ММК Ілліча: менше місця для міноритаріїв

На зборах акціонерів ММК імені Ілліча 1 липня було прийнято рішення про збільшення статутного фонду компанії в 3,7 разу до 12,4 мільярда акцій номінальною вартістю 390 мільйонів доларів.

Підписка на акції здійснюватиметься за номіналом 0,25 гривні. Право на участь в емісії матимуть акціонери, що знаходяться у реєстрі на 2 серпня 2010 року.

Аналітики не бачать особливої вигоди в участі у додатковій емісії, оскільки до 1 серпня вартість паперів знизиться орієнтовно у 3,7 разу.

Ще одним приводом для занепокоєння є нестабільна ситуація на ринку. Інвестори, які візьмуть участь в емісії, не отримають і, відповідно, не зможуть продати нові акції протягом приблизно півроку. Це час, необхідний для здійснення всіх процедур щодо збільшення статутного фонду.

Інвестиційні фонди, які перераховують свої інвестиції згідно з ринковою ціною паперів, будуть змушені демонструвати значні збитки протягом всього періоду, поки не будуть отримані нові акції.

Згідно з оцінками Pheonix Capital з урахуванням впливу додаткового випуску акцій, компанія вже торгується з капіталізацією на одному рівні з “Азовсталлю”, і, відповідно, відсутній потенціал для подальшого зростання ціни вище AZST.

Також варто очікувати, що кількість акцій MMK в обігу знизиться до менше 2%. Цілком ймовірно, що “Метінвест” буде викуповувати акції міноритаріїв, оскільки, володіючи 75% акцій MMK, він у будь-якому разі отримає повний контроль над підприємством.

“Метінвест” отримує повний контроль

Акціонери демонстративно призначили представників “Метінвесту” на посаді фінансового директора та його заступника, хоча таке призначення не вимагає згоди акціонерів. Крім того, на зборах були включені співробітники групи до складу наглядової ради.

Згідно з офіційним повідомленням компанії, в результаті додаткової емісії акцій “Метінвест” отримає контрольний пакет у розмірі 75%, а у генерального директора MMK Володимира Бойка залишиться 23% акцій.

Скоріш за все, “Ілліч-Сталь”, власник 90,4% акцій MMK, не візьме участі у додатковій емісії, і “Метінвест” викупить всі акції на другому етапі передплати.

В Україні передплата на нові акції проводиться в два етапи. На першому — акціонери, зареєстровані на дату початку передплати, мають право купити акції пропорційно до своєї поточної частки в компанії.

На другому — будь-яка зацікавлена сторона теоретично може придбати акції, що залишилися. Однак на практиці незалежні покупці не допускаються до процесу і всі акції викуповує заздалегідь відома компанія.

Синергетичний ефект для ММК не очевидний

ММК навряд чи отримає дешевшу сировину, бо “Метінвест” продає залізну руду і кокс своїм підприємствам за ринковими цінами, тому числі “Азовсталь” та ЄМЗ не більш прибуткові, ніж всі інші металургійні заводи України.

Заявлені на зборах акціонерів інвестиції “Метінвесту” у ММК в розмірі 2 мільярдів доларів також не очевидні, оскільки джерела таких капітальних витрат невідомі.

Фінансування може бути отримано за рахунок запозичень, подальшого збільшення акціонерного капіталу або майбутніх доходів ММК. Також невідомі і часові рамки запланованих інвестицій. ММК навряд чи буде основним одержувачем інвестицій у рамках “Метінвесту”, адже “Азовсталь” потребує не менше коштів.

Заявлений величезний розмір інвестицій гарантує нульовий вільний грошовий потік у найближчі роки. Таким чином, аналітики Pheonix Capital розцінюють заяву про капітальні витрати нейтральною для акцій компанії і міноритарних акціонерів.

Слабкі фінансові показники

Збиток компанії у першому кварталі 2010 року склав 5 мільйонів доларів, і важкі умови для виробників сталі збереглися в другому кварталі. Компанії були затиснуті між падаючими цінами на сталь і зростаючими цінами на сировину.

Прогноз на друге півріччя також не дуже позитивний, оскільки постачальники залізної руди і коксу будуть витягати весь прибуток з ланцюжка руда-кокс-метал.

Додатковою загрозою є переоцінка ПДВ-облігацій. Дебіторська заборгованість комбінату з ПДВ, яка складає більше 200 мільйонів доларів, буде виплачена державними ПДВ-облігаціями з номінальною прибутковістю 5,5%.

Очікується, що ці папери будуть продаватися з дисконтом не менше 20%. Значить, ММК 2010 року доведеться списати 40 мільйонів доларів непередбачених збитків.

Показник free-float — кількість акцій на організованому ринку — був переоцінений до менше 2%. Згідно із заявами щодо майбутньої структури власності, free-float ММК не перевищить 2%, що нижче попередніх оцінок на рівні 4,6% і значно менше офіційного показника — 9,6%.

Це також свідчить, що “Метінвест” давно сконцентрував близько 8% акцій ММК.

Справедлива капіталізація на рівні “Азовсталі”

З урахуванням додаткового випуску акцій, ММК торгується на одному рівні з “Азовсталлю”. Таким чином, потенціал для подальшого зростання відсутній.

Історично вважається, що справедлива ринкова вартість ММК повинна співвідноситися з вартістю “Азовсталі” у межах 1-1,1. Останні роки ММК торгувався з дисконтом 20-25% до ціни “Азовсталі” через ринкові побоювання з приводу відсутності вертикальної інтеграції.

У той же час, за розміром потужностей ММК практично дорівнює “Азовсталі”, і компанії історично демонстрували подібні фінансові показники.

Потужності з виплавки сталі ММК становлять 7 мільйонів тонн, і комбінат виробляє більш прибутковий плоский прокат, тоді як у “Азовсталі” — 6,5 мільйона тонн, і половину випуску становлять сляби — напівфабрикат.

Обсяг виробництва на ММК за першу половину 2010 року був на 6% нижче, ніж у “Азовсталі”. А технологічний рівень обладнання і розмір необхідних для модернізації інвестицій — схожі.

Варто відзначити, що завод навряд чи очікує продовження корпоративної війни. Рейдери, які намагалися отримати контроль над основним акціонером ММК, компанією “Ілліч-Сталь”, можуть спробувати заблокувати проведення додаткової емісії через суд.

Проте, якщо врахувати, що в поточних політичних умовах основний акціонер “Метінвесту” Рінат Ахметов є одним з найбільш впливових членів Партії регіонів, загроза такого рішення мізерно мала, і нових сюрпризів чекати не слід.

Олександр МАКАРОВ, аналітик Phoenix Capita