Кому не пощастить із роботою

Міжнародна організація праці у своєму звіті спрогнозувала, що 2013 року у світі стане на 7 мільйонів безробітних більше. Загальна ж кількість тих, хто не має куди докласти працю рук і голів своїх, сягне 207 мільйонів осіб. Кричуща цифра! Саме тому на останньому саміті МОП дев’ять країн (Росія, Аргентина, Австралія, Бразилія, Канада, Китай, Німеччина, Південна Корея і США) погодилися вжити додаткових оперативних заходів щодо сприяння зайнятості населення.

А в яких секторах економіки України проблема скорочення кадрів нині найгостріша?

Експерт ринку праці Герман Овчаренко повідомив, що чергова хвиля економічної кризи найболючіше вдарить по металургії, машинобудуванню, автобізнесу, індустрії громадського харчування та готельному господарству. Практично в кожному випадку вплив на ситуацію виявляють глобальні світові економічні процеси. А для нашої економіки великою проблемою стало також падіння цін на металопродукцію на світових ринках.

Панове, на вихід!

Отже, найбільше в Україні ризикують потрапити під скорочення люди таких професій:

— металурги, адже останнім часом відчутно знизилися закупівля металопродукції та ціни на неї;

— працівники автомобілебудівної галузі, і, на жаль, є вже перша “ластівка”: нещодавно зупинився завод із виробництва автобусів “Богдан”;

— працівники банківської сфери, адже нині знижується активність банків, зменшується кількість виданих кредитів, а отже співробітники, які займаються кредитними продуктами, стануть непотрібними;

— фахівці зі страхування: люди не мають “зайвих” грошей, аби витрачати їх на страхування;

— адміністративний персонал (секретарі та офіс-менеджери), адже саме за рахунок скорочення їхніх ставок чимало компаній намагаються оптимізувати свої видатки;

— економісти, бухгалтери, юристи, тому що вітчизняні ВНЗ випускають цих фахівців щороку в кількості, надто великій порівняно з потребою. Так, за даними регіональних центрів зайнятості, наприклад, на Луганщині на одну вакансію економіста претендують 33 особи, а на Львівщині на посаду бухгалтера — 27 фахівців. У великих містах на посаду юриста подають по 16 і більше резюме.

— працівники готелів та ресторанів, адже фахівців, які шукають роботу за цими спеціальностями, також у кілька десятків разів більше, ніж існує для них вакансій.

І все-таки, на переконання аналітика, не все так погано. Бо за останні кілька місяців (з липня 2012 року) на 17% збільшилася кількість вакансій на вітчизняному ринку праці. Найбільше їх з’явилося для медиків, фармацевтів, менеджерів з продажу, продавців-консультантів, проектувальників та будівельників. Багато пропозицій від роботодавців надходять для ІТ-персоналу, інтернет-фахівців, спеціалістів зі зв’язку та комунікацій.

Також, за прогнозами експерта, наступного року відбудеться невелике, але ж зростання заробітної плати — приблизно на 10—15%.

Імпортне — не завжди краще

У свою чергу почесний президент концерну “Укрросметал” Григорій Дашутін зауважив, що однією з проблем є те, що певні галузі економіки просто відмирають, а натомість ми завозимо в Україну товари імпортного виробництва (60% всього, що споживаємо) — дорогі й не завжди якісні. Наприклад, у школах на обід дітлахам пропонують різні заморські фрукти: банани, ківі, манго тощо, і вважається, що це добре. Але чому не вітчизняні яблука, груші, сливи, які дешевші і для наших дітей набагато корисніші від заморських? Крім імпортних комп’ютерів, у школах бачимо зошити, ручки, папір та інше канцелярське приладдя закордонного виробництва, і навіть швабри й відра у прибиральниць “мейд ін”. Та невже в Україні не виробляють цих товарів? То, можливо, настав час змінювати щось у власній свідомості? Бо завозити, звісно, простіше, ніж виробляти. Але ж як тоді зберегти, а тим паче створити нові робочі місця в Україні? До того ж аналітичні дані доводять: якщо скоротити імпорт в Україну лише на 1%, це дасть можливість створити 5—10 тисяч робочих місць.

А заступник голови Ради Федерації роботодавців Олексій Мірошниченко зауважив, що модернізація вітчизняних підприємств впливатиме на скорочення робочих місць. Якщо змінюється технологія, потрібно оптимізувати кількість працівників. Це об’єктивна вимога часу. В одній лише металургії за останні п’ять років чисельність працівників скоротилася на 150 тисяч осіб. І від цього нікуди не подітися. Інше питання — що звільненим людям робити далі?

Тут, на думку фахівця, має бути задіяна комплексна програма, в якій братимуть участь і соціально відповідальні роботодавці, і держава, і наймані працівники. Робити це слід так, як нині роблять на деяких металургійних підприємствах, де вже відбулися скорочення, але великої соціальної напруги це не створило. Отже, певна частина літніх працівників пішла на заслужений відпочинок. Якщо комусь залишалося один-два роки до пенсії, їм дозволили піти на пенсію достроково, виплативши наперед заробітну плату. Працівники середнього віку були влаштовані на роботу в суміжні сектори економіки. А також вони могли скористатися пропозиціями тимчасового працевлаштування, брати участь у громадських роботах. Отже, законодавчі підвалини вирішення цього питання в Україні є.

Любомира КОВАЛЬ