Проросійські та старі корупційні “еліти”: хто у Раді хоче і далі ховати електронні декларації

Саме тому українці вже втретє виборюють своє право бачити, як посадовці живуть за їхні кошти.  З 2014 по 2016 роки чиновники штучно затягували створення реєстру декларацій та зривали його запуск, коли це було умовою “безвізу”. А у 2020 році внаслідок чергової політичної змови після звернення 47 нардепів Конституційний Суд фактично ліквідував декларування та амністував всіх, хто ховав свої статки у 2016-2019 роках. 

І от зараз — з початку великої війни — чиновники знову не мають обовʼязку звітувати про свої статки, а декларації депутатів і чиновників за попередні роки лишаються закритими. Після численних корупційних скандалів з маєтками та автівками незрозумілого походження, фешенебельним відпочинком за ці півтора року стало очевидно, що далі ховати від суспільства інформацію про свої статки можуть хотіти лише ті, хто обкрадає державу під час війни.

Після більше року зволікань — 27 липня Верховна Рада все-таки ухвалила у першому читанні законопроєкт №9534, який мав би відновити публічне електронне декларування. 

Проте вже навіть у версії першого читання ми побачили чимало дірок, а поправки до другого читання авторства низки народних депутатів перевершили всі найгірші очікування. У більшості своїх правок вони пропонують просто вбити суть декларування. Таблицю з поданими правками оприлюднила голова Антикорупційного комітету парламенту Анастасія Радіна. 

ЦПК проаналізував усі 457 правок від народних обранців. Це досить багато, враховуючи, що сам законопроєкт — невеликий і максимально простий. Адже його мета — відновити декларування, встановивши винятки для військових та людей на окупованих територіях. Наш аналіз — далі у матеріалі.

Депутатський копіпаст

Більшість пропозицій нардепів до законопроєкту — копіпаст один в одного. Поки українці сперечаються про плагіат в наукових роботах, однаковий слово в слово текст правок подають навіть депутати з різних фракцій. 

Навіщо їм цей спам? Все просто. Він дозволяє затягнути розгляд законопроєкту у сесійній залі на тижні, бо одну й ту саму поправку від різних авторів можна ставити на голосування безліч разів. 

Як ми бачимо з правок, з 2014 року групи впливу тих, хто хоче вбити декларування, фактично не змінилися. Умовно їх можна назвати так: 

1. Представники проросійських сил. Мова йде про депутатів колишньої ОПЗЖ. Наприклад, нардепу Мамці, який фігурував серед підписантів вже згаданого подання до КСУ про знищення декларування, належить кожна сьома подана до проєкту правка. 

Зокрема, у правці №385 Мамка пропонує  на час воєнного стану закрити доступ до декларацій всіх силовиків незалежно від місця та особливостей їх служби. До Мамки у законодавчому спамі доєдналася колега Антоніна Славицька, яку пов’язують із суддями ліквідованого ОАСК, що також підписувала подання до КСУ. Частину ідентичних правок вона подала зі “слугою” Олександром Ткаченком. 

2. Старі захисники корупційних еліт. Серед лідерів цієї групи — давній союзник та довірена особа Юлії Тимошенко Сергій Власенко. Він та частина його колег по фракції у Раді вже понад 15 років. Тож, видається, що йому та його керівниці пояснювати мільйони сумнівного походження так само не хочеться. Серед колег Власенка по фракції, які доєдналися до його чергових намагань вбити декларування, — Іван Крулько, Андрій Пузійчук та Сергій Євтушок. Ідентичні до “батьківщинівських” правки подала і “слуга” Галина Янченко — наприклад, щодо знищення інституту перевірок декларацій та відповідальності за неправдиве декларування

3. Група Разумкова. До умовної групи увійшло 15 депутатів — члени міжфракційного об'єднання Разумкова. Найбільше ця група відмітилася правкою, яка дозволяє уникнути відповідальності, якщо декларант “сам виявив” помилку у декларації. Навіть якщо така помилка виявлена вже під час перевірки НАЗК чи правоохоронців, а декларант “забув” задекларувати маєток чи яхту. 

Як депутати хочуть знищити декларування?

Поки суспільство вимагає відновлення декларування і відкритого доступу до реєстру в довоєнному вигляді, нардепи через свої пропозиції до законопроєкту намагаються, по-перше, закрити інформацію від громадян або не вказувати у декларації дані, без яких контроль за статками посадовців неможливий. А по-друге, уникнути відповідальності та перевірок. 

Звичайно, найперше, що приходить на думку депутатам — давайте просто закриємо реєстр і українці не побачать, хто чим зміг розжитися за повномасштабну війну. “Геніальна” ідея цього разу належить депутатам від “Батьківщини” Власенку, Євтушку (правка №387) і Крульку (правка №388), представнику “Голосу” Андрію Осадчуку (правка №362), та “слузі” і голові правоохоронного комітету Сергію Іонушасу (правка №249), які пропонують тримати реєстр декларацій повністю закритим до кінця воєнного стану. Ми вже попереджали, чим загрожує така “забаганка”. 

До речі, саме в правоохоронному комітеті буде розглядатися інший законопроект №9587-д, який змінює деякі питання адміністративної відповідальності щодо декларування. Очевидно, у ньому в парламенті бачать рятівне коло для того, щоб продублювати туди всі шкідливі норми, які не пройдуть в законопроєкті про декларування.

Якщо номер з закриттям реєстру не пройде, то депутати вигадали ще кілька ідей — зокрема, як очистити декларацію від інформації про свою нерухомість та коштовні авто. Так, частина нардепів пропонує взагалі не вказувати в декларації інформацію про дітей, дружину або чоловіка (”батьківщинівці” Власенко, Євтушок (правка №235), “слуги” Павлюк (правка №138) і Неклюдов (правка №237). Якщо ці правки будуть проголосовані, то це означатиме фактичне вбивство самої суті декларування. Завдяки цій правці все майно посадовці просто зможуть переписати на родичів, а декларувати його буде не обовʼязково. Так ми матимемо депутатів з пустими деклараціями та “майбахами”, припаркованими на Грушевського.

В інших правках нардепи також пропонують не вказувати у деклараціях наявну у них готівку (автор — “слуга” Чорноморов) та третіх осіб, з якими вони, наприклад, мають спільне майно (автор —  Микиша із групи Разумкова) (правки №246).

Уже згадані Разумков та Бабій пропонують не подавати відомостей про місце проживання (правки №359 та №360). Це чудова можливість приховати елітну нерухомість, яку посадовці встигли придбати або взяти в оренду за час війни. Наприклад, нардеп Халімон, який придбав маєток на Печерську, зможе не показувати його суспільству.  Нардепка Рєпіна (правка №246) взагалі пропонує не показувати публічно країну знаходження майна. Тож про те, що у депутата наявна вілла десь в умовній Іспанії суспільство, на думку нардепки, знати не має.  

А ось “слуга” Ткаченко та представниця ексОПЗЖ Славицька (правка №143), “слуга” Павлюк (правка №138) та вже згаданий нардеп Мамка (правка №141), хочуть вказувати лише вартість оренди майна за договором або за законом. Тобто, лише те, що декларант фактично сплатив за орендоване майно. Вартість цього майна пропонують також не вказувати. Не важко здогадатися, що підробити суму в договорі про майно, або ж “домовитись” із орендодавцем нескладно. Так чиновники зможуть легко ховати куплені квартири, “орендуючи” квартири на Печерську   начебто за 5 тисяч гривень, при цьому реальна вартість таких квартир буде прихована. За цих умов довести умисел або оцінити розмір брехні посадовця в грошовому еквіваленті буде неможливо.

Народна депутатка від фракції “Слуга народу” Третякова (правка №220) пропонує уточнити поняття ринкової вартості оренди майна в законі таким чином, щоб встановити її в розумінні декларування було просто неможливо. Раніше журналісти та громадські організації виступили категорично проти вказівки в законі порогів ринкової вартості користування майном. Адже так уникнути відповідальності стане значно легше завдяки будь-якій фейковій довідці про ринкову вартість. 

На те, щоб взагалі не декларувати третіх осіб у декларації подав правку нардеп від групи Разумкова Микиша (№ 358). Він хоче не лише закрити цих осіб від громадськості, але й від правоохоронних органів і НАЗК. Аби ті не знали, в кого декларанти купують, орендують майно та позичають гроші.

Нардеп Власенко пішов далі (правка №242). Він пропонує не показувати об’єкт декларування, якщо той вже є в іншому розділі декларації. На практиці, це означає, що придбавши авто, посадовець вкаже його в розділі з транспортними засобами. А ось розділ, де треба вказати дані про купівлю, з прізвищем того, хто продав йому машину, чиновник уже пропустить. Це буквально знищить можливість перевірити, чи не придбав депутат авто в якогось бізнесмена за “три копійки”, бо чимось “допоміг”, маючи державну посаду. 

Бажання не декларувати дітей об’єднало “слуг”, “батьківщинівців” та ексОПЗЖ. Так, за те, щоб приховати неповнолітніх дітей, які не проживають із декларантами, виступив уже відомий нам тандем Ткаченко-Славицька (правка №2). Нардепи Власенко і Крулько пропонують не декларувати дітей у період воєнного стану (правки №400 та №401). Подібні за змістом правки також пропонують “слуги” Павлюк (правка №138) та Неклюдов (правка №237), а також “батьківщинівці” Власенко та Євтушок (правка №235).

Вивести з-під декларування неповнолітніх дітей у парламенті намагаються уже не вперше. Зміст таких спроб дуже простий — це створює серйозну прогалину, адже майно, записане на таких неповнолітніх дітей, просто “зникне”. Повернеться класична схема “перепиши-сховай”, до якої так звикли старі еліти. Наприклад, ексзаступник міністра культури Карандєєв не вказував у декларації двох синів. Це дозволило йому приховати зокрема будинок під Києвом вартість у півмільйона, в якому проживав один із синів. 

Хоча в “Батьківщині” вирішили приховати не лише дітей, але й партнерів. У фракції пропонують не вказувати дітей, чоловіків та дружин, а також записане на них майно, якщо декларант проживав з ними разом менш ніж пів року або 60 днів наприкінці року. Оскільки через війну багато дружин посадовців виїхали за кордон, декларанти можуть переписати на них купу майна і не звітувати про нього перед суспільством.

Ще однією небезпечною групою правок пропонують скасувати “непотрібні”, на думку парламентарів, декларації (№32 та №37). Слуга Павлюк (правка №32)   пропонує, щоб декларанти вказували лише відомості актуальні з моменту призначення особи на посаду. А якщо особа призначена до 1 квітня звітного року, то взагалі не має декларуватися за минулий рік. В іншій правці (№392) Павлюк також пропонує звільнити від декларування посадовців, які були призначені і звільнені в період воєнного стану до прийняття парламентом закону про відновлення декларування.  А депутат Мамка вирішив скасувати ще й декларацію під час та після звільнення (правка №37). На їхню думку, показувати, із чим посадовець прийшов на державну посаду і пішов з неї, взагалі не потрібно

Чим це загрожує? Інформація в декларації про статки до призначення є важливою для порівняння і аналізу способу життя чиновника до та під час перебування на посаді. Так, можна перевірити, чи не міг він отримувати нелегальний дохід на посаді та наскільки змінилися його статки після звільнення.

Скасування декларації після звільнення, яке запропонував Мамка, розв’яже руки посадовцям, які охочі витрачати накрадене після завершення своєї каденції. Зараз закон вимагає подавати декларацію як при звільненні, за незадекларований період, так і наступного року.

Члени фракції “Батьківщина” Власенко, Євтушок та Крулько пропонують виключити з переліку декларантів депутатів місцевих рад у територіальних громадах, населення яких менше 10 тисяч осіб. Простіше кажучи, в селах та смт. Проте, деякі селища мають колосальні місцеві бюджети. До прикладу, “елітні” села урочища Конча-Заспа (с. Козин) або курортні в Буковелі (громада Поляниця), кількість населення в яких далеко не сягає 10 тисяч.  Правка відкриває потенційне джерело для корупції на місцях. 

Як нардепи планують уникнути відповідальності за брехню в декларації?

“Слуга” Красов пропонує не нову, проте “надійну” схему, за якою посадовців просто не можна буде притягнути до відповідальності. Він пропонує дозволити, щоб декларації за посадовців подавали треті особи за нотаріально посвідченою довіреністю (правка №36). У суді та під час перевірок це просто дозволить посадовцям “зʼїхати” на те, що не вони подавали декларацію, а отже і відповідальність — не їхня. 

Вже згадані депутати “Батьківщини” Крулько та Власенко, “слуга” Янченко та позафракційна Скороход (правки №282, №283, №284 та №285) запропонували взагалі встановити новий порядок перевірки декларацій. За їх ідеєю, перевірка має закінчуватися встановленим переліком порушень, на які декларант або дає спростування, або подає виправлену декларацію. Тобто у результаті він не несе жодної відповідальності за брехню в декларації, натомість просто виправляється. 

Після цього НАЗК повинне буде встигнути  доперевірити декларацію на предмет незаконного збагачення всього за 10 днів, що абсолютно нереалістично в такий строк. А отже і притягнути до відповідальності за це або стягнути актив в порядку цивільної конфіскації буде теж неможливо.

В цих же правках нардепи пропонують заборонити НАБУ і САП проводити розслідування (!) до того, як НАЗК перевірить декларацію. Це означає, що покарання за брехню в декларації або незаконне збагачення не буде. Навіть якщо детективи побачать склад злочину, наприклад, за матеріалами журналістського розслідування, зробити вони нічого не зможуть. Окремо заборонити НАБУ і САП розпочинати слідство за матеріалами журналістів-розслідувачів у своїх правках пропонують Власенко і Янченко (правки №287 та №292).

Інша “креативна” ідея — від депутата від “Голосу” Осадчука (правка №274). Він пропонує обмежити для НАЗК строк перевірки декларацій до року після подання. Проте такі строки є просто нереалістичними, адже після “зупинки” декларування НАЗК зараз доведеться опрацювати більше мільйона декларацій, які чиновники подадуть одразу за 2021 та 2022 роки.

Нардеп Мамка також пропонує в обов’язковому порядку інформувати декларантів про випадки, коли правоохоронці отримують доступ до їхніх декларацій з персональними даними, які не відображаються публічно (№271). Це фактично попередження про розслідування, аби суб’єкт почав вживати заходи впливу та терміново виправляти декларацію. Або ж взагалі шукати можливості виїхати з країни.

Подібних правок до законопроєкту — більшість.

***

Після усіх корупційних скандалів, що сталися з моменту повномасштабного вторгнення, у нардепів була одна проста задача — відновити декларування без “дірок” та обману. 

Цю задачу більшість з них провалили. Сховати вкрадені статки та факт того, що всю війну твої діти живуть у Монако чи Ніцці за невідомі кошти, виявилося важливішим за вимоги суспільства. 

На цьому тлі деякі фракції вже очевидно почали готуватися до виборів. Без перемоги на полі бою. На тлі обстрілів та горя сотень овдовілих матерів. 

Здається, там, де відкриваються декларації — для декого закриваються можливості (знову) прийти до влади. 

“Великого відкриття” декларацій, вочевидь, бояться лише ті, хто під час війни крав, а не боровся пліч-о-пліч зі своїм народом.

Центр протидії корупції, Автомайдан