Хто встав на захист Оксани Макар?

Історія з Оксаною Макар — це прецедент, котрий збурив мешканців Миколаєва, змусив їх реагувати на дійсність. Зокрема, городяни продемонстрували, що їм аж ніяк не байдуже, в якому суспільстві вони живуть та що в ньому коїться. Щоби зрозуміти, що може змусити людей вийти на вулиці, варто пригадати, як розгорталися події.

12 березня на новинних сайтах міста з’явилася інформація від центру громадських зв’язків міліції про те, що троє миколаївців зґвалтували та намагалися задушити, а відтак спалити дівчину. Наступного ранку перед будівлею прокуратури Миколаївської області був організований перший пікет. “Вже увечері 12 березня ми знали, що двох підозрюваних відпустили, а третій бере всю провину на себе, — пригадує один із організаторів акції Юрій Круцилов. — Всім було зрозуміло, що ці негідники можуть зникнути, а міліція, а надто прокуратура, і надалі нічого не робитимуть. Надвечір понеділка уже з’явилися чутки, що молодиків немає в місті. Тому ми і вирішили діяти, продемонструвати, що громадськості, навіть якщо це кілька десятків людей, до цієї справи не байдуже. І що буде з тими мерзотниками, котрих відпустили на волю. Вранці 13 березня ми повідомили прокуророві, що розклеїмо оголошення з адресами цих хлопців по всьому місті. Та навіть показали, що з ними станеться, якщо їх знову не візьмуть під варту. Ми спалили умовне опудало ґвалтівника прямо перед вікнами головного прокурора”.

12 березня була створена група в соціальній мережі “ВКонтакте”. Вона мала назву “Збираємо кошти”. Її організатори прочитали про те, що сталося з Оксаною Макар, та запропонували своїм друзям хоч якось допомогти жертві насилля.

“Проти ночі 13 березня, дедалі більша кількість людей у мережі “ВКонтакте” говорила про те, що слід виходити з протестом, — розповідає одна з організаторів громадського руху Євгенія Матейчук. — А надто такий настрій набрав обертів, коли стало відомо, що двох підозрюваних відпустили. Ми розпочали погоджувати час і місце, де хотіли б провести перший мітинг. Зійшлися на думці, що зберемося 13 березня об 11:30 на площі Лєніна. Це була вже друга акція протесту в один день. Попри те, що мітинг у центрі міста був не вельми багатолюдним, він став своєрідним каталізатором для подальших громадських ініціатив. Тоді пришйли близько 50 осіб, і це переважно була молодь. Вони збирали підписи під зверненням до прокуратури та міліції. Основна вимога — арешт підозрюваних”.

О шостій вечора 13 березня двоє потенційних злочинців знову були затримані, а суд Центрального району ухвалив рішення про взяття трьох підозрбваних під варту.

Попри це, організатори другого мітингу домовились про проведення ще однієї акції та збір коштів 15 березня. Вони хотіли запевнити, що миколаївцям не байдуже до того, що трапилося, що вони готові допомогти дівчині матеріально. Також вони хотіли продемонструвати, що контроль за діями прокуратури наразі триває. “Більшість тих, хто вийшов на третій мітинг, звісно, по-людяному співчували Оксані. — каже Євгенія Матейчук. — Однак вони мали головну вимогу — щоб розслідування у цій справі не було зам’ято. А оскільки на той час ще не було напевне відомо, були ці ґвалтівники синами впливових чиновників чи ні. Однак всім було зрозуміло, що це могло дуже легко статися, зважаючи на те, що вже відомий не один такий випадок, коли справжні злочинці залишалися непокараними. Переконана, що саме це бажання справедливості і об’єднало вже сотні людей під час третьої акції протесту”.

Організатори і першого мітингу під прокуратурою, і другого, і третього на площі Лєніна запевняють, що їхні громадські ініціативи не розтануть, а натомість перетворяться на легальні громадські рухи. “Ми плануємо найближчим часом зареєструвати громадську організацію та демонструвати тим самим працівникам прокуратури, що ми стежимо за кожною їхньою дією, — каже один із організаторів акції з розпилюванням опудала Андрій Дворецький. — У Миколаєві постійно так відбувається, що рядові міліціонери залишаються винними, а головний прокурор області та його підопічні виходять із будь-якої ситуації сухими. І чому так? Тому що раніше всім було байдуже, що і як там у них коїться. Після випадку з Оксаною, люди зрозуміли — вони можуть впливати на чиновників у погонах, і що ті насправді їх бояться. Якби ви бачили, як тіпало обласного прокурора після того, як ми 19 березня розбили наметове містечко перед будівлею прокуратури та вимагали відставки всієї їхньої верхівки. Тобто впливати на них ще можливо, і ми продовжуватимемо це робити”.

А мітингувальники на площі Лєніна вже об’єдналися у громадський рух. Він має назву Всеукраїнська непартійна ініціатива “Громада проти беззаконня”. Її осередки вже реєструються в Миколаївській та Одеській областях.

Сергій СЕЛІВАНІК