Партія для Кириленка

“Главред” уже звертався до теми процесів, які зараз відбуваються у партії Народний Союз “Наша Україна”, де новий менеджмент усіма силами намагається повернути помаранчеву політсилу до життя. Однією з ключових проблем НСНУ, нагадаємо, є кардинальні розбіжності між її нинішніми керівниками у баченні того, в якому напрямку повинна розвиватися партія — чи має вона стати придатком до штабу кандидата у Президенти Віктора Ющенка, чи повинна розвиватися як самодостатня політична одиниця, на яку в разі потреби міг би спертися нинішній Президент.

Втім, як виявляється, вибір політичного майбутнього для окремих “нашоукраїнців” не обмежується цими двома опціями. Як вдалося з’ясувати “Главреду”, спроба реанімації НСНУ Романом Безсмертним — це не єдиний процес партійного будівництва, який зараз ведеться на руїнах “Нашої України”. Нову політичну силу “під себе” зараз активно розбудовує колишній глава президентської партії В’ячеслав Кириленко.

В’ячеслав Кириленко, якому Віктор Балога передав керівництво “Нашою Україною” за кілька днів до видання Президентом першого указу про розпуск парламенту у квітні 2007 року, відійшов від партійних справ наприкінці минулого року. Тоді з’їзд “Нашої України” — на пропозицію самого Кириленка — обрав главою партії Віктора Ющенка. Згодом В’ячеслав Анатолійович позбавився останньої своєї формальної посади — після того, як більша частина парламентського загону “нашоукраїнців” усупереч президентській волі увійшла до складу чинної коаліції, він добровільно залишив пост глави фракції НУНС.

Без роботи Кириленко залишався недовго. Наприкінці лютого цього року він очолив громадський рух “За Україну!”, який проголосив своїм завданням “захист національних інтересів України, звільнення економічної й соціальної ініціативи громадян від бюрократичних перешкод і корупції та на модернізацію нашої країни”. Тоді ж у Верховній Раді було створено однойменну депутатську групу, до складу якої нині входить 19 членів.

Саме з того часу можна говорити про відхід В’ячеслава Кириленка від участі у справах Народного Союзу “Наша України”. За свідченням джерел “Главреда” в НСНУ, Кириленко не бере жодної участі у партійному житті, в кулуарних розмовах не виявляючи особливого бажання працювати ані “під Безсмертним”, ані “під Ульянченко”, ані “під Тарасюком”.

Вільний час В’ячеслава Анатолійовича зараз повністю поглинають поїздки регіонами України, під час яких він займається розбудовою свого громадського руху. Втім, як вдалося з’ясувати “Главреду”, плани Кириленка не обмежуються громадською діяльністю...

Про наміри Кириленка дати старт своїй самостійній кар’єрі політичного лідера міг би засвідчити нещодавній запуск власного медіа-проекту — громадського порталу “За Україну!” Для повної картини не вистачало найголовнішої “дрібниці” — своєї політичної партії.

Схоже на те, що нею може стати партія, яка зараз називається Партією соціального захисту. 30 травня цього року вона провела з’їзд та ухвалила низку організаційних рішень, які цілком можна трактувати як підготовку до здачі “під ключ” новому власнику.

Як розповіли поінформовані учасники подій, головою Партії соціального захисту було обрано Вітренка Андрія Миколайовича — голову Управління міжнародного співробітництва НСНУ в часи, коли партію очолював В’ячеслав Кириленко. Заступником голови партії обрано Кучера Володимира Анатолійовича, якого називають “завгоспом виконкому “Нашої України” при Кириленку”. Також до керівництва партії ввели Петровського Миколу Олександровича, Хому Сергія Миколайовича (з січня по грудень 2008 року працював на посаді першого заступника голови Держрезерву), Бикову Надію Леонідівну та Філіпова Сергія Юрійовича. Колишня голова партії Горбайчук Людмила Василівна увійшла до політради партії.

Тоді ж до статуту партії було внесено зміни, згідно яких новообрана політрада має право розпускати місцеві осередки та приймати в члени партії. Фактично, зараз політрада може “ліпити партію” під будь-яких “потрібних” людей. Більше того, відтепер і голову нової партії може обирати новосформована політрада, без участі з’їзду.

“Статут партії змінили дуже радикально. Основна маса учасників з’їзду проти цього не протестували. Демократія в партії закінчилася. В статуті є положення про те, що нове правління партії має право розпускати місцеві, обласні та районні осередки. Це ж нонсенс! Осередки створюються людьми, це згідно закону! Як правління має право його розпускати? На з’їзді цей проект рішення був запропонований усно. Нікому навіть письмово нічого не роздали, щоб ознайомитися. Такий статут запропонував заступник голови партії, який з’явився на з’їзді вперше, — Володимир Кучер. Просто нове керівництво хоче повсюди поставити нових людей, а старі партійці не завжди з цим згідні. Ось для цього це і було зроблено. Організаційно все відбулося просто. Ніхто не знав про зміну статуту, було повідомлення тільки про зміну керівництва. Всього чотири людини на з’їзді були проти, а решті 15-ом було байдуже, вони вже відходили. Наостанок новообрані члени правління обрали собі голову. Тепер правління, згідно нового статуту, зможе і назву для партії змінювати і робити що завгодно”, — розповів “Главреду” учасник того з’їзду.

Джерела “Главреда”, близькі до керівництва Партії соціального захисту підозрюють, що ці пертурбації не обійшлися без “фінансової складової” і навіть називають конкретну суму, яку було сплачено за їхню партію, — приблизно 250-300 тисяч доларів. Від себе додамо, що ця цифра виглядає дещо заниженою: ціна за партію “під ключ” на політичному ринку нашої держави зараз коливається в районі 1-1,5 млн доларів.

Ці процеси не є секретом навіть для членів політради “Нашої України”, один з яких підтвердив “Главреду”, що Андрій Вітренко насправді готує Партію соціального захисту під прихід нового керівництва, до якого мають увійти колишній голова НСНУ В’ячеслав Кириленко та його політичний соратник та кум, який свого часу очолював виконком “Нашої України”, народний депутат Олег Гуменюк.

Більше того, джерело “Главреда” стверджує, що “навіть Президент знає про партійні плани В’ячеслава Кириленка, бо вже занадто багато людей обізнані з цією ситуацією. Всіма організаційними питаннями зміни керівництва Партії соціального захисту займалися помічники В’ячеслава Кириленка”.

“Главред” зв’язався з колишньою головою Партії соціального захисту Людмилою Горбайчук і поцікавитися процесами, які зараз відбуваються у її політсилі. Внесення змін до статуту партії, які дозволяють переформатувати її під будь-яке нове керівництво вона прокоментувала так: “Це — абсолютно робоча ситуація, викликана тим, що значна частина наших регіональних відділень втратили зв’язок з центральним апаратом, ми не бачимо від них жодних звітів, жодних заходів, які вони проводять на місцях. Деяких взагалі категорично не можемо знайти. Ці зміни вносяться на певний період, поки ми не наведемо порядок, поки, скажімо так, не створимо працездатні регіональні відділення, виключно з цією метою”.

Прихід нових людей до керівництва партією Горбайчук пояснила так: “Це — нормальна ситуація. Є період спокійного політичного життя, а є період виборчого політичного життя. І зрозуміло, що на різних періодах, на різних етапах потрібні різні стилі керівництва, ставити різні цілі, вирішувати різні задачі. Одна людина не може поєднувати різні стилі керівництва, у кожного — свій стиль керівництва. Тому на цьому етапі, на етапі складного політичного життя в країні потрібен інший стиль керівництва, і це абсолютно нормально, і абсолютно демократично”.

Надалі спілкування з пані Горбайчук не склалося: отримавши відмову почути, звідки “Главред” дізнався номер її телефону, вона не захотіла продовжити розмову.

Остаточно прояснити ситуацію могло б спілкування з новоспеченим головою Партії соціального захисту Андрієм Вітренком. Однак він спочатку попросив зателефонувати через годину, а потім не піднімав слухавку...

Схоже на те, що покупці Партії соціального захисту йдуть протореною дорогою. Замість того, щоб створювати нову партію з нуля — наприклад, на базі того ж руху “За Україну!”, — вони купують “готову” партію “під ключ”. Їх зрозуміти можна — вимоги чинного законодавства дозволяють брати участь у парламентських виборах виключно партіям, зареєстрованим у Мін’юсті не раніше, ніж за рік до дня голосування. А оскільки точну дату наступних парламентських виборів зараз назвати не може ніхто, — спокійніше купити одну з сотні зареєстрованих раніше “диванних” партій, які далі можна перейменовувати і та будь-яким іншим чином “розбудовувати”.

Одним словом, для політика, який хотів би почати справді самостійну кар’єру на найближчих парламентських виборах, купівля партії, подібної до Партії соціального захисту, виглядає логічним кроком. Але постає питання — наскільки етично займатися розбудовою власної політсили, перебуваючи у складі керівних органів іншої партії, тим більше такої, яку ще так недавно особисто очолював?..

P.S.: “Главред” звернувся за коментарем з приводу озвучених у цій статті фактів до В’ячеслава Кириленка і зараз очікує на його реакцію з цього приводу.

Андрій СОЛОДИНСЬКИЙ