Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Хто отримає $2 млрд зелених тарифів від споживачів

[16:56 04 ноября 2019 года ] [ Бизнес Цензор, 4 ноября 2019 ]

Найближчими роками встановлена потужність вітро-електростанцій в Україні може зрости в шість разів. Уже будуються десятки нових вітропарків загальною встановленою потужністю 6,4 ГВт. Чим це загрожує українцям?

Енергетичний монополіст ДТЕК Ріната Ахметова планує випуск “зелених” єврооблігацій для фінансування існуючих та майбутніх проектів з виробництва електроенергії відновлювальними джерелами.

Окрім фінансування проектів ВДЕ, “зелені єврооблігації” будуть відігравати для Ахметова захисну функцію на випадок втілення в реальність планів зі зниження зелених тарифів.

Так 10 жовтня президент Володимир Зеленський заявив про необхідність зниження зелених тарифів. Паралельно в Раді розглядається можливість закріпити за оператором системи передачі “Укренерго” право обмежувати видачу електроенергії від ВДЕ встановленою потужністю від 150 МВт, якщо вони перевищили прогнозні обсяги виробництва електроенергії.

Ця зміна в першу чергу вдарить по холдингу ДТЕК, якому належать найбільші сонячні і вітроелектростанції в Україні.

За даними рейтингового агентства Fitch, на компанію ДТЕК ВДЕ припадало 47% встановленої потужності ВЕС і 10% СЕС. До кінця 2019 року ДТЕК збільшить свої потужності до 1 ГВт, а до кінця 2022 року планує збільшити їх в два рази — до 1,9 ГВт.

Тобто, власники “зелених” єврооблігацій ДТЕКа, у випадку зниження зелених тарифів, можуть включити міжнародне лобі, щоб переконати Україну не робити цього.

В Європі на зеленому тарифі заробляють місцеві громади і кооперативи. В Україні — олігархи, політики та іноземні спекулянти.

Їх приваблюють найвищі в Європі “зелені тарифи”: за даними агентства Fitch, тарифи на енергію, вироблену вітряними електростанціями, становлять 0,102 євро за 1 кВт-год, на енергію сонячних станцій — 0,15 євро за 1 кВт-год при тарифах на ринку традиційних джерел 0,046-0,048 євро за 1 кВт-год.

Різниця в тарифах призводить до перекосу в балансі розподілу грошей за вироблену електроенергію між виробниками.

За даними НКРЕКП, в першому кварталі 2019 року, відновлювальними джерелами електроенергії в Україні було вироблено всього 1,9% електроенергії. Водночас власники ВДЕ отримали 8,6% грошей, від всього обсягу коштів, які отримала генерація.

Механізм стимуляції розвитку альтернативних джерел енергії через надвисокі тарифи перетворився на банальне витягування з ринку мільярдів гривень і отримання надприбутків.

І з кожним вводом в експлуатацію нових потужностей ринку доводиться платити все більше на компенсацію зелених тарифів.

Механізм компенсації зелених тарифів

До липня 2019 року, коли в Україні діяв регульований ринок електроенергії, компенсація зелених тарифів виробникам електроенергії з відновлювальних джерел енергії здійснювалася за рахунок тарифів для бізнесу.

З липня, коли Україна перейшла на відносно вільний ринок електроенергії, модель компенсації “зеленим” змінилася. Зелений тариф був закладений в тарифи на передачу електроенергії системним оператором магістральних електромереж — НЕК “Укренерго”.

Фактично всі споживачі почали сплачувати зелені тарифи. Як повідомляв БізнесЦензор, в липні-серпні 2019 року кожен споживач — і населення, і промисловість — сплачував 22,6 копійок в кожній кіловат-годині (кВт-г) на компенсацію зеленого тарифу.

В серпні, після акцій протестів робітників феросплавних заводів Ігоря Коломойського, які є найбільшими споживачами електроенергії, схему компенсації зелених тарифів змінили. Їх переклали на державні генеруючі компанії НАЕК “Енергоатом” (оператор АЕС) і “Укргідроенерго” (оператор ГЕС і ГАЕС).

Так 90% електроенергії “Енергоатома” і 35% електроенергії “Укргідроенерго” продаються за заниженими фіксованими цінами ДП “Гарантований покупець”.

ДП, в свою чергу, за ще більш нижчими цінами продає частину електроенергію постачальникам універсальних послуг для забезпечення населення.

Друга частина електроенергії йде на технологічні витрати обленерго. А все що залишається, продається на ринкових сегментах за ринковими цінами, щоб компенсувати збитки від поставок електроенергії населенню і компенсації зелених тарифів.

Фактично виробники електроенергії з ВДЕ отримують надприбутки за рахунок державних “Енергоатома” і “Укргідроенерго”.

З липня “Гарантований покупець” виплатив відновлювальній генерації 10,3 млрд грн. В цілому, в 2019 році на виплати за зеленим тарифом буде спрямовано 26-27 млрд грн.

Тиск на ринок електроенергії зі сторони “зелених” в найближчі роки зросте в декілька разів.

З переліку заявок на проходження процедури впливу на довкілля в Міністерстві енергетики та захисту довкілля виходить, що в найближчі роки встановлена потужність тільки вітроелектростанцій зросте на 650%.

В розпорядженні БізнесЦензор опинився перелік майбутніх проектів зі спорудження в Україні нових вітро-електростанцій (ВЕС) загальною потужністю 6,4 тис. МВт.

Аналіз ринку

Найпопулярнішим видом генерації електроенергії з відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) є сонячні електростанції (СЕС), оскільки мають найвищий зелений тариф.

Згідно даних Ніціональної комісії, що здійснює регулювання енергетики (НКРЕКП), в 2019 році їх загальна потужність сягнула 3,25 тис. МВт, з них 1,85 тис. МВт — було введено в 2019 році.

Наступна за популярністю зелена генерація — вітрові електростанції. На вересень 2019 року їх загальна потужність склала 860 МВт. Лише в 2019 році введено 326 МВт нової потужності ВЕС.

Вітроелектростанції в січні-вересні 2019 року виробили більше 1 млрд кВт-год електроенергії. Це на 300 млн кВт-год більше обсягу спожитої електроенергії всіма будівельними компаніями України за той же період.

Середній “зелений тариф” для вітро-електростанцій в Україні — на рівні 3 грн/кВт-год. Відповідно цей вид генерації отримав з ринку в січні-вересні близько 3 млрд грн.

Найближчими роками встановлена потужність вітро-електростанцій в Україні може зрости в шість разів. Наразі готуються до будівництва, або вже будується, десятки нових вітропарків. Їхня загальна встановлена потужність становитиме 6,4 тис. МВт.

Коефіцієнт використання встановленої потужності (КВВП) для ВЕС в Україні складає приблизно 30%. Тобто ВЕС може виробляти не більше 30% електроенергії від встановленою потужності. Це пов'язано з тим, що виробництво електроенергії з ВДЕ прив'язано до погодних умов.

Відповідно, після введення в експлуатацію всіх запланованих 6,4 ГВт потужностей ВЕС, в рік за зеленими тарифами (3 грн/кВт-год) власникам цих станцій доведеться виплатити приблизно 50 млрд грн, або $2 млрд.

Хто будує вітроелектростанції

Найбільший вітропарк в Україні планує побудувати маловідоме ТОВ “Вінд Фарм” в Нікольському та Мангушському районах Донецької області. Ці райони знаходяться неподалік від Маріуполя.

Заявлена встановлена потужність майбутньої електростанції — 800 МВт.

ТОВ “Вінд Фарм” належить невідомій особі Жанні Нужненко. Міноритарним власником (6% в капіталі) і директором проекту є Юрій Жабський. Це колишній керівник ТОВ “Вінд Пауер” і ТОВ “Приморська електростанція”, які належать Рінату Ахметову.

ТОВ “Вінд Фарм” було створено влітку 2019 року. В одному зі своїх інтерв'ю директор компанії Юрій Жабський повідомив, що має відношення до будівництва Новоазовської, Ботіївської та Приморської ВЕС, які входят в ДТЕК Ріната Ахметова.

Компанія ДТЕК Ріната Ахметова реалізує два проекти з будівництва ВЕС загальною потужністю 765 МВт. Так, до 2020 року буде завершено будівництво Орлівської ВЕС на 100 МВт. Другий проект ДТЕК — наймасштабніший. Мова йде про будівництво “ДТЕК Тилігульської ВЕС” на 565 МВт. Майданчик будівництва знаходиться в Миколаївській області на березі Тилігульського лиману.

1 листопада компанія ввела в експлуатацію другу чергу Приморської ВЕС загальною потужністю 200 МВт. Окрім того, ДТЕК належить Ботієвська ВЕС на 200 МВт.

Після введення в експлуатацію всіх об'єктів, ДТЕК стане найбільшим власником ВЕС в Україні загальною потужністю 1 ГВт.

Окрім ВЕС, ДТЕК експлуатує Нікопольську СЕС на 200 МВт і нещодавно ввела в експлуатацію найбільшу СЕС в Україні — Покровську СЕС потужністю 240 МВт.

В першій половині 2019 року виробництво зеленої енергії об'єктами ДТЕК склало 23% від загального виробництва енергії з ВДЕ.

Третій масштабний проект — вітроелектростанція на 750 МВт в Запорізькій області. Її будує ТОВ “Азовпроменерго”. ВЕС будуватиметься в Якимовському районі двома чергами — “Зофія ІІ” та “Зофія ІІІ”.

ТОВ “Азовпроменерго” належить шведській компанії Іст Реньюебл Зофія Ейбі. Ця компанія реалізує ще один проект через ТОВ “Азовінвестпром” — ВЕС на 43 ВМт в Якимовському районі.

За даними Енергореформи, в лютому 2019 року стало відомо, що 82% капіталу “Азовінвестпрома” придбала норвезька NBT.

На будівництво вітроелектростанції залучать 500 мільйонів євро від експортно-імпортного банку Китаю, Industrial Commercial Bank of China та China Construction Bank. Ще 250 мільйонів євро планують залучити у інших кредиторів, пише Інтерфакс-Україна.

Минулого року NBT купила ТОВ “Сивашенергопром”, яка оперує вітропарком на 3 МВт. Тоді ж компанія заявила про реалізацію будівництва ВЕС потужністю 250 МВт за $375 млн в Херсонській області, уздовж озера Сиваш.

ВЕС в Херсонській та Запорізькій областях NBT реалізує спільно з французькою енергетичною компанією Total-Eren — дочкою Total.

Наступний проект в альтернативній вітроенергетиці реалізує ТОВ “Віндкрафт Каланчак”, яка належить шведському бізнесмену Йохану Бодену — колишньому співвласнику ТМ “Чумак”.

Компанія будує “Чаплинську ВЕС” та Каланчацьку ВЕС (по 300 МВт кожна). Разом з дружиною Йохан Боден заснували фірму “Агро-Фокус” — крупного виробника спаржі в Україні.

ТОВ “Віндкрафт Каланчак” має схожу назву з компанією “Віндкрафт Україна” іншого засновника ТМ “Чумак” — Карла Стурена. Його ВЕС загальною потужністю 170 МВт — наразі найбільші виробники енергії з вітру після Ахметова.

Крупний вітропарк на 520 МВт будує в Житомирській області ТОВ “Вінд Солар Енерджі”. Вітропарк буде складатись з 10 ВЕС в Овруцькому, Коростенському, Ємільчинському і Черняхівському районах. Девелоперами ВЕС виступає одинадцять однойменних ТОВ, різниця лише в цифрах, які стоять в кінці назв компаній.

Кінцевим бенефеціаром виступає невідома особа Теслюк Віра Володимирівна, яка прописана в Києві на Софійській Борщагівці.

ТОВ “Південно-Українська вітроелектростанція” в Миколаївській області планує збудувати ВЕС на 300 МВт. ТОВ належить трьом іноземцям: Людмилі Торнбер (Великобританія), Девіду Джону Люісу і Броніславі Дульнєвів (обоє з США).

Ще два великих вітропарки, які зараз будуються, належать ТОВ зі спільним власником — Закритим недиверсифікованим венчурним корпоративним інвестиційним фондом “Грінвіль”. Так ТОВ “Яворів Енерго” будує дві ВЕС в Яворівському районі Львівської області на 200 МВт.

Друге ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай” будує також дві ВЕС на 200 МВт у Волинському районі Волинської області. Власники ЗНВКІФ “Грінвіль” невідомі.

Компанії нардепа Максима Єфімова, який є власником великого краматорського підприємства “Енергомашспецсталь” і “Донбасенерго”, будують три ВЕС.

Компанія ТОВ “Атомвінд-Краматорськ” будує в Краматорську ВЕС на 120 МВт. ТОВ “Вітряний парк Причорноморський” , яке записано на матір депутата, будує ВЕС на 60 МВт.

Окрім того, у депутата є частка в ТОВ “Вітряний парк Благодатний” — управляє ВЕС Очаківська і будує ВЕС “Ольвія”.

Разом із родиною колишнього губернатора Донецької області Анатолія Близнюка, Єфімов став засновником групи компаній “Вітряні парки України” (ВПУ), яка будувала ВЕС на південному сході країни.

В більшості проектів ВПУ основним партнером Єфімова є Едуард Мкртчан — син Олега Мкртчана, співзасновника “Індустріального союзу Донбасу” (ІСД), якого було засуджено в РФ на 9 років через розтрату коштів російського “Внешэкономбанка” (ВЕБ), який був кредитором ІСД.

Єфімов та Мкртчан-молодший — єдині в ринку генерації, хто виробляє обладнання для ВДЕ. Їм належить компанія “Fuhrlander Віндтехнолоджі” в Краматорську, яка виробляє комплектуючі для ВЕС.

Едуард Мкртчан є засновником ПрАТ “Вітряний парк Очаківський” і ТОВ “Вітряний парк Південний”. Компанії є девелоперами ВЕС “Ольвія”.

Потужність ВЕС (МВт) Девелопер Власник
800 ТОВ “Вінд Фарм” Жанна Нужненко (94%), екс-директор ВЕС Ахметова — Юрій Жабський (6%)
720 ТОВ “Азовпроменерго” Іст Реньюебл Зофія Ейбі (Стокгольм, Швеція)
600 ТОВ “Віндкрафт Каланчак” ЙОХАН СВЕН РІЧАРД БОДЕН (громадянин Швеції)
565 ТОВ “ДТЕК Тилігульська вітроелектростанція” DTEK RENEWABLES Ріната Ахметова
518 ТОВ “Вінд Солар Енерджі” Ельвіра Теслюк — невідома особа, засновниця низки компаній з однаковою назвою “Вінд Солар Енерджі” з цифрами від 1 до 11
300 ТОВ “Південно-Українська вітроелектростанція” Людмила Торнбер (Великобританія), Девід Джон Люіс, Броніслава Дульнєва (США)
300 ТОВ “Світенергоресурс Плюс” Олександр Яременко
200 ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай” ЗНВКІФ “Грінвіль”
200 ТОВ “Яворів Енерго” ЗНВКІФ “Грінвіль”
152 ТОВ “Овід Вінд” Мушфік Хамді Ямантурк, Тевфік Ямантурк
150 ТОВ “Дністровська Вітроелектростанція” Кетрін Домінік Шарлотта Берхер Еп Моратоглу, Параскевас Паріс Моратоглу (обидва Франція)
123 ТОВ “Атомвінд-Краматорськ” Максим Єфімов
120 ТОВ “Атлас Воловець Енерджи” Тевфік Ямантурк, Мусфік Ямантурк (громадяни Туреччини)
120 ТОВ “Овідіополь Енержі” “СІДДОР ЛІМІТЕД” (SIDDOR LIMITED) Кіпр
110 ТОВ “Ем-Ен-Джі Вітри Карпат” Михайло Кучірка через ЗНВКІФ “Арагон-Капітал”
100 ТОВ “Орлівська Вітроелектростанція” Рінат Ахметов
100 ТОВ “Приморська Вес-2” Рінат Ахметов
93 ТОВ “Кліар Енерджі-Івано-Франківськ” Андрій Гріненко, Петро Багрій, Михайло Кучірка, Анатолій Дубинський
90 ТОВ “Лиманська вітроелектростанція” “ФОНД 1 ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ В УКРАЇНІ” (Делавер, США)
73 ТОВ “Южне Енерджі” Хіро Азія Інвестмент ЛТД (Гонконг)
72 ТОВ “Волинь Вест Вінд-3” Василь Хмельницький, Сергій Євтушенко
63 ТОВ “Юкрейніан Вінд Груп” Олександр Рєпкін
60 ТОВ “Вітряний парк Причорноморський” Ганна Єфімова (мати Максима Єфімова), Микола Рябий
60 ТОВ “Атлас Глобал Енерджи” Факиоглу Еніс (Туреччина)
53 ТОВ “Орівська ВЕС” Зіновій, Степан і Максим Козицькі
52 ТОВ “Яром” Ярослав Окрушек (громадянин Польші), Роман Люкас
50 ТОВ “Альтернативна Енергетика Прикарпаття” Тарас Прокопів (син Ігора Прокопіва — колишнього керівника Укртрансгазу), Юрій Петрушко, Петро Гринві
48 ПрАТ “Вітряний парк Очаківський” Едуард Мкртчан — син Олега Мкртчана
45 ТОВ “Вітряний парк Успішний” (3 ВЕС) Владислав Єременко, Сергій Санков
45 ТОВ “Вітряний Парк Поліський” Світлана Віннік
43 ТОВ “Азовінвестпром” Іст Реньюебл Зофія Ейбі (Стокгольм, Швеція)
34 ТОВ “Вітряний Парк “Лиманський” Світлана Віннік
34 ТОВ “Сокальський Вітропарк” Родина Козицьких, Тарас Федак, Ярослав Шпак
30 ТзОВ “Ферозіт Вінд Енерджі” Михайло Потій, Володимир Домащук
25 ТОВ “ВЕС Прикарпаття” Михайло Кучірка через ЗНВКІФ “Арагон-Капітал”
22 ТОВ “Гарбис” Микола Галицький
18 ТОВ “Вітряний парк Благодатний” Максим Єфімов, Ірина і Олександр Максименко, Юлія Татарчук
15 ТОВ “Вітряний парк Щасливий” Ігор Анненков, Богдана Ковчужина
15 ТОВ “Макані” Едгра Євкович, Михайло Веркалець, Яцек Завадовскі, Макс Кшиштоф, Ярослав Окрушек (останні три — Польща)
14 ТОВ “Вітряний парк Швидкий” Геннадій Петренко, Максим Єфімов
11 ТОВ “Вітряний парк Південний” Едуард Мкртчан — син Олега Мкртчана
9 ТзОВ “Гвізд-МП” Яцек Завадовскі (Польща), Михайло Веркалець

Юрій ВІННІЧУК

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.