- З моменту підриву ГЕС пройшло вже понад три доби. Чи можна вже оцінити основні наслідки цієї техногенної та екологічної катастрофи?
— Поки що незрозуміло, до якої саме позначки буде спустошено Каховське водосховище. Якщо гребля зруйнована до основи, глибина водосховища становитиме не більше трьох метрів, а воно зменшиться завширшки з 3,5 км до 1-1,2 км, тобто повернеться у русло Дніпра.
Процес витоку води з водосховища невблаганно триває, вода з нього сходить швидше, ніж з затоплених територій навіть у гирлі Дніпра в районі Херсона. У Голій пристані рівень води піднявся на 4,5 метри, результат — людські жертви, трупи тварин, зруйновані будинки. Це екологічна катастрофа планетарного масштабу.
У будь-якому разі можна констатувати факт: величезний південний регіон України — Херсонська, Миколаївська, частини Запорізької та Дніпропетровської областей ризикують залишитись без питної води — якщо терміново не буде знайдено резервних джерел водопостачання. Регіон залишиться без води для потреб сільського господарства, для зрошення.
Завдано серйозного удару по промисловості регіону. Переробна промисловість — вода, виробництво марганцевої руди — вода. Гірничорудні комбінати та виплавка металу — вода. Загалом, куди не кинься — вода, без неї немає життя. Питання життя та смерті, у прямому сенсі — це охолодження реакторів Запорізької АЕС, руйнація яких призведе до ядерної катастрофи.
- Чи можливо зараз оцінити економічні збитки від руйнування Каховської ГЕС, хоча б приблизно?
— Давайте так — скільки коштує збудувати таку ГЕС? Зараз уже називають цифри $800 млн — $1 млрд, але я думаю — щонайменше вдвічі більше. Це лише прямий збиток. За деякими даними, руйнування Каховської ГЕС залишило без джерел води 94% зрошувальних систем у Херсонській області, 74% — у Запорізькій та 30% — у Дніпропетровській області.
Завдяки Каховському водосховищу відбувалося зрошення близько 1 млн. га сільськогосподарських земель. Рахуємо втрати продукції. При зрошенні врожайність у 2-3 рази вища, у регіоні в середньому отримували з одного гектара прибуток 500 доларів на рік. Тобто втрачено лише прибутку $500 млн. А прибуток становить максимально 20% загальних витрат на виробництво, тобто п'ята частина. Відповідно втрати від недоотриманої сільськогосподарської продукції — $2,5 млрд щорічно. Втрати у промисловості порахувати не беруся — не моя компетенція.
- Коли остаточно спаде вода, що ми можемо побачити на дні Каховського моря?
— Відходи хімічних, металургійних та інших виробництв, можливо радіоактивний мул. Сміття. Гниюча біомаса — водорості, дохла риба. За оцінками Міністерства аграрної політики та продовольства, внаслідок знищення Каховської ГЕС збитки для рибної галузі від загибелі лише дорослих особин можуть досягти 95 тис тонн. Якщо повернутись до збитків — це близько 4 млрд гривень. А загальні збитки від загибелі всіх біоресурсів становитимуть близько 10 млрд гривень.
Потім вниз по Дніпру віднесе верхній шар затоплених земель, з пестицидами. За попередніми даними Мінагро, на правому березі Дніпра затопило 10 тис гектарів сільськогосподарських земель. На окупованому лівобережжі — у кілька разів більше.
На раніше затоплених територіях водоймища залишалися старі цвинтарі, скотомогильники. Тепер це все відкриється, існує ймовірність сплеску інфекційних захворювань, серед яких можуть бути холера та сибірка. Загалом епідеміологічна ситуація буде складною. Уявіть — прямо біля Нікополя чи Марганцю гнитимуть риба та водорості. Це сморід, хвороботворні бактерії. Потрібно витрачати значні кошти для поховання біомаси.
- Може, поки вода з водосховища ще не повністю витекла, варто якнайшвидше виловлювати рибу?
— У таких умовах, за постійного зниження рівня води, це нереально. Та ще й в умовах війни. А ту рибу, яку вже винесло на мілководдя, і яка вже зазнала мору, у жодному разі збирати не можна.
- Деякі екологи кажуть, що років за 10-15 те, що сталося, для природи буде навіть плюсом — Дніпро тектиме у своєму природному руслі, відновиться довкілля.
— Люди колись жили, і не було машин. Але зараз же нікому не спаде на думку зупиняти виробництво автомобілів, бо вони забруднюють довкілля, і знову пересідати на коней. Колись, у 50-х, Рейн називали стічною канавою Європи, через жахливу екологію — там можна було зайти у воду і заробити на ногах виразки.
Таким етологам рекомендую побудувати в лісі курінь, вивезти туди дітей, спати на ялинових гілках і харчуватися дарами природи. А не їздити на авто, жити в сучасних будинках і користуватися всіма благами цивілізації.
Ми в будь-якому разі вже не отримаємо на півдні України той степ, що був за часів козаччини — землі розорані, та й клімат не той. Без водосховища ми ризикуємо отримати неживу потріскану пустелю, з пиловими бурями та жахливою екологією. Тож Каховську ГЕС необхідно відновлювати однозначно. Тим більше, якщо ми хочемо стати потужною аграрною державою і годувати півсвіту.
— Фахівці кажуть, що відновлення Каховської ГЕС неможливе. Нову гідроелектростанцію потрібно будувати десь поряд? Чи може варто побудувати дві ГЕС для надійності? Вище за течією Дніпра є досить вузькі місця, наприклад, біля села Золота балка, де, по ідеї, теж можна звести дамбу.
— Я не особливо фахівець у цих питаннях, але думаю, що варто використати незруйновану частину греблі, просто збудувати новий машинний зал, нові водоскиди замість зруйнованих. Адже Дніпрогес відновили.
А щодо ще однієї гідроелектростанції… Каховська ГЕС — досить унікальний проект, станція побудована на рівнинній річці, що у світовій практиці — велика рідкість. Свого часу, у 50-х роках, коли будували ГЕС, фахівці все дослідили, розрахували (зокрема з урахуванням рельєфів), та обрали найоптимальніше місце.
Ще раз наголошу: відновлення Каховської ГЕС необхідне. Її головною функцією від початку було не виробництво електроенергії (сама станція не дуже потужна), а акумуляція великих запасів води. Якщо не буде Каховського водосховища — величезний регіон для країни буде втрачений.
Андрій КУЗЬМІН
