Кризо, стій, раз—два!

Економічна криза в Україні знову завершилась! Таку приємну для вуха новину вчора вчергове повідомила народові Прем’єр—міністр Юлія Тимошенко. Відповідні служби уряду вже вчетверте чи вп’яте фіксують кінець падіння вітчизняної економіки та початок її стрімкого стрибка догори. Зазвичай ця динаміка збігається з важливими політичними подіями в державі й особливо з погіршенням позиції у них лідера БЮТ.

Усім, хто ще вірив у добровільну відставку Прем’єрки після невдачі на президентських виборах, Юлія Володимирівна вчора популярно пояснила: і не сподівайтеся! “Нашу команду підтримали не менше, як 11,5 млн. людей, і тому ми зобов’язані зробити так, аби люди побачили чіткі, прозорі, аргументовані кроки щодо реформування країни”, — дипломатично, але рішуче мовила пані Тимошенко.

Не ставте Україну попереду паровоза!

За даними статистики, у січні 2010 року рівень промислового виробництва в Україні до відповідного періоду минулого року зріс на 11,8%, а у сільському господарстві — на 5,4%. Тому очільниця Кабміну переконана: це заслуга її команди, “яка врятувала країну від кризи (!) всупереч руйнівній роботі, яку проводили всі гілки влади проти уряду”. “Економіка починає ставати на тверді надійні ноги”, — по—жіночому резюмувала ЮВТ.

Тим часом незалежні аналітики вперто твердять своє: нинішнє зростання виробництва можна пояснити насамперед його безпрецедентним минулорічним спадом. 15% падіння ВВП, які зафіксував Мінфін за 2009 рік, — найкраще цьому підтвердження. Нинішні майже 12 відсотків зростання нам подарувала головна постачальниця валюти до України — металургія: завдяки збільшенню попиту на світових ринках. Але ніхто не гарантує, що цей попит зростатиме і надалі. Оскільки наше промвиробництво залежить від металургії, а сама металургія — від експорту, то вести мову про якесь подолання кризи в той час, коли зовнішній ринок та світова економіка ще не відновилися, взагалі несерйозно. Сьогодні ж особливого зростання економіки у світі не зафіксовано.

Тож Україна у кращому випадку може нарощувати свою економіку паралельно до розвитку світової, але аж ніяк не швидше за неї. Думки експертів, скільки часу ще в нас триватиме криза, розділилися. Якщо, наприклад, екс—заступник голови Нацбанку Сергій Яременко вважає, що не менше року, то керівник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Сергій Бураковський стверджує, що до повного відновлення треба три—чотири роки.

У вас є план, панове вчені?

Фразу про зростання на 11,8% Прем’єр повторювала раз по раз. І дійшла висновку, що уряд, який досягнув такого глобального успіху, просто зобов’язаний не думати про жодні відставки, а “дивитися у майбутнє”. Кульмінація майбутнього має відбутися наступної середи, коли на відкритому засіданні Юлія Володимирівна слухатиме доповідь про стан в економіці України та стратегію розитку на най­ближчі п’ять років. Зачитуватимуть документ представники спеціально створеної групи, що поєднала фахівців Академії наук, громадських організацій, що займаються прогнозуванням і оцінкою розвитку країни. “Плюс урядовці, плюс усі вчені, які сьогодні зможуть зробити свій внесок у цю справу”, — перелічила Прем’єрка.

Найбільша інтрига запланованого засідання — чи використають у новій стратегії грунтовну працю Національної академії наук “Соціально—економічний стан України: наслідки для народу та держави”, оприлюднену наприкінці грудня минулого року. Адже висновки, які зробили вчені, разюче контрастують із переможними реляціями урядових чиновників, і називають останні роки (у тому числі й час урядування Юлії Тимошенко) втраченими для економіки. Скажімо, питома вага промислових підприємств, які виготовляють нову продукцію, становить 13% проти 70—80% у розвинених країнах, а енергозатратність перевищує такий же показник західних держав у 2,6 раза. Натомість вчені оцінили рівень тінізації економіки, подолати яку ще на початку своєї каденції обіцяла Юлія Тимошенко, у 60%. На сучасному етапі така цифра становить загрозу національній безпеці України.

Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ