Никакого коллапса в энергетике нет и не было — глава НКРЭКУ Тарасюк

- Регулятор розробив законопроект про попередження зловживань на ринку електроенергії та газу. До цього було розроблено відповідну постанову. Що має дати комісії і ринку прийняття цих документів?

— Корені цього закладені в угоді між Україною та ЄС про асоційоване членство. Це вимога європейського законодавства, яке ми зобов’язалися імплементувати, і зокрема, так званого регламенту про прозорість та добросовісність енергоринків REMIT. Що з цього витікає? В усіх розвинутих країнах енергетичний регулятор має серйозні повноваження в рамках розслідувань і покарань учасників ринку. Наш законопроект має розширене тлумачення маніпуляцій і передбачає розширені повноваження регулятора стосовно проведення розслідувань. Якщо регулятор і не отримує повноважень правоохоронних органів, то наближається за ними до Антимонопольного комітету. І може застосовувати дуже серйозні санкції за порушення на ринку. Написаний законопроект був разом з нашими іноземними стейкхолдерами, зокрема, за сприяння USAID. Обговорюватися також буде разом з усіма нашими міжнародними партнерами. Це, однозначно, крок уперед. Скажімо так — це імплементація європейського законодавства та посилення повноважень регулятора.

- Посилення повноважень регулятора прогнозовано може викликати невдоволення учасників ринку.

— Сподіваємось, що нарікань не буде. Якщо регулятор поводитиме себе професійно і коректно, якщо так само поводитимуть себе учасники ринку, то їм нічого боятися — будь-яке розслідування не призведе до якихось санкцій. Принаймні, досі ми не отримували зауважень щодо норм цього законопроекту.

- Втім, нарікання викликала прийнята методологія стимулюючого тарифоутворення, це сьогодні одна з найактуальніших тем. Міністерство енергетики теж неодноразово публічно висловлювало невдоволення. Чого чекати учасникам ринку у цьому протистоянні? Можливий перегляд ставок чи принципів методології?

— Давайте розмежовувати учасників ринку. З одного боку — це бізнес, якому ці тарифи встановлюються. З іншого боку — держава. І ще одна категорія — споживачі. Функція регулятора — балансувати інтереси усіх сторін. І на нашу думку, прийняті параметри регулювання цієї мети досягають. Так, міністерство і бізнес, чи то пак, частина бізнесу, просить/вимагає збільшити параметри регулювання. Це плюс 10 млрд грн додаткових прибутків обленерго, які ляжуть на плечі споживачів. І це треба розуміти. Тим більше, ми вважаємо, що ці прохання чи вимоги не мають під собою підґрунтя. Взагалі всі приєднання у 2019 році, вартували з натяжкою… 2 млрд грн без лінійної складової, це 100% клієнтів, а нам пропонують збільшити RAB-тарифи на 10 млрд грн.

Я не звинувачую бізнес. Він лобіює свої інтереси. Він намагається відстоювати принцип “чим більше, тим краще”. Зрозуміло, грошей багато не буває. Але цією методикою, дай Боже її імплементувати з 1 січня 2021 року, ми для бізнесу зробили дуже багато.

Нагадаю, що введення RAB-тарифів планувалося ще з 2013 року. Ще тоді комісія під головуванням Сергія Тітенка була готова вводити RAB-тарифи, і, до речі, норми рентабельності були меншими, аніж ті, що ми схвалили зараз. Там перший рік взагалі був 0, потім 1%, потім 2%. І практично всі компанії готові були переходити.

І коли ми говоримо “бізнес”, ми маємо на увазі розподільні компанії, тобто так звані обленерго. І хочемо зазначити, що більшість обленерго насправді підтримують RAB-регулювання. Ми це знаємо, бо спілкуємося в робочому режимі. Може, вони про це відкрито поки й не заявляють. Якщо вийде більше — то добре, ніхто не відмовиться від грошей. Але більшість керівників розуміють, “що занадто, то не здорово”, і що вони це вже проходили.

Це те, про що я почав говорити. З 2013 року намагалися ввести і досі не ввели. А чому? Тому що, коли підходили до практичного введення, то щось заважало. Останнього разу, на нашу думку, завадило те, що були прийняті завеликі ставки. І був спротив у суспільстві, що це велике підняття тарифів.

Наше рішення балансує інтереси всіх сторін. Більше того, воно виважене з точки зору прорахунків. Ми співпрацювали як із самими компаніями, так і з компанією Deloitte. Її партнер Артур Огаджанян найкращий спеціаліст у цій галузі в Україні. На базі їхніх прорахунків ми прийшли до тих параметрів, коли у всіх компаній, у всіх 100% компаній, буде позитивний грошовий потік. Так, гроші треба вкладати. Гроші треба запозичувати. Але ті параметри регулювання дозволяють обслуговувати і кредити, і залучення, і отримувати прибутки. У різних компаніях по різному, але у всіх 100% компаній буде позитивний грошовий потік. Це дуже важливо.

- Що конкретно пропонує регулятору Міненерго? 16,74% на всю базу активів?

— Навіть якщо міністерство не вказує конкретний відсоток у своїх листах, то воно пише, що підтримує позицію, зокрема, асоціації “Розумні електромережі”, створеної низкою обленерго. Коли асоціація зверталась до нас на початку, вона казала, що давайте створимо єдину регуляторну базу, і не 3%, а 16,74% дамо прибутку на всю базу. Коли побачили, що комісія на це не піде, це не балансування інтересів взагалі, вони зменшили свої бажання. Напередодні прийняття рішення, у п’ятницю, а приймали ми його у наступну середу, ми ще спілкувались з “Розумними мережами”, і на той момент вони погодились: “Дякуємо вам за всі ваші кроки. Ми не будемо піднімати тему відсотків на стару базу”. Але потім змінили свою думку, щось за вихідні трапилось, мабуть, поспілкувалися зі своїми головними стейкхолдерами, тобто компанією ДТЕК, і вже наступного тижня почали знову говорити: “Дайте хоча б 6%”. Міністерство завжди підтримувало асоціацію “Розумні електромережі” і ДТЕК. Там ще при міністерстві була робоча група, яка також підтримувала, і вони посилались на це. Їхні позиції завжди були ідентичні.

Так що, починалося з пропозиції 16,74% на єдину базу, а закінчилось тим, що “дайте 6%”. І, до речі, коли кажуть про ці ж 6%, ніхто не каже, що це додатково плюс 20 коп. на розподіл, плюс до тарифу на водо- і теплопостачання. Адже це все пов’язані речі.

- І все-таки комісія може піти на це, чи стоятиме до кінця?

— Ми дійсно будемо відстоювати. Тому що треба думати про споживачів, про економіку країни, адже зростання тарифу на 10 млрд — це навантаження на споживача, це додаткова інфляція, і зростання цін загалом. Ці ж гроші перекладаються в кінцеві ціни на товари і послуги.

Норми прибутку чи норми дохідності на стару/нову базу ми можемо переглянути з 2-го регуляторного періоду. Тому, що норми дохідності на нову базу, на нові інвестиції, ці 16,74% — це так звана середньозважена вартість капіталу. Вона з часом, звичайно, змінюється. Ця вартість була порахована аудиторською компанією великої четвірки, і ми просто її актуалізуємо.

Крім того, компанії, до речі, зазначають, що ми виставили завеликі вимоги до покращення показників перерв у електропостачанні та втрат у мережах. Подивимося, будемо спостерігати протягом дії першого регуляторного періоду, як відбуваються зниження, як відбуваються інвестування. Ми завжди готові реагувати.

- Але аргумент того-таки міністерства, що чинна ставка не сприяє спрощенню приєднань до мереж.

— Це найголовніше — коли вони зараз кажуть про те, що необхідно збільшити ставку, вони прикриваються тим, що це треба зробити для спрощення приєднання. Але одна справа — гасла, інша — робота, розрахунки і підтвердження. Ми пропрацювали це питання і хочемо засвідчити, що сам факт введення RAB-регулювання і те, що ми вже надали компаніям, сприятиме спрощенню приєднань А ми ж вже надали збільшену амортизацію, збільшені норми прибутку, збільшені розміри інвестиційних програм. Набагато збільшені. Це вже залучення в мережі. Тим більше, це вже можна вважати наступним кроком. Бо минулого року ми ввели ставки на нестандартне приєднання. Раніше у нас де була корупція? Приєднання відбувалося за проектно-кошторисною документацією. І малювали в ній, хто що хотів. На сьогодні введено конкретну ставку. Тобто, у всіх регіонах України, якщо ти хочеш приєднатися в конкретному місці, ти береш нашу постанову, наш калькулятор і ти знаєш свою конкретну ставку. Не більше і не менше. І обленерго не має права взяти більше чи менше. Цей крок дасть масовий ефект уже наступного року, бо цього року ще завершуються приєднання, які були розпочаті за старою процедурою. Але вже сьогодні ми бачимо, що майже вдвічі зменшилась вартість приєднання, і процедура також спростилася, бо вже немає цієї проектно-кошторисної документації для споживачів.

Далі. Ми кажемо, що без введення плати за потужність не раціонально радикально зменшувати вартість приєднання. Тому, що тоді починають приєднуватись про запас і створювати мертві потужності. У нас є прецедент, коли в одній з областей два роки діяла дуже низька ставка на приєднання. Споживачі наприєднувались на багато МВт, і сьогодні ми бачимо в статистиці, що використовується лише 2,5% цих потужностей. Тому справжнє зниження вартості приєднання має відбуватися разом із введенням плати за потужність. Це також практика всіх розвинутих країн. Ми до цього прийдемо, сподіваюся, вже з 2022 року. Та й знову ж, цифри не співмірні. Повторюсь, що 2 млрд (грн) всі приєднання вартували минулого року, а нас просять підняти ставку на 10 млрд (грн) заради нових приєднань. Це просто не розумно.

- Втім, питання спрощення приєднань вийшло на найвищий рівень, і судячи, з усього, ще довго не зійде з порядку денного.

— Стосовно спрощення приєднання, то ми працюємо. Пообіцяли прем’єр-міністру, тому що він якраз зацікавлений не у збільшенні ставки, як такої. Він просить нас, щоб ми максимально спростили процедуру приєднання, що тягне нас униз у рейтингу Doing Business. Щоправда, вирішення головної проблеми приєднання — не у повноваженнях комісії. Це процедура землевідведення і бюрократичних процедур. Цим займається Офіс простих рішень. Ми підтримуємо ініціативу. І ми вдячні Офісу, що він консолідував всі підходи в цьому питанні. І зараз будуть внесені зміни через Офіс і Нацраду реформ до законодавства, які будуть спрощувати процедуру приєднань.

Зі свого боку ми також розробляємо певну концепцію. Як ви знаєте, вже на виході закон про так званих інвестнянь, де будуть передбачені, умовно кажучи, деякі державні проекти розвитку. Тобто державою будуть з інвесторами укладатися угоди. І от ми розробляємо концепцію, що можливо, під такі проекти необхідно створювати окрему процедуру фінансування приєднань. Тобто вартість такого приєднання, конкретного, по державному проекту, може лягати, наприклад, у тариф відповідного оператора системи розподілу. Але це дійсно потребує внесення змін в закон. Ця ідея належить, до речі, Юлії Ковалів. Ми підтримуємо. Наступного тижня розглядатимемо концепцію такого підходу.

Крім того, комісія зараз розглядає відповідні зміни до Кодексу систем розподілу, які також на технічному рівні сприятимуть спрощенню приєднань. Хочемо, наприклад, цифровізувати перелік документів до заяви про приєднання і скоротити його, зробити договори приєднання публічними, спростити процедуру їх акцептування замовником.

- Повертаючись до RAB-тарифів, скільки вже операторів подали заявки?

— На сьогодні подалося 25 ОСР, це переважна більшість. Подалися, що дуже важливо, всі шість компаній, у яких державі належить понад 50%. Це була наша принципова позиція. Ми співпрацювали з Фондом держмайна, і вдячні Дмитру Сенниченку та його заступнику Денису Кудіну, який на щоденній основі контролював і продовжує контролювати цей процес. Адже ви розумієте, де держава власник, там може бути певна інертність в підготовці документів.

Так, у деяких ОСР, які подали заявки, ми вже бачимо недоліки в документах. І, можливо, комісія прийме рішення про перехід на RAB-регулювання не по всіх компаніях. Але більшість дійсно переходить. До речі, чим це непрямий показник того, що компанії влаштовують ці параметри регулювання? Ті, хто критикує, також подалися.

- Тариф “Укренерго” на передачу — ще одне проблемне питання. Як будуть розвиватись події? На грудень комісія планує підвищити його до 312 грн/МВт-год, але це без врахування погашення боргів перед “зеленими”. Кінець року наближається, джерел цього погашення немає, здається, що у нас знову колапс.

— Ні, це помилкове враження, ніякого колапсу у нас немає. Та й не було. Цей міф про колапс розганяли. Колапс — коли у нас на складах немає вугілля, газу і коли “віялові” відключення. От тоді це колапс. У 2014 році таке спостерігали. А у нас склади переповнені, газосховища переповнені, все працює, всі електростанції працюють і хочуть працювати. Нагадаю, що у нас 52 тисячі МВт встановленої потужності, а споживання 15 тис. МВт. І коли всі ці 52 тис. готові працювати, то це не колапс.

Стосовно фінансового дисбалансу. Дійсно, він існує. Причини: по-перше, недосконалий механізм покладення спецзобов’язань, по-друге, різке збільшення обсягів дорогої генерації з ВДЕ, по-третє, перехресне субсидіювання між непобутовими і побутовими споживачами.

Ми сподіваємося, що з нового року уряд прийме, так зване, фінансове ПСО. Тобто вже ринкове ПСО, де всі компанії будуть на рівних умовах працювати на ринку. І грубо кажучи, гроші, зароблені держкомпаніями, можна буде відбирати на потреби спецзобов’язань. Вони будуть виробляти е/е, продавати її на ринку, і що дуже важливо, на всіх сегментах ринку. Насамперед, на ринку двосторонніх договорів. І уряд матиме право перенаправляти зароблені гроші, наприклад, на погашення дельти, яка ще існуватиме між ринковою ціною електроенергії та фіксованою ціною для населення.

- То що робити з тарифом на передачу?

— Ви ж пам’ятаєте про закон, який передбачив можливість погашення боргів перед “зеленими”, що утворились до 1 серпня 2020 року шляхом випуску ОВДП. Зараз законодавці працюють над цим питанням.

Інше питання: як ми живемо сьогодні і як будемо в 2021 році. Тариф на передачу електроенергії в 34 коп можливий за умови покриття, мінімум, 20% “зеленого” тарифу з бюджету, як це передбачено законом №810.

Ми маємо два прорахунки: при покритті 20% і 30% зеленого тарифу з бюджету. Тариф на передачу у будь-якому випадку ще збільшувати не потрібно. Його вистачатиме повністю, щоб на 100% обслуговувати “зелену” генерацію. При бюджетному покритті “зелених”, наприклад, на 30%, взагалі можна знижувати тариф на передачу. Тому ніякого колапсу немає, все працює.

У нас була проблема в тому, що “Гарантований покупець” і “Енергоатом” не могли продавати е/е на ринку двосторонніх договорів. Дякуємо уряду та, до речі, міністерству, яке долучилось до цього, і буквально з цього місяця “ГарПок” отримав право продавати е/е на ринку двосторонніх договорів. Вийшов з першим аукціоном, дуже вдало, молодці. Це означає, що вони на ці обсяги припинять вилітати в небаланс на ринку “на добу наперед”. Обсяг небалансів зменшиться, ринок буде оздоровлюватися, і грошей буде вистачати. Звісно, якщо “ГарПок” і “Енергоатом” будуть нормально працювати на ринку двосторонніх договорів. Всі підстави для цього у них є. Правда, я бачу, що зараз “Енергоатом” не продає, але це вже політика компанії. Право вона вже має.

- “Укренерго” на наступний рік порахувало тариф на передачу 501 грн/МВт-г. Судячи з ваших слів, можна буде уникнути такого підвищення?

— Ми вважаємо, що підвищувати, це не розумно з точки зору споживачів. Це означає накласти величезне навантаження на нашу промисловість і зробити її не конкурентноздатною на зовнішніх ринках і т.д. Ми вважаємо, що 500 грн/МВт-г. це не зовсім коректні прорахунки. За нашими прорахунками, має вистачити 300+грн/МВт-год.

І до того ж, “Укренерго” там заклало деякі речі, які вже були закладені в тарифі. Ми нормально попрацювали разом, і зараз у нас спільна думка з “Укренерго”, що можна вкластися в тариф приблизно в 340 грн/МВт-год. Тому на наступний рік, від імені комісії я хочу сказати: якщо підвищення й буде, то відносно незначне.

- Нещодавно у нас з’явилася “зелена” металургія, а судячи з вашого законопроекту будуть ще зелені експортери. Я про розроблений регулятором законопроект щодо сплати тарифу на передачу при експорті. Ви пропонуєте не враховувати в ньому компенсацію “зеленим”. В основу законопроекту теж покладена європейська модель?

— Загалом концепція європейська, але ситуація трохи інша. Адже в Європі експортери платять по іншому тарифу, через механізм ITC, який дозволяє компенсувати затрати на передачу обсягів експортованої електроенергії. Коли Україна долучиться до механізму ITC, а “Укренерго” займається цим процесом, то експортери платитимуть так, як в Європі. Лише за перетоки і периметр “Фі”.

Проаналізувавши сьогоднішню ситуацію, комісія дійшла думки, що експортери не мають платити складову спецзобов’язань у структурі тарифу. Вони, на нашу думку, мають платити інфраструктурну складову, яка складає близько 90 грн/МВт-г. Все інше — це спецзобов’язання.

Що у нас відбувається зараз? На сьогодні є судовий спір “Укренерго” з ДТЕК, і до нього вже приєдналися інші компанії, які вважають, що вони не мають платити тариф на передачу при експорті взагалі. Ми наполягали і наполягаємо, що наше законодавство побудоване так, що тариф на передачу платять всі. Якщо хтось вважає, що він не має платити тариф на передачу, то нехай іде до законодавця і нехай той звільняє його від сплати цього тарифу і перекладає на інших споживачів.

Як він це зробив із “зеленими” металургами, звільнивши їх від сплати частини тарифу на передачу на обсяг компенсацій “зеленої” енергетики.

Дійшовши висновку, що дійсно, не правильно навантажувати експортерів спецзобов’язаннями, як і “зелених” металургів, ми самі вийшли з ініціативою: давайте внесемо зміни в закон і звільнимо експортерів від сплати спецзобов’язань. Я думаю нас підтримає й Енергетичне співтовариство. Це діятиме до моменту приєднання до механізму ITC. Зараз працюємо, збираємо думки. Сподіваюсь, що всі учасники ринку, зокрема, і ДТЕК, підтримають нашу ініціативу.

- Як залагодити цю проблему до прийняття закону?

— Понад мільярд заборгованості перед “Укренерго” — це одна історія, вона перейшла в судову площину. З прийняттям законопроекту ми хочемо досягти загального консенсусу між експортерами і системним оператором. Але логіки не платити нічого бути не може. Такого точно не має ніде в світі.

- Є проблема — окремі споживачі заявляють, що мають певні труднощі з переходом до іншого постачальника електроенергії. Їм можуть погрожувати чи залякують штрафами. Які важелі впливу має комісія і як їх використовує?

— Через це пройшли всі розвинуті ринки. Коли після так званого анбандлінгу йде розділення природної монополії, тобто виокремлення мереж і постачання, певний час ці компанії, пов’язані один з одним, на перехідному етапі допускають зазначені вами зловживання.

Комісія жорстко реагуватиме на такі випадки. Ці проблеми є як на ринку е/е, так і на ринку газу. Я особисто дуже занепокоєний і налаштований реагувати жорстко. Спілкуюся безпосередньо з керівниками, коли чую про такі випадки. Закликаю споживачів не боятися, а звертатися безпосередньо в комісію. Але дуже часто ті-таки споживачі кажуть: “Нам натякають, що не варто цього робити, ми не хочемо скаржитись, адже нам жити з цими компаніями”. Нам також жити з цими компаніями. І практика показує, що звернення до регулятора — правильний і дієвий крок.

Втім, ми вже зараз спостерігаємо тенденцію, коли буквально з кожним місяцем цих проблем стає все менше, бо компанії бачать, як реагує суспільство, як реагують регулятор і АМКУ. Ми віримо, що з часом еволюціонуємо до того, що будемо про таке лише згадувати. Тобто передача, транспортування — це одна історія, а постачання і зміна постачальника — інша.

- Заява комісії ДБР про тиск. Є вже якась реакція? Як взагалі реагують президент, прем’єр?

— Ми вважаємо, що маємо самі справлятись з такими випадками, з цим тиском, і ми не скаржилися ні президенту, ні уряду. І поки не збираємося цього робити. Їм є чим займатись. У країні багато викликів, багато проблем. Вони займаються своєю роботою, а ми своєю. Діємо в межах чинного законодавства, яке передбачає, що можемо в таких випадках звернутися до ДБР.

- І ніхто — ні прем’єр, ні президент — вам не телефонував, не запитував, у чому справа?

— Ні президент, ні прем’єр мені з цього приводу не телефонували. Все нормально. Робочий процес триває. Ми впораємось, все буде добре.

- Яких рішень від вас все-таки вимагають?

— Ми це пов’язуємо зі ставками на регулювання при RAB-тарифах. Але є ще одна проблема з ліцензією Луганської ТЕС. ДТЕК “Східенерго” оперує двома станціями — Луганською і Курахівською. “Східенерго” намагалося анулювати ліцензію й отримати дві нові ліцензії — окремо на Луганську та Курахівську ТЕС. Втім, Луганська ТЕС накопичила борги перед “Нафтогазом” в сумі близько 0,7 млрд грн. Ця заборгованість не врегульована. Є норма закону про теплопостачання, про те, що така заборгованість має переходити до нової компанії, якщо йде реорганізація. Тому ми просимо: спочатку врегулюйте заборгованість.

Так, ми визнаємо, що ситуація з утворенням цього боргу неоднозначна. Вона полягає в тому, що в певний період часу постачання вугілля на Луганську ТЕС було заблоковане. Логістично воно могло завозитися лише з РФ. Луганська ТЕС заявила про зупинку, але уряд і місцева адміністрація практично змусили її працювати на газі НАК. Луганська ТЕС зазначала, що вартість газу не покриває собівартість е/е, тому вимагала іншої. Грубо кажучи, “Нафтогаз” пропонує ціну по ПСО в 5 тис. грн, а для беззбиткової роботи ТЕС, за їх розрахунками, потрібно 2,5 тис. грн. Уряд Гройсмана тоді ще прийняв постанову про особливі умови постачання газу, але вона так і не була оприлюднена через суспільний резонанс. Тобто ця ситуація дійсно спірна. Ми згодні, що її треба вирішувати за столом перемовин разом з “Нафтогазом”. Але просто позбавити компанію ліцензії, залишити її з боргами та створити дві нові компанії — неправильно.

- Уряд погодив законопроект, який передбачає передачу повноважень комісії з ліцензування тепло- та водопостачальних компаній, а також встановлення їхніх тарифів місцевому самоврядуванню. Яка ваша позиція в цьому питанні?

— Ми спілкувалися з міністром Чернишовим до моменту розгляду законопроекту на засіданні уряду. Мені здавалося, що ми дійшли згоди стосовно нашого спільного підходу до цього питання. Так, міністр взагалі просуває ідею децентралізації, ми з цим згодні і за повноваження не тримаємося. Втім, водопостачання у більшості країн залишається за регулятором через свою специфіку. Тому ми вважаємо недоцільним передавати на місця водопостачання та водовідведення.

Стосовно теплопостачання існує різна практика. Ми запропонували таку концепцію: якщо ТЕЦ виробляє більшість теплової енергії, і вона йде на теплопостачання, то ми будемо регулювати повністю весь ланцюг аж до теплопостачання. Саме ТЕЦ. По інших теплокомуненерго ми можемо погодитися — хай ідуть на місця. Комісія з 2014 року провела багато просвітницької роботи з цими теплокомуненерго, тобто вони вже знають, що таке тариф, як його розраховувати і встановлювати.

Ми погодили цю концепцію з міністерством. Втім, законопроект, який ми бачили, не такий. Він дуже простий: все теплопостачання і водопостачання передати на місця. Так що працюватимемо в межах підготовки законопроекту в парламенті, комітетах. І в самому парламенті відстоюватимемо нашу позицію. Підкреслю, наша позиція полягає в тому, що водопостачання має залишатися на регулюванні комісії. Теплопостачання може йти на місця, за винятком теплоелектроцентралей, де регулювання комісії передбачене іншим законом щодо держрегулювання когенерації та за умови консенсусу між основними стейкхолдерами.

- Кілька місяців тому в одному зі своїх інтерв’ю ви зазначили, що маніпулювання на ринку е/е вже неможливе. Вам не доводилося після того самоспростовуватися?

— Більше неможливе маніпулювання в тому сенсі, що ми називаємо торгівлею повітрям. Так, ці випадки були взимку декілька тижнів. Ми їх відслідкували й одразу припинили. Звернулися до всіх постачальників і трейдерів, щоб не робили такого, а паралельно внесли зміни в нормативні документи, в правила ринку. Це зайняло місяць, але припинено було одразу.

Стосовно маніпуляцій взагалі — можливі вони чи ні? У нас ніхто 100%-ної гарантії ніколи не дає. Але ми вже згадували наш законопроект, розроблений відповідно до REMIT, яким буде посилено відповідальність за маніпуляції. І ми маємо їх відслідковувати, моніторити. Намагання маніпулювати з’являються час від часу на всіх ринках і в усіх країнах. Для того й існують регулятори, щоб відстежувати та реагувати. Тому будемо відстежувати, і якщо побачимо ознаки будь-якого іншого маніпулювання, то ми реагуватимемо.

- Які проблеми ви бачите перед початком опалювального сезону?

— Цей рік доволі унікальний. У нас більш ніж достатні запаси газу та вугілля, все є, більшість підприємств готова до сезону. Але по запасах це не зовсім наша компетенція.

Є проблема стосовно тарифоутворення, навіть дві. У нас тарифи на теплову енергію та відповідні комунальні послуги встановлюються навпіл: 50% корисного відпуску встановлюються комісією, 50% — на місцях. І мушу визнати, що не всі органи самоврядування встановили економічно обґрунтовані тарифи. Це одна проблема. Інша полягає в тому, що ми всім своїм ліцензіатам встановили економічно обґрунтовані тарифи, але через колізію в законодавстві вони не можуть їх застосувати. Тому що за законом ці кінцеві тарифи мають бути встановлені після певних процедур, зокрема після укладання всіх письмових договорів зі споживачами на теплопостачання. Тарифи є, а застосувати їх компанії не можуть і живуть за встановленими тарифами дворічної давнини. У Раді зараз знаходиться законопроект № 2458, який дозволить ці тарифи нарешті застосувати. Сподіваємося, що найближчим часом Рада прийме його та розблокує цей процес.

- Але Рада зараз не приймає законів, і під загрозою багато необхідних, в тому числі й усій енергетиці, законопроектів.

— Звісно, коли законодавець не працює, це завжди проблема. Однак у випадку з теплопостачанням це особливо відчутно. Невирішення цього питання сезон не зірве, але загострить проблему фінансового стану підприємств ТКЕ.

- Своєю чергою підприємства ТКЕ не розраховуються з “Нафтогазом”, виникає така ж криза неплатежів, як на ринку е/е.

— Якщо вже зайшла мова про кризу неплатежів, то на ринку е/е існує структурна проблема. Це неплатежі дуже великого споживача компанії “Вода Донбасу” й державних шахт. Ми її завжди порушуємо перед урядом. Теоретично що це означає? Якщо ми як країна забороняємо відключати держшахти, то уряд має передбачити компенсацію з бюджету. На сьогодні така компенсація не передбачена. І заборгованості цих суб’єктів паплюжать ринок, тому що вони не покриваються.

На ринку газу такої проблеми немає. Так, є проблеми з ТКЕ, які не розраховуються з “Нафтогазом”, тому що вони постачають газ за спецзобов’язаннями. На сьогодні вже в активному процесі імплементація рішення стосовно передачі державних ТЕЦ у власність “Нафтогазу”. Таким чином проблема буде вирішена. “Нафтогазу” через АРМУ передано дві ТЕЦ, що були у приватній власності, і вже зараз НАК показує, що в їхньому управлінні рівень розрахунків ТЕЦ складає 90% на відміну від рівня розрахунків державних ТЕЦ, що не перевищує 50%. Це при тому, що там ТЕЦ були розграбовані й чинився сильний спротив їх передачі.

Ще на ринку газу в нас дійсно є проблема неплатежів перед Оператором ГТС України за небаланси. Але сподіваємося, що разом із встановленням економічно обґрунтованих тарифів облгази в разі створення небалансів оплачуватимуть їх належним чином, ба більше — не будуть їх створювати, як і інші учасники. Це специфічні речі. Була в нас норма толерантності 10% і норма коригування плати за небаланс також 10%. Ми зменшили толерантність і збільшили розмір коригування плати за небаланси, і цю проблему було вирішено. Перед Оператором ГТС заборгованість створювали на сотні мільйонів гривень. Сьогодні ці суми скоротились в десятки разів. І цієї проблеми практично не існує.

Стосовно небалансів облгазів — ми спілкуємося з ними щодня, як і з Оператором ГТС. Проблема існує. Навіть стосовно накладання санкцій. Що робити з облгазами, які не платять? Просто позбавити ліцензії? А далі? Розподіл не повинен припинятися. Треба, щоб був підготовлений інший розподільник газу. І ми, в принципі, підтримуємо Оператора ГТС, який вийшов з ініціативою запровадити розподільчий рахунок для облгазів з метою збереження цільового використання тарифних коштів. Наразі завершуємо консультації з усіма учасниками процесу.

- Які кроки робить регулятор для створення балансуючої платформи для учасників ринку газу?

— Норми європейського законодавства та практика ЄС визначають основним гравцем на балансуючій платформі Оператора ГТС. При цьому впровадження балансуючої платформи є перехідним етапом, який може бути необхідним для прискорення розвитку ліквідної газової біржі. Проте на сьогодні на законодавчому рівні існують перешкоди для Оператора ГТС проводити операції з купівлі природного газу на балансуючій платформі. Ці заборони визначені законом про публічні закупівлі.

Регулятор неодноразово звертався до уряду та народних депутатів щодо необхідності внесення змін до цього закону та надавав відповідний розроблений проект закону. Ці дії не були марними: Рада у вересні прийняла у першому читанні проект закону, який врегульовує це питання. Очікуємо якнайшвидшого прийняття його в цілому.

Цілком імовірно, що Україні не потрібен буде етап запровадження балансуючої платформи. Коли згаданий закон буде прийнято в другому читанні, Оператор одразу вийде на біржу, і це призведе до розвитку й ліквідності цієї біржі за рахунок великих обсягів природного газу, які необхідні Оператору для покриття втрат та фізичного балансування газотранспортної системи.

Як тільки оператор на неї вийде, відразу ж прийдуть замовники транспортних послуг та інші суб’єкти, які зможуть там торгувати. Ми вважаємо, що саме вихід на біржу дасть можливість оператору визначати ціну для добових небалансів на газовій біржі, яка буде ринковою та стимулюватиме замовників врегульовувати власні небаланси протягом доби самостійно.

Крім цього, регулятор підписав меморандум про співпрацю з розвитку газової біржі, сторонами якого виступили Секретаріат Енергетичного Співтовариства, Оператор ГТС та ТБ “Українська енергетична біржа”. Виконання положень такого меморандуму дозволить знаходити шляхи вирішення проблем, які виникають на етапі розвитку та становлення газової біржі.

- Регулятору часто дорікають, що він довго приймає рішення щодо тарифів, внаслідок чого вони втрачають актуальність.

— Тарифи встановлюються нормально. Не можна смикати тариф посеред року кілька разів. Ціна змінюється щодня. І тариф змінювати щодня? Правду кажучи, їх взагалі мають встановлювати раз на рік. Потім, якщо були коливання ціни газу, аналізувати та врахувати на наступний рік. Це загальне правило встановлення тарифів. Ось ми й хочемо до нього прийти.

- Знову потрібні зміни в нормативній базі?

— Ні. Зараз нормативна база готова до цього. З наступного року намагатимемося дотримуватися такого принципу.

- Значна цьогорічна подія на ринку газу — відкриття його для населення. Як ви оцінюєте перші місяці роботи цього вільного ринку?

— Звісно, коли щось починається, то проблеми неминучі, на них треба реагувати і вирішувати їх. Ми бачимо, як вже згадували з приводу обленерго, що й діючі постачальники газзбути неохоче відпускають своїх споживачів. Наприклад, були випадки, коли споживачу довиставляли температурні коефіцієнти і вимагали оплати. Ми будемо жорстко реагувати аж до позбавлення ліцензії газзбутів, які цим займатимуться.

На сьогодні ми створили практично всі передумови для роботи вільного ринку, а саме затвердили спрощену процедуру переходу від постачальника до постачальника. І почалася ринкова боротьба за клієнта. Якщо раніше у нас було монопольне становище газзбутів, то на сьогодні активно включився в боротьбу за клієнта “Нафтогаз”, підключаються обленерго, чиї структури отримують ліцензії на постачання газу. Ми зараз бачимо те, що вже кілька років спостерігаємо на ринку непобутових споживачів. Там постачальників змінюють дуже часто.

- Але саме постачальники газу населенню кажуть, що неправильно дозволяти споживачу переходити до іншого постачальника, маючи борги перед попереднім.

— Позиція комісії — борги, звісно, потрібно платити. Втім, позиція комісії ще й така, що доведення наявності чи відсутності боргу не може бути обов’язком споживача. Тому що є монополія, яка цим може зловживати. Тому комісія й прийняла рішення стосовно вільної зміни постачальника. А борги — це окрема історія, їх треба платити. І ми підтримуємо постачальників та облгази стосовно ініціатив, спрямованих на підвищення відповідальності споживача за оплату.

- Яке рішення ви збираєтеся прийняти щодо тих постачальників газу, які не повідомили споживачам свою ціну перед наступним місяцем поставки? Коли проблема випливла наприкінці серпня, комісія зазначала, що це значне порушення.

— Так, ми всіх зараз перевіряємо і залежно від результатів перевірок застосуємо певні санкції. Але хочу вступитися за компанії. Це ж перший місяць, коли відкрили ринок газу для населення. Треба розуміти, що такі ексцеси завжди бувають, коли розпочинаєш щось нове. І головне не санкції заради санкцій, головне — відрегулювати ситуацію та виправити її. Гадаю, і без санкцій проблема вирішиться. Ось, наприклад, на жовтень вже порушень не було. 25-го вересня був останній день публікації для побутових споживачів. Ми проаналізували сайти всіх компаній постачальників — практично всі опублікували. По цьому місяцю все гаразд. Регулятор буде надалі моніторити вчасність повідомлення постачальниками про зміну ціни для побутових споживачів і відповідно реагувати.