Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

МВФ: гра на великій шахівниці

[15:38 03 июня 2009 года ] [ Економічна правда, 3 червня 2009 ]

Можливо, кінцевий результат кредитування не такий вже суттєвий для держав-донорів Фонду.

Не виключено, що для них важливіші ті пріоритети, які лежать не в економічній, а в геополітичній площині.

Як часто бувало в періоди глобальних криз, Міжнародний валютний фонд став інституцією №1 в системі фінансових координат планети.

Журналісти не можуть обійтися без згадки про нього у жодній стрічці новин. Аналітики і опозиціонери з запалом критикують його роботу. А урядовці держав-боржників втискають падаючі економіки в узгоджені Фондом рамки монетарної та фіскальної політики, тільки б отримати черговий транш.

За допомогою кредитів МВФ чиновники підживлюють пересохлі канали зовнішніх надходжень, латають поточні бюджетні дірки, рекапіталізують банківські системи. Тобто, продовжують політичне життя за рахунок майбутніх проблем своїх наступників.

Населення, як завжди, проходить активну інформаційну обробку МВФ-міфами.

В результаті, одна частина електорату зустрічає кожну порцію кредитних коштів як антикризовий дарунок Заходу, а інша — вважає бомбою сповільненої дії для економіки.

Зрозуміло, що скупі фрази щодо співпраці з МВФ, які лунають з вуст посадовців, не дають об'єктивного розуміння плюсів та мінусів такої фінансової допомоги.

Проливає світло на дану тему аналіз десяти найбільших боргових угод, підписаних різними країнами світу з Міжнародним валютним фондом.

Важливі аспекти — вимоги, які ставив Фонд для отримання кредитів, проблеми, пов'язані з виконанням цих умов, а також можливі побічні наслідки довгоочікуваних фінансових вливань.

Добрий лікар Емвееф і його пацієнти

Найкрупніші кредитні угоди з Фондом були укладені, починаючи з листопада 2008 року. Саме тоді особливо загострилася світова фінансова криза, відзначившись масовим спадом експортних та інвестиційних надходжень у більшості країн світу.

Фінансова пандемія продовжувала поширювалася за загальною схемою: спад світового попиту на товари, негативне сальдо платіжних балансів орієнтованих на експорт економік, скорочення виробництва, зростання безробіття, девальвація національних валют, поглиблення бюджетних дефіцитів, колапс банків.

Роль глобального лікаря у цій непростій ситуації взяв на себе МФВ. За допомогою фінансових ін'єкцій він намагався поповнити вичерпані запаси надійності економік, які в період зростання не створили достатніх стабілізаційних фондів.

За найбільшими сумами в МВФ звернулися країни Центральної та Східної Європи — Україна, Угорщина, Білорусія, Латвія, ліберальні держави Латинської Америки — Мексика, Гватемала, Сальвадор, Коста-Рика, а також такі не схожі між собою Пакистан та Ісландія.

Кошти, у межах узгоджених сум, МВФ виділяє окремими порціями протягом 1-2,5 років на умовах повернення і сплати відсотків, що прив'язані до ставки LIBOR.

Крім того, Фонд висуває кожній з країн низку вимог щодо дотримання встановлених ним макроекономічних показників.

Даний режим, за словами керівників МВФ, повинен не менше, ніж самі фінансові ін'єкції, сприяти економічному оздоровленню боржників, але в першу чергу — гарантувати платоспроможність.

Що спільного і відмінного в кредитних угодах і як проходить їх виконання, демонструють приклади конкретних держав.

1. Мексика

Країна — південний сусід Сполучених Штатів, з якими тісно співпрацює у рамках регіонального утворення НАФТА.

Постачальник дешевої робочої сили в найрозвинутішу економіку світу займає лідерську позицію за обсягом узгодженої з МВФ кредитної лінії на 47 мільярдів доларів. При цьому, на відміну від інших, Мексика поки-що не використала ані цента зі свого кредитного ліміту, тому де-факто ще не є боржником Фонду.

Історія хвороби. Мексика — щасливчик, адже узгоджена сума боргу носить характер “профілактики”.

На думку МВФ, зараз нема причин застосовувати цей борговий інструмент, оскільки країна має порівняно здорові показники економічного розвитку і гарний стан платіжного балансу. Проте тісна фінансова залежність від зовнішньої торгівлі зі США наражає її на можливе зростання ризиків.

Параметри ін'єкцій. Найбільша фінансова угода в історії МВФ стала першою у новоствореній програмі FCL — гнучких кредитних ліній.

Борги, взяті на умовах FCL, відзначаються відсутністю вимог щодо зміни економічної політики, необмеженими обсягами траншів, які у разі необхідності боржник може отримати в будь-який час, а також гнучкими умовами їх повернення. Такі кредити надаватимуться країнам з хорошими макроекономічними показниками.

Побічні наслідки — мінімальні. Гнучка кредитна лінія виконує роль антикризової страховки. Обсяги боргу та графік його повернення мексиканський уряд буде здатний варіювати відповідно до потреб своєї економічної політики.

2. Україна

Україна відзначилася небаченою глибиною фінансової кризи, що затьмарило усі економічні досягнення попереднього періоду росту.

Основну роль у загостренні ситуації відіграла висока експортна залежність від світового попиту на чорні метали, інвестиційна залежність економіки від постачальників іноземного капіталу та відсутність політичної єдності у вищих ешелонах влади.

Історія хвороби. Економічну систему України підкосила одночасна дія низки негативних зовнішніх чинників.

Це, зокрема, 65-відсоткове падіння світових цін на експортну продукцію металургії, що складає левову частку ВВП країни, 80-відсоткове подорожчання російського газу та уповільнення припливу іноземних інвестицій.

Девальвація гривні і зниження реальних доходів населення посилили проблеми у банківському секторі, що потребує негайної рекапіталізації та відновлення ліквідності. Державний бюджет тріщить від необхідності витрат і браку доходів.

Параметри ін'єкцій. Під час підписання боргової угоди на умовах stand-by у листопаді 2008 року українська влада пообіцяла МВФ бездефіцитний бюджет-2009, гнучку курсову політику, пенсійну та податкову реформи.

Кредит надавався під запевнення влади не підвищувати соціальні стандарти і розпочати продаж землі сільськогосподарського призначення. Саме на цих умовах Україні був виданий перший транш у розмірі понад 4 мільярди доларів.

При видачі другого траншу обсягом 2,8 мільярда доларів у травні 2009 року МВФ був змушений піти на поступки, погодившись на 4% дефіциту держбюджету.

НБУ вдало зімітував лібералізацію курсової політики, заборонивши банкам тримати резерви в іноземній валюті. Це призвело до падіння високого міжбанківського курсу долара до рівня, нижчого за офіційний.

Побічні наслідки. МВФ рекомендує уряду стримувати бюджетний дефіцит і держані видатки. Однак антикризова політика розвинутих країн діаметрально протилежна — щоб погасити ліквідний голод, вони, навпаки, накачують свої економіки дешевою грошовою масою.

У більшості держав світу інфляція під час кризи вважається меншим злом у порівнянні зі спадом виробництва, посиленням безробіття і зниженням споживчого попиту.

Лібералізація курсу гривні може призвести до його значних коливань, наслідки яких уже відчули власники валютних кредитів. Відсутність у банків резервів в іноземній валюті під кредити у доларах чи євро посилить валютний ризик при зростанні частки проблемних позик.

3. Угорщина

Історія хвороби. У 2008 році темпи росту ВВП сповільнились до 2,5% внаслідок зниження експортних надходжень і масового відпливу іноземного капіталу. Нестача кредитних ресурсів посилила тиск на курс угорського форинта, що продовжував вільне падіння.

Іноземні банки, які майже повністю контролюють банківську систему країни, виявилися неспроможними надати необхідні кредити своїм дочірнім банкам. Уряд був змушений звернутись до МВФ.

Параметри ін'єкцій. Будапешт отримав кошти, пообіцявши знизити державні видатки, втримати дефіцит бюджету на рівні 2,9% ВВП, не збільшувати зовнішні зобов'язання, зберігати інфляцію на рівні 4-5% та наростити золотовалютні резерви.

Більшу частину першого траншу уряд витратив на стабілізацію національної валюти, що девальвувала на 30% відносно долара.

Важливими цілями кредитування було підвищення капіталізації та ліквідності банківської системи, покращення стабільності податкової системи, відновлення довіри до державних позик.

Під час переговорів щодо наступного траншу МВФ погодився на розширення ліміту дефіциту бюджету до 3,9% ВВП. Крім Фонду, Угорщину кредитує Європейський центральний банк і Світовий банк.

Побічні наслідки. У березні 2009 року уряд угорського прем'єра Ференца Дюрчаня пішов у відставку внаслідок активних протестів суспільства проти урізання видатків на соціальну сферу та зарплат у державному секторі, як того вимагав МВФ.

Незважаючи на значні фінансові вливання, у 2009 році прогнозується спад ВВП на 2,5%.

4. Пакистан

Історія хвороби. Азіатська країна, більшість населення якої живе за межею бідності — на 2 долари в день, сильно постраждала від десятиліть політичної нестабільності, зниження експортної виручки та низького рівня іноземних інвестицій.

Після значного зростання бюджетного дефіциту, виснаження золотовалютних резервів та інфляційного стрибка уряд звернувся за допомогою до МВФ.

Параметри ін'єкцій. В кінці 2008 року Пакистан отримав кредит на 8 мільярдів доларів для недопущення дефолту за міжнародними зобов'язаннями уряду та для підтримки платіжного балансу.

Влада зобов'язалася радикально скоротити дефіцит бюджету, підвищити облікову ставку і приборкати 25-відсоткову інфляцію.

Після весняного перегляду умов угоди МВФ підняв максимальну планку дефіциту бюджету з 3,4% до 4,6% ВВП, але не допустив зниження процентних ставок.

Побічні наслідки. Скорочення дефіциту бюджету майже вдвічі, крім сповільнення інфляції, призведе до дальшого зубожіння населення. Цю негативну тенденцію посилить спад обсягів надходжень від пакистанців, що працюють у багатих країнах Перської затоки.

Зниження світових цін на нафту уже встигло позначитись на цій важливій статті платіжного балансу.

Дослідники Центру економічних та політичних досліджень відзначили хибність інфляційного таргетування, оскільки інфляція в Пакистані з початком 2009 року і так почала знижуватися. На їхню думку, пріоритетом державної політики має стати ліквідація соціальної нестабільності і терористичних загроз.

5. Білорусія

Історія хвороби. Економічні проблеми у вотчині Лукашенка розпочалися 2007 року. Саме відтоді спостерігається спад торговельної активності республіки з давнім союзником — Росією.

Кремль вніс зміни в нарахування ПДВ, запровадив мито на нафту, експортовану в Білорусію, і встановив вимогу про розподіл прибутків від реекспорту російської нафти на свою користь. Крім цього, Москва вирішила підвищити для Білорусії ціни на газ до світового рівня.

Залучення зовнішніх запозичень і налагодження стосунків із Заходом були обрані владою як пріоритетні інструменти у боротьбі з кризою.

Параметри ін'єкцій. Перший транш кредиту обсягом 0,79 мільярда доларів Білорусія отримала за ставкою LIBOR + 0,75% річних у січні 2009 року. Наступні порції позичкових коштів будуть надаватися з врахуванням квартальних звітів уряду.

За словами Лукашенка, МВФ висунув лише дві вимоги: провести одноразову девальвацію білоруського рубля і не підвищувати заробітну плату в невиробничій сфері.

У січні 2009 року національну валюту знецінили на 20%, що було викликано значно більшими рівнями девальвації в її основних торговельних партнерів — Росії та Україні.

Крім угоди з МВФ, в листопаді 2008 року Білорусія уклала договір з Російською Федерацією про отримання 2 мільярдів доларів стабілізаційного кредиту. Наразі майбутнє даної угоди під питанням.

Побічні наслідки. Маючи можливість вибору між двома великими кредиторами, республіка стала менш залежною від зовнішнього тиску, спровокованого ризиком неотримання коштів. Країна залишається цікавою для як для Заходу, так і для Росії, в першу чергу, з огляду на її вдале транзитне положення.

Негативні наслідки можливі лише з точки зору неефективного застосування позичених ресурсів і збільшення національного боргу. Ручний режим управління економікою здатний легко нівелювати причини соціального невдоволення.

6. Латвія

Історія хвороби. Латвія — балтійський тигр, один з нових членів ЄС, а також популярна в СНД територія для відмивання коштів — наприкінці 2009 року опинилася у досить скрутному економічному становищі.

На зміну інвестиційному бумові, що супроводжувався більш ніж 10-відсотковим зростанням ВВП протягом 2006-2007 років, прийшла глибока рецесія внаслідок непомірного дефіциту платіжного балансу.

Параметри ін'єкцій. Латвія уклала боргову угоду з МВФ, іншими країнами ЄС та Світовим банком у грудні 2008 року. Загальна узгоджена сума боргу склала 7,5 мільярда євро.

Метою фінансової допомоги була підтримка курсу національної валюти щодо євро та зменшення дефіциту бюджету до рівня 5% ВВП. У березні 2009 року країна недоотримала 200 мільйонів євро внаслідок порушення умов МВФ і роздування дефіциту бюджету до 7% ВВП. Уряд опинився у скрутному становищі через зростання соціальної напруженості.

Побічні наслідки. Під час численних вуличних акцій протесту населення висловлювалося проти 40-відсоткового зменшення держбюджету і планів уряду закрити деякі школи та лікарні.

7. Ісландія

Історія хвороби. Далекий північний острів, захищений від світу широкими просторами Атлантики, не впорався з підступною глобалізацією. Світова криза болюче вдарила по всіх ключових секторах економіки, які до цього приваблювали інвесторів.

Риболовна, алюмінієва, гідроенергетична і туристична галузі стали жертвою зниження світового споживчого попиту. Внутрішній ринок країни з 316-тисячним населенням виявився занадто вузьким, щоб замістити втрати.

Проте найбільше лихо прийшло через фінансовий сектор. Ісландські банки активно кредитували клієнтів в іноземній валюті і виходили на іноземні ринки. Десятикратне перевищення банківського боргу над ВВП і раптова девальвація ісландської крони спровокували банкрутство трьох найбільших фінансових установ країни.

Параметри ін'єкцій. Ісландія отримала 2,1 мільярда доларів від МВФ, ставши першою розвинутою країною-боржником фонду з часів надання кредиту Великобританії у 1976 році. Для отримання позики центральний банк підвищив відсоткову ставку до 18%, намагаючись таким чином підтримати крону.

Кредит МВФ був доповнений 3 мільярдами доларів від країн Скандинавії, Росії та Польщі і 5 мільярдами доларів від Нідерландів, Великобританії та Німеччини.

Побічні наслідки. Скептики вважають, що жорстке державне регулювання курсу крони відлякуватиме іноземних інвесторів, а рекапіталізація банків не усуне фундаментальних проблем у системі.

8-10. Гватемала, Сальвадор, Коста-Рика

Історія хвороби. Держави Центральної Америки виявились критично залежними від зниження експорту сільськогосподарської продукції, скорочення туристичних надходжень, сповільнення інвестиційних потоків і грошових переказів емігрантів, зайнятих на ринку праці США.

Розвиток економік цих країн визначається успішністю їх співпраці зі США, які попри зниження споживчого попиту на продукцію центральноамериканських республік, вкрай зацікавлені у збереженні лояльних політичних режимів у регіоні.

Загострення кризових явищ у економіках цих країнах може призвести до державних переворотів, якими славиться Латинська Америка, або ж до союзництва з авторитарним режимом Уго Чавеса.

Параметри ін'єкцій. Сальвадор, офіційною валютою якого є долар США, уклав угоду з МВФ у січні, інші дві держави — у квітні 2009 року. Проте країни не мали нагальної потреби в позикових коштах, тому жодна з них на 30 квітня не отримала траншів від Фонду.

Побічні наслідки. Держави Центральної Америки втрачають можливість самостійно визначати антикризову фіскальну політику. Керування податково-бюджетною системою — єдиний інструмент, що в них залишився, оскільки монетарна політика обмежена обігом долара та впровадженням інфляційного таргетування.

Плюси і мінуси

Практика кредитування національних економік коштами МВФ викликає чимало дискусій. З одного боку, це джерело дешевих ресурсів і стимул для системних дій. З іншого — для їх отримання потрібно здійснювати чітку, прописану зовні економічну політику.

Така політика презентується як єдино правильна, однак чимало вчених та практиків піддають її нещадній критиці.

Так, нобелівський лауреат Джозеф Стіґліц категорично проти політики “дорогих грошей”, яка насаджується МВФ. На його думку, криза вимагає додаткового вливання ліквідності, яка могла б оживити споживчий попит та виробництво.

А Джефрі Сакс, директор Інституту землі Колумбійського університету, взагалі звинуватив Фонд у світовому поширенні рецесії.

Можливо, правда десь посередині, і кінцевий результат кредитування не такий вже суттєвий для держав-донорів МВФ. Не виключено, що для них важливіші ті пріоритети, які лежать не в економічній, а в геополітичній площині.

Тоді стає зрозумілим, чому світова фінансова еліта так легко задовольнила вимоги Пакистану, який володіє ядерною зброєю, перебуває в протистоянні з Індією і є форпостом талібів.

Яснішають істинні мотиви підтримки країн із буферних зон Центральної Америки та Східної Європи, які вразливі до впливу не надто ліберальних сусідніх економічних систем.

Роман КОРНИЛЮК

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.