Кожному олігарху — по шахті. За всіх платить держава

На початку листопада був зареєстрований урядовий законопроект № 9412 “Про особливості приватизації вугледобувних підприємств”, який передбачає спеціальну процедуру приватизації державних шахт.

А вже наступного тижня — 15 листопада — парламентарі вирішуватимуть питання про його включення до порядку денного сесії.

Враховуючи попередню практику чинної влади, подібний поквап насторожує. Можновладці роблять все для того, щоб якнайшвидше розтягти по своїм кишеням останні ласі шматки, що залишилися в країні.

Варто лише згадати, як на початку жовтня Кабмін прийняв рішення передати Фонду держмайна пакети акцій 48 обл- та міськгазів для подальшої приватизації, а у грудні очікується розгляд і прийняття скандального законопроекту про ринок земель.

І ось чергова ініціатива — визначити особливості приватизації підприємств, що видобувають вугілля. , вугілля — єдина енергетична сировина, запасів якої достатньо для забезпечення енергетичної безпеки України.

Вугільна промисловість є стратегічною галуззю країни.

Звернуся безпосередньо до самого тексту законопроекту. Найперше, що впадає в очі — закріплення особливих умов приватизації. Тобто на продаж виставляються всі акції, що належать державі. Про збереження у державній власності хоча б мінімального пакету акцій, які дозволять впливати на майбутню долю вугледобувних підприємств мова не йде.

Більше того, стаття 6 законопроекту № 9412 передбачає передприватизаційну підготовку шахт, а саме — проведення інвентаризації, впорядкування технічної, будівельної та землевпорядної документацій.

Такі заходи автоматично розв’язують усі проблеми із документами, які зазвичай в нашій країні виникають у нового власника після придбання підприємства.

Подібне впорядкування коштує значну суму грошей. Тому, аби не обкрадати майбутніх покупців, чинна влада у законопроекті передбачила, що передприватизаційна підготовка здійснюватиметься за рахунок самих шахт, тобто коштами держави — з кишені платників податків.

Новим власникам шахти передадуть “на блюдечке с голубой каемочкой”.

Далі — цікавіше. Приватизація державних вугледобувних підприємств може здійснюватися двома шляхами: продаж на аукціоні або продаж на інвестиційному конкурсі. Проте тут є невеличке “але”.

Зокрема, відповідно до статті 8 законопроекту, якщо аукціон не відбувся через відсутність покупців, державний орган приватизації має право оголосити конкурс повторно та…. знизити початкову ціну на 30 відсотків.

Якщо ж аукціон повторно не відбудеться, — його оголосять утретє та знизять початкову ціну вже на 50 відсотків.

Але і це ще не все. Якщо навіть за таких умов аукціон не відбудеться, шахта може бути передана для продажу на інвестиційному конкурсі. А це означає, що переможцем такого конкурсу буде визнано підприємство, яке запропонує найбільший обсяг інвестицій.

Тобто фактично державну шахту такий інвестор отримає безкоштовно.

Про справедливу оцінку вартості об’єкта приватизації годі вже й казати. Вартість кожного об’єкту визначатиметься згідно з методикою, яку затвердить Кабінет міністрів.

Чергова спроба уряду в ручному порядку впливати на всі життєво важливі процеси в країні. Але найголовнішим є те, що при визначенні вартості об’єкта вартість промислових запасів корисних копалин не враховується.

Але ж найбільша цінність певної шахти не в самому обладнанні, а в запасах вугілля!

Відтак, уряд своє законодавчою ініціативою зробив гарний подарунок для вітчизняних олігархів, які зможуть приватизувати державні шахти за безцінь. Держава ж вкотре втратить чергові безцінні природні багатства, які належать народу.

Павло ПЕТРЕНКО, депутат Київської обласної ради, керівник юридичного департаменту партії “Фронт Змін”