Без податкової реформи, без радикальних бюджетних змін, в тривожному очікуванні впливу подвійних виборів та результатів переговорів з МВФ — таким є проект бюджету на 2019 рік.
Напередодні Міністерство фінансів внесло документ до Верховної ради. Тепер в кулуарах Кабміну та експертному середовищі тільки й розмов про те, наскільки сильно він зміниться.
Внесення бюджету відбувалось під строгим контролем і фактично в присутності МВФ — на цьому тижні місія кредитора завершує роботу в Україні. Проте бюджет все одно розраховано без фінальних домовленостей з кредитором.
Головне питання — ціни на газ — в бюджеті не вирішене. А це означає, що в підготовці до другого читання перед Мінфіном стоятиме нетривіальне завдання — зробити так, щоб бюджет погодили і депутати, і МВФ.
Яким бачить уряд бюджет на наступний рік, і яких змін слід очікувати українцям, пояснює ЕП.
Податкові зміни
ВАЖЛИВО ЗНАТИ. Основні параметри бюджету: доходи — 1008,4 млрд грн, видатки —1094, 4 млрд грн, дефіцит — 90 млрд грн. Запропонований дефіцит бюджету відповідає зобов’язанням України в рамках поточної програми співпраці з МВФ.
“Макроекономічні прогнози уряду передбачають номінальне зростання ВВП на 14%. Тим не менш, уряд консервативно моделює зростання доходів та видатків на 10% порівняно з ростом на 16% та 18% відповідно, закладеними у бюджет 2018 року”, — пояснює головний економіст Dragon Capital Олена Білан.
Якщо говорити про доходи, то тут в першу чергу слід дивитися на те, які зміни будуть внесені в Податковий кодекс.
Як відомо, разом з основновним документом — кошторисом — уряд щороку подає окремі законопроекти із змінами до Податкового та Бюджетного кодексів. Саме вони забезпечують баланс та реалістичність кошторису країни.
Отже, бюджет країни розрахований на чинній законодавчій базі. Це означає, що в 2019 році податок на прибуток залишиться. Про його заміну на податок на виведений капітал поки що не йдеться.
ДОХОДИ | 2018 | 2019 |
Податок на прибуток підприємств | 82,3 | 92,6 |
Рента | 46,5 | 48,6 |
Акциз з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) | 78,1 | 89,4 |
Акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) | 46,0 | 44,3 |
ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування | 84,3 | 94,6 |
ПДВ з імпорту | 300,0 | 339,4 |
Ввізне мито | 28,0 | 30,5 |
Вивізне мито | 0,6 | 0,8 |
Кошти від НБУ | 50,5 | 45,6 |
Частка чистого прибутку та дивіденди держпідприємств | 36,3 | 44,5 |
Всього доходів | 917,8 | 1008,4 |
Разом з тим, заплановані зміни в податковій сфері не є такими масштабними, якщо порівнювати з попередніми роками. Що пропонує змінити уряд?
По-перше, очікується, що зростуть на рівень інфляції (індексація, — ЕП) акцизи, рента та екологічний податок.
Не пощастить в першу чергу тютюновим компаніям. Справа у тім, що акцизи на тютюн і так додатково зростуть на 20% — це планове підвищення, яке передбачає чинний Податковий кодекс. В такому випадку зростання акцизу сягатиме 30%, що не влаштовує представників галузі, які вважають, що Мінфіну треба обмежитись запланованими 20%.
По-друге, з 2019 року 75% надходжень акцизу з пального і транспортних засобів, ввізного мита на нафтопродукти та авто будуть направлятися в Дорожній фонд.
Дорожній фонд було створено у 2016 році. Його мета — акумулювати ресурс на ремонт та будівництво доріг. У 2018-2020 роки джерела наповнення фонду поступово будуть збільшуватися. Передбачається, що у 2019 році на розвиток доріг буде спрямовано 50,4 млрд грн.
По-третє, наступного року ставки ренти для видобування газового конденсату знизяться з 45% до 29% (до 5000 м глибини залягання покладів) та з 21% до 14% (понад 5000 м глибини залягання покладів).
По-четверте, з 5% ренти на корисні копалини (крім нафти, газу та газового конденсату) зараховуватиметься до місцевих бюджетів саме за місцем видобутку. Це збільшить доходи місцевих бюджетів на 250 млн грн.
В порівнянні з цим роком Мінфін скоротив видатки чотирьом міністерствам: собі, Міністерству інформаційної політики, Міністерству закордонних справ та Міністерству енергетики. Останньому скоротили видатки на підтримку вугільної галузі.
ВИДАТКИ | 2018 | 2019 |
Генеральна прокуратура | 7,2 | 7,2 |
Міністество внутрішніх справ | 66 | 82,3 |
Міністерство енергетики та вугільної промисловості | 5 | 3,7 |
МЕРТ | 6,5 | 8,6 |
Міністерство закордонних справ | 4,5 | 4,4 |
Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб | 0,2 | 0,2 |
Мінкультури | 6,4 | 6,8 |
Міноборони | 86,6 | 101,4 |
Міністерство освіти і науки | 95,5 | 110,6 |
Міністерство охорони здоров'я | 86,9 | 95,8 |
Міністерство екології та природних ресурсів | 6,7 | 8,3 |
Міністерство соціальної політики | 152,2 | 179,6 |
Мінрегіон | 15,3 | 16,7 |
МінАПК | 14,2 | 14,6 |
Мінінфраструктури | 3,2 | 3,3 |
Укравтодор | 40 | 48,1 |
Міністерство молоді та спорту | 2,8 | 3,1 |
Міністерство фінансів | 312,9 | 310 |
Міністерство юстиції | 12,7 | 13,8 |
Міністерство інформаційної політики | 0,9 | 0,5 |
НАБУ | 0,9 | 0,9 |
СБУ | 8,2 | 9,4 |
НАН України | 4,5 | 4,6 |
Національна академія медичних наук | 2,4 | 2,7 |
Національна академія аграрних наук | 1,2 | 1,3 |
Служба зовнішньої розвідки | 1,8 | 2 |
Всього видатків | 991,7 | 1094,4 |
Але це далеко не все. Перегляд видатків державного кошторису також позначиться на субсидіантах, держслужбовцях та зростанні мінімальної зарплати.
“Видатки бюджету 2019 стримуються уповільненням темпів зростання мінімальної зарплати (+12% р/р до 4 173/місяць порівняно з +16% р/р у 2018 році), зменшенням субсидій на житлово-комунальні послуги та призупиненням зростання зарплат держслужбовців у 2019 році”, — пояснює Олена Білан.
За її словами, це дозволить збільшити видатки на оборону, освіту та охорону здоров’я.
ВАЖЛИВО ЗНАТИ. Прожитковий мінімум на одну особу з 1 січня 2019 року становитиме 1853 грн, з 1 липня — 1936 грн, з 1 грудня — 2027 грн. Розмір мінімальної зарплати з 1 січня 2019 року сягне 4173 грн.
Бюджет-2019 передбачає низку змін для місцевих бюджетів.
На думку представників Асоціації міст України до бюджету, видатки місцевим бюджетів за окремими напрямками жорстко недофінансовані. Зокрема, це стосується субвенцій, які надаються місцевим з державного бюджету.
Так, за розрахунками виконавчого директора Асоціації Олександра Слобожана, обсяги освітньої субвенції на 2019 рік потрібно збільшити на 14,6 млрд грн, медичної — на 12 млрд грн.
Також, за його словами, необхідно передбачити ще додатково 19 млрд грн на погашення заборгованості в різниці в тарифах та спрямувати 20% субвенції на ремонт доріг з держбюджету до бюджетів об’єднаних територіальних громад та обласного значення.
В процесі підготовки державного бюджету тривожним напрямком видатків також була медреформа. За інформацією видання в МОЗ переймалися, чи виділить Мінфін кошти в достатньому обсязі, у тому числі з політичних причин, зокрема через заміну міністра фінансів Олександра Данилюка, який вважався політичним союзником голови МОЗ Уляни Супрун
ВАЖЛИВО ЗНАТИ. У наступному році видатки держбюджету на охорону здоров’я становитимуть 95,8 млрд грн, що на 10% більше, ніж у 2018 році.
“Я задоволений державним бюджетом в частині фінансування медичної реформи. Те, що просили, ми отримали. В процесі бюджетних консультацій МОЗ отримав додаткових 5 млрд грн на медичну реформу — у 2018 маємо 3 млрд грн”, — повідомив ЕП заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.
З цих п’яти млрд грн два буде спрямовано на реформу первинної ланки медицини.
Також ми почнемо реформу амбулаторної спеціалізованої медичної допомоги (аналізи, діагностика, консультації спеціалістів за направленням сімейного лікаря, терапевта, педіатра). На це в нас є ще додаткових два млрд грн. Старт реформи заплановано на другу половину наступного року. Це буде неповний рік, тому коштів нам вистачить.
Ще один мільярд у нас залишається на реформу екстреної медичної допомоги.
Видатки на медичну субвенцію закладені на рівні минулого року — 55,5 млрд грн. Представники місцевих органів вважають, що вона недофінансована.
“Справа в тому, що медична субвенція — це не реформа. Наша позиція в тому, щоб максимально профінансувати реформаторські зміни. Субвенція розраховується за принципом койкомісць, тому цей дефіцит по субвенції багато в чому штучний і непрозорий”, — зазначає Ковтонюк.
Ризики бюджету
При підготовці бюджету Мінфін прораховує ризики, які загрожують саме такому проекту бюджету.
Як помітно із супровідних документів до бюджету, основні групи ризиків такі.
Перший — зміна зовнішніх умов, у тому числі ситуація у США.
“Враховуючи масштабні зміни у податковому законодавстві США, існують ризики відтоку фінансових ресурсів з ринків, що розвиваються, через необхідність залучення додаткових ресурсів для покриття дефіциту бюджету США”, — зазначається у супровідних документах.
Також зазначається, що реалізація проекту “Північний потік-2” призведе до прямих втрат експорту на рівні 2,5-3% від ВВП.
Можлива ескалація війни з Росією та падіння гривні також входять у цей “пакет” ризиків.
Другий — фактор боргу. Загальні виплати за державним боргом у 2019 році заплановані на рівні 396,3 млрд грн і вони ще можуть зрости. На борговому навантаженні може позначитись падіння гривні або докапіталізація державних банків, наприклад.
За інформацією ЕП, сьогодні невирішеним залишається питання перспективи докапіталізації Ощадбанку. Зважаючи на показники достатності капіталу Ощадбанку, НБУ не погоджує докапіталізацію. З іншого боку — ухвалена нещодавно стратегія розвитку банку передбачає виділення додаткового ресурсу. За інформацією ЕП, ЄБРР також виступає за докапіталізацію Ощадбанку перед входженням в його капітал.
Третій — приватизація, кошти від якої йдуть на покриття дефіциту. Наступного року Мінфін очікує отримати від неї 17,1 млрд грн, але є велика ймовірність, що цього не станеться, як і у попередні роки. Основна причина — відсутність політичного консенсусу щодо старту великої приватизації та її блокування через подвійні вибори.
Четвертий — стан державних підприємств. В Україні 3 396 державних підприємств, з яких лише 376 — прибуткові.
Наприклад, в наступні роки очікуються збитки “Укртрансгазу” через зростання собівартості виробництва, високі витрати на амортизацію і значне боргове навантаження. Також негативно вплине на стан підприємства зниження доходів від транзиту газу.
Крім цього, очікується, що девальвація гривні збільшить витрати “Нафтогазу” на закупку імпортного газу, а також зросте боргове навантаження “Укрзалізниці” та “Енергоатому”.
П’ятий — фінансові ризики, пов’язані з негативним впливом проблемних кредитів на баланси банків.
Існує ще один ризик, пов’язаний з цінами на нафту та газ на світових ринках. Мінекономрозвитку рекомендував Мінфіну розраховувати бюджет на основі середньорічної ціни на газ 275,7 дол за тис. куб м, на нафту — 66,2 дол за барель.
“В 2019 ми очікуємо посилення тиску цін на нафту з боку попиту в результаті торгових конфліктів, уповільнення світового економічного зростання і його менш активної підтримки провідними центробанками”, — зазначає керівник підрозділу з фінансового аналізу підприємств інвесткомпанії ICU Олександр Мартиненко.
В той же час фактор пропозиції обмежуватиме обережна політика виробників.
Країни ОПЕК і Росія, які разом контролюють близько половини світового нафтовидобутку, готові і далі спільно коригувати обсяги виробництва, щоб не допустити зростання комерційних запасів. Крім того, зазначає експерт, залишаються високими ризики зриву поставок нафти з політично-нестабільних країн-експортерів — Лівії, Нігерії, так економічно-проблемних країн, таких як Венесуела.
“Як результат, на наш погляд, найбільш ймовірним є зниження середньорічної ціни на нафту марки Brent на 2-4% — до 71-72 дол за баррель. Ціни на природний газ тісно корелюються з цінами на нафту, тому можна очікувати аналогічного 2-4% зниження ціни газу на хабі NBP”, — прогнозує Мартиненко.
Ціни на природній газ можуть виявитися значно нижчими і через збільшення пропозиції зрідженого природного газу в результаті завершення великих світових проектів у 2019 році.
Що буде далі
Підготовлений Мінфіном проект бюджету буде змінюватися з двох причин: перша причина — депутати і вибори, друга — домовленості з Міжнародним валютним фондом за результатами роботи місії.
Складність ситуації в тому, що вимоги будуть прямо протилежні — МВФ вимагатиме збалансованого бюджету та економії, депутати — розширення видатків.
При цьому, за даними ЕП, з МВФ наразі обговорюється нова програми співпраці — stand-by на 5-6 млрд доларів, терміном на 12-15 місяців. Чи буде нова програма, стане відомо уже незабаром, коли місія МВФ завершить свою роботу в Україні.
Головне для кредитора — вирішення газового питання. Зараз уже стає очевидним, що уряду, скоріше за все, доведеться вносити в проект бюджету необхідні коригування.
Напередодні голова НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв повідомив, що уряд “досяг принципової домовленості” з МВФ про поступове підвищення ціни на газ до рівня імпортного паритету до 2020 року.
Утім, це поки що попередній компроміс. Негативний варіант — МВФ може просто провести з Україною “плідні дискусії” і поїхати без рішення. Втім, навіть за такого сценарію, тарифи на газ доведеться підвищувати.
І якщо на малозабезпечених українцях, як запевняє прем’єр-міністр, це підвищення не позначиться, то на бюджеті — точно.
У такому разі Мінфіну доведеться суттєво збільшити видатки на субсидії. Зараз вони запланованів обсязі 55,1 млрд грн, тоді як в результаті підвищення ціни на газ, можуть збільшитись удвічі.
Галина КАЛАЧОВА
Что скажете, Аноним?
[07:10 27 ноября]
[18:18 26 ноября]
[13:40 26 ноября]
09:20 27 ноября
09:10 27 ноября
08:50 27 ноября
08:30 27 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.