Полювання на вуглець

Ні геополітичні калькуляції, ні виробнича інерція давно минулої епохи, ні перспективи шалених відкатів не мають бути факторами, що визначають вибір постачальника ядерних технологій і палива. Безпека — ось чинник номер один. Не власники великих підприємств, а уряд повинен мізкувати, як уможливити запровадження енергозбережних технологій і розвиток альтернативної енергетики в технічно зношеній важкій промисловості. Цього вчить досвід Великої Британії. Про нього Тиждень розмовляв із британським міністром з питань енергетики та змін клімату Чарльзом Гендрі.

- Чорнобиль і Фукусіма та проблема зміни клімату зіштовхуються між  собою. Відновлювані джерела енергії дорогі, їхні перспективи неоднозначні. Не розвивати ядерну енергетику — значить розвивати ТЕС, що викидають парникові гази! Як ви бачите цю трилему?

— Попит на енергію в усьому світі лише зростає. А це означає, що зберігатиметься значний попит і на вугілля, і на нафту та газ упродовж багатьох років. Тому ми маємо знайти способи зменшення викидів вуглекислого газу в атмосферу. Велика Британія вже лідирує в запровадженні обладнання для уловлювання й зберігання вуглецю. Ми реалізовуємо пілотний проект найбільшого у світі заводу, що використовує згадану технологію, витратили на це мільярди фунтів стерлінгів. Маємо важливі технології, кваліфікованих науковців, спеціалізовані компанії. Одне слово, є реальні можливості гарантувати вугіллю та газу майбутнє. Щодо ядерної енергетики, то маємо програми мирного атома у Великій Британії і готові рухатися вперед. Але події в Японії — це урок, який необхідно засвоїти. Ми розуміємо, що потрібні зміни.

- Які саме зміни ви маєте на увазі?

— Після Чорнобиля основні уроки поводження з ядерною енергетикою все ж таки було засвоєно: як треба розселяти людей, як запроваджувати нові технології, щоб не виникало збоїв у роботі. Відтоді як було споруджено АЕС Фукусіма-1 1971-го, технології будівництва й безпечної експлуатації ядерних реакторів пішли на 50 років уперед. Історія Фукусіми-1 засвідчила, що особливу увагу треба приділити системі охолодження реакторів, вибору місця для АЕС та створенню незалежного національного регулятора атомної енергетики. Тобто регулювати цю галузь має не міністерство чи департамент енергетики, а незалежний орган. Так відбувається у Великій Британії. Приміром, нам треба вибирати реактори нового типу. Є пропозиції від французької компанії Areva та американської Westinghouse. Уряд не матиме вирішального слова щодо укладення договору про будівництво реакторів. Це робитиме незалежний національний регулятор — Інспекція з атомної енергетики, до якої входять всесвітньо відомі експерти. Якщо вони вважатимуть, що треба чинити так або інакше, то мають право вимагати від уряду відповідних дій.

- За вашими прогнозами, наскільки збільшиться вартість електроенергії, якщо запроваджувати технології уловлювання та зберігання вуглецю?

— Ми ще не знаємо. Маємо реалізувати наш пілотний проект, щоб з’ясувати, чи можемо це робити суто технічно. Ціна залежатиме, ймовірно, від того, які саме технології використовуватимуться. Є технології для ТЕС, що працюють на вугіллі, які дають змогу відокремлювати викиди вуглецю одразу після спалення вугілля. Є ще технологія, коли газ пропускають через вугілля, у результаті хімічних реакцій утворюються вуглець і водень, потім ви можете перехопити і те, і друге. Це зовсім інша нова технологія. І це впливатиме на ціну електроенергії. Треба враховувати, що технології розвиватимуться далі. Ми також хотіли б більше співпрацювати з іншими країнами. Є глобальна потреба декарбонізувати процес генерації електроенергії.

- Як ви стимулюєте підприємців ощадливіше використовувати енергію, альтернативні джерела?

— Ми запроваджуємо норми зменшення викидів вуглекислого газу. Це вже стимулює їх ефективніше використовувати свої ресурси. А також розробляємо схеми, за якими британці можуть отримувати фінансування для підвищення енергоефективності та розвитку джерел відновлюваної енергії з приватних фондів. Кошти, витрачені на реалізацію таких проектів, повертаються впродовж 20—25 років, а всі пільги й переваги отримуються від самого першого дня. Крім того, ми запровадили тариф для відновлюваної енергетики in-feed tariff. Виробники одержують надбавку до ринкової ціни, що сплачується за таку енергію, а також контракт на гарантовану її закупівлю протягом 20 років.

Біографічна нота

Чарльз Гендрі народився в Сассексі 1959 року. Навчався в Единбурзькому університеті. Став членом парламенту від округу Вілден у 2001-му. Був міністром з питань енергетики в тіньовому уряді. Ще раніше обіймав посаду заступника голови Консервативної партії Великої Британії (2003—2005).

Жанна БЕЗП'ЯТЧУК