Москва сконцентрує українську “пісочницю”?

Український фондовий ринок продовжує лихоманити під тиском боргових проблем Євросоюзу і США. За останні два місяці індекси найбільших вітчизняних торгівельних майданчиків — “Української біржі” і ПФТС — втратили близько 40%.

Втім, наслідки фінансових потрясінь не стали для українського ринку акцій підставою для нехтування традиціями. Фондовики знову з'їхалися на Міжнародний форум учасників ринку капіталу, який щороку проходить у вересні в Алушті.

Європейська примара

У 2011 році відбулася чотирнадцята сесія форуму. Якщо 2010 року учасники переймалися нерозвиненістю ринку і відзначали його дрібні, “пісочні”, масштаби, цього разу центральною темою стала важка ситуація на глобальних ринках.

Зрештою, від боргових проблем провідних економік першим в Україні постраждав фондовий ринок, який завжди гостріше відчуває падіння, ніж самі винуватці кризи.

До того ж, навряд чи варто розраховувати на швидке поліпшення становища Європи. Напередодні представники міжнародних інститутів визнали, що в них нема конкретних планів для забезпечення фінансової стабільності в зоні євро.

Для багатьох учасників форуму приліт на кримське узбережжя став гарною нагодою для того, щоб відпочити від “боргової епопеї” та песимістичних очікувань хоча би на кілька днів. Проте, невтішна інформація надходила регулярно.

В день приїзду гостей провідні біржі в черговий раз показали рекордні обвалення. Наступний день теж почався без особливого оптимізму.

“Конференція почалася з різкого падіння європейських індексів. На форумі настрої набагато кращі, ніж на ринку. Усміхнених облич тут більше. Ринок є, його не може не бути”, — ділився враженнями з “ЕП” директор з управління активами компанії “Драгон ессет менеджмент” Сергій Черненко.

Рік тому в Алушті голова Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку Дмитро Тевелєв висловлював з цього приводу іншу думку. Тоді він казав, що український фондовий ринок знаходиться у діапазоні між “його нема” і “він дуже поганий”.

Утім, більшість учасників останнього форуму показували песимізм. “Нас чекають важкі турбулентні часи. Ринки переживають важкі часи, і ми, як завжди, попереду планети. Криза, яка почалася 2008 року, ще не закінчилася”, — зазначив керівник управління глобальних ринків ІК “Трійка Діалог Україна” Володимир Грищенко.

Голову правління Eavex Capital Юрія Яковенка нинішня ситуація теж непокоїть, проте “це гарний час для вирішення кадрових проблем”. “Нині можна залучити кваліфікованих спеціалістів”, — наголосив керівник інвесткомпанії.

Хоча український ринок переживає не найкращі часи, на форумі звучали і позитивні новини. Так, під час одного з пленарних засідань голова “Української біржі” Олег Ткаченко повідомив, що Україну включили в лист очікування FTSE.

FTSE — одна з провідних у світі індексних компаній, яка створена Financial Times і London Stock Exchange. По-суті, наявність тієї чи іншої країни в основних списках FTSE — це зелене світло для інвесторів.

Компанія дає оцінки фондовим ринкам країн, ділячи їх на чотири класи: розвинені, ті, що розвиваються, ті, що розвиваються — другого рівня і прикордонні. Поки що Україна не входить до жодної категорії, однак через рік її можуть включити до Frontier Market, тобто до групи “прикордонних”.

“Головне — не знижувати динаміки. Впевнений: за рік ми виростемо”, — заявив Ткаченко, підкресливши, що в цьому надбанні є і заслуга державного регулятора — ДКЦПФР. Утім, варто відзначити і антидосягнення комісії, адже у 2010 році через відсутність прогресу Україну із згаданого “листа очікування” FTSE вилучила.

Заразлива інтеграція

Цьогорічний форум багато був схожий на попередні, проте була одна суттєва особливість. Раніше господарем заходу виступала ПФТС, цього разу вона приймала гостей з безпосереднім конкурентом — “Українською біржею”.

Хоча керівники українських фондових площадок часто декларують теплі партнерські стосунки, спільне проведення форуму навряд чи було б можливим, якби не об'єднання їх основних акціонерів — російських бірж ММВБ і РТС.

Росіяни, яким належить 43% акцій УБ і 50%+1 акція ПФТС, ще не визначилися, що їм робити з українськими протеже. Розмови про їх об'єднання тривають ще з того часу, коли власники РТС і ММВБ тільки заявляли про наміри злитися.

За словами учасників ринку, можливі чотири варіанти розвитку подій. Перший — створення однієї біржі на базі УБ, другий — на базі ПФТС, третій — формування альянсу з чітким поділом функцій обох гравців, четвертий, найменш ймовірний, — створення двох рівних і потужних конкурентів.

У міноритарних акціонерів українських майданчиків нема єдиної позиції з цього питання, але чи можуть вони впливати на рішення основного власника? “Як тільки наш спільний акціонер сформує своє бачення, об'єднана біржа вестиме діалог з учасниками українського ринку”, — запевнив “ЕП” Ткаченко.

Очевидно, що злиття ПФТС та УБ призведе до концентрації в руках об'єднаного майданчика близько 80% ринку, начисто перекресливши існуючу конкуренцію.

“Суперництво сприяє вдосконаленню якості послуг, але сучасний світ диктує умови конкуренції уже не в рамках однієї держави, а в рамках світу. Це особливо актуально в розрізі формування у Росії міжнародного фінансового центру”, — наголосив голова ради директорів ПФТС Олександр Скляров.

Українські біржі уже намагаються діяти спільно, принаймні щодо впливу на регулятора. На форумі керівники ПФТС та УБ знову натякнули Тевелєву, що питання створення центрального депозитарію треба вирішувати якомога швидше.

Напередодні робоча група, яку формувала комісія, завершила узгодження поправок до закону про Національну депозитарну систему, але конкретики у процедурі створення ЦД від цього більше не стало.

“Сказати щось нове важко. Всі розуміють, що центральний депозитарій потрібний, але поки нема єдиного підходу до його організації”, — констатував Тевелєв.

Нині в Україні діють три депозитарії: ВДЦП з часткою НБУ 22,86% і держбанків 8,44%, НДУ з часткою держави 86% та депозитарій державних цінних паперів НБУ.

Фактор “Донецьксталі”

Перипетії щодо створення центрального депозитарію тривають більше десяти років. Ринок уже звик, що у регулятора нема чітких відповідей на це питання. В той же час, Україна ще не була так близько до вирішення цієї проблеми, як тепер.

Зрештою, комісія попрацювала над тим, щоб в учасників ринку з'явилися нові приводи для сум'яття. Так, рішення ДКЦПФР про зупинення обігу цінних паперів “Донецьксталі” досі ніхто не може осмислити.

Один із співрозмовників “ЕП” на форумі пов'язав такі дії комісії із “закулісними” іграми фінансово-промислових груп і вбачає у цьому “колосальні ризики”.

“Як в Україні можна працювати, якщо закони економіки тут не працюють? Ніякі листи очікування і рейтинги не допоможуть. Доки можливі такі маніпуляції, інвестори сюди не прийдуть”, — обурювався він.

Як відомо, Донецький окружний адміністративний суд скасував всі рішення ДКЦПФР від 20 травня 2011 року щодо припинення на рік обігу акцій “Донецьксталі”, проте папери досі не допущені до торгів. Голова комісії неохоче коментує це питання і не приховує, що ця тема його дратує.

“Рішення регулятора було абсолютно правильним і абсолютно законним. Це позиція моя і комісії. Корпоративний конфлікт вичерпаний, акціонери домовилися, я так думаю, і давайте не будемо більше говорити на цю тему”, — заявив Тевелєв.

Він уточнив, що поки комісія не скасовувала рішення про призупинення обігу більшості акцій з групи “Донецьксталь”, оскільки не отримувала рішення суду. “Одержимо рішення суду, тоді і будемо приймати рішення”, — зазначив чиновник.

Як не дивно, але проблему “Донецьксталі” організатори вирішили ігнорувати. Під час панельних дискусій і засідань цьому питанню не приділяли уваги, обговорювали його лише в кулуарах, наче такі ситуації виникають на українському ринку акцій щодня. А може, це було прохання регулятора?

Форум закінчився, а боргові проблеми Європи лише посилилися. У понеділок торги на УБ завершилися черговим падінням індексу, який опустився нижче психологічного бар'єра 1 400 пунктів.

Дмитро ДЄНКОВ