Пільгове ліжко-місце

Учора Президент України Віктор Янукович підписав закон, який дозволяє упродовж десяти років не платити податок на прибуток власникам три—, чотири— i п’ятизіркових готелів. Документ вступає у дію з 1 січня 2011 року і під його дію потраплятимуть практично всі готельні комплекси — і навіть ті, які введуть в експлуатацію до 1 вересня 2012 року включно. Таким чином, влада вирішила гривнею простимулювати створення нових готельних місць, яких так не вистачає в нашій державі, а особливо — напередодні “Євро—2012”. За планом, в Україні має з’явитися 140 нових готелів 54 п’ятизіркових, 67 чотиризіркових і 22 готелі економ—класу.

Такий акцент у бік дорогих “ліжко—місць” і викликає найбільші застереження експертів. Адже головні нарікання гостей, скажімо, столиці України полягають у тому, що важко знайти недороге житло — вартістю до 40 євро. “Ми бачимо послідовні дії команди Віктора Януковича —Миколи Азарова у наданні преференцій саме великому бізнесу, утискаючи при цьому дрібних підприємців, запровадивши новий податок, — прокоментував експерт школи політичної аналітики при Києво—Могилянській академії Сергій Кисельов. — Адже інвестиції у 3—5—зіркові готелі мусять бути доволі значними, дрібний підприємець не зможе знайти таких грошей”. Аналітик здивований, що такі преференції надаються кулуарно і про них не йдеться у Податковому кодексі.

Цікаво, що буквально напередодні підписання закону віце—прем’єр Борис Колесников, який курирує проведення в Україні “Євро—2012”, висунув власну ініціативу: скасувати податок для кримських готелів, аж до 2022 року. Мовляв, таким чином Україна поверне на кримські пляжі 600 тисяч співвітчизників, які традиційно проводять літо на курортах Анталії. “Насправді ж головна проблема інвестицій у кримську інфраструктуру — не податок, а невирішені питання із захисту власності та виділення землі, — каже пан Кисельов. — Натомість, значна частина кримських готелів належить російським власникам”. Тож пільги у цьому випадку означатимуть черговий крок назустріч Росії.

Власники готелів поки що не декларують своїх намірів знижувати вартість проживання — відповідно до зменшення податкових платежів. Експерти також вважають подібні зміни малоймовірними: ціну диктує ринок, тобто його насичення. А в Україні вільних ніш у секторі середнього і дешевого сегменту — більш ніж досить. Як і невирішених проблем. Одна з таких: що робити з готелями, найголовніше — дорогими, після того, як роз’їдуться футбольні вболівальники? Або як стимулювати забудовників споруджувати саме готелі, а не житло, окупність якого є значно швидшою. “У Києві був випадок, коли фірма отримала земельну ділянку під готель, а потім збудувала житловий будинок, — каже Кисельов. — Житлові проекти дають швидший обiг капіталу”. У Єгипті, до речі, знайшли вихід: здають готові готельні номери приватним особам. В Україні так ґрунтовно в проблему не заглиблювалися. Тож міжнародні мережеві готелі, які працюють прозоро, до нашої держави заходити не поспішають. Скажімо, Mariott представлена в Грузії, але її немає в Україні.

Натомість неважко побачити, хто саме із власників отримає із впровадженням закону додаткові прибутки. Перші київський і донецький п’ятизіркові готелі “Прем’єр—палас” і “Донбас—палас” вважають власністю Ріната Ахметова, ялтинську “Ореанду” — активом одного з російських банків. Інші кримські готелі так чи інакше мають російські корені. Цікаво, що частина готелів, які носять міжнародні бренди, також мають російських або українських власників. Скажімо, п’ятизірковий київський “Хаятт” пов’язують iз бізнесменом Сергієм Тарутою, співвласником металургійної компанії “ІСД”.

Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ