Хто пішов — хто прийшов
Причини звільнення голів Київської, Сумської та Луганської областей - різні і подальша їхня кар'єра також. Колишній голова Київщини Олексій Кулеба, близький до Андрія Єрмака, обійняв посаду заступника голови Офісу президента замість звільненого Кирила Тимошенка. Колишнього главу Луганщини Сергія Гайдая, який обіймав посаду з 2019 року, пророкують послом України в Казахстані. Про майбутнє екс-керівника Сумщини Дмитра Живицького, який пропрацював рік та сім місяців, поки що нічого не відомо. А ось нові керівники трьох областей — силовики. Варто зазначити, що всі три області були дуже проблемними, і керівників на них підбирали досить довго.
Головою Сумщини став кадровий військовий Володимир Артюх. Він змінив на цій посаді Дмитра Живицького. Генерал-майор 37 років присвятив Збройним силам, де служив на командних та штабних посадах та пройшов шлях від командира взводу до заступника начальника Генерального штабу Збройних сил України. У 2020 році Володимир Артюх балотувався до Вінницької міської ради від Української партії честі, боротьби з корупцією та організованою злочинністю, проте депутатом не став. Вже під час війни став радником голови Вінницької обласної військової адміністрації. Артюх удостоєний кількох державних нагород.
Луганську область замість медійного Сергія Гайдая очолив Артем Лисогор. Раніше полковник обіймав посаду начальника ГУНП у Житомирській області. З жовтня 2021 року по червень 2022 року він був відряджений на схід України, де виконував обов'язки заступника командувача Об'єднаних сил по залученню сил та засобів підрозділів Національної поліції. Нового главу Луганщини також відзначили державні нагороди.
Головою Київської області призначено Руслана Кравченка, який з 15 березня 2021 року був керівником Бучанської окружної прокуратури, а до того працював у військовій прокуратурі під керівництвом Анатолія Матіоса. За інформацією “Апострофа”, своєму швидкому зльоту він зобов'язаний якраз зв'язками у військовій прокуратурі. Зокрема, Кравченка називають близьким до Олексія Хоменка, колишнього прокурора Київської області, який зараз обіймає посаду першого заступника Генерального прокурора України.
За всю свою кар'єру нинішній глава ОВА брав участь у кількох резонансних справах. Зокрема, очолював групу прокурорів у справі проти колишнього Президента України Віктора Януковича. Саме Руслан Кравченко підписав звинувачення Януковичу у тому, що він допомагав Росії змінити кордони України та вести агресивну війну.
Кравченко брав участь у розслідуванні агресії Росії проти України у 2014 році у Севастополі та в Криму. У 2017 році Басманний райсуд Москви заочно заарештував Кравченка у зв'язку з кримінальним переслідуванням громадянина Росії — командувача Чорноморського флоту Росії адмірала Олександра Вітка.
Тут слід зазначити один аспект. Якщо до нових керівників Сумської та Луганської областей особливих претензій немає, то стосовно Руслана Кравченка у громадськості постали деякі питання. Але про це згодом.
Силовики — це тренд
“Призначення силовиків у керівництво областями у воєнний час цілком виправдане, — зазначив у коментарі “Апострофу” політолог Віталій Кулик, - Це робиться для того, щоб була керованість. Військові люди відповідальні і виконуватимуть накази, а не посилатимуться на різні інструкції”.
Віталій Кулик вважає, що із призначенням військових Банкова вибудовує жорстку вертикаль.
Колишній офіцер СБУ та консультант Комітету ВР України з питань національної безпеки та оборони Іван Ступак у коментарі “Апострофу” припустив, що зараз силовики у Зеленського викликають найбільшу довіру, а тому він і призначає їх головами територій.
“У воєнний час це виправдано, оскільки силовики виконують накази, а не міркують”, — наголосив Ступак.
“Призначення силовиків до органів влади — це зараз тренд. Це свідома, цілеспрямована практика Офісу Президента, - каже “Апострофу” політолог Володимир Фесенко, — Але призначення силовика — це одне, а ступінь його готовності очолювати область — інше. Тут треба розуміти, як усе працює”.
“Приміром, Київська область дуже складна, — каже Віталій Кулик, — тут високий рівень корупції, люди призначаються на посади за квотами, мають різні зв'язки. Тому новому керівнику Київщини буде нелегко”.
Водночас, як зазначили Іван Ступак та Володимир Фесенко, боротьба з корупцією не входить до функцій голови регіону, для цього якраз є силові органи НАБУ, поліція.
“Завдання №1 у нових глав областей — наведення ладу у надзвичайних умовах війни, відновлення інфраструктури та економіки”, - каже Фесенко.
Скелет в шафі
Персона нового голови Київської ОВА Руслана Кравченка одразу ж викликала активне обговорення у мережі.
Ось як прокоментував призначення Кравченка головою КОВА Президент Української асоціації прокурорів, заступник Генерального прокурора у 2001-2002, 2006-2009 роках Олександр Шинальський:
“Не знайомий особисто. Якщо він кваліфікований прокурор і все попереднє життя працював в органах прокуратури, то йому буде дуже важко працювати на новій посаді... Крім виконання покладених на нього обов'язків він зіткнеться з величезним зовнішнім і внутрішнім опором. Також слід враховувати той факт, що прокуратура — це просто складна робота, а нова посада — це вже й політика”.
Утім, блогер Володимир Бондаренко у Facebook опублікував деякі факти із біографії Кравченка.
За словами Бондаренка, Кравченко працював у військовій прокуратурі під керівництвом Анатолія Матіоса, якого блогер пов'язує з одіозним нардепом Сергієм Льовочкіним, який був головою Адміністрації президента за Януковича (Матіос був заступником голови Головного контрольного управління АП).
“Інший шеф Кравченка — перший заступник Матіоса — Володимир Жербицький отримав частку у фірмі Юрія Бойка — ТОВ “Трускавецькі лікувальні води”, після того, як не посадив Бойка у справі про зріджений газ Курченка. Дружина Кравченка — Шкробанець Олена Ігорівна була помічницею Федоряка Геннадія Дмитровича — голови правління ПАТ “Чернівцігаз” (Фірташ) і нардепа від ПР за квотою Фірташа. Тесть Кравченко — Шкробанець Ігор Дмитро, був начальником облздороввідділу Черновецької ОДА при Папієві (чистий фірташист)”, - розповів Володимир Бондаренко.
Розкрився ще один факт із біографії нового голови Київщини. 2023 року Кравченко брав участь у конкурсі на посаду керівника НАБУ. Комісія з відбору кандидатів у НАБУ визнала Кравченка недоброчесним. Як з'ясувалося, у 2019 році Кравченко приватизував службову квартиру, а потім дуже швидко її продав.
“Новий глава Київщини безпосередньо не був у кулі Фірташа. Ця тема притягнута за вуха”, — вважає політолог Віталій Кулик. Щодо приватизації службової квартири, то з цим мають, на думку Кулика, розбиратися правоохоронні органи.
“У кожного прокурора є свій скелет у шафі. Кравченко — це квартира. Але для Банкової це не проблема”, - підкреслив політолог.
“Приватизувати службову квартиру насправді не так просто, — каже Іван Ступак, - Як Кравченко це зробив, я не знаю, хай розбираються правоохоронні органи. А ось, що стосується “компромату” у зв'язках із Фірташем, то це маячня. Він що, був особистим охоронцем Фірташа? Або якісь махінації з Фірташем робив? У Фірташа нібито працював його тесть. Ну і що? Фірташ давав на своїх підприємствах людям роботу. Ну давайте, всіх кому Фірташ давав роботу, посадимо”.
Політолог Володимир Фесенко також не згоден зі звинуваченнями Кравченка у зв'язках із Фірташем: “У наш час компромат можна знайти на будь-яку людину. Хтось у когось працював, а той був із кимось пов'язаний і що? Київська область — складна і тут завжди йшла боротьба кланів. Якщо хтось викладає такий компромат, то, значить, боїться нового губернатора”.
Як би там не було, але кандидатура Кравченка пройшла всі погодження в Офісі президента, де на відміну від НАБУ на недоброчесність у вигляді перепродажу службової квартири подивилися крізь пальці.
