Повітряні магістралі та небесні сади: як виглядатимуть міста майбутнього у 2030 році

 Видатні режисери-візіонери та наукові фантасти минулого століття у своїх творах не раз обігрували ідею міст майбутнього. Перед читачем чи глядачем поставали небачені та величні хмарочоси, літальні апарати, що линули між будинками, голографічні рекламні банери, моторошні ландшафти постмодерного міста.

Нерідко в науково-фантастичних творах зберігалася напружена, депресивна та сувора атмосфера. Таким чином автори попереджали людство, що розвиток технологій може загрожувати суспільству нерівністю, повстанням роботів, встановлення владою тотального контролю над своїми громадянами.

Як розвивалася концепція міст майбутнього: від похмурих прогнозів фантастів до усвідомлення, що розумні міста будуть створені для покращення життя людей.

Міста майбутнього: погляд фантастів

“Метрополіс” — шедевр німого кіно, екранізований у 1927 році режисером Фріцом Ланґом за романом письменниці-фантастки та сценаристки Теа фон Гарбоу. Фільм занурює у футуристичний всесвіт завдяки найпередовішим на той час спецефектам і незвичній та революційній постановці кадрів.

У центрі сюжету — місто Метрополіс, через яке режисер комунікує з аудиторією і спонукає глядачів ототожнювати себе з ним. Архітектура розділяє суспільство на два класи. Мислителі та ідеологи живуть над землею в розкішних хмарочосах, а робітники, що підтримують інфраструктуру — у похмурому готичному підземеллі.

Отож, верхнє місто — під владою мислителів та еліти. Тут до неба злітають кам’яні хмарочоси, заступаючи своєю тінню маленький світ людей. Між собою будівлі з'єднані лініями мостів, якими рухаються чорні цяточки автомобілів. Понад містом, поміж хмарочосів, пролинають туди-сюди біплани.

В урядовому центрі збудована велична Вавилонська вежа масивної та загрозливої форми, що символізує собою непохитну владу правителя.

Робітники, руками яких зводився Метрополіс, живуть під землею. Нижня частина міста складається із стародавніх катакомб, печер, де розміщуються робітничі квартали та фабрики. Також тут функціонує “зала машин”.

Ключовий меседж фільму — технологічний прогрес спровокував конфлікт у суспільстві. Мислителі та робітники ворогують між собою, адже перші живуть у достатку та розкоші, а другим ці блага недоступні.

Дійсно, одним з наративів фантастів та футурологів-візіонерів усіх часів було питання позиції людини в місті майбутнього. Деякі з них вважають, що з розвитком технологій прірва між верствами суспільства стане ще більшою.

До еліти належатимуть люди, що заробляють на життя ідеями, науковими або технологічними концепціями. Ті ж, хто виконуватимуть монотонну працю, не зможуть отримувати велику зарплату і мати доступ до всіх благ.

Проте наприкінці фільму режисер дає надію на те, що життя в місті стане гармонійним. У фінальній сцені на сходах собору відбувається примирення між робітниками та сином правителя міста. Так висвітлюється другий меседж фільму: посередником між елітою та робітниками має бути серце.

Інший приклад міста майбутнього можна побачити у фільмі Рідлі Скотта “Той, що біжить по лезу” (1982 рік), екранізованого за книгою фантаста Філіпа Діка “Чи мріють андроїди про електричних овець?” 1968 року.

За сюжетом, прогрес генетики досяг свого піку: науковці створили людиноподібних істот, яких назвали реплікантами. Ці істоти стали найнижчим прошарком суспільства і працювали в колоніях за межами Землі. Держава та репліканти не порозумілися, тож останні повстали. Уряд оголосив їх поза законом, а поліцейський підрозділ “Ті, що біжать по лезу” почав їх переслідувати.

Події відбуваються в Лос-Анджелесі і перший же кадр демонструє похмуре місто. Промисловий дим та кислотні дощі спричинили руйнацію його інфраструктури. Неонові рекламні банери мерехтять на хмарочосах, у повітрі гасають летючі машини, а під ними — напівзруйновані будівлі, які колись були містом.

На відміну від Метрополіса, де все підпорядковувалося місту-державі, на вулицях Лос-Анджелеса панує анархія. У ньому одні багатії ховаються від буденності та злочинності в хмарочосах, а інші — зовсім залишили планету. Місто майбутнього Скотта втілює в собі різні страхи та загрози, які постають перед людством.

• Неконтрольовані процеси культурної та економічної глобалізації призведуть до розбрату та хаосу в суспільстві, зростання злочинності, виникнення бар’єрів між різними верствами населення.

• Демографічний бум змусить людей залишити Землю та колонізувати інші планети. Ті, хто не зможуть переселитися, житимуть у занедбаних містах.

• Промисловість і технологічний прогрес спричинять екологічну кризу, а небажання влади покращити життя громадян ще більше нищитиме природу.

• Уседозволеність науки, яка здатна створювати людиноподібних істот і перетворювати їх на рабів, руйнуватиме моральні принципи.

Усі ці фактори не дають місту майбутнього Скотта стати гармонійним та прогресивним. Чи дійсно людству слід готуватися до зображеної фантастами похмурої реальності? Чи справді містяни майбутнього блукатимуть серед залізних джунглів, позбавлені свободи і надії на краще майбутнє?

Розумні міста

У 2022 році портал Nasdaq змалював місто, яке існуватиме передусім для людей і покращення якості їхнього життя. Мешкати в ньому означатиме долучитися до екосистеми, що об’єднує низку найцінніших практичних та інтелектуальних благ.

Так, мешканці міста майбутнього житимуть довше завдяки піклуванню уряду про природу, збільшенню кількості парків. Зростатиме освіченість населення. Програми підтримки допоможуть працевлаштуватися літнім людям, а молоді сім’ї отримають субсидії та всі умови для виховання дітей у здоровому суспільстві.

Розумне місто матиме вдосконалену інфраструктуру, найсучасніші системи управління трафіком, отримає розвиток відновлювальних джерел енергії, цифровізацію урядових послуг, утилізацію відходів, передову систему безпеки.

Ринок розумних міст стрімко зростає і є перспективним для інвесторів. Такий злет можна пояснити технологічним прогресом, впровадженням штучного інтелекту (ШІ), машинного навчання (ML), нанотехнологій, інтернету речей (IoT), блокчейну.

За дослідженням консалтингової компанії Grand View Research, глобальний ринок розумних міст у 2030 році сягне 7 трлн дол при середньорічних темпах зростання на 24%. Така динаміка зумовлена високими темпами урбанізації у світі та розвитком технологій, які стають частиною міської інфраструктури.

Для прикладу: у 1800 році в містах проживали менше 10% населення планети, тоді як у 2007 році цей показник сягнув 55%.

До 2030 року кількість мегаполісів (міста з населенням понад 10 млн осіб) зросте з нинішніх 33-х до 44-х, а до 2050 року частка городян збільшиться до 68%.

Міжнародна корпорація даних очікує, що прямі інвестиції в цифрову трансформацію (DX) США у 2020-2023 роках становитимуть 6,8 трлн дол. За даними Smart America Challenge, американський уряд у наступні 20 років інвестує 41 трлн дол в інтернет речей (IoT) для обʼєктів міської інфраструктури.

Оскільки борги країн світу у 2022 році сягнули 92 трлн дол, уряди не можуть регулярно виділяти мільярди на розробку передових технологій для розумних міст. Тому вони співпрацюють з публічними та приватними tech-компаніями і в партнерстві з ними створюють ініціативи з розбудови міст майбутнього.

Основні гравці, що впроваджують послуги на ринку розумних міст, — Siemens, Dell, Microsoft, Cisco Systems, IBM, General Electric, Tesla, Intel та Huawei.

У 2018 році Siemens підписала угоду з урядом Німеччини на 600 млн євро. За ці кошти компанія планує перетворити промисловий район Берліна площею 70 га на міський квартал майбутнього. Назва проєкту — Siemensstadt 2.0 (Siemens City).

Проєкти та ініціативи для розумних міст покликані покращити не лише інфраструктуру, а і якість життя громадян. Так, у березні 2020 року, коли світ охопила пандемія, Microsoft спільно з Adaptive Biotechnologies розробили IoT-систему ImmuneCODE, яка допомогла вивчити природу коронавірусу.

Як виглядатиме місто майбутнього

Проєкти розумних міст, над якими працюють технологічні компанії та уряди, покликані зробити життя людини швидшим та комфортнішим. Що там буде?

Повітряні магістралі для летючих машин

Стрімко розвивається технологічний ринок eVTOL (електричні літальні апарати, що мають вертикальну систему зльоту та посадки). eVTOL стануть летючими машинами, як у фільмі “Той, що біжить по лезу” та відеогрі Cyberpunk 2077.

За оцінками інвестиційного банку Morgan Stanley, до 2040 року цей ринок досягне 1,5 трлн дол. Щонайменше 36 компаній у США працюють над прототипами таких машин. Серед розробників eVTOL — Uber, AeroMobil, Klein Vision та Suzuki. У місті майбутнього рух повітряного таксі над головою буде поширеним явищем.

Уже зараз проєктується інфраструктура повітряних доріг, розробляються системи контролю eVTOL. Технології будуть майже повністю автоматизовані. Якщо рух літака контролює людина-диспетчер, то пересування повітряного авто підпорядковуватиметься UTM — безпілотному управлінню рухом.

Завдяки UTM можна буде відстежувати погоду, швидкість вітру, можливі перешкоди, фіксувати безпольотні зони та допустимий рівень висоти польоту машин. Ба більше, ця система зберігатиме всю інформацію про польоти eVTOL і надаватиме апаратам можливість обмінюватися даними між собою. Саме тому вони зможуть одночасно здійснювати тисячі подорожей над мегаполісом.

Німецький стартап SkyRoads уже розробляє проєкт наземних дорожніх трас за схожою системою. Зокрема, ця команда створює концепт контролю повітряного дорожнього руху та правил для водіїв. Повітряні магістралі об’єднають суперхмарочоси, а на дахах будівель з’являться паркувальні майданчики. Ці фактори враховуватимуть архітектори під час проєктування міст майбутнього.

Дерева стануть легенями

Легенями розумних міст будуть дерева. Зелені куточки в міських районах відновлять природу, прикрасять інфраструктуру та зроблять її здоровішою. Програми розбудови міст фокусуватимуться на декарбонізації. Це сприятиме зменшенню викидів вуглецю та зміцненню екосистеми.

Зелені громадські зони передбачатимуть вертикальні небесні сади в дизайні будівель, громадські парки та сквери, простір для піших та велосипедних прогулянок, завдяки чому викиди вуглецю в містах зменшаться на 5-15%.

“Місто 15-ти хвилин”

Міста проєктуватимуться таким чином, щоб мешканці отримували доступ до більшості послуг та благ у межах п'ятнадцяти хвилин — пішки або на велосипеді. Функціонуватимуть “міста в містах”: магазини, банки, дитсадки, лікарні та офіси розташовуватимуться в пішій доступності від оселі.

Децентралізована концепція “міста 15-ти хвилин” відображає ідентифікацію його жителів: самодостатні люди, що цінують свій час та прагнуть жити в комфорті.

Ця концепція розроблена передусім для скорочення викидів вуглекислого газу, адже людині не потрібно буде часто пересуватися автомобілем. Кожен район міста матиме всі основні соціальні функції для якісного життя та роботи.

Компактні міста майбутнього нададуть людям більше можливостей для самореалізації, тож вони залучатимуться до суспільного життя. У населення з’явиться більше часу і зросте відчуття безпеки.

Яна ЯГОРІ