Енергетичний монополіст ДТЕК Ріната Ахметова планує випуск “зелених” єврооблігацій для фінансування існуючих та майбутніх проектів з виробництва електроенергії відновлювальними джерелами.
Окрім фінансування проектів ВДЕ, “зелені єврооблігації” будуть відігравати для Ахметова захисну функцію на випадок втілення в реальність планів зі зниження зелених тарифів.
Так 10 жовтня президент Володимир Зеленський заявив про необхідність зниження зелених тарифів. Паралельно в Раді розглядається можливість закріпити за оператором системи передачі “Укренерго” право обмежувати видачу електроенергії від ВДЕ встановленою потужністю від 150 МВт, якщо вони перевищили прогнозні обсяги виробництва електроенергії.
Ця зміна в першу чергу вдарить по холдингу ДТЕК, якому належать найбільші сонячні і вітроелектростанції в Україні.
За даними рейтингового агентства Fitch, на компанію ДТЕК ВДЕ припадало 47% встановленої потужності ВЕС і 10% СЕС. До кінця 2019 року ДТЕК збільшить свої потужності до 1 ГВт, а до кінця 2022 року планує збільшити їх в два рази — до 1,9 ГВт.
Тобто, власники “зелених” єврооблігацій ДТЕКа, у випадку зниження зелених тарифів, можуть включити міжнародне лобі, щоб переконати Україну не робити цього.
В Європі на зеленому тарифі заробляють місцеві громади і кооперативи. В Україні — олігархи, політики та іноземні спекулянти.
Їх приваблюють найвищі в Європі “зелені тарифи”: за даними агентства Fitch, тарифи на енергію, вироблену вітряними електростанціями, становлять 0,102 євро за 1 кВт-год, на енергію сонячних станцій — 0,15 євро за 1 кВт-год при тарифах на ринку традиційних джерел 0,046-0,048 євро за 1 кВт-год.
Різниця в тарифах призводить до перекосу в балансі розподілу грошей за вироблену електроенергію між виробниками.
За даними НКРЕКП, в першому кварталі 2019 року, відновлювальними джерелами електроенергії в Україні було вироблено всього 1,9% електроенергії. Водночас власники ВДЕ отримали 8,6% грошей, від всього обсягу коштів, які отримала генерація.
Механізм стимуляції розвитку альтернативних джерел енергії через надвисокі тарифи перетворився на банальне витягування з ринку мільярдів гривень і отримання надприбутків.
І з кожним вводом в експлуатацію нових потужностей ринку доводиться платити все більше на компенсацію зелених тарифів.
Механізм компенсації зелених тарифів
До липня 2019 року, коли в Україні діяв регульований ринок електроенергії, компенсація зелених тарифів виробникам електроенергії з відновлювальних джерел енергії здійснювалася за рахунок тарифів для бізнесу.
З липня, коли Україна перейшла на відносно вільний ринок електроенергії, модель компенсації “зеленим” змінилася. Зелений тариф був закладений в тарифи на передачу електроенергії системним оператором магістральних електромереж — НЕК “Укренерго”.
Фактично всі споживачі почали сплачувати зелені тарифи. Як повідомляв БізнесЦензор, в липні-серпні 2019 року кожен споживач — і населення, і промисловість — сплачував 22,6 копійок в кожній кіловат-годині (кВт-г) на компенсацію зеленого тарифу.
В серпні, після акцій протестів робітників феросплавних заводів Ігоря Коломойського, які є найбільшими споживачами електроенергії, схему компенсації зелених тарифів змінили. Їх переклали на державні генеруючі компанії НАЕК “Енергоатом” (оператор АЕС) і “Укргідроенерго” (оператор ГЕС і ГАЕС).
Так 90% електроенергії “Енергоатома” і 35% електроенергії “Укргідроенерго” продаються за заниженими фіксованими цінами ДП “Гарантований покупець”.
ДП, в свою чергу, за ще більш нижчими цінами продає частину електроенергію постачальникам універсальних послуг для забезпечення населення.
Друга частина електроенергії йде на технологічні витрати обленерго. А все що залишається, продається на ринкових сегментах за ринковими цінами, щоб компенсувати збитки від поставок електроенергії населенню і компенсації зелених тарифів.
Фактично виробники електроенергії з ВДЕ отримують надприбутки за рахунок державних “Енергоатома” і “Укргідроенерго”.
З липня “Гарантований покупець” виплатив відновлювальній генерації 10,3 млрд грн. В цілому, в 2019 році на виплати за зеленим тарифом буде спрямовано 26-27 млрд грн.
Тиск на ринок електроенергії зі сторони “зелених” в найближчі роки зросте в декілька разів.
З переліку заявок на проходження процедури впливу на довкілля в Міністерстві енергетики та захисту довкілля виходить, що в найближчі роки встановлена потужність тільки вітроелектростанцій зросте на 650%.
В розпорядженні БізнесЦензор опинився перелік майбутніх проектів зі спорудження в Україні нових вітро-електростанцій (ВЕС) загальною потужністю 6,4 тис. МВт.
Аналіз ринку
Найпопулярнішим видом генерації електроенергії з відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) є сонячні електростанції (СЕС), оскільки мають найвищий зелений тариф.
Згідно даних Ніціональної комісії, що здійснює регулювання енергетики (НКРЕКП), в 2019 році їх загальна потужність сягнула 3,25 тис. МВт, з них 1,85 тис. МВт — було введено в 2019 році.
Наступна за популярністю зелена генерація — вітрові електростанції. На вересень 2019 року їх загальна потужність склала 860 МВт. Лише в 2019 році введено 326 МВт нової потужності ВЕС.
Вітроелектростанції в січні-вересні 2019 року виробили більше 1 млрд кВт-год електроенергії. Це на 300 млн кВт-год більше обсягу спожитої електроенергії всіма будівельними компаніями України за той же період.
Середній “зелений тариф” для вітро-електростанцій в Україні — на рівні 3 грн/кВт-год. Відповідно цей вид генерації отримав з ринку в січні-вересні близько 3 млрд грн.
Найближчими роками встановлена потужність вітро-електростанцій в Україні може зрости в шість разів. Наразі готуються до будівництва, або вже будується, десятки нових вітропарків. Їхня загальна встановлена потужність становитиме 6,4 тис. МВт.
Коефіцієнт використання встановленої потужності (КВВП) для ВЕС в Україні складає приблизно 30%. Тобто ВЕС може виробляти не більше 30% електроенергії від встановленою потужності. Це пов'язано з тим, що виробництво електроенергії з ВДЕ прив'язано до погодних умов.
Відповідно, після введення в експлуатацію всіх запланованих 6,4 ГВт потужностей ВЕС, в рік за зеленими тарифами (3 грн/кВт-год) власникам цих станцій доведеться виплатити приблизно 50 млрд грн, або $2 млрд.
Хто будує вітроелектростанції
Найбільший вітропарк в Україні планує побудувати маловідоме ТОВ “Вінд Фарм” в Нікольському та Мангушському районах Донецької області. Ці райони знаходяться неподалік від Маріуполя.
Заявлена встановлена потужність майбутньої електростанції — 800 МВт.
ТОВ “Вінд Фарм” належить невідомій особі Жанні Нужненко. Міноритарним власником (6% в капіталі) і директором проекту є Юрій Жабський. Це колишній керівник ТОВ “Вінд Пауер” і ТОВ “Приморська електростанція”, які належать Рінату Ахметову.
ТОВ “Вінд Фарм” було створено влітку 2019 року. В одному зі своїх інтерв'ю директор компанії Юрій Жабський повідомив, що має відношення до будівництва Новоазовської, Ботіївської та Приморської ВЕС, які входят в ДТЕК Ріната Ахметова.
Компанія ДТЕК Ріната Ахметова реалізує два проекти з будівництва ВЕС загальною потужністю 765 МВт. Так, до 2020 року буде завершено будівництво Орлівської ВЕС на 100 МВт. Другий проект ДТЕК — наймасштабніший. Мова йде про будівництво “ДТЕК Тилігульської ВЕС” на 565 МВт. Майданчик будівництва знаходиться в Миколаївській області на березі Тилігульського лиману.
1 листопада компанія ввела в експлуатацію другу чергу Приморської ВЕС загальною потужністю 200 МВт. Окрім того, ДТЕК належить Ботієвська ВЕС на 200 МВт.
Після введення в експлуатацію всіх об'єктів, ДТЕК стане найбільшим власником ВЕС в Україні загальною потужністю 1 ГВт.
Окрім ВЕС, ДТЕК експлуатує Нікопольську СЕС на 200 МВт і нещодавно ввела в експлуатацію найбільшу СЕС в Україні — Покровську СЕС потужністю 240 МВт.
В першій половині 2019 року виробництво зеленої енергії об'єктами ДТЕК склало 23% від загального виробництва енергії з ВДЕ.
Третій масштабний проект — вітроелектростанція на 750 МВт в Запорізькій області. Її будує ТОВ “Азовпроменерго”. ВЕС будуватиметься в Якимовському районі двома чергами — “Зофія ІІ” та “Зофія ІІІ”.
ТОВ “Азовпроменерго” належить шведській компанії Іст Реньюебл Зофія Ейбі. Ця компанія реалізує ще один проект через ТОВ “Азовінвестпром” — ВЕС на 43 ВМт в Якимовському районі.
За даними Енергореформи, в лютому 2019 року стало відомо, що 82% капіталу “Азовінвестпрома” придбала норвезька NBT.
На будівництво вітроелектростанції залучать 500 мільйонів євро від експортно-імпортного банку Китаю, Industrial Commercial Bank of China та China Construction Bank. Ще 250 мільйонів євро планують залучити у інших кредиторів, пише Інтерфакс-Україна.
Минулого року NBT купила ТОВ “Сивашенергопром”, яка оперує вітропарком на 3 МВт. Тоді ж компанія заявила про реалізацію будівництва ВЕС потужністю 250 МВт за $375 млн в Херсонській області, уздовж озера Сиваш.
ВЕС в Херсонській та Запорізькій областях NBT реалізує спільно з французькою енергетичною компанією Total-Eren — дочкою Total.
Наступний проект в альтернативній вітроенергетиці реалізує ТОВ “Віндкрафт Каланчак”, яка належить шведському бізнесмену Йохану Бодену — колишньому співвласнику ТМ “Чумак”.
Компанія будує “Чаплинську ВЕС” та Каланчацьку ВЕС (по 300 МВт кожна). Разом з дружиною Йохан Боден заснували фірму “Агро-Фокус” — крупного виробника спаржі в Україні.
ТОВ “Віндкрафт Каланчак” має схожу назву з компанією “Віндкрафт Україна” іншого засновника ТМ “Чумак” — Карла Стурена. Його ВЕС загальною потужністю 170 МВт — наразі найбільші виробники енергії з вітру після Ахметова.
Крупний вітропарк на 520 МВт будує в Житомирській області ТОВ “Вінд Солар Енерджі”. Вітропарк буде складатись з 10 ВЕС в Овруцькому, Коростенському, Ємільчинському і Черняхівському районах. Девелоперами ВЕС виступає одинадцять однойменних ТОВ, різниця лише в цифрах, які стоять в кінці назв компаній.
Кінцевим бенефеціаром виступає невідома особа Теслюк Віра Володимирівна, яка прописана в Києві на Софійській Борщагівці.
ТОВ “Південно-Українська вітроелектростанція” в Миколаївській області планує збудувати ВЕС на 300 МВт. ТОВ належить трьом іноземцям: Людмилі Торнбер (Великобританія), Девіду Джону Люісу і Броніславі Дульнєвів (обоє з США).
Ще два великих вітропарки, які зараз будуються, належать ТОВ зі спільним власником — Закритим недиверсифікованим венчурним корпоративним інвестиційним фондом “Грінвіль”. Так ТОВ “Яворів Енерго” будує дві ВЕС в Яворівському районі Львівської області на 200 МВт.
Друге ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай” будує також дві ВЕС на 200 МВт у Волинському районі Волинської області. Власники ЗНВКІФ “Грінвіль” невідомі.
Компанії нардепа Максима Єфімова, який є власником великого краматорського підприємства “Енергомашспецсталь” і “Донбасенерго”, будують три ВЕС.
Компанія ТОВ “Атомвінд-Краматорськ” будує в Краматорську ВЕС на 120 МВт. ТОВ “Вітряний парк Причорноморський” , яке записано на матір депутата, будує ВЕС на 60 МВт.
Окрім того, у депутата є частка в ТОВ “Вітряний парк Благодатний” — управляє ВЕС Очаківська і будує ВЕС “Ольвія”.
Разом із родиною колишнього губернатора Донецької області Анатолія Близнюка, Єфімов став засновником групи компаній “Вітряні парки України” (ВПУ), яка будувала ВЕС на південному сході країни.
В більшості проектів ВПУ основним партнером Єфімова є Едуард Мкртчан — син Олега Мкртчана, співзасновника “Індустріального союзу Донбасу” (ІСД), якого було засуджено в РФ на 9 років через розтрату коштів російського “Внешэкономбанка” (ВЕБ), який був кредитором ІСД.
Єфімов та Мкртчан-молодший — єдині в ринку генерації, хто виробляє обладнання для ВДЕ. Їм належить компанія “Fuhrlander Віндтехнолоджі” в Краматорську, яка виробляє комплектуючі для ВЕС.
Едуард Мкртчан є засновником ПрАТ “Вітряний парк Очаківський” і ТОВ “Вітряний парк Південний”. Компанії є девелоперами ВЕС “Ольвія”.
Потужність ВЕС (МВт) | Девелопер | Власник |
800 | ТОВ “Вінд Фарм” | Жанна Нужненко (94%), екс-директор ВЕС Ахметова — Юрій Жабський (6%) |
720 | ТОВ “Азовпроменерго” | Іст Реньюебл Зофія Ейбі (Стокгольм, Швеція) |
600 | ТОВ “Віндкрафт Каланчак” | ЙОХАН СВЕН РІЧАРД БОДЕН (громадянин Швеції) |
565 | ТОВ “ДТЕК Тилігульська вітроелектростанція” | DTEK RENEWABLES Ріната Ахметова |
518 | ТОВ “Вінд Солар Енерджі” | Ельвіра Теслюк — невідома особа, засновниця низки компаній з однаковою назвою “Вінд Солар Енерджі” з цифрами від 1 до 11 |
300 | ТОВ “Південно-Українська вітроелектростанція” | Людмила Торнбер (Великобританія), Девід Джон Люіс, Броніслава Дульнєва (США) |
300 | ТОВ “Світенергоресурс Плюс” | Олександр Яременко |
200 | ТОВ “Вінд Павер Джі Ес Ай” | ЗНВКІФ “Грінвіль” |
200 | ТОВ “Яворів Енерго” | ЗНВКІФ “Грінвіль” |
152 | ТОВ “Овід Вінд” | Мушфік Хамді Ямантурк, Тевфік Ямантурк |
150 | ТОВ “Дністровська Вітроелектростанція” | Кетрін Домінік Шарлотта Берхер Еп Моратоглу, Параскевас Паріс Моратоглу (обидва Франція) |
123 | ТОВ “Атомвінд-Краматорськ” | Максим Єфімов |
120 | ТОВ “Атлас Воловець Енерджи” | Тевфік Ямантурк, Мусфік Ямантурк (громадяни Туреччини) |
120 | ТОВ “Овідіополь Енержі” | “СІДДОР ЛІМІТЕД” (SIDDOR LIMITED) Кіпр |
110 | ТОВ “Ем-Ен-Джі Вітри Карпат” | Михайло Кучірка через ЗНВКІФ “Арагон-Капітал” |
100 | ТОВ “Орлівська Вітроелектростанція” | Рінат Ахметов |
100 | ТОВ “Приморська Вес-2” | Рінат Ахметов |
93 | ТОВ “Кліар Енерджі-Івано-Франківськ” | Андрій Гріненко, Петро Багрій, Михайло Кучірка, Анатолій Дубинський |
90 | ТОВ “Лиманська вітроелектростанція” | “ФОНД 1 ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ В УКРАЇНІ” (Делавер, США) |
73 | ТОВ “Южне Енерджі” | Хіро Азія Інвестмент ЛТД (Гонконг) |
72 | ТОВ “Волинь Вест Вінд-3” | Василь Хмельницький, Сергій Євтушенко |
63 | ТОВ “Юкрейніан Вінд Груп” | Олександр Рєпкін |
60 | ТОВ “Вітряний парк Причорноморський” | Ганна Єфімова (мати Максима Єфімова), Микола Рябий |
60 | ТОВ “Атлас Глобал Енерджи” | Факиоглу Еніс (Туреччина) |
53 | ТОВ “Орівська ВЕС” | Зіновій, Степан і Максим Козицькі |
52 | ТОВ “Яром” | Ярослав Окрушек (громадянин Польші), Роман Люкас |
50 | ТОВ “Альтернативна Енергетика Прикарпаття” | Тарас Прокопів (син Ігора Прокопіва — колишнього керівника Укртрансгазу), Юрій Петрушко, Петро Гринві |
48 | ПрАТ “Вітряний парк Очаківський” | Едуард Мкртчан — син Олега Мкртчана |
45 | ТОВ “Вітряний парк Успішний” (3 ВЕС) | Владислав Єременко, Сергій Санков |
45 | ТОВ “Вітряний Парк Поліський” | Світлана Віннік |
43 | ТОВ “Азовінвестпром” | Іст Реньюебл Зофія Ейбі (Стокгольм, Швеція) |
34 | ТОВ “Вітряний Парк “Лиманський” | Світлана Віннік |
34 | ТОВ “Сокальський Вітропарк” | Родина Козицьких, Тарас Федак, Ярослав Шпак |
30 | ТзОВ “Ферозіт Вінд Енерджі” | Михайло Потій, Володимир Домащук |
25 | ТОВ “ВЕС Прикарпаття” | Михайло Кучірка через ЗНВКІФ “Арагон-Капітал” |
22 | ТОВ “Гарбис” | Микола Галицький |
18 | ТОВ “Вітряний парк Благодатний” | Максим Єфімов, Ірина і Олександр Максименко, Юлія Татарчук |
15 | ТОВ “Вітряний парк Щасливий” | Ігор Анненков, Богдана Ковчужина |
15 | ТОВ “Макані” | Едгра Євкович, Михайло Веркалець, Яцек Завадовскі, Макс Кшиштоф, Ярослав Окрушек (останні три — Польща) |
14 | ТОВ “Вітряний парк Швидкий” | Геннадій Петренко, Максим Єфімов |
11 | ТОВ “Вітряний парк Південний” | Едуард Мкртчан — син Олега Мкртчана |
9 | ТзОВ “Гвізд-МП” | Яцек Завадовскі (Польща), Михайло Веркалець |
Юрій ВІННІЧУК
Что скажете, Аноним?
[13:15 27 ноября]
[11:19 27 ноября]
[07:10 27 ноября]
16:20 27 ноября
16:10 27 ноября
15:50 27 ноября
15:20 27 ноября
15:10 27 ноября
15:00 27 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.