Він складається з п’яти серій, остання з яких розповідає історію Маріуполя. Проте історія, яку розповіли автори мультфільму, містить неправдиві факти про минуле, і замовчує правду про сьогодення.
Розповідаємо, що не так із мультиком про Маріуполь.
Хто знімав і навіщо
Мультсеріал “Україна. Нескорені міста” створює “1+1 media” у партнерстві зі Smart Angel і VoxCheck за підтримки Євросоюзу.
Мета такої роботи зрозуміла — розповідати і пояснювати дітям складні речі, які відбуваються зараз. Це важливо, і за це можна тільки подякувати авторам.
Історію міст, які потрапили під жорнова російської агресії, мабуть, розповідати складно, враховуючи тривалість мультфільму всього у 5 хвилини. Тим не менш, авторам вдалося за ці 5 хвилини розповісти про те, яку насправді довгу історію мають міста України на півдні та сході, показати, що росіяни роблять з українськими містами зараз, а ще — пояснити, що таке фейки, простою мовою на зрозумілих дітям прикладах.
За інформацією пресслужби “1+1 media”, “Україна. Нескорені міста” — класичний 2D-мультфільм. Цю вже застарілу технологію автори обрали навмисно, аби зображення трагічних подій, руйнувань міст не виглядало реалістично і не травмувало дітей.
Кожна серія — це окрема історія про місто (у другому сезоні таких міст п’ять). Всі серії розпочинаються оптимістично — твердженням, що попри те, що Росія напала і знищує наші міста, історія доводить, що ми обов’язково переможемо, і війна не буде тривати вічно.
Розповідь побудована так: спочатку невидимий закадровий голос розповідає про історію міста, а потім — про те, що з ним сталося зараз.
До назви серії обов’язково додається фраза — “правдива історія”. Проте у випадку із Маріуполем історію, яка розповідається, важко назвати правдивою.
Історична частина серії
Основна теза, яку автори намагаються пояснити дітям про історію Маріуполя, — правильна: місто має багату історію, яка не починалася з росіян і росіянами точно не закінчиться.
Автори кажуть, що на теренах майбутнього міста довгий час мешкали кочові племена. Потім на ці землі прийшли запорізькі козаки. І ось тут починаються прикрі помилки.
По-перше, стверджується, що козацька паланка на місті сучасного Маріуполя називалась Домахою. Але жодного історичного документу про існування саме паланки Домаха не існує. А от про Кальміуську паланку документи є.
Тож навіщо ми кажемо дітям про непідтверджені історично факти? Навіщо вводимо їх в оману? Не зрозуміло.
Окрім того, що ми шкодимо власним дітям, ще й даємо в руки нашим ворогам козирі для того, щоб піддавати сумнівам козацьку історію Маріуполя в цілому.
Друга помилка, яку припустилися автори мультфільму, — твердження, що після заборони Запорізької Січі всіх українців із Кальміусу розігнали і заселили місто 75-ю росіянами, назвавши це місто Павловськом.
Але історичні документи (перший перепис населення, проведений Російської імперією) свідчать, що саме малороси (так росіяни називали українців) складали переважну більшість населення Павловська до приходу греків з Криму. Стверджувати протилежне — це значить, свідомо викривляти історичні факти. Абсолютно не зрозуміло, навіщо це робиться з боку авторів мульсеріалу.
“Добрими намірами вимощена дорога до пекла. Буде ще один привід для кепкування над українськими патріотами з боку колабораціоністів”, — так прокоментував історичну частину мультфільму кандидат історичних наук, дослідник історії Маріуполя Вадим Коробка.
Сьогодення
У частині сьогодення історія Маріуполя взагалі виглядає маніпулятивною. Автори мультфільму у попередніх серіях розповідали і про захоплення Донецька, і про захоплення Херсону. А от про Маріуполь всю трагедію міста звели всього лише до згадки про “Азовсталь”.
Але Маріуполь — не “Азовсталь”. Завод — лише маленька частина міста. А складається враження, що завод — і є місто.
“Азовсталь” назвали чомусь символом Маріуполя. Насправді, це не єдиний завод, далеко не перший і не самий важливий завод на території міста. Якщо вже казати про промисловий початок Маріуполя і певний символізм, то слід було б говорити про Маріупольський меткомбінат імені Ілліча, заснований у 19 сторіччі. Ось він точно був символом Маріуполя.
“Азовсталь” стала символом лише завдяки російські агресії.
Підміна понять — Маріуполь/Азовсталь — відбувається постійно. Чомусь захисників міста у мультфільмі називають “захисниками Азовсталі”. Це маніпуляція. Воїни захищали Маріуполь, а не “Азовсталь”. На заводі вони опинилися через те, що росіяни їх туди відтіснили.
Далі автори мультфільму поширюють ще одну маніпуляцію, розповідаючи дітям, що росіяни намагалися представити “захисників Азовсталі” як бандитів. Взагалі-то росіяни всіх українців представляють як бандитів та нацистів. Не зрозуміло, навіщо допомагати росіянам поширювати таку брехню і витрачати безцінні секунди фільму на це, замість того, щоб сказати трохи більше про оборону Маріуполя.
Помилка ще й у тому, що таким чином автори підтримують хибну думку, що серед захисників Маріуполя були виключно бійці “Азову” і не беруть до уваги, що місто захищали морські піхотинці, тероборонівці, прикордонники, нацгвардійці, поліцейські, морська охорона.
Ну і головне.
У мультфільмі ані слова про повне оточення і блокаду міста. Немає жодного слова взагалі про оборону Маріуполя (там йдеться лише про “Азовсталь”, і у глядача складається враження, що тільки на “Азовсталі” і були бої). Не згадується про тотальне руйнування Маріуполя.
І це дуже дивно. Звісно, інформація про тисячі загиблих навряд чи потрібна дітям, бо дуже травмуюча. Але ж про оборону, про повне оточення, про руйнацію варто було сказати.
Хотілося б почути від авторів мультфільму, навіщо відбувається таке замовчування. Чи не тому, що дії української влади в історії оборони Маріуполя, виглядають, м’яко кажучи, не дуже героїчно? Але погодьтеся, це точно не привід для того, щоб брехати власним дітям.
![]() ![]() ![]() ![]() |
Что скажете, Аноним?
[20:09 08 февраля]
[17:49 07 февраля]
[15:40 07 февраля]
13:45 09 февраля
13:00 09 февраля
12:30 09 февраля
12:00 09 февраля
11:30 09 февраля
11:00 09 февраля
10:30 09 февраля
10:00 09 февраля
09:30 09 февраля
09:00 09 февраля
[09:15 01 февраля]
[16:30 28 января]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.