Олігархи в законі

За понад два з половиною десятки століть від свого народження в античній політичній науці воно набуло кількох окремих і подекуди несумісних значень в інших царинах. Якщо йдеться про фахову журналістику та суміжні дисципліни, то поняття досі зберігає критичний потенціал. Якщо ж ідеться про вжиток його “простими людьми” — як-от у нещодавньому конкурсі дитячого малюнка [1] —, то приписані йому смисли видаються не надто серйозним. Цікавою є спроба визначити поняття олігарха юридично у поданому до Верховної Ради законопроекті.[2] Та чи є вона переконливою?

Перша проблема — це звуження значення терміну. Якщо розрізняти право, політичну науку та журналістику, то горизонт можливих значень у трьох випадках є принципово різним. Журналістське визначення олігарха є умовно найширшим, наукове (політичне, соціологічне або економічне) є вужчим, а юридичне — найвужчим з-поміж усіх. На відміну від журналістики та науки, оприлюднений (а отже, чинний) нормативний акт не може бути предметом публічної дискусії. Надати журналістському чи науковому поняттю юридичного значення означає визначити його однозначно і остаточно. Тобто, без подальших поправок та уточнень. Та чи можливо це для поняття “із зірочкою”?

Наступна проблема відсилає до питання про автономію політики. Основні положення згаданого вище законопроекту ґрунтуються на засадничій тезі про відокремленість політики від інших сфер людської діяльності. Здебільшого йдеться про економіку, яка б не мала впливати на політику. Тобто, матеріальна нерівність не мала б перетікати у політичну нерівність: закріплений у конституції принцип рівності громадянських прав і свобод мав би виконуватися. Проте, як свідчить проект закону, цей принцип насправді порушується — інакше навіщо було визначати олігархів щоб обмежувати їхні політичні права? Питання тут у тім, чи можливо вирішити законодавчо наскрізну проблему політичної теорії, яка не вирішується в межах конституціоналізму. Наскільки дієвим є правове регулювання взаємодії між умовно окремими царинами економіки та політики?

Третя проблема стосується категорій. Яким є антонім до поняття “олігарх”? Якщо йдеться про античну політичну науку та формальний (числовий) критерій, то альтернативами є монарх або народ. Якщо спиратися на матеріальний (економічний) критерій, то розрізнення є навіть простішим — між багатими і бідними. Якщо залишити осторонь історію та теорію, відповісти на це питання значно складніше: в сучасному (здебільшого журналістському) вжитку термін “олігарх” фактично не має антонімів. Якщо припустити, що це поняття є нормативно негативним, то якою би мала бути позитивна альтернатива? Іншими словами, як називається той або та, чия економічна ваговитість залишається поза політикою? Чи можливо взагалі помислити таку ситуацію?

Остання і найголовніша проблема стосується способу визначення. Як було сказано вище, поняття “олігарх” є не самодостатнім, а радше похідним — своєрідним відхиленням. Мовою законопроекту це означає “надмірний вплив”. А який вплив можна вважати помірним? Чи можна визначити його на законодавчому рівні? На ці питання навряд чи можна відповісти мовою позитивного права. Поняття “із зірочкою”, отже, не вкладається в юридичні рамки. Це, однак, не спростовує діагностичної цінності окремих статей законопроекту, які вказують на істотні проблеми в українській політиці. Але проблеми такого штибу не вирішуються законодавчо — інакше це поняття було би звичайним, тобто без зірочки.

Примітки:

1. Див.: https://www.facebook.com/Всеукраїнський-конкурс-дитячого-малюнку-Мій-улюблений-олігарх-112786170579605/

2. Див.: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=72105