ДАЙДЖЕСТ

“Перший шок минув, бензин і дизель будуть” — Сергій Куюн

[16:45 04 апреля 2022 года ] [ Українська служба Бі-Бі-Сі, 1 квітня 2022 ]

Пальне в України буде, але 92-й бензин зникне, а газ стане дорожчим.

Чому удари по нафтобазах ні на що не вплинуть, а також як Іран і Венесуела можуть допомогти витіснити російську нафту — про все це в інтерв'ю ВВС News Україна розповів директор Консалтингової групи А-95, експерт з енергетики Сергій Куюн.

Одним із жахів перших тижнів війни Росії проти України був брак пального на заправках. Люди тікали від боїв та ракетних обстрілів на машинах у більш безпечні, як їм здавалося, регіони.

Разом з цим почала вибухати інфраструктура, завозити бензовози на АЗС стало ризиковано. У результаті зі “стел” заправок зникла частина пропозицій, інші — просто закрилися, ціни злетіли і в якийсь момент в середньому перевищили 40 грн за літр.

Зараз, як твердить Сергій Куюн, перший шок пройшов, і ситуацію вдалося стабілізувати. Але чи буде пальне в Україні за місяць і скільки воно коштуватиме?

“Люди виїхали”

ВВС: Разом з вибухами 24 лютого люди побачили величезні черги на заправках. За декілька днів багато АЗС зачинилися, на інших зник 95-ий бензин. Що в ті дні відбувалося за лаштунками ринку палива в Україні?

Сергій Куюн: Це стало шоком. Ми бачили, як з перших днів нафтобази, заправні станції почали вибухати. Ніхто не був готовий до такої екстремальної ситуації. Питання було не стільки в наявності пального, а в тому, що персонал заправних станцій та менеджмент компаній-постачальників не ризикували працювати, щоб не наражати людей на небезпеку.

Активізувалися ті коридори, які раніше не використовувались. Наприклад, Вінницька область, Хмельницька, Тернопільська, які завжди були спокійними й з невисоким рівнем споживання, але саме через них пролягала та дорога на Захід, якою скористалися мільйони людей. Відповідно навантаження було нерівномірним, одні регіони були спустошені, особливо Харків, Луганська й Донецька області, а на інші припала висока інтенсивність споживання.

Станції не справлялися з потоком машин. Але бачимо, що ринок швидко адаптувався. Не було простих рішень, тому досі зберігаються певні обмеження щодо продажу нафтопродуктів, особливо бензину. Компанії вимушені задовольняти попит якомога більшого числа споживачів, тому квотують продаж.

Для прикладу, в тебе є тисяча літрів: їх можуть забрати або 50 людей, або 100 людей. Тому компанії роблять так, щоб якомога більше людей могли заправити машину.

ВВС: Люди були у відчаї, панікували, що закінчується бензин і вони не можуть вивезти в безпечне місце сім'ю. Зараз ви можете заспокоїти, чи у вас навпаки є погані новини щодо пального?

С.К.: Я би не став драматизувати ситуацію, цей перший шок минув. Завдяки роботі учасників ринку пік навантаження на заправкову та дорожню інфраструктуру вдалося пройти. Люди виїхали. Наприклад, на початку війни з Києва до Львова дорога була три дні. Зараз хто їде, то доїжджає буквально за півдня. Ми можемо пристосуватися до нових реалій, розподілити потоки.

Що таке ринок? Це транспортна частина, ті ж бензовози. У мирний час була одна конфігурація логістики, зараз вона перелаштована.

Я не думаю, звичайно, що буде якась профіцитна ситуація — війна є війною. За моїми оцінками, залишилось менше половини АЗС, які працювали до війни. Я бачу, що зберігається режим обмежень і потрібно розуміти, що краще хай буде такий режим, ніж не буде пального.

ВВС: На більшості заправок обмеження 20 літрів. Ви підтримуєте таке рішення?

С.К.: В критичні дні, коли було складно й спостерігався великий наплив, то обмеження було й по 10 літрів на машину. Зараз я бачу, що цей режим трохи послабшав, тобто обмеження в 20-30 літрів. Це стосується здебільшого бензину.

По дизпальному взагалі не бачу, щоб були якісь обмеження. Тому ситуація нормалізувалась, але я не думаю, що ми повернемось до часів, коли у нас буде повна “стела” кількох марок бензинів або дизпального.

Нічого не зупинилося, залізниця їде, військові воюють, люди забезпечені, волонтери їздять — все працює. Ринок знайшов свій пульс, він знайшов той ритм, в якому треба працювати.

“92 бензину не буде. По газу ситуація складна”

ВВС: На другому-третьому тижні війни на заправках зник 95-ий. Потім з'явився 95-ий “плюсових” марок. Зараз ситуація трохи покращилась. Що то був за процес?

С.К.: Великих залишків бензину й раніше не було. Цей продукт продавався через заправні станції, його продаж був прогнозований, компанії розуміли, що бензину має бути на 10 днів. На відміну від дизпального, якого, дійсно, є й були великі запаси. Це найбільш масовий продукт, що використовується промисловістю. Тому в нього більше споживання, відповідно, були більші залишки.

З бензином довелося перегрупуватися. Наприклад, ніхто не очікував, що у Тернополі зросте споживання в 5 разів, треба було забезпечити пальне з віддалених терміналів. Це було фрагментарно, у всіх мереж по-різному.

Що стосується 92-го бензину, то його взагалі більше не буде у нас. Його не виробляють у Європі. По газу ситуація складна. Його залишки теж невеликі були, ми, скажімо так, їх уже доїдаємо.

Уряд зробив радикальний крок, коли скасував акцизний збір на нафтопродукти повністю і зменшив ПДВ з 20-ти до 7%. У мирний час на це було б марно сподіватися, але такий крок дозволив зменшити ціни та навантаження на людей, але призвів до того, що податок на бензин та на скраплений газ зрівнявся.

Скраплений газ став відносно дорогим. Його споживання було аргументовано нижчою вартістю, а дешевим він був внаслідок великої різниці в податках. Коли ці податки зрівняли, газ став дорожчим. Зараз він буде коштувати 75% від ціни бензину.

ВВС: Машину краще не переводити на газ?

С.К: Ні, ця історія вже скінчилася, попит на газ буде тільки в тих регіонах, де не буде бензину, але там, де він потрібен для побутових споживачів, які використовують для своїх потреб газ у балонах, для них ці обсяги будуть підтягуватись, але масово скраплений газ поки що зникне.

ВВС: Пальне Білорусі та Росії відпали на 100%, порти закриті. Є шлях через суходіл із Заходу. При цьому є загроза обстрілів росіян по всій території України. У нас лишається дуже вузький коридор, звідки можна брати пальне. Як будемо діяти?

С.К.: Ця ситуація є й складною, й простою одночасно. Складною — тому, що ми маємо перебудувати логістику й постачання, простою — тому, що в нас немає варіантів. Крім постачання Євросоюзу, інших напрямів немає. Зараз по всій Європі шукається пальне для України.

У чому проблема? По-перше, Європа — це імпортозалежний ринок. По-друге, це раптовість, з якою ми з'явились, нас там ніхто не чекав. Що таке європейський бізнес? Це бізнес, який вже знає свої обсяги та куди він їх продасть на рік наперед. Є угоди, є контракти. Зараз Україні треба увійти та інтегруватися у цей ринок, знайти ці обсяги та стати частиною цього великого європейського ринку.

“Ціна могла бути і 50 грн за літр”

ВВС: Як інтегруватися з погляду ціни? В Європі ціни на пальне ростуть. Чи буде бензин у нас коштувати “як в Європі”?

С.К.: Ви, як споживач, бачите кінцеву вартість. В Європі високі податки, через це високі ціни. Наприклад, вартість пального в Німеччині та Іспанії — 2,2-2,3 євро за літр.

Насправді пальне у всій Європі коштує однаково, якщо без податків. Є світове котирування, яке вказує вартість, а решта залежить від логістики, що є невеликим відсотком від ціни. Для кінцевого споживача ціна залежить від рівня податків.

У Східній Європі податки менші, тому й ціна на “стелі” менша, а в Західній Європі — Нідерланди, Британія, Німеччина — там ціни максимальні, через те, що максимальні податки. Якщо в Україні податок на бензин становив десь сумарно 35%, то в Великій Британії він може сягати 65-70%.

Наведу приклад, якби зараз уряд не зробив кроки по скасуванню податків, ціна була б до 50 грн за літр, але через те, що податки прибрались, ми маємо 34 грн/літр на бензин та 37 грн/л на дизпальне.

ВВС: Які ціни будуть наступного місяця на основні марки пального?

С.К.: Ринок в турбулентності, буває ціна за день зростає на 10%, а наступного падає на 5%, потім ще на 8%, потім знову зростає. Для прикладу: котирування дизпального у березні коливалося в діапазоні 1000-1400 доларів за тонну, на 40% цей перепад відбувся.

Зараз прогнозувати важко, але те, що я побачив в березні, ринок має стабілізуватись, нехай на досить високих рівнях. Є потреба в альтернативі російській нафті, але потрібен час. Це Іран, Саудівська Аравія, Венесуела. Українські трейдери за допомогою європейських й американських партнерів вже знайшли, як постачати пальне в необхідних обсягах на ринок.

“Росія — це не про бізнес”

ВВС: Одне з головних завдань України — переконати західні країни накласти ембарго на російську нафту. Як це може вплинути на ринок?

С.К.: Це дуже важливо, і я би сказав, що це навіть не питання України. Це питання енергетичної безпеки Європи. Вони багато років закривали очі на те, що робить російський уряд. Ми говорили, що енергетика для Росії — це не бізнес, а зброя. Вони цим користуються для того, щоб карати тих, хто з ним не згоден, або досягати своїх цілей.

Подивіться, що з Угорщиною. Сьогодні Угорщина — це колаборант Росії в Європі. Вони цього навіть не приховують. Орбан каже: “У нас понад 60% російської нафти”. Питання, а як ти це допустив? Жодна європейська країна не має такої залежності. Хоча директиви чітко визначають, що не може бути в країні Європи понад 30% з одного джерела. Тим більше, що Угорщина має альтернативні види постачання. Вона може підіймати нафту з Адріатики, з Італії, але вона цього не робила.

ВВС: Як змусити європейців відмовитись від російської нафти?

С.К.: Треба доносити, що з цих грошей роблять зброю, яка нас вбиває. Росія — це не про бізнес, більше ніхто в світі не дозволяє собі використовувати енергоносії як зброю.

Зараз Путін каже платити за газ в рублях, а як же контракти, які треба виконувати?

ВВС: Іран. Чи зможе він скористатися цією ситуацією, спробувати налагодити стосунки з Заходом і стати альтернативним джерелом енергоносіїв?

С.К.: Вони цього й не приховують та хочуть це робити і потребують коштів від експорту нафти. Чим цікавий Іран? Країна має (продукт — Ред.) дуже схожий на російський Urals (вид суміші нафти). Заміщення пройде безболісно. Крім того, в Ірані низька собівартість нафти, можна купувати дешевше. Це буде гарний варіант, і він вже на виході.

Нам зараз вигідно, щоб будь-хто збільшував поставки на глобальний ринок, щоб це була не російська нафта. Ми бачимо, що росіяни опинилися в складному становищі. Переповнені резервуари, вже зменшується видобуток, це відомо з певних інсайдів в Росії, зменшується нафтопереробка, немає такого попиту на нафтопродукти. Це вже діє. Треба дотиснути цю ситуацію, щоб вона не мала зворотного характеру.

Пам'ятаймо, що сервісні компанії, які допомагають видобувати в Росії нафту, теж йдуть звідти. На нафтопереробку теж діють санкції, які закривають шлях новим технологіям. Росія — імпортозалежна. Подивіться на білоруські заводи, що жили за рахунок України. Ми були найбільш ліквідним ринком, який споживав більше за інших.

ВВС: Яка зараз в них ситуація?

С.К.: Вони стоять на мінімальних технологічних обсягах. Це псевдозупинка. Вони не можуть виробляти пальне, бо нікуди його заливати. Думаю, що у квітні один з цих заводів стане. Один з заводів, що буде працювати, вимушений експортувати тільки в Росію. Це дуже великий збиток.

Інвестиції, які робили білоруси в цю галузь 15 років, просто зникли. Ці заводи нікому не потрібні. Росія, яка обіцяла розквіт у своєму Митному союзі, поклала цілі галузі білоруської економіки — міндобрива, нафтопереробка. Вони сьогодні в руїнах. Ось — результат санкцій.

ВВС: Що робити з Індією? Вона контрактує все більші об'єми нафти з Росії, принаймні в деякі дні. Російські ЗМІ здувають пилинки з індійців. Чи є загроза, що Росія перенаправить свої обсяги в Індію?

С.К.: Треба не піддаватися ейфорії і розуміти, які країни наклали санкції на Росію, а які — ні. Світ поділився навпіл. Попит на російську нафту буде в будь-якому разі. Це вигідно. Дивіться, що відбувається: дисконт на російську нафту відносно еталонних сортів сягає 35%.

Якщо ти береш цю російську нафту і переробляєш, у тебе плюс 35% відносно інших, хто переробляє дорогу нафту. Це великі гроші. Я впевнений, що буде багато тих, хто скористається. Китай, Індія будуть це робити.

ВВС: Що з цим робити?

С.К.: Наповнювати ринок альтернативною нафтою. Загальна ціна на нафту буде падати і з умовою цього дисконту видобуток не буде приносити прибуток. Вони будуть видобувати багато, але не будуть заробляти тому, що з їхніх родовищ треба довезти на експортні ринки. Це дуже великі витрати.

ВВС: Дедалі частіше знову говорять про Венесуелу. Який потенціал у неї?

С.К.: Я не пам'ятаю деталей, але в чому Венесуела цікава концептуально: вона може дуже швидко підвищити видобуток. Комусь потрібно більше інвестувати й потрібно більше часу.

Венесуела має родовища, які можуть дуже швидко запрацювати і наповнити ринок. Тому вона й цікава з точки зору постачання нафти, особливо для Штатів.

“Нафтобази не мали запасів”

ВВС: Останні дні ми бачимо удари росіян по нафтобазах в Україні. Як це впливає на ринок пального?

С.К.: Це досить логічний крок зі сторони агресора, така собі класика. Ні на що це не вплине. Постачати пальне будуть, як і постачали. Тим більше, що в Україні немає жодних вимог щодо зберігання та формування запасів пального. Пальне дуже дороге, тому ніхто не хоче заморожувати великі обігові кошти на цих запасах.

ідповідно ті бази, які вони торпедували, не містили особливих запасів нафтопродуктів. Ринок України вже давно працює з коліс. Запасів ми не маємо. Ця стратегія жодним чином не вплине на оперативне постачання пального.

ВВС: Чому тоді Росія продовжує атакувати ці бази?

С.К.: Вони мислять своїм ринком. У них великий ринок, велике виробництво, вони роблять запаси і на внутрішньому ринку, і для експортного. Це для них звичне. Вони вважають, що тут так само все функціонує. Але ж коли ми постачаємо з Європи, пальне їде відразу до споживачів.

ВВС: А що тоді горить на нафтобазі?

С.К.: По-перше, завжди є так званий мертвий залишок, не можна висушити запас повністю. Там постійно зберігається те, що не можна викачати. По-друге — це пари. Пари пального навіть страшніше з вибухонебезпечної точки зору, ніж саме пальне. Тому саме пари горять, а не нафтопродукт.

ВВС: Що потрібно зробити уряду найближчим часом для ринку?

С.К.: Лібералізувати ринок та зробити максимальну кількість трейдерів. Виявляється, що у нас є обмеження заїзду наших машин в ту ж Польщу або в інші європейські країни. Є система дозволів, які дуже обмежують. Один бензовоз може заїхати лише 3 рази за 2 місяці в Польщу, а він може заїхати 10 разів, а не 3. Це бюрократична перепона.

Ситуація балансує на межі збитковості. Компанії все ж везуть в надії, що щось зміниться. Зараз не до бізнесу. Треба, аби уряд взяв на себе частину витрат, ризиків, страхування, аби компанії були впевнені, що вони не втратять на цьому постачанні. Державі потрібно робити так, щоб якомога більше компаній змогли поїхати в Європу. Великі трейдери вже зробили частково цю роботу.

ВВС: Що б ви відповіли людям, які зараз кажуть, що в Україні бензину скоро не буде?

С.К.: Бензин буде, дизпальне буде, газу, можливо, буде обмаль, 92-ий бензин взагалі забуваємо, але не буде достатнього профіциту пального.

Той економрежим, який сьогодні маємо, можливо, буде послаблюватись, але буде і обмежена кількість АЗС, що працюють. Сподіваюсь, з квітня режим квотування буде більш ліберальним, а може взагалі від нього відмовляться. Перший шок минув, почалася системна робота.

Олесь ХРИСТЮК