Керівник Укртрансгазу Сергій Перелома: “Жеваго зателефонував мені і просив не поспішати з виконанням рішення суду по мировій угоді”

Компанія Уктрансгаз, що входить до державної Групи Нафтогаз наприкінці 2020 року передала приватній компанії “Профі газ” 305 млн кубічних метрів газу вартістю понад 2 млрд грн. Цей ресурс, нібито, був вкрадений Нафтогазом у власника ще в 1999 році.

Історія цієї справи виглядає так.

21 вересня 1999 року компанія Укренергозбут передала в газотранспортну систему (ГТС) України, якою тоді оперував Нафтогаз, 418 млн кубів газу, заведеного по імпорту. 305 млн кубів з цього обсягу не були використані власником ресурсу.

ЗАТ Укренергозбут було засновано в 1998 році. Серед засновників були банк “Фінанси та кредит” і однойменне підприємство з іноземними інвестиціями бізнесмена Костянтина Жеваго.

Станом на 2017 рік 100% акцій підприємства належали ТОВ “ТДМК”, афілійованій з Жеваго.

В лютому 2007 року Вищий господарський суд задовільнив позов Укренергозбуту щодо повернення йому газу.

В 2018 році, як йдеться в описовій частині позову юристів Жеваго, він втратив контроль над Укренергозбутом.

Операція з відчуження прав, за їх інформацією, була проведена колишніми менеджерами Жеваго на чолі з Сергієм Михайлюком, який був директором Укренергозбут з 2010 року.

В січні 2020 року Господарський суд Києва задовольняє вимогу Укрнергозбуту про переуступку прав вимоги та заміну стягувача на ТОВ ФК Фін-Інвест. І одночасно — про заміну предмету стягнення з газу на гроші.

Приватний виконавець починає списувати гроші з рахунків Укртрансгазу. В березні 2020 року Укртрансгаз скасував рішення про заміну предмету стягування.

А 2 листопада 2020 року держкомпанія підписала мирову угоду з групою стягувачів, які вже встигли підписати договір переуступки права стягування на третю компанію — ТОВ “Профі газ”.

В результаті ФК Фін-Івест повернула Укртрансгазу 226 млн грн, “Профі газ” отримав 305 млн кубів газу, а телеканал Espreso, що належить Жеваго, почав критикувати керівництво Нафтогазу і Укртрансгазу за те, що “віддали газ фіктивним компаніям”.

Історія виглядає дивно. Хто в кінцевому рахунку отримав газ? Чому стягування ресурсу стало можливим лише через 20 років після угоди? Хто насправді “відрейдерив” у Жеваго його компанію Укренергозбут? І чому Нафтогаз без зайвого спротиву виконав рішення суду, втративши 2 млрд грн? 

Ці питання БізнесЦензор задав в.о. керівника Укртрансгаз Сергію Переломі, який підписував мирову угоду. Зустріч пройшла в офісі Нафтогазу за ініціативи спікера після критики мирової угоди з боку БЦ.

Чому 20 років судова справа по спірному газу “текла” повільно, а в 2020 році Госпсудом міста Києва було прийняте рішення, яке дозволило позивачам почати діяти відносно повернення цього газу?

Навколо цього кейсу існує багато міфів. Ми навмисно їх не коментували певний час, щоб це питання вирішувалось виключно у площині законодавства. Але наразі готові розповісти, що насправді відбувалось, спираючись на документи.

Найголовніше питання: чи був цей газ взагалі?

Слушне питання. Наші опоненти казали, що ми, нібито, заплатили за повітря. Що цей газ ніколи не заходив у ГТС України. Хтось якимось чином виграв суд, після чого ми віддали газ натурою.

Це не відповідає дійсності. Звичайно, я не можу відповідати за людей, які працювали тут 20 років тому.

БЦ: З моменту створення НАК “Нафтогаз України” у червні 1998 року до квітня 2000 року його очолював Ігор Бакай, який після перемоги Помаранчевої революції в 2004 році виїхав до Російської Федерації, де згодом отримав громадянство РФ.

Укртрансгаз в той час очолював Анатолій Руднік. В 2006 і 2007 роках він обирався народним депутатом по спискам Партії регіонів Віктора Януковича.

Ця історія почалась в кінці вересня 1999 року, коли ЗАТ Укренергозбут уклало з Укртрансгазом (УТГ, дочкою Нафтогазу — БЦ) угоду про транспортування природного газу.

На підставі цієї угоди Укренергозбут в листопаді 1999 — січні 2000 року передав до ГТС газ в обсязі 418 млн кубів. Є відповідні акти прийому-передачі. Тобто, ми бачимо, що цей газ був прийнятий.

Певну частину Укренергозбут використав для постачання своїм клієнтам. 305 млн кубів залишилось в системі.

При тому, цей обсяг не був опущений до підземних сховищ газу (ПСГ). Ми не знайшли цьому документального підтвердження.

Як сталось, що газ просто залишився в ГТС?

Власник просто ним не розпорядився. Мені важко пояснити, чому так сталось. Ми шукали документи в Нафтогазі, УТГ і в судах — вони відсутні.

Якщо газ зберігався 20 років, чому УТГ не стягнула плату за його зберігання?

Про плату за зберігання можна казати, якщо газ був переданий в ПСГ.

То куди дівся газ?

Ми знайшли певні документи, які були підписані в 2006 році головою правління Нафтогазу. На той момент це був Олексій Івченко. Цей документ я можу вам показати, але не можу віддати.

БЦ: Документ — відповідь Івченка на депутатський запит нардепів Володимира Бондаренка і Василя Онопенка, які в той час були у фракції Блок Юлії Тимошенко (БЮТ). Костянтин Жеваго в 2006 році також був нардепом від фракції БЮТ.

У відповіді йдеться про те, що 305 млн кубів спірно газу Нафтогаз поставив (продав) трьом десяткам промислових компаній у листопаді — грудні 1999 року.

Виходить, що Нафтогаз використав ці 305 млн кубів газу для потреб своїх споживачів.

Насправді, такого не мало відбуватись. Не може Нафтогаз, без згоди власника газу, поставити комусь його ресурс.

Я не хочу давати оцінок, чому так сталось. Але ми не знайшли жодного документу, який би підтверджував згоду власника газу в особі Укренергозбут стосовно постачання газу на користь цих кінцевих споживачів.

Цей документ Укренергозбут використовував в суді, щоб довести право власності на цей спірний газ?

Це один з таких документів.

Було декілька кіл оскарження з боку обох сторін. Але 14 лютого 2007 року Вищий господарський суд задовільнив заяву Укренергозбуту про перегляд своєї постанови від 25 липня 2005 року за новими обставинами. І підтвердив рішення Арбітражного суду Києва від 12 липня 2000 року.

Це рішення заклало правові підстави для визнання права Укренергозбуту на повернення цього газу.

Чому вони не забрали цей газ ще в 2007 році?

Я думаю, вони робили спроби. Але чомусь не склалося.

Чому Нафтогаз не продовжив судитись за цей газ?

Згідно статті 114 Господарського процесуального кодексу України (ГПК), який діяв в 2007 році, у Укртрансгазу не було підстав для перегляду цього рішення.

Що ми маємо? Укренергозбут підтвердив, що газ у нього забрали. На моє особисте переконання: це підтвердження справжнє і воно зафіксовано судовим рішенням.

По великому рахунку, це рішення треба було виконати в 2007 році. Добровільно це не було зроблено. Були спроби від компанії Укренергозбут стягнути газ у примусовому порядку.

Але активність була досить низькою. Я вважаю, якби позивач був більш наполегливим у ті роки, це питання було б вирішено задовго до 2020 року. І ми б зараз про це не говорили.

Виходить, з 2007 по 2020 рік нічого не відбувалось. А в січні 2020 року почало відбуватись. Чому?

Тому що активізувався стягувач. Тобто — власник газу.

15 квітня 2019 року Укренергозбут укладає договір про відступлення вимоги, в якому передає право вимоги ТОВ Фінансова компанія Фін-Інвест.

Чому вони це зробили? Я можу тільки здогадуватись. Може компанія таким чином розрахувалась по своїм борговим зобов'язанням. Може це якийсь поділ між учасниками однієї групи. Я не володію інформацією. Потрібно питати в них.

Якщо подивитись засновників Фін-Інвест, схоже що це номінали.

Я б не хотів коментувати власників чи дії, які вчинялися поза межами Нафтогазу чи УТГ.

Далі вони йдуть до Госпсуду міста Києва, який 9 січня 2020 року виносить ухвалу і задовольняє заяву позивачів про заміну стягувача на Фін-Інвест.

БЦ: Прикметно, що рішення ухвалив суддя Госпсуду Києва Сергій Стасюк. Він же у жовтні 2020 року задовільнив позов Білоцерківської ТЕЦ Жеваго щодо визнання недійсними торгів на права вимоги боржників банку “Фінанси і Кредит” Жеваго.

Ви розумієте, хто є справжнім бенефіціаром Фін-Інвест?

Точно можу сказати, що не я. Чия це компанія — я не знаю.

Що далі робить Фін-Інвест? Вони змінили спосіб виконання (рішення судді Стасюка було в той же день — БЦ). Визначили, що з УТГ на користь Фін-Інвест має бути стягнутий не газ, а гроші у розмірі 2,3 млрд грн.

Я хочу відмітити, що заміна способу стягнення відбувалась не лише по ініціативі Фін-Інвест, а і з ініціативи Укренергозбуту.

Ви натякаєте, що Жеваго сам ініціював це рішення?

Це ви сказали, а не я. Але зафіксуємо, що на той момент компанія Фін-Інвест не виставлялась шахраєм в ефірі одного телеканалу (мається на увазі телеканал Espreso, який з 2017 року належить Жеваго — БЦ).

На той час компанії Укренергозбут і Фін-Інвест діяли разом.

Зазначу, що газ забрати складніше. Як ви самі вказали, тривалий період часу цього не відбувалось.

Коли судом було змінено спосіб стягнення, приватний виконавець Артем Пишний наклав арешт на рахунки УТГ. І з них почалось стягнення коштів. Це відбулось дуже швидко. В рамках одного місяця.

Саме тоді УТГ зайняв позицію, що не згоден з такими діями. Ми пішли в суд оскаржувати арешт рахунків. А поки ми це робили, з нас було списано більше, ніж 226 млн грн.

І нормальна діяльність оператора ПСГ, яким є УТГ, на той момент була паралізована. Ми не могли виплачувати заробітну плату і виконувати наші зобов'язання перед контрагентами.

Чому списали саме таку суму?

Виконавець не регулює обсяг. Він йде з наказом до банку, а банк списує всі кошти, які знаходяться на рахунку на користь позивача.

В яких банках у вас в рахунки?

Ми, як законослухняна компанія, тримаємо рахунки в держбанках — в Ощадбанку та Укргазбанку.

Хочу пояснити стосовно маніпуляції про те, що “шахраї щось списали з УТГ”.

Ми були не згодні з самим фактом списання. Ми вважаємо, що розрахунок вартості газу, який був використаний для заміни способу виконання, був неправильний та ціна була завищена.

Якщо ми поділимо суму стягнення (2,3 млрд грн) на обсяг газу (305 млн кубів), побачимо, що вартість газу була застосована несправедливо (7558,8 грн за тисячу кубів — БЦ).

Окрім того, є інша судова практика. Наприклад, ще в 2017 році Вищим господарським судом було винесено рішення за ідентичною справою: компанія хотіла отримати гроші замість газу.

Колегія суддів тоді вказала, що заміна способу стягнення є зміною рішення по суті. Тоді суд сказав, що якщо є заміна предмету стягнення — це інший позов. Тобто, рішення по суті змінити не можна. Його можна лише скасувати.

Звідки взялась така вартість газу?

Хтось зробив таку оцінку. Ми в цьому процесі не брали жодної участі.

Тобто ми оскаржували не наявність боргу. Ми вже не могли цього робити. Ми оскаржували спосіб виконання.

Північний апеляційний господарський суд 12 березня 2020 року задовільнив нашу скаргу. Але до цього часу, як я казав, 226 млн грн було вже списано.

В цей час ми зверталися до різних правоохоронних органів за фактом незаконного списання коштів. Але нам було відмовлено у відкритті кримінального провадження.

В якій ситуації опинився УТГ після зняття арешту з рахунків? У нас забрали 226 млн. Але обов'язок повернути 305 млн кубів газу у нас залишився.

Чому ви не розпочали процес реституції, щоб повернути кошти?

Рішення було лише про відміну способу виконання. Щоб повернути кошти УТГ потрібно знову йти до суду. Ми звернулися з такою заявою. Але вона не розглядалась довгий час.

Навіть, якби позов був прийнятий до розгляду, самі розумієте, скільки часу зазвичай йде на прийняття рішення. І було б дуже дивно, якби кошти УТГ весь цей час залишались на рахунках ФК Фін-Інвест і ми могли їх повернути.

Але ми розуміємо, що вони можуть повторити цю вправу з арештом рахунків.

Хто був ініціатором мирової угоди. УТГ чи стягувачі?

Не можу сказати достеменно, бо перемовини юристів були ще до мого приходу в УТГ (у серпні 2020 року — БЦ). Але думаю, що прийшли до нас.

Можете назвати прізвища юристів зі сторони стягувачів, які прийшли до УТГ?

Не можу, бо це було до мого призначення. Я жодного разу не зустрічався з представниками компаній-стягувачів.

За рекомендацією юристів, ми підписали мирову угоду зі всіма стягувачами, історичними та тими, хто набув право стягування. Це Укренергозбут, ФК Фін-Інвест і ТОВ “Профі Газ” (створено в 2019 році, належить венчурному фонду “Прайм-Фінанс“ — БЦ).

Як з'явився Профі Газ?

Так само, як і ФК Фін-Інвест. В червні 2020 року Укренергозбут уклав угоду з цією компанією про переуступку права стягування. І в жовтні 2020 року Господарський суд Києва визнав заміну стягувача.

Якщо не Жеваго, то хто сьогодні стоїть за компаніями Укренергозбут, ФК Фін-Інвест і Профі Газ?

Як я казав раніше — ми не володіємо цією інформацією. Звичайно, є певні припущення. Але я не хочу їх озвучувати, не маючи вагомих доказів.

Для нас було принципове інше питання — виконання рішення суду та вирішення цього кейсу виключно в площині законодавства.

Зокрема, згідно зі статтею 192 ГПК України, мирові угоди укладаються між сторонами судового процесу, якими в цьому випадку є юридичні особи, а не власники цих юридичних осіб.

Давайте по іншому спитаю, якщо ми не знаємо, хто отримав газ від УТГ — а медіа-ресурси пана Жеваго критикують цю мирову угоду — то це може бути компанія, пов'язана з керівництвом Нафтогазу.

Відповідаючи на ваше питання, ні мене, ні інших людей з Нафтогазу в цих компаніях немає. Я кажу про будь-яку залученість — афілійовану, опосередковану чи пряму.

З іншого боку, обов'язком суду є перевірка повноважень особи, яка прибула до суду, щоб представляти інтереси того чи іншого учасника процесу. Коли я отримую рішення суду, я розумію, що цю роботу за мене вже зробив суд і виніс рішення іменем України.

Наскільки мені відомо, до роботи в УТГ ви знали Костянтина Жеваго…

Я не можу сказати, що ми були друзями, але ми знайомі. Познайомились ми ще в 2002 році. Тоді я працював на Кременчуцькому НПЗ. А пан Жеваго балотувався до Верховної Ради по округу, на якому знаходилось це підприємство.

Ви спілкувались з ним стосовно спірного газу?

Він зателефонував мені один раз через приймальню і просив не поспішати з виконанням рішення суду по мировій угоді.

Такий факт мав місце. Але перепрошую: якщо людина хотіла поговорити, це можна було зробити набагато раніше. Мене знайти неважко.

Але коли вже всі документи пройшли суд, в мене коридор однозначний — я маю виконати рішення суду.

Уточню: мирова угода вже виконана і Профі Газ отримав 305 млн кубів газу?

Так, мирова угода була виконана ще до початку 2021 року. Спочатку ФК Фін-Інвест повернула нам наші 226 млн грн, а потім Профі Газ отримав цей обсяг газу.

А куди далі пішов цей газ?

Оскільки газ йшов з ПСГ, теоретично, як керівник Оператора ПСГ, я можу це побачити. Але я не маю права розголошувати цю інформацію, бо згідно українського законодавства це комерційна таємниця.

Можу сказати, що газ був проданий (чи переданий) багатьом гравцям газового ринку. Дивлячись на те, що кількість таких гравців була великою, я би зробив припущення, що цей обсяг вільно торгувався на ринку.

На цьому історія завершилась?

Ні. Компанія ТОВ “ТДМК”, яка вважає себе власником Укренергозбуту, у липні 2020 року звернулась до суду, вимагаючи повернути собі контроль над Укренергозбутом.

БЦ: Власником і директором ТДМК є юрист Анатолій Рекун, який також очолює адвокатське об'єднання “Фінанси та Кредит Лекс” із групи Жеваго.

Судячи з описової частини позову, юристи Жеваго звинувачують колишнього менеджера групи Сергія Михайлюка (ОСОБА_1) у змові з колишнім керівником ТОВ “ТДМК” з метою відчуження акцій Укренергозбуту в грудні 2018 року.

В результаті акції Укрнергозбуту були переписані з ТДМК на ТОВ Тувісон, яку в 2018 році заснував Михайлюк. Зараз бенефіціаром і Тувісону, і Укренергозбуту вказаний Ігор Нелюба із смт. Десна Чернігівської області.

23 лютого 2021 року Північний апеляційний господарський суд виніс ухвалу про закриття провадження по цій справі. Це друга інстанція. Тепер вони можуть звернутись до Касаційного господарського суду.

УТГ не є видобувачем чи імпортером газу. Як ви оформите 305 млн кубів, які передали Профі газ? Будете купувати, як технологічний газ?

Ні. Технологічний газ має чітку мету використання — це так звані виробничо-технологічні втрати (ВТВ). Купити газ для ВТВ, а потім розрахуватись ним по рішенню суду — неможливо.

Для виконання цієї мирової угоду УТГ позичив цей обсяг у Нафтогазу. Як його повертати — це інша юридична дискусія.

Хочу звернути увагу на ще один факт. За позовом Тетяни Шустрової, яка веде програму розслідувань на телеканалі Espreso, 27 січня 2021 року Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення зобов'язати НАБУ відкрити кримінальне провадження щодо цієї справи.

Хочу процитувати позицію представників НАБУ з цього засідання, вони вказали, що подібна заява від позивача надходила ще у грудні 2020 року:

“Співробітниками НАБУ були досліджені судові рішення, які стосуються виконання угоди від 21 вересня 1999 року між УТГ та Укренергозбут, за наслідками перевірки об'єктивних даних про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення не встановлено”.

БізнесЦензор готовий надати майданчик для відповідей представникам Костянтина Жеваго.

Сергій ГОЛОВНЬОВ