ПАРТНЁРЫ
“Президентський університет” — один із багатьох інвестиційних проєктів, фінансування яких не закладено до урядової редакції держбюджету 2023 року.
Головний фінансовий документ країни, скоріше за все, буде ухвалено у жовтні. Нардепи президентської фракції “Слуга народу” вже запропонували розглянути проєкт за прискореною процедурою. Це може скоротити строки його розгляду у Верховній Раді приблизно на місяць.
Втім навряд чи документ зможе пройти парламент зовсім без дискусій. Проєкт вже викликав низку запитань у нардепів та економістів. У чому вони полягають? Forbes зібрав пʼять найбільш спірних позицій бюджету наступного року.
Мінфіну потрібно позичити більше трильйона гривень
Згідно з проєктом, державні доходи становитимуть у 2023-му 1,279 трлн грн, тоді як видатки більші, ніж удвічі, — 2,514,9 трлн грн. “Щомісячний дефіцит — такий як і зараз: від $3 до $5 млрд”, — говорить народна депутатка фракції “Голос”, голова однойменної партії Кіра Рудик.
1,4 трлн грн, або 85% усіх запозичень, планується залучити від зовнішніх кредиторів. Зокрема, 633 млрд грн держава планує отримати від МВФ. Лише 91 млрд грн, або 5%, планується залучити на внутрішньому ринку.
Головний ризик: у разі недоотримання фінансової допомоги від міжнародних фінансових організацій (МФО) та країн-донорів або через збільшення видатків на оборону та соціальні виплати уряду доведеться знову йти по гроші до Нацбанку. Цьогоріч регулятор вже профінансував уряд на 310 млрд грн при максимальному обсязі випуску військових ОВДП на 400 млрд грн.
Якщо міжнародні партнери надаватимуть Україні грантову підтримку, яку можна врахувати як доходи держбюджету, це допоможе зменшити і дефіцит, і, відповідно, державний борг. “Ми чекаємо на досить великий обсяг безповоротної допомоги від США”, — каже очільник парламентського Комітету з питань фінансів, нардеп від “Слуги народу” Данило Гетманцев.
Запозичення залежатимуть від політичних домовленостей, а не від ринкових умов, говорить керівниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління КШЕ Юлія Маркуц. Тому ризик подальшого фінансування через емісію НБУ залишається.
Знову “Велике будівництво”
Фінансування “Укравтодору” в 56,9 млрд грн (на 31% менше, ніж закладено на 2021 рік) означає, що уряд планує відновити президентську програму “Велике будівництво”.
Чи потрібно це? Рудик з “Голосу” згодна, але за умови, що кошти виділятимуться тільки на критично важливу дорожню інфраструктуру. Гетманцев зі “Слуги народу” вважає, що будівництво доріг — must have для бюджету наступного року. “Від цього, у тому числі, залежать успіхи на фронті”, — каже він.
Нардеп додає, що наразі через великі руйнування дорожньої інфраструктури у прифронтових регіонах можуть ускладнюватися евакуація громадян, доставка гуманітарних вантажів, проїзд швидких, які вивозять поранених, тощо.
Освіта і медицина в мінусі
Бюджети більшості профільних міністерств зазнали скорочення на 10—47%. Зокрема, Кабмін вирішив зменшити бюджет Міністерства освіти та науки (МОН) на 17%, до 142,2 млрд грн. Бюджет Мінохорони здоровʼя становитиме у 2023-му 176,5 млрд грн проти 196,8 млрд грн минулого року (-11%).
Гетманцев називає такі скорочення обґрунтованими. “Багато людей поїхало, певні регіони окуповані, тому витрати зменшені”, — пояснює він, обіцяючи, що уряд відстежуватиме переміщення громадян через кордон та оперативно реагуватиме на зміну потреб.
Місцеві бюджети постраждають
Депутати суттєво зменшили обсяг трансфертів місцевим бюджетам — заплановано лише 23 програми, а обсяг трансфертів зменшено на 28,3 млрд грн, до 181,7 млрд грн.
Відсутні розвиткові субвенції, зокрема на інфраструктурні проєкти та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери, на соціально-економічний розвиток та ін. Відсутність грошей на “соцеконом” економісти оцінюють схвально. “Це радше хороший сигнал, але його можуть повернути до другого читання. У минулі роки вже були такі спроби”, — коментує експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій.
Відсутні кошти на Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР). Чому це погано? Кошти ДФРР розподіляються за конкурсом, тоді як соцеконом — в ручному режимі”: фінансування отримують ті обʼєкти, які оберуть нардепи.
Разом з тим будуть нові субвенції: на бомбосховища у школах (1,5 млрд грн) та на придбання шкільних автобусів (1 млрд грн). Зʼявилась нова додаткова дотація у розмірі 24 млрд грн для органів місцевого самоврядування на деокупованих і тимчасово окупованих територіях України.
Загалом базова дотація для регіонів, що покриє нестачу доходів місцевих бюджетів, передбачена у розмірі 29 млрд грн, говорить Гетманцев. Це на 77,7% більше, ніж бюджет 2022 року зі змінами.
Метро у Харкові та Дніпрі — 6,1 млрд грн
Чи доцільно витратити наступного року 1,5 млрд грн на будівництво метро у Харкові та 4,6 млрд грн у Дніпрі? Україні буде непросто пояснити це міжнародним донорам, від яких залежить фінансова стійкість наступного року, зазначає Рудик із “Голосу”.
Будівництво двох нових станцій харківського метро мали розпочати навесні цього року, три нові станції у Дніпрі мали зʼявитися у 2024-му. Обидва проєкти мають партнерами ЄБРР та ЄІБ. У 2016-му Харків отримав кредит на будівництво метро у €320 млн, Дніпро у 2013-му — €304 млн.
Гетманцев називає це рішення “політичним” і очікує окремих дискусій про нього у парламенті.
Світлана ЗАРАЖЕВСЬКА, Іра КРИЦЬКА
Ну, зрештою, окрім транспортної складової метро - це ще й місце масового укриття жителів міст-мільйонників. Це актуальна річ. Особливо для Харкова
Что скажете, Аноним?
[17:01 16 ноября]
[14:55 16 ноября]
[23:22 15 ноября]
13:00 16 ноября
12:30 16 ноября
11:30 16 ноября
11:00 16 ноября
10:30 16 ноября
10:00 16 ноября
09:30 16 ноября
09:00 16 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.
