Коли канікули не в радість

Згідно з одним із досліджень українських страховиків, найчастіше потрапляють у ДТП страхувальники з ім'ям Наталя та Олександр. Але навряд чи після озвучення таких даних черги їхніх тезок вишикуються для придбання страхових полісів. Ринок страхових послуг в Україні важко відходить від кризи через низький рівень платоспроможності населення. Тенденція цього року — зменшення клієнтами розміру страхових платежів або вимога страхових канікул. За інформацією Ліги страхових організацій України, з подібними проханнями звертається кожен п'ятий клієнт. Утім, незважаючи на стагнацію страхового ринку, за оцінками експертів, за результатами року він виросте на 5-7% порівняно з минулим. Це станеться, зокрема, завдяки підвищенню коефіцієнтів з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності автовласників (ОСЦВА) приблизно на 25% і поновленню кредитних програм банківськими закладами.

Особливості страхових виплат

На страховому ринку зберігається минулорічна негативна тенденція зниження обсягу чистих премій і чистих виплат страхових відшкодувань. У першому кварталі цього року ці показники склали 12,7% і 11,4% відповідно. Зниження показника чистих премій стосується основних видів страхування: добровільного страхування наземного транспорту (Каско), страхування від вогневих ризиків і ризиків стихійних явищ, страхування вантажів і багажу, іншого майна, страхування фінансових ризиків. Ріст продемонстрували добровільне страхування відповідальності, деякі види добровільного страхування відповідальності, ОСЦВА і добровільне авіаційне страхування.

“Ріст страхових валових премій у першому кварталі на 0,4% порівняно з падінням чистих страхових премій на 12,7% свідчить про попит на “схемне” страхування. Високий рівень страхових виплат зі страхування фінансових ризиків у 49,7% у першому кварталі зумовлений насамперед тим, що він найчастіше застосовується підприємствами як інструмент при оптимізації схем оподаткування”, — вважає перший заступник голови правління НАСК “Оранта” Олена Болотова.

Навряд чи врегулювання на законодавчому рівні цієї схеми оптимізації відбудеться найближчим часом. Якщо упродовж року буде прийнятий Податковий кодекс, у дію він вступить лише з 2011 року.

Нерезиденти отримали в І кварталі цього року зі страхування фінансових ризиків понад 210 млн грн відшкодувань (16,7% усіх виплат), а в 2008 і 2009 роках — більше 1 млрд грн відшкодувань (по 15% усіх виплат по ринку в кожний з періодів). Мільярдні виплати за кордон тільки з даного виду страхування за підсумками минулого року склали більше половини від усього обсягу виплат громадянам з “Автокаско”. Схожа ситуація спостерігалася і 2008 року. “Така “стабільність” має викликати питання з боку органів регулювання та нагляду”, — зауважують аналітики агентства “Кредит-Рейтинг”.

Двоє в одній упряжці

Серед ризикових видів страхування за рівнем страхових виплат у січні-березні цього року попереду добровільне медичне страхування (ДМС, 68,2%) та страхування наземного транспорту (КАСКО) — 65,5%.

“Це пояснюється структурою страхових портфелів, а також зростанням цін на матеріали та обслуговування за даними видами страхування. Деякі компанії, починаючи з 2009 року, працюють навіть у збиток, тобто виплати та витрати на ведення справи подекуди перевищують премії, отримані від клієнтів. Саме тому СК встановлюють більш жорсткі критерії при акцептуванні клієнтів, а також підвищують тарифи”, — відзначає старший менеджер відділу супроводу транзакцій “Ернст енд Янг” Лариса Марченко.

Одним із чинників, які роблять ДМС дорогим і збитковим, є посилення демпінгування через модні серед корпоративних клієнтів тендери на страхування. Юрособи шукають страховиків, які надають найбільші знижки. Значно виросла вартість медичних послуг (у середньому на 30% за 2009 рік) і медпрепаратів, що позначилося на збільшенні середньої суми страхового відшкодування. КАСКО на відміну від ДМС і страхування фінансових ризиків продемонстрував у І кварталі зниження страхових надходжень на 11,5% через зменшення обсягів кредитування та ріст середньої вартості страхового відшкодування (підвищилися вартість послуг СТО і запчастин у середньому на 20-25%).

До кінця року ці види страхування залишатимуться в лідерах. Імовірний вихід на перше місце з рівня виплат КАСКО у зв'язку з подальшим зниженням обсягу страхових надходжень і розвитком “немоторних” видів страхування.

Популяризувати “лайф”

“Якщо до страхування автомобілів та майна клієнти ставляться лояльно, оскільки відразу можна помітити дію страховки, то у випадку зі страхуванням життя необхідно чекати щонайменше три роки, для того, аби отримати виплату страхової суми. А щоб програма була фінансово привабливою, то до 10-30 років (особливо пенсійних програм)”, — підкреслює заступник голови правління ПАТ “Компанія страхування життя “Універсальна” Людмила Мітякіна.

Зі 444 страхових компаній в Україні 70 страхували життя (lіfe — життя), а 374 спеціалізувалися на інших видах страхування (non-lіfe — не життя). Тобто, частка СК зі страхування життя в нашій країні складає 15,8%, тоді як на цьому перспективному виді в європейських країнах спеціалізується 50-60% компаній. “Частка “лайфових” страхових компаній в Україні в найближчі 5 років не перевищуватиме 20% від загальної кількості, тому що для відкриття компанії зі страхування життя потрібно більше коштів. Її статутний фонд має складати 1,5 млн євро, а ризикової — 1 млн євро. Вимоги до звітності та формування резервів більш жорсткіші”, — вважає Людмила Мітякіна.

Крім того, тенденція зі збільшення “лайфових” компаній за останні роки не вельми активна (за останні 7 років їхня частка зросла з 8,4% до 15,8%). Результати діяльності “лайфових” СК у І кварталі песимістичні: чисті премії зі страхування життя знизилися порівняно з аналогічним періодом минулого року на 20,5%, а чисті виплати на 15%.

“В усьому світі страхування життя сприймається не лише як страхування від певних ризиків, а й як спосіб збереження та накопичення грошей. У нас, на жаль, цей спосіб заощаджень не дуже популярний серед населення”, — зазначає Марченко. Це спричинено наявністю альтернативних та більш звичних способів заощаджень (банківські вклади, дорогоцінні метали, нерухомість), підривом довіри до накопичувального страхування через фінансову кризу, відсутністю продуманої інформаційної кампанії, яка сприяла б популяризації страхування життя в Україні. Крім того, максимальний гарантований дохід за полісами накопичувального страхування життя складає 4% у будь-якій валюті (деякі СК гарантують лише 1-2% річних). У відповідь на кризу страхові компанії призупинили продаж полісів в іноземній валюті, а довгострокові заощадження в гривні українців не приваблюють.

На думку керівництва СК “Оранта-Життя”, страхування життя в Україні розвивається всупереч, а не завдяки сприянню та підтримці. Законодавство, що регулює діяльність компаній зі страхування життя застаріло. Зокрема, система оподаткування договорів страхування передбачає повторне оподаткування всієї суми накопичень клієнта, замість різниці між сумою внесків та страховою виплатою, а саме інвестиційного доходу. Це можна порівняти, наприклад, з оподаткуванням всієї суми депозиту та відсотків за банківськими вкладами (наразі банківські вклади вільні від податків), тоді як страхові накопичення оподатковуються повністю. Зважаючи на світовий досвід застосування інвестиційного потенціалу “довгих грошей” компаній зі страхування життя, Україна відмовляється від використання такого інструменту.

Крок до прозорості

За останні рік — півтора бажання ділитися інформацією про себе з клієнтами у страховиків поменшало. За спостереженнями рейтингового агентства “Експерт-Рейтинг”, 90% великих страховиків України, залучаючи клієнтів, роблять ставку на низьку кваліфікацію клієнта. Конкуренція в страховому секторі зводиться до розмірів рекламних бюджетів. У країні відсутня публічна система орієнтирів, яка могла б допомогти в раціональному виборі страховика. СК не застосовують регулярну та особливу інформацію в системі продажів, але іноді приховують реальних акціонерів, “забувають” виконувати вимоги регулятора про розкриття інформації.

Оприлюднення фінансової звітності згідно з міжнародними стандартами, а також надання страховими компаніями більш повної інформації про їхню діяльність на періодичній основі, нададуть ринку та споживачам страхових послуг можливість оцінити реальну ситуацію. У липні цього року в Закон України “Про акціонерні товариства” були внесені зміни, згідно з якими усі СК повинні бути створені у формі акціонерних товариств, і відповідно публікувати свою звітність в офіційних джерелах інформації. Такі кроки допоможуть зробити вітчизняний страховий ринок більш відкритим і прозорим, а це сприятиме залученню нових інвесторів.

Вікторія КОВАЛЬОВА