 квітня і до 1 вересня — НБУ надає інформацію про розрахунок частини прогнозованого прибутку наступного року, який підлягатиме перерахуванню до державного бюджету.

Усі зазначені матеріали використовуються для складання проекту закону про державний бюджет. Вони є своєрідними “маяками”, які дозволяють протягом року більш зважено підійти до підготовки державного кошторису на наступний рік.

Втім, в українських реаліях своєчасну підготовку “Основних напрямів бюджетної політики” навряд чи варто розглядати як показник професіоналізму влади. Скоріше, навпаки. Щороку урядовці готують такі документи, щоби потім їх не виконувати.

Все відбувається у найкращих традиціях: бюджет пишеться нашвидкуруч з урахуванням пропозицій і бажань найбільш вправних лобістів, а потім не раз переписується. Про затверджені бюджетні “орієнтири” ніхто і не згадує.

Принципово “маяки” для формування бюджету 2014 року нічим не відрізняються від уже баченого. Проект “Основних напрямів” дублює завдання, які містяться в президентському Національному плані дій на 2013 рік та Державній програмі активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки.

Макро- і бюджетні показники

Щодо прогнозів макроекономічних показників на 2013 рік, то майже усі з них були озвучені у згаданій Держпрограмі активізації розвитку.

Так, за розрахунками Мінекономрозвитку, у 2014 році номінальний ВВП сягне 1694,8 млрд грн. Це майже на 120 млрд грн більше від показника ВВП, закладеного у бюджеті на 2013 рік. Реальний ВВП 2013 року зросте щонайменше на 3%.

Рівень безробіття, що визначається за методологією МОП, в Мінекономрозвитку оцінюють 7,1-7,4%, зростання цін на промислову продукцію — 8,6%.

Не “вписується” у попередні програми та обіцянки влади хіба що прогноз інфляції. За розрахунками підлеглих Ігора Прасолова індекс споживчих цін у 2014 році може сягнути 8,3%. У держпрограмі передбачено лише 5-6%.

Що змусило уряд переглянути показник інфляції, невідомо. Взагалі важко усвідомити, чим керуються чиновники, розраховуючи макропоказники.

Так, з протоколу узгодження позицій міністерств, який є в розпорядженні ЕП, випливає, що на розгляд подавалося два сценарії основних прогнозних макропоказників на 2014 рік. Ці варіанти суттєво відрізняються один від одного. Причому у підсумку в документ потрапив не найбільш “свіжий” варіант.

Також в документі зазначається, що подальша стабілізація державних фінансів передбачатиме здійснення державних запозичень. Причому взяти в борг 2013 року в Кабміні планують більше.

Якщо у держпрограмі поставлене завдання утримати граничний обсяг держбюджету на рівні 30,6% ВВП, то у 2014 році цей показник, за прогнозами уряду, повинен становити не більше 31%.

У 2014 році влада збирається менше витрачати. Держпрограма передбачає утримати дефіцит фінплану-2013 у межах 3,2%, а 2014 року цей показник повинен становити уже 3%. Невже продадуть кілька державних резиденцій?

Серед основних бюджетних завдань на 2014 рік — оптимізація чисельності і структури військових формувань та правоохоронних органів.

Також в документі зазначається, що подальша стабілізація державних фінансів передбачатиме здійснення державних запозичень. Причому взяти в борг 2013 року в Кабміні планують більше.

Якщо у держпрограмі поставлене завдання утримати граничний обсяг держбюджету на рівні 30,6% ВВП, то у 2014 році цей показник, за прогнозами уряду, повинен становити не більше 31%.

У 2014 році влада збирається менше витрачати. Держпрограма передбачає утримати дефіцит фінплану-2013 у межах 3,2%, а 2014 року цей показник повинен становити уже 3%. Невже продадуть кілька державних резиденцій?

Серед основних бюджетних завдань на 2014 рік — оптимізація чисельності і структури військових формувань та правоохоронних органів.

Зрештою, вивільнені кошти, як передбачено в документі, не підуть на будівництво доріг і дитячих садків. Їх цільове призначення — розвиток озброєння та військової техніки.

Податкова політика

Пріоритетними завданнями цього блоку в проекті пропонується визначити мінімізацію ризиків ухилення від сплати податків та максимальне сприяння розвиткові внутрішнього виробництва. Як Кабмін збирається виконувати ці завдання? Дуже просто: одні податкові пільги скасують, інші — введуть.

По-перше, чиновники таки збираються винайти об'єктивні критерії та вимоги щодо надання податкових пільг. На тлі появи фаворитів — так званих пріоритетних галузей — це буде зробити неважко.

По-друге, планується удосконалити механізми протидії ухиленню сплати податків та зменшенню податкових зобов'язань і врегулювати питання трансфертного ціноутворення. Хоча, здавалося, це питання буде вирішене 2013 року.

Принаймні, законопроект про трансфертне ціноутворення вже у Верховній раді. Як відомо, цей документ покликаний удосконалити процедуру відстеження податковими органами “правильності” цін в конкретних операціях.

Під нові правила потраплять операції підприємств з пов'язаними особами та іноземними компаніями, які зареєстровані в країнах, де ставка податку на прибуток нижча, ніж в Україні (з 2013 року в Україні — 19%). Відштовхуватися розробники пропонують від різниці п'ять і більше відсотків.

По-третє, у 2014 році уряд хоче запровадити спеціальний податок на операції бізнесу з резидентами країн з низьким рівнем податкового навантаження. Така вимога уже є в законі про трансфертне ціноутворення.

По-четверте, не забули урядовці в проекті і про “стрижку” середнього класу. У 2014 році передбачається розширити базу оподаткування нерухомого майна. Це потрібно “для зміцнення фінансової основи місцевих бюджетів”.

Проігноровані регіони

Якщо продивитися протокол узгодження позицій, то одразу впаде в око, що найбільше пропозицій в ньому — від Національного конгресу місцевого самоврядування, і майже усі вони не враховані. Постійне невдоволення регіонів розподіленням коштів у центрі — ще одна українська традиція.

Представники місцевого самоврядування іскрилися ідеями щодо посилення фінансової незалежності. Зокрема, пропонували запровадити плату за землю на рівні орендної плати для користувачів сільськогосподарських ділянок.

Висувалися пропозиції збільшити надходження від туристичного збору шляхом спрощення процедури оподаткування, зокрема, через запровадження ставок від обороту (виручки) за надання послуг з тимчасового проживання і скорочення пільг. Як відомо, готелі тимчасово звільнені від сплати податку на прибуток.

Також регіони хотіли залишити на рівні 70% відрахування екологічного податку до своїх бюджетів. Крім того, “місцеві” просили спростити для них процедуру здійснення запозичень шляхом зняття обмежень щодо кількості населення.

Зараз позичати за кордоном можуть лише міські ради з чисельністю населення понад 300 тис жителів за офіційними даними органів державної статистики.

Однак уряд не підтримав ці ідеї. Він обмежився обіцянкою “оптимізувати” мережі бюджетних установ, які утримуються за рахунок місцевих бюджетів.

Загалом проект “Основних напрямів” не надто відрізняється від своїх “попередників”. Тут так само багато обіцянок і жодної конкретики. Здається, якби документ затвердили у 2010 році, його зміст був би таким самим.

Дмитро ДЄНКОВ