“Не повинно бути “бюджетних ночей”

В середу бюджетний комітет ВР готував до розгляду в залі проект постанови “Про основні напрямки бюджетної політики на 2016 рік” (так звану бюджетну резолюцію). Того ж дня цей документ піддався жорсткій критиці з боку громадських активістів. Так, експерт Реанімаційного пакету реформ Павло Яворський зазначив, що проект постанови є звичайною формальністю, оскільки не виконує жодних функцій, які зазвичай властиві таким документам. За його словами, це має бути рамковий документ, який окреслює реальні економічні можливості держави і встановлює пріоритети його бюджетної політики. Представлена резолюція лише формально, як вважає експерт, відповідає Бюджетному кодексові.

Яворський підкреслює, що в документі зроблено нікчемний економічний огляд, для якого відведено лише один абзац, де наведено лишень шість цифр, але навіть не зроблено аналізу того, як вони між собою пов’язані. А пріоритети бюджетної політики, викладені в резолюції, дуже розмито. “Якщо ви отримали як пріоритети 10 сторінок дрібним шрифтом, то це означає, що у вас немає жодних пріоритетів”, — упевнений експерт. А ще в постанові зовсім немає аналізу доходів бюджету і його витрат, говорить Яворський.

Експерт зазначає, що до бюджетної резолюції можна було б вносити безліч змін і поправок, але це нераціонально. Документ слід було б, на його думку, повністю змінити, розширивши економічний огляд із тим, щоб він пояснював взаємозалежність між групами індикаторів. Наприклад, як рівень безробіття пов’язаний із реальним ВВП. Павловський аргументує це тим, що бюджетна резолюція складається не лише для професіоналів, а для всього суспільства. А розділ пріоритетів, упевнений експерт, потрібно структуризувати. Він посилається на міжнародну бюджетну практику, в якій береться проблема, подається її загальний опис і перелік шляхів для її розв’язання.

Він також вважає за потрібне дати в цій постанові загальну оцінку можливих доходів за окремими податками. Той же принцип пропонується і для доходів. Загальний аналіз і за окремими напрямами. Причому, це мають бути конкретні цифри, хоча й не дуже деталізовані. Якщо їх не закріпити на першому етапі бюджетного процесу, зазначає Павловський, то буде як завжди: в останню ніч суми мінятимуться, переходитимуть із однієї категорії до іншої.

Ще один експерт РПР Павло Кухта додає, що проблеми бюджетної резолюції ілюструють стан нашої бюджетної системи в цілому. “Ми вкидаємо в неї дуже великі гроші — третину ВВП, якщо говорити про центральний бюджет, і половину ВВП, якщо враховувати ще й Пенсійний і інші соціальні фонди, а також “Нафтогаз України”, — говорить він. — Але при цьому ми не знаємо, навіщо туди вкидаються ці гроші, чи ефективно це робиться і чи потрібно це взагалі. Ми не маємо для цього жодного обґрунтування”. Зараз документ, який мав би усе це проаналізувати і зрозуміло пояснити, є повною профанацією, підкреслює експерт і говорить, що не бачить логіки у формулюваннях статей резолюції. “Можливо, було б узагалі краще залишити всі ці кошти в приватному секторі, — передбачає Кухта, — бо в результаті бюджет виходить непрозорим і ми не можемо зрозуміти потрібні нам ці витрати чи ні”. Він вважає, що пропонована урядом бюджетна резолюція настільки неконкретна, що будь-який бюджет виглядатиме, як такий, що повністю їй відповідає.

“Якщо ми подивимося на міжнародні рейтинги, то, з погляду частки державних витрат у ВВП, наша економіка входить до топ-10. А якщо подивитися на ефективність і якість управління в нашій країні, на корупцію, на регуляторне середовище, то ми в самому низу, десь поряд із Гаїті, Нігером і іншими країнами третього світу”, — зазначає Кухта. “Ми вкидаємо дуже великі ресурси до системи, яка неспроможна їх ефективно використовувати, — підкреслює він. — Доки ми не зробимо її прозорою і чітко не побачимо, що там є і на що ми витрачаємо ці гроші, ми не зможемо вирішити цю проблему”.

Нагадаємо, що проект бюджетної резолюції, який уряд України вніс до Верховної Ради в квітні, побудований на прогнозі зростання ВВП на 2% за інфляції (грудень до грудня) 9% і середньорічному змінному курсі 22,5 грн/$1. Уряд має намір утримати граничний обсяг дефіциту державного бюджету в межах 3% ВВП і зберегти частку перерозподілу ВВП через зведений бюджет на такому ж рівні, як у держбюджеті-2015. Проект передбачає підвищення розміру мінімальної заробітної платні з урахуванням фінансових можливостей бюджету, встановлення розміру прожиткового мінімуму і рівня його забезпечення на основі зростання показників реального сектора економіки та індексу споживчих цін. Документ передбачає пріоритетний напрямок бюджетних коштів на оборону і правоохоронну діяльність, облаштування кордону.

У зв’язку з цим журналісти запитали у експертів, чи варто так гостро критикувати бюджетну резолюцію і домагатися її деталізації, адже зрозуміло, що і вона, і сам бюджет верстаються в період невизначеності, викликаний агресією та війною? “За ситуації, коли нам важко планувати, яким буде бюджет, у резолюції саме так і має бути сказано, — відповів Кухта. — В якісних бюджетних резолюціях, які готуються в розвинених країнах, були б наведені якісь сценарії — максимальний, мінімальний, і тоді ми б розуміли... У ситуації великої невизначеності потрібний, навпаки, якісніший бюджет і прозоріший”.

Тим часом українські експерти ще в квітні критикували бюджетну резолюцію, надіслану урядом до ВР. За словами колишнього в.о. міністра економічного розвитку та торгівлі Анатолія Максюти, бюджетну резолюцію складено в старих традиціях. “Потрібно змінювати сам формат цього документа, який розроблявся в стабільніші часи, вносити відповідні зміни до Бюджетного кодексу, — радить експерт. — Сьогодні Україні для економічної конкурентоспроможності потрібний більш середньотерміновий або довготерміновий економічний погляд, і не лише на макропоказники, але й на доходи, видатки та боргову ситуацію. Цей документ має перетворитися з річного документа на багаторічний. Особливо, коли відбуваються інтенсивні реформи, і жодна з них не реалізується протягом одного року”. Експерти також зазначали, що в проекті немає соціальних орієнтирів (мінімальна заробітна платня і прожитковий мінімум). “Без цих показників ми не зможемо зрозуміти бюджетну політику наступного року”, — заявив Максюта.

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ