Київ візьме в борг. Дорого

Минулого тижня Міністерство фінансів дозволило Києву підвищити ставку, за якою місто позичить гроші на міжнародних ринках.

Якщо раніше уряд встановлював столиці “стелю” на рівні 7,8%, то тепер вона підвищена до 9,6%. Одні експерти вважають, що таке рішення адекватне, інші — ні.

Вже кілька років Мінфін встановлює гранично можливу ціну, за якою міські адміністрації можуть позичати кошти.

У червні Київ почав роуд-шоу нового випуску єврооблігацій, для якого “стеля” становила 7,8% річних. Однак виявилося, що цей рівень був занадто низьким, і організаторам позики не вдавалося знайти достатню суму.

Столиці необхідно було підвищити цей показник хоча б до 8,4%. У цьому випадку їй вдалося б розмістити трирічні бонди, орієнтовна прибутковість за якими становить близько 8,35%. Київ планував взяти в борг 300 мільйонів доларів на п'ять років, 200-ми з яких він до 15 липня погасив би старі єврооблігації.

У понеділок з посиланням на джерела в Мінфіні з'явилася інформація, що відомство не збиралося підвищувати “стелю” для Києва. На думку джерела, позика вийшла би необґрунтовано дорогою. Один з банкірів у коментарі для “ЕП” підтвердив, що такий сценарій у Мінфіні справді обговорювався.

Якби він був розіграний, мова йшла б про дефолт. Напередодні “Євро-2012” це було б вкрай небажаним, бо зросла б вартість всіх інших боргів для України. Один з банкірів припустив, що дані просочилися у пресу з необережності.

“Можливо, хтось у Мінфіні просто сказав, не подумавши”, — сказав представник одного з комерційних банків.

У середу Мінфін не відповів на запит “ЕП”. Однак далі події почали розвиватися якось дивно. Новини з двох інформаційних агентств зникли, а згодом з'явилася інформація, що Кабмін виділив Києву додаткову субвенцію — 900 мільйонів гривень — на погашення боргу з різниці у тарифах на теплову енергію, що поставляється населенню.

А в четвер Київрада підвищила “стелю” прибутковості майбутніх єврооблігацій до 9,6% річних. Після цього з'явилося таке ж рішення Мінфіну.

“Ми з КМДА не самоусуваємося від управління процесом запозичення, але ставки розміщення визначає не Мінфін і міністр фінансів, а ринок. Тим більше, що Київрада підвищила ставку з 7,8% до 9,6% річних. Міністр сказав, що Київ може розміститися і за нижчою ставкою, ніж 9,6%”, — пояснив це рішення прес-секретар Мінфіну Віктор Косарчук з посиланням на міністра фінансів Федора Ярошенка.

Міністр навів приклад недавнього випуску єврооблігацій, який провів Мінфін. Він залучив 1,25 мільярда доларів на п'ять років за доволі низькою ставкою — 6,25% річних. На думку Ярошенка, це зайвий раз підтверджує: якщо грамотно працювати, то можна домогтися гарних результатів.

Реальна вартість розміщення євробондів Києва, швидше за все, виявиться нижчою за “стелю”. Швидше за все, вона буде трохи вища за 9% річних — така нині ситуація на світових ринках. Хоча це і ринкова ціна, думки інвестиційних банкірів про ситуацію навколо єврооблігацій Києва розділилися.

Одні вважають, що позика повністю ринкова, і Мінфін лише підтвердив існуючі умови. Інші стверджують, що ціна завищена, і Мінфін навмисно її збільшив.

“9,6% — це максимальний рівень, і реальне залучення буде дешевшим. Однак, оголосивши такий рівень, Київ озвучив очікування інвесторів”, — вважає начальник відділу аналізу фінансових ринків “ІНГ банку Україна” Олександр Печеріцин.

За його словами, місто хотіло залучити гроші на п'ять років під 8,6%, але за цю ціну складно позичити навіть на три роки. Мовляв, якщо глянути на спред прибутковості Києва до української кривої, вийде не нижче за 9% річних за п'ятирічним випуском.

“Ринки не сприяють новим розміщенням, і всі показники значно погіршилися. Але, швидше за все, за єврооблігаціями Києва вдасться одержати прибутковість розміщення нижче, ніж 9,6%”, — вважає фахівець відділу міжнародних продажів боргових цінних паперів інвесткомпанії Dragon Capital Костянтин Кучеренко.

Є і протилежні точки зору. “Зробити євробонди цілком можливо за 8%. Коли Мінфін пропонує випустити їх за вищою ставкою, це не боротьба за інтереси, а боротьба проти запланованої угоди”, — припустив один з інвестиційних банкірів.

На його думку, КМДА і Мінфін зробили все, щоб підняти планку дохідності під приводом “неможливості здійснення операції на більш вигідних умовах”.

З ним погоджується інший фахівець. “По-перше, є люди, зацікавлені у зриві угоди. По-друге, є бажаючі поскаржитися анонімно самі на себе, щоб ставку підняли, бо “інше не можна”. Потім угоду проведуть за підвищеною ставкою, і хтось отримає 1,6%. Найімовірніше, це будуть люди з Мінфіну”, — вважає експерт.

Третій фінансист не бачить змови.

“На угоді зароблять банки. 9,6% базується на рейтингу CCC, який присвоїло S&P. Для такого рейтингу ціна адекватна, от тільки Moody's і Fitch присвоїли рейтинги на рівні суверенного. Найсмішніше, що відразу після успішного розміщення S&P підвищить рейтинг, і крива прибутковості впаде. Тож найбільше отримає той, хто викупить папери по 9,6%, а через кілька місяців продасть по 7-8%”, — розповів він.

Співрозмовник також додав, що банки-лід-менеджери абсолютно не зацікавлені в низькій ставці для Києва. Причина проста: їх винагорода обмежена 990 тисячами доларів, і туди включені всі витрати на юристів та роад-шоу.

Розміщення має закінчитися в найближчі дні, і тоді буде відома остаточна ставка за євробондами. Одне зрозуміло: Київ рефінансує старий борг, і дефолту не буде.

Сергій ЛЯМЕЦЬ