Пункт незламності “Україна”

2022-й для Путіна, оголошеного лузером року, вже став одним із найгірших. Проте найстрашніші наслідки війни для російського президента, очевидно, ще попереду.

Скасування пафосного шоу під виглядом щорічної пресконференції чи то через стан здоров'я 70-річного “лідера”, чи то через відсутність результатів є дзвіночком для всієї міжнародної спільноти. Перший за десятиліття багатомільярдний дефіцит бюджету, санкції, зростання рівня бідності росіян, військові прорахунки, мобілізація та прильоти по території Росії — це головні і водночас дуже незручні теми, їх “замилити” іншими перемогами та економічними результатами непросто.

“Спеціальна воєнна операція” може стати останньою для авторитаризму Путіна і початком розколу Росії.

Кожен Leopard, HIMARS, мільйон на відбудову — це цвяхи у труну терориста. Останнім же може стати пережита Україною зима. У теплі та з освітленням.

Так, перемога України у війні — питання часу, що не викликає сумнівів ні в Заходу, ні в самих українців. Євросоюз не може допустити прямого східного кордону з країною-тираном. Без “подушки безпеки” у вигляді України будь-яка ДТП на зустрічній із Росією може стати для європейської демократії смертельною. Тому перемога дістанеться або військовим шляхом, за умови своєчасного постачання зброї, або мирним, якщо Росія виведе свої війська з усієї території України.

Зима-2023 стане перевіркою на витривалість передусім для ЄС. І, схоже, Захід націлений цю перевірку пройти.

Мільярд на зиму: Україна не зануриться в пітьму

Мільярд євро, щоб Україна пережила зиму, зобов'язалися виділити 70 країн і міжнародних організацій за результатами конференції в Парижі. При тому, що Банкова просила 800 млн дол. енергетичної допомоги. Такий розворот стане не тільки підтримкою українців, а й демонстрацією безсилля Путіна, який розраховував занурити країну у пітьму. Адже електрогенератори для населення нині, як бронежилети для військових.

Анонсовано, що понад 500 млн євро вже зібрано як гранти від держав і фінансових організацій (див. рис.). Ще 500 млн планують виділити найближчим часом як гуманітарну допомогу, послуги, пільгові кредити та безповоротну підтримку.

Зокрема, 415 млн євро з усієї суми підуть на відновлення та посилення енергетичного сектору України, ще понад 100 млн — на запаси продовольства, водопостачання, забезпечення роботи охорони здоров'я та транспорту. Решту коштів розподілятимуть за потребами, адже загальна ситуація постійно змінюється.

Крім того, Єврокомісія профінансує українцям 30 млн світлодіодних ламп. Перші партії LED-освітлення планують поставити вже до кінця року. Їх обмінюватимуть у населення на лампи розжарювання, а також замінюватимуть у школах, лікарнях, дитсадках та інших об'єктах інфраструктури, де ще залишилися неекономні лампи. До 30 млн євро ініціативи від Єврокомісії, щоб “пролити світло у темні години України”, долучиться додатково п’ятьма мільйонами Франція.

Це у перспективі дасть змогу зекономити до 1 ГВт електроенергії, що замінить річний обсяг виробництва блоку атомної електростанції.

І хоча все ще залишається ризик того, що Новий рік українці можуть зустріти при свічках не через свято, а через блекаут, шанси на світло і тепло в домівках упродовж зими з допомогою Європи зростають.

Це і буде підтримкою плану Fast Recovery для відбудови України вже під час війни. Українська влада повинна продемонструвати таку ж готовність рухатися далі з Європою шляхом продовження реформ, посилення ефективності інституцій і бути такою ж нетолерантною, як до Путіна, так і до української корупції. Це потрібно теж уже зараз, під час війни.

Платформа відбудови України

Як і анонсувалося під час конференцій у Лугано та Берліні, ЄС бачить головним механізмом координації допомоги та інструментом забезпечення потреб України створення координаційної платформи донорів. Це був найбільш імовірний та ефективний сценарій розвитку подій.

Лідери G7 заявили про створення Міжвідомчої платформи координації донорів, глави 46 країн на конференції в Парижі підтвердили цей формат, а її ключові елементи вже узгоджено. Вона буде побудована за участі України, ЄС і міжнародних партнерів.

Очікується, що Платформа запрацює вже на початку наступного року. Її координатором буде призначений G7 та Україною високопоставлений представник уряду, а Секретаріат збереться вже в січні 2023-го.

Платформа стане інструментом координації допомоги, аби максимально швидко та повно закривати потреби. Адже міжнародні партнери бачитимуть їх у форматі онлайн.

Вона дасть Києву можливість складати список потреб у цивільній допомозі, а донорам — показувати, що вони нададуть у відповідь. Тобто коли якась країна допомагатиме з генераторами, інша може підключитися до закриття дірок у медицині, відбудови житла, а фінансова інституція — до вирішення питання соціальних гарантій. Це дозволить уникнути дублювання допомоги та скоординувати міжнародні зусилля саме для того блоку, який є критичним на певний момент.

Платформа координуватиме всі існуючі механізми отримання Україною негайної допомоги для термінових потреб і довгострокової — для подальшої відбудови.

Вона стане єдиним підходом для узгодженої бюджетної підтримки України 2023 року. МВФ має бути одним із центральних у цих зусиллях.

Саме в такий спосіб нині координується військова допомога, натомість для цивільної підтримки механізму не існувало.

Що повинна зробити Україна

G7 не натякнули, а вкотре дипломатично пояснили, що заохочуватимуть програму реформ в Україні, розвиток приватного сектору та залучення приватних інвестицій. Це важливо здійснювати вже зараз, під час війни, не чекаючи зручнішої нагоди.

Уже очевидно, що жодна країна чи фінансова інституція не закриє публічними коштами ні 350-мільярдні втрати України, ні тим більше прогнозований трильйон доларів.

Якщо ще етап Fast Recovery майже повністю закриватиметься публічними ресурсами, то на подальшу відбудову та модернізацію країни знадобляться приватні інвестиції.

Цього очікує Європа і до цього повинна готуватися Україна. Так, на конференції у Парижі Еммануель Макрон закликав 500 французьких компаній допомогти зробити більше для відновлення України, не чекаючи закінчення війни. Наразі йдеться про 100 млн євро контрактів на поставку рейок для залізниці, відновлення мостів і закупівлю насіння. Надалі ж Франція готує низку інструментів для заохочення своїх компаній — від страхування до експортних гарантій.

Перспективи угод — десятки мільярдів євро, західні держави та компанії вже придивляються до більш конкретних напрямів. Від України очікують теж заохочень, щоб приватні інвестиції стимулювали повоєнну відбудову.

Три основні умови залучення Україною приватних інвестицій:

1. Незалежні антикорупційні інституції. Що більше грошей, то вищі корупційні ризики. Відбудова України коштуватиме приголомшливих ресурсів. Тому вже зараз потрібно забезпечити інституційну спроможність антикорупційних органів — від проведення конкурсів на керівників до інституційної автономії, наділення ресурсами та повноваженнями. Зокрема, після призначення голови САП і підвищення ефективності розслідування топ-корупції конкурси мають бути завершені і в НАБУ та АРМА.

2. Реформи та перезапуск правоохоронних органів. Україна зобов'язалася виконати сім умов Єврокомісії для збереження кандидатства в ЄС. Зокрема, це стосується і комплексного реформування правоохоронного блоку.

Мають бути перезапущені правоохоронні органи, оскільки стара система у складі із понад 90% колишніх міліціонерів може і надалі чинити тиск та продовжувати довоєнні корупційні звички. Скандали з участю правоохоронців у схемах поборів за перетин лінії розмежування підтверджують, що корупційна загроза є потужною навіть у війну.

Україні важливо завершити, крім реформи правоохоронної системи, також судову і податкову, аби забезпечити прозорі умови для українських і міжнародних компаній.

3. Перезавантаження АМКУ. Результатом реформи антимонопольної політики має бути приведене до вимог ЄС законодавство щодо захисту економічної конкуренції, а також перезавантажена робота Антимонопольного комітету з виключенням політичного впливу та переглядом повноважень. Адже навіть адаптоване під європейське законодавство запрацює лише тоді, коли ефективно діятиме головне антимонопольне відомство.

Антимонопольний комітет відіграє не останню роль у публічних закупівлях, кількість яких значно збільшиться під час відбудови. Зокрема, коли йдеться про змови фірм-учасниць у торгах, домовленості між замовником і потенційним виконавцем та дискримінацію інших учасників, то АМКУ виступає головним суддею. Якщо ж комітет на власний розсуд обиратиме, які скарги розглядати, це може поставити під сумнів прозорість закупівель, нашкодити економічній конкуренції, а відповідно, вплинути на довіру бізнесу, який заходить на ринок. Це ж стосується політичного впливу під час розгляду таких звернень. АМКУ повинен стати ефективною інституцією, яка в тому числі є запобіжником корупційних ризиків.

Крім цих умов, інвестори очікують також і страхування від військових ризиків з боку міжнародної спільноти та України як гарантію безпеки.

Сьогодні об'єднання міжнародної спільноти дозволяє Україні вперше в історії перетворити свої слабкості на силу: інфраструктурні втрати через десять років можуть стати нашою перевагою як модернізовані і відбудовані. І якщо ЗСУ роблять все для того, аби надалі було що відбудовувати і де модернізувати, то в тилу влада і громадськість мають перемогти у війні з корупцією.

Разом із тим прогнози щодо повернення Україною територій, перемога та швидке відновлення основних об'єктів інфраструктури справді зможуть зробити наступний рік найпохмурішим для Путіна за весь час його правління.

Мартина БОГУСЛАВЕЦЬ, виконавча директорка Інституту законодавчих ідей