Міграційна криза у Фінляндії: чотири мети Росії

 Згідно з даними фінської міграційної служби та Eurostat, у січні—жовтні щомісяця фіксували від 285 до 405 заяв про надання притулку у Фінляндії. Та якщо у вересні з боку Росії прибуло лише 13 прохачів притулку, а в жовтні — 32, то вже 18 листопада на фінсько-російському кордоні було подано 220 (!) заяв про надання притулку. А загалом за три тижні листопада до Фінляндії прибуло понад 700 прохачів.

Після оголошення рішення про закриття до 23 грудня всіх пунктів перетину кордону з Росією, крім Рая-Йоосеппі в Інарі, прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо заявив, що якщо ситуація з мігрантами погіршуватиметься, фінська влада готова до ще жорсткіших заходів.

Коментуючи дії Гельсінкі, в Москві патетично заявляють, що “закриття пунктів пропуску порушує права та інтереси десятків тисяч громадян наших країн. Рішення було ухвалено поспішно, без жодних консультацій із російською стороною”. Однак фінський прем’єр повідомив, що вирішити проблему через дипломатичні канали з Росією не вдалося. Ба більше: за словами Орпо, в уряду є підстави стверджувати, що дії мігрантів мають організований характер.

Як зазначив президент Саулі Нііністьо, російські прикордонники почали пропускати до Фінляндії біженців без візи ЄС, чого раніше не робили. Звісно, формально російська влада має на це право: після того як наприкінці жовтня Росія зупинила дію угоди про прикордонне співробітництво з Фінляндією, російські прикордонники більше не зобов’язані підпускати до фінських постів лише тих громадян, які мають фінську або шенгенську візу.

Однак відповідно до російського законодавства як іноземці, так і росіяни мають отримувати перепустку від ФСБ, аби потрапити до прикордонної зони. Важко повірити, що мігранти спромоглися б на це без сприяння російської влади. Крім того, фінські ЗМІ описують випадок, коли російські прикордонники виштовхнули прохачів притулку “від російського прикордонного поста в бік Фінляндії”, а потім зачинили за ними ворота, тож повернення до Росії стало неможливим.

У коментарі ZN.UA експерт із управління кордонами аналітичного центру “Європа без бар’єрів” Павло Кравчук стверджує: є підстави говорити про те, що Кремль проводить цілеспрямовану політику створення міграційної кризи на кшталт організованої Білоруссю на кордоні з Польщею восени 2021 року: “Судячи із заяви міграційної служби Фінляндії про те, що більшість прохачів пробула в РФ недовго, діють підтримувані російською державою канали, якими цих людей доправляють із інших країн до Росії”.

За словами Нііністьо, країна була готова “до такого роду гидоти з боку Росії”. (Нагадаємо, що 2015 року Москва вже намагалася натиснути на Гельсінкі з допомогою мігрантів із Близького Сходу, яких російська влада без перевірки документів спрямовувала в бік Фінляндії.) Проте ситуація нині настільки серйозна, що прикордонникам надають допомогу фінські військові: згідно з повідомленнями тамтешніх ЗМІ, вони споруджують захисні бар’єри на прикордонній території.

Як зазначає Павло Кравчук, Фінляндія загалом має й більш дружню політику щодо шукачів притулку порівняно з Польщею у 2020—2021 роках, і більш розвинену інфраструктуру в цій сфері. Ймовірно, Росія намагається скористатися цим. Якщо тиск із боку Росії триватиме, незабаром розпочнуться не лише організовані перевезення мігрантів до пунктів пропуску, а й спроби прориву крізь “зелений” кордон. А протяжність сухопутної ділянки фінсько-російського кордону — 1272 км.

Є кілька причин, із яких росіяни створюють нову міграційну кризу для країни — члена ЄС і НАТО.

По-перше, це помста Фінляндії за відмову від політики “фінляндизації” і вступ до НАТО. І, звісно, за послідовну підтримку України, що не обмежується політичними заявами та голосуванням в ООН: Гельсінкі надають нам фінансову допомогу та постачають військову техніку й озброєння.

По-друге, створюючи на фінсько-російському кордоні хаос, росіяни тестують сектор безпеки Фінляндії, а також оперативність і ефективність реакції фінського уряду на загрози, що виникають. Як видно з усього, Гельсінкі доведеться попрацювати над удосконаленням механізму реагування на кризи, зокрема й над законодавством.

По-третє, мета росіян — розгойдати внутрішньополітичну ситуацію у Фінляндії: перевантаження системи приймання мігрантів і прохачів притулку має спричинити напругу у фінському суспільстві. Втім, саме лише рішення уряду про закриття низки прикордонних переходів не тільки заскочило зненацька багатьох жителів, а й призвело до акцій протесту.

По-четверте, Москва прагне продемонструвати, що Росія може створити міграційну кризу, яка дестабілізуватиме ситуацію не лише у Фінляндії, а й усередині Євросоюзу, де досить чутливо реагують на проблему біженців.

Загроза, яку становить ініційована Москвою міграційна криза, є цілком реальною. Проте реакцією у відповідь на дії Росії стане ще більше відторгнення від неї Фінляндії та посилення ізоляції Російської Федерації.

Володимир КРАВЧЕНКО, оглядач відділу міжнародної політики ZN.UA