Хто є хто на мажоритарці: Івано-Франківська область

Комітет виборців України розпочинає серію публікацій щодо можливих кандидатів у народні депутати по мажоритарним округам. Над дослідженням працюють регіональні осередки КВУ та аналітична група в Києві. Інформація береться з відкритих джерел, але використовуються також власні джерела.

Наголошуємо, що ця та інші статті не є офіційними документами КВУ, а являються авторськими матеріалами, а тому допускають оціночні судження.

На президентських та “пропорційних” парламентських виборах Івано-Франківська область голосує більш-менш монолітно. Однак, як показали місцеві вибори — мажоритарна складова вносить свою інтригу, оскільки на відносно невелику область є достатня кількість відомих на загальнонаціональному та місцевому рівнях важковаговиків.

Франківщина традиційно голосує за національно-демократичні сили. На виборах-2006 — це єдина область, де Партія регіонів не подолала 3-відсоткового бар‘єру. Ця область дала найбільше голосів Юлії Тимошенко на президентських виборах у 2010-му. Тому опозиція розглядає цей регіон, як один із базових. Однак в області присутні кілька потужних політиків, які або напряму асоціюється з нинішньою владою, або так чи інакше будуть лояльні до неї в разі обрання в парламент.

Додаткову інтригу в протистояння по лінії “влада-опозиція” вносять декілька нових факторів:

- Фактор Коломойського — олігарх має в області улюблену іграшку — гірськолижний курорт “Буковель”;

- Фактор Яценюка — с. Княжий двір Коломийського району мала батьківщина Арсенія Петровича, багато регіональних потужних бізнесменів зараз у “Фронті змін”;

- Фактор Кличка — УДАР показав непогані результати на останніх місцевих виборах, практично “з нуля” провівши в міську та обласну ради свої фракції;

- Фактор Бахматюка — один з найбагатших людей України до цього часу не мав політичних амбіцій. Але наступні вибори його, схоже, серйозно зацікавили.

Івано-Франківська область стала першою, де три опозиційні партії домовилися про узгодження єдиних кандидатів на виборчі округи. Це єдина область в Україні, де опозиція після місцевих виборів спромоглася зібрати коаліцію і утримувати її до цього часу. Консолідована позиція “Батьківщини”, “Фронту змін” і “Свободи” в обласній раді стала можливою, в першу чергу, завдяки принципу голосування по економічним питанням: “ти мені — я тобі”. Так само в межах КОДу були розподілені виборчі округи: по 2 на кожну партію.

Під час останніх виборчих кампаній за змішаною системою (1998 і 2002 роки) Івано-Франківщина традиційно складалася з 6 виборчих округів. Не виключенням будуть і наступні вибори, оскільки в силу географічних і демографічних обставин “забрати” на Прикарпатті ще один округ неможливо. Автори цього дослідження взяли за основу розподіл виборчих округів зразка виборів 2002 року.

Івано-Франківський виборчий округ. Включає: м. Івано-Франківськ з низкою приміських сіл.

Квота на міській округ за опозиційним розподілом відійшла “Свободі”, з розрахунку, що по ньому піде голова обласної рад Олександр Сич. Але своє бажання обратися у парламент по місту виявляє і міський голова Франківська Віктор Анушкевичус (формально перебуває в Українській народній партії). Для нього похід у парламент необхідний у першу чергу для надбання імунітету, оскільки проти багатолітнього мера вже відкрито кілька кримінальних справ.

В області навіть ходили чутки, що існує негласна домовленість між Сичем і Анушкевичусом щодо відмови першого від парламентських амбіцій на користь останнього. Логіка проста: “Свобода” має в міськраді більшість і свого секретаря — Руслана Марцинківа. П‘ятирічне “відрядження” Франківського міського голови до Києва робить секретаря міськради формальним керівником міста, а відтак партія повністю контролює столицю краю. Але, за деякою інформацією, партнери “Свободи” по КОДу не сприйняли цю схему. Мовляв, або по округу іде представник “Свободи”, або округ відходить іншому опозиціонеру.

Тому зараз обговорюють іншу “рокіровку”: Сич іде в депутати по іншому обласному округу, закріплено за партією, а в місті від “Свободи” балотується менш рейтинговий, але від того не менш амбітний кандидат. Ним може стати той же секретар міськради Руслан Марцінків або керівник фракції “Свободи” в Франківській міськраді Роман Онуфріїв.

Таким чином у Анушкевичуса залишаються шанси на перемогу, навіть за умови, що конкуренцію йому складами “свободівець”.

Однак ці шанси значно може понизити участь у виборах молодого підприємця Юрія Солов‘я. Соловей брав участь в останніх виборах міського голови Івано-Франківська і програв діючому меру 3,5 відсотків голосів. Нещодавно Юрій Соловей вступив до партії “УДАР”, що, очевидно, також додасть йому додаткових голосів, особливо якщо відомий боксер приїде особисто його підтримати. Тому Соловей також вважається фаворитом перегонів, поруч з Анушкевичусом та Сичем (чи іншим “свободівцем”). Хоча, варто зазначити, місто Івано-Франківськ — це єдиний округ де “УДАР” має більш-меш рейтингового кандидата, у всіх інших округах партія висуватиме свої представників за олімпійським принципом “головне — участь, а не перемога”.

Коломийський виборчий округ. Включає: м. Коломия; Коломийський та Снятинський райони.

Коломийський виборчий округ за обласним опозиційним розподілом відійшов до “Батьківщини”. Однак кількість потенційних кандидатів на цьому окрузі і від влади і від опозиції зашкалює, тому Коломия може стати маленькою прикарпатською “курською дугою”.

Номінально від “Батькіщини” за цим округом закріплений Олександр Левицький, заступник голови обласної облорганізації “Батьківщина” Дмитра Шлемка. Але є підстави вважати, що округ бережуть для складнішої гри.

По-перше, у центральному штабі партії “Батьківщина” зараз йдуть розмови щодо того, щоб голови обласних організацій йшли на мажоритарку, доводячи “в полі” свою оргспроможність. Якщо ця позиція візьме гору, то пану Шлемку (вихідцю зі Снятина) особисто доведеться балотуватися в цьому окрузі.

Також, як одного з можливих висуванців по Коломиї від “Батьківщини” фігурує ім‘я народного депутата Андрія Шевченка, який у фракції закріплений за Коломиєю і має там постійно діючу приймальню. Однак, в центральному штабі розуміють його цінність як одного зі спікерів партії, тому “заслання” Шевченка на округ виглядало б нелогічним.

Але в 2002 тут перемогу отримав Володимир Мойсик (УНП), тому не виключена його повторна спроба отримати прихільність своїх виборців. До того ж, мер Коломиї Ігор Слюзар — це багаторічний помічник Мойсика і висуванець УНП.

Серйозну конкуренцію висуванцям від опозиції в Коломиї може скласти Богдан Гдичинський. Після виборів президента у 2010 році він був заступником міністра юстиції Олександра Лавриновича, але внаслідок нещодавньої спроби адмінреформи став керівником служби міністра юстиції.

Але в його багатій на звання і посади біографії є однин рядок: з 2003 по 2010 роки Гдичнський був віце-президентом “Укранафти” Ігоря Коломойського і на сьогодні залишається “його людиною”. В своєму політичному житті Богдан Гдичинський встиг побувати облради від БЮТ (2006-2010 роки), але на останніх місцевих виборах виграв округ у Коломиї і увійшов до фракції ПР в облраді.

Після місцевих виборів Гдичинський не згортав роботу штабу, тому до майбутніх виборів він підготовлений найбільше. Малоймовірно, що він буде балотуватися від партії влади, але те що саме цей кандидат узгоджений “на горі” мало хто сумнівається.

Не прямим підтвердженням цього є той факт, що губернатор області Михайло Вишиванюк (також уродженець Коломийського району) публічно відмовився від участі у наступних виборах хоч нещодавно і розжився на партійний квиток “регіоналів”.

Не виключене балотування по цьому округу від Партії регіонів голови Коломийської РДА Михайла Негрича, але він швидше за все буде відігравати роль “громовідводу” для локалізації невдоволення виборців діючою владою, розчищаючи електоральне поле для Гдичинського.

Не виключається, хоч малоймовірна, поява на окрузі екс-міністра охорони здоров‘я Зіновія Митника, який на сьогодні є депутатом облради і нвіть змагався за посаду її голови.

Надвірнянський виборчий округ. Включає: м. Яремча; Верховинський, Косівський, Надвірнянський райони.

Цей гірський (гуцульський) округ також входить до інтересів Коломойського, саме в ньому знаходиться курорт “Буковель”. Однак ця частина області дуже складна для ведення перевиборчої кампанії в силу географічної специфіки, відсутності нормальних комунікацій (наприклад, Надвірнянський район по площі найбільший в Україні, хоч густота населення одна з найменших).

У Коломойського тут є свій кандидат, навіть два. Це колишній губернатор Франківщини і колишній мер Яремчі Микола Палійчук або директор “Буковелю” Олександр Шевченко. Однак, за останніми даними, є велика вірогідність появи Олександра Шевченка в одному з виборчих списків. Ресурс “Буковеля” та різноманітні можливості Коломойського дають велику кількість варіантів — від ПР до “Фронту змін”.

Тому швидше за все інтереси олігарха від округу в разі перемоги представлятиме Палійчук, який вже замовив дослідження електоральних симпатій та проблем округу.

Але якщо екс-губернатор таки вирішить балотуватися на Верховині, то серйозну конкуренцію йому може скласти уродженець Надвірної Юрій Дерев‘янко — депутат обласної ради від “Фронту змін”. Ім‘я цього бізнесмена та його підприємства “Арт-Майстер” пов‘язують з концерном ЄДАПС Василя Грицака. Вдома історія, коли в 2009-му “Арт-Майстер” фігурував в корупційному скандалі щодо сумнівного продажу програмного забезпечення Міністерству юстиції України. Однак скандал вичерпався, а Дерев‘янко тим часом через свій іменний благодійний фонд системно працює в окрузі, допомагаючи найдальшим гірським селам.

Безпосередньо від партії влади у цьому окрузі може балотуватися голова обласної організації Партії регіонів Василь Чуднов, хоч його не покидає надія потрапити в прохідну частину в партійного списку.

Оцінюючи шанси Чуднова, місцеві жителі жартують: “у гуцулів заведено голосувати за своїх”. А Чуднов у цьому випадку якраз “свій”, хоч і не по партійній лінії.

З‘являлися також чутки про можливість появи на окрузі Віктора Ющенко, котрий має резиденцію у Микуличині під Яремчею і провів тут значну частину минулого літа, однак екс-президент швидше за все шукатиме прихильність електорату на Тернопільщині.

Галицький виборчий округ. Входять Галицький, Городенківський, частина Тисменицького та Тлумацький райони.

На сьогодні не зрозуміло, як між округами розподілять Тисменицький район, тому всіх кандидатів, які мають в цьому районі підтримку умовно віднесемо до цього округу.

Тут поки-що вимальовуються наступні потенційні кандидати. Василь Матійчик, депутат облради від УРП-СОБОР. Матійчик в окрузі зараз активно допомагає церквам, сподіваючись через це завоювати симпатії прихожан. Але партійна приналежність Матійчика менш цікава, ніж посада — віце-президент Асоціації платників податків України.

Нагадаємо лише, що президентом цієї асоціації трудиться Валентина Арбузова, рідна матір голови НБУ, а раніше цю асоціацію очолював теперішній міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко. Прослідкувавши цей нескладний ланцюжок, є всі підстави вважати, що Матійчик у разі обрання до Верховної Ради представлятиме інтереси “сім‘ї”. Якої? Додумайте самі.

Цей округ має цілу когорту потенційних кандидатів від “Фронту змін”, найбільш вірогідний — Ігор Прокопів, котрий сьогодні очолює Івано-Франківський облгаз. Прокопіва пов‘язують з бізнесменом Олегом Бахматюком.

Якщо до цього округу увійде і Тисменицький район, то не виключена на ньому ми побачимо Володомира Іванишина — депутата облради від “Фронту змін”, котрий є директором СП “Тикаферлюкс” і хутряної фабрики, більше відомої під брендом “Тисмениця”. Але “Фронт змін” також може виставити в окрузі екс-губернатора Романа Ткача (уродженець Ямниці Тисменицького району).

У Тисмениці традиційно сильні позиції діючого депутата від НУНС Миколи Круця (”Король українського шиферу”, Почесний голова Правління ВАТ “Івано-Франківськцемент”). Однак до цього часу він ніяк не виявляв своїх амбіцій щодо можливої участі у виборах.

Також у Тисмениці може балотуватися Микола Зелінський, до недавнього часу керівник “Батьківщини молодої” в області (уродженець Ямниці Тисменецького району). Молодий активіст “Батьківщини” зумів забрати Тисменицький округ на виборах до облради у 2010 (обійшовши — поміж іншим — екс-губернатора Ткача). Але на заваді йому стає той факт що округ не входить до квоти “Батьківщини”, тому Зелінський не отримав згоди від партії на балотування, але після місцевих виборів продовжує кампанію (біл-борди в районі і благодійність по селах).

Калуський виборчий округ. Входять: м. Калуш; Калуський, Рогатинський, частина Тисменицького району.

Мінімальна інтрига залишається в місті Калуш. Найбільше шансів на перемогу має міський голова Калуша і екс-депутат, однин з найбагатших людей області, Ігор Насалик.

Свого часу йому вдалося організувати присвоєння місту статусу зони екологічного лиха, в результаті чого місто отримує мільйони гривень з державного бюджету на покращення екологічної ситуації.

Але серйозно попсувати йому нерви під час кампанії може керівник районної “Бактьківщини” Олена Сікора, яка має глибокі конфлікти з Насаликом. Сікора спиратиметься на підтримку власного медіа-ресурсу — газету “Західний Вісник”, яка критикує діяльність мера, через що і отримує зустрічні судові позови. В той же час “Батьківщина” не дуже хоче, що в опозиційному розподілі цей округ відійшов саме до її квоти, розуміючи, що за Насаликом змагатись буде важко.

В Калуші також може спробувати по балотуватися екс-депутат Євген Гірник, який вже вигравав тут мажоритарку.

В цьому окрузі в опозиційної “трійки” на сьогодні немає потужних кандидатів, на яких опозиція могла б опертися. Є політики, які мають підтримку в одному з районів округу, але не сприймаються в іншому районі і навпаки. Саме тому “Батьківщина”, “Фронт змін” та “Свобода” не поспішають визначитися зі своїми висуванцем з місцевих.

Долинський виборчий округ. Входять: м. Болехів; Богородчанський, Долинський, Рожнятівський райони

З умовно опозиційних кандидатів тут може з’явитися Петро Шкутяк, син народного депутата від НУНС Зіновія Шкутяка. Однак Петро більше року відпрацював главою райадміністрації при президентові Януковичу, що безперечно матиме для нього негативні наслідки.

Від влади тут може висуватися “прихований” кандидат Олексій Голубчак, який ймовірно формально піде від партії “Відродження”. До недавнього переходу у Партію регіонів, “Відродження” в області очолював губернатор Михайло Вишиванюк. За деякою інформацією Голубчак навіть є бізнес-партнером пана Вишиванюка.

Активно втрутився в “окружні” розклади і стрімко набирає обороти В’ячеслав Кредісов, молодий підприємець і громадський діяч, котрий свого часу працював заступником міністра оборони.

Зважаючи на те, що округ представляє собою свого роду “чисте поле”, Кредісов зробив ставку на безпосереднє спілкування з виборцями.

На сьогодні будь-які прогнози щодо результатів кампанії робити рано, але за відсутності в окрузі місцевих харизматичних осіб, інтрига щодо переможця тут зберігатиметься до останнього дня.

Отже вибори на Франківщині можуть принести багато несподіванок. У наступній статті — читайте про Львівщину.

Олександр ЧЕРНЕНКО, голова Правління Комітету виборців України,

Юрій ЛИСЮК, голова Івано-Франківської обласної організації КВУ