Порошенко: Федералізація — це “інфекція, яку Україні намагаються нав’язати з-за кордону”

Конституційна комісія, що має напрацювати зміни до Основного закону України, розпочала роботу. Зокрема, експерти пропишуть децентралізацію, зняття недоторканності для суддів і депутатів, а також посилять покарання за сепаратизм. Водночас, Україна залишиться унітарною, а українська мова — єдиною державною.

Експерти працюватимуть над змінами до Конституції у трьох окремих блоках. Перші два — права людини та реформа правосуддя, а третій об’єднує в собі організацію державної влади, децентралізацію і розвиток місцевого самоуправління.

Очолив комісію, що напрацює нову редакцію Конституції, спікер Верховної Ради Володимир Гройсман. До складу експертного колективу увійшли правники, які представляють юридичні інституції з усіх частин України. Консультуватимуть також міжнародні фахівці, аби майбутня Конституція відповідала тим нормам і принципам, які закладені в європейських основних законах.

Головний пріоритет — децентралізація держави — Порошенко

Президент Петро Порошенко під час першого засідання комісії закликав працювати над Конституцією також депутатів-опозиціонерів. Він радить розцінювати це як символ того, що Конституція повинна об’єднати людей.

Україна залишиться парламентсько-президентською державою: президент Петро Порошенко каже, що йому не потрібно більше повноважень для роботи. А головний пріоритет наразі, за словами глави держави — ефективна децентралізація. За його словами, мова про федералізацію не йде — цю ідею він назвав “інфекцією, яку Україні намагаються нав’язати з-за кордону”. Аби закріпити єдність держави, посилять покарання за сепаратизм.

Утім, населення підтримує унітарність України при збільшенні прав та обов’язків у місцевого самоврядування, каже Порошенко. І щоб довести, що українці проти розділення держави на шматки, він готовий провести загальнонаціональний референдум.

Децентралізація не торкнеться оборони, національної безпеки та прав людини

“Я запропонував, щоб модель децентралізації базувалася на польському досвіді, щоб ми не винаходили велосипед і не наступали на граблі. І мені дуже приємно, що і Європейський союз в цілому, і Польща зокрема готові підтримувати консультаціями, Європейський союз фінансовим ресурсом, щоб побудувати надійно функціонуючу модель співвідношень центральної влади і місцевого самоврядування”, — заявив Порошенко.

Децентрація, за словами президента, надасть не лише додаткові фінансові ресурси, але й можливості “врахувати місцеву специфіку в питаннях мови, віри, історичної пам’яті, етнічних традицій”. Це, каже Порошенко, має лише об’єднати Україну.

Водночас, акцентує він, є низка сфер, яких децентралізація не торкнеться жодним чином — там роль центру лише збільшиться. Порошенко каже, це стосується питань оборони, національної безпеки, зовнішньої політики, боротьби з корупцією. Також це пошириться на забезпечення прав і свобод громадян. Не торкнуться принципи децентралізації і забезпечення суверенітету, територіальної цілісності і незалежності держави. Українська мова також залишиться єдиною державною. Президент наголошує, що підтримка саме такої позиції суттєво посилилась за останні півтора роки серед громадян.

Україні більше підходить французька, а не польська модель децентралізації

Саме польська модель децентралізації ляже в основу конституційних змін у цій сфері в Україні. На цьому також наголосив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. За його словами, ця держава стала “одним із ключових членів Європейського союзу завдяки не лише економічним реформам, але й широкій політичній реформі по зміні Конституції, системи державної влади і управління”.

Децентралізація за зразком Польщі — це “дуже жорстка система”, коментує експерт із територіальної організації влади Юрій Ганущак. За його словами, при цьому президент, не має впливу на місцеві самоврядування. На думку експерта, Україні більше підійшла би французька модель.

Відмінність полягає в тому, роз’яснює Ганущак, хто матиме вплив на урядника — фактично, відповідального представника місцевого самоврядування. Ця людина має контролювати законність актів та координувати діяльність територіальних органів місцевого самоврядування.

Польська система передбачає, що президент, фактично, не може вплинути на обраного урядника. Натомість, цей представник територіальної влади може легко підпасти під контроль уряду. Французька ж модель, пояснює експерт, врівноважує владу глави держави та Кабінету міністрів.

“За французькою моделлю він призначається президентом із подачі уряду, підзвітний президенту і підпорядкований уряду. Я вважаю, це найкраща модель для українських реалій”, — резюмує експерт.

Наступне засідання Конституційної комісії відбудеться 15 квітня, про це повідомив її голова Володимир Гройсман. Планується, що тоді визначать персональний склад робочих груп за трьома напрямками роботи та напрацюють календарний план.

Президент підписав указ про створення Конституційної комісії, яка розроблятиме зміни до Основного закону, 3 березня.

Яна ПОЛЯНСЬКА