На тобі, небоже, що нам негоже

Інформація про повернення захисника збірної України Дмитра Чигринського з “Барселони” на Батьківщину з’явилася в понеділок увечері, а вчора об 11.23 ранку донецький “Шахтар” офіційно підтвердив купівлю у чемпіонів Іспанії свого колишнього гравця за 15 мільйонів євро.

Сюрприз від Ахметова

Із пояснення президента “гірників” Ріната Ахметова клубному сайту можна зрозуміти, що Чигринський і був тим “мегатрансфером”, який Ахметов обіцяв напередодні. “Думаю, вболівальники не очікували повернення Чигринського в “Шахтар”, для них це сюрприз”, — сказав олігарх. А щоб якось розрадити фанів, котрі бажали бачити в команді “мегатрансфер” у вигляді Суареса чи Кардосо, додав: “Коли Діма підключається до атакувальних дій команди, особливо при виконанні стандартів, це завжди небезпечно...”

Мотиви Дмитра

“Усе вирішилося буквально днями, — каже сам Чигринський. — Визначальним чинником стала зміна керівництва “Барселони”. З початку липня свої повноваження склав Лапорта. З приходом нового керівництва питання розв’язалося”. “Я спілкувався з Гвардіолою — він усе так же мені вірив, — веде далі гравець. — Але позиція клубу була дещо іншою. Адже за мене, тобто футболіста, який у попередньому сезоні практично не потрапляв до складу, можна було виручити непогані гроші”.

За словами Чигринського, тепер він не просто мотивований, а супермотивований на роботу в “Шахтарі” і на “повернення в сім’ю”.

Для чого це все?

Чесно кажучи, все в цій операції виглядає аж занадто дивно й більше нагадує рекламний хід, аніж серйозний футбольний трансфер. Автор цих рядків ще минулого літа ставив під сумнів доцільність купівлі каталонцями Чигринського за 25 “лимонів” — євро, навіть не доларів. Якого ж високого рівня має бути гравець, та ще й оборонець, щоб викладати за нього величезну навіть за європейськими мірками суму? І це при тому, що Дмитро вже не мав права виступати за новий клуб у єврокубках.

Дивним виглядало й зростання ціни Дмитра в перемовинах — спочатку “Шахта” просила 20 мільйонів, і це не влаштовувало іншу сторону. А ось озвучене зрештою число 25 000 000 виявилося для “Барси” “недорогим”. Для порівняння: київське “Динамо” позавчора таки відпустило забивного бразильського форварда Гільєрме до московського ЦСКА “всього” за 10 “лимонів”, причому доларів.

Торік президент “Барси” Жоан Лапорта і головний тренер Хосеп Гвардіола на всі заставки розхвалювали нашого збірника, стверджуючи, що роблять серйозне придбання на перспективу. Контракт підписували на п’ять років, а перший сезон начебто відводили на пристосування Чигріньйо до нових умов. Чому ж тоді його продали в Донецьк після першого ж року, а не віддали в оренду в якусь, скажімо, “Мальорку”? Чи хоча б у той же “Шахтар”, як зазвичай роблять, сподіваючись із часом повернути футболіста? Відповідь проста — зірковій “Барсі” Дмитро насправді не потрібен узагалі. І не лише через те, що не має паспорта громадянина Євросоюзу.

Минулого сезону нічого видатного він не продемонстрував. Хоча зазвичай футболістові, якого купують за такі шалені гроші, місце в основному складі надають у будь—якому випадку — хоч би як посередньо він грав, а зарплату треба відробляти. Чигринський же провів за каталонців лише 10 матчів в “основі” (всього — 12); при тому, що в прімеро було аж 38 турів.

Постає нове питання: для чого ж тоді “Шахтареві” витрачати аж 15 “лимонів” за гравця, який провалив минулий сезон? Цікаво, і чи є в світі ще хоча б один клуб, який виклав би такі кошти за Дмитра?

Відтак напрошується пояснення: іспанський і український гранди уклали попередню угоду, що “гірники” заберуть “своє” за якусь чітко визначену солідну суму. Тобто, виходить, клуби просто поганяли кошти туди—сюди, якщо вони взагалі ходили по рахунках. Із таким же успіхом Дмитра можна було продати і за 50, а потім купити назад за 40. Але, очевидно, вирішили, що то вже був би перебір. Бо 10 мільйонів за річну оренду — й так забагато.

А тим часом...

Аргентинські легіонери Хонатан Майдана та Вальтер Асеведо залишили “Металіст” і повернулися на батьківщину, до клубу “Рівер Плейт”. Про це пресі повідомив головний тренер харків’ян Мирон Маркевич.

Андрій ФОМЕНКО