Гроші на бізнес від держави: чому пробуксовує програма “єРобота”

 У липні уряд запустив програму видачі грантів для тих, хто бажає відкрити власний бізнес, яка так і називається “Власна справа”. Вона дає можливість отримати від держави до 150 тисяч гривень за умови створення одного робочого місяці або до 250 тисяч гривень, якщо є можливість взяти на роботу двох працівників.

Однак це не звичайні гранти. Держава надає кошти не на безповоротній основі, їх необхідно буде повернути у вигляді сплачених податків протягом наступних трьох років діяльності. Таким чином, це більше схоже на безвідсоткову позику від держави, яку необхідно повернути шляхом сплати податків.

“Ми говоримо про можливість запустити будь-який мікробізнес, як-то пошив одягу і взуття, хімчистка, сервісний чи ремонтний центр, СТО, монтажні роботи тощо”, -  заявив на презентації програми прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

З часу її старту пройшло майже чотири місяці. Протягом них спробували свої сили залучити фінансування від держави на відкриття власної справи десятки тисяч українців, погодили гранти — майже двом тисячам, фактично виплатили кошти — десь одній тисячі. Зрозуміло, що це крапля у морі, і не може задовольнити запит українського суспільства на розвиток економічної активності.

На те, щоб подати заявку на розгляд є ще час, адже бізнес-плани до оцінювання будуть приймати, як мінімум, до середини грудня.

Що ж заважає “Власній справі”, яка функціонує в рамках програми “єРобота”, запрацювати на повну потужність?

Довести дієвість бізнес-плану

Для отримання гранту громадянам потрібно подати заявку через портал “Дія” чи будь-яке найближче відділення “Ощадбанку”, додавши до заявки власний бізнес-план. Протягом 10 робочих днів експерти “Ощадбанку” та Державного центру зайнятості проведуть оцінку проекту, і якщо він відповідає критеріям програми, то запросять на онлайн-співбесіду. На ній попросять за декілька хвилин описати ідею бізнесу, а також прокоментувати основні показники і результати, на які очікує громадянин протягом перших трьох років за умови реалізації проекту.

“До співбесіди треба дуже добре підготуватися. Варто завчасно продумати, як коротко, але змістовно пояснити членам комісії ідею бізнесу, а також обгрунтувати, чому на реалізацію цієї ідеї держава має виділити кошти”, — розповів УНІАН економічний експерт Валентин Руденко.

“Також треба бути готовим відповісти на уточнюючі запитання журі. Вони можуть бути як теоретичні, наприклад, на загальне знання системи оподаткування в Україні; так і практичного характеру. Наприклад, можуть поцікавитися щодо наявності досвіду у тій галузі, якої стосується майбутній бізнес”, — додав він.

У разі успішного проходження співбесіди грантові кошти будуть виділені на реалізацію задуманого бізнесу. При цьому держава надаватиме гроші не готівкою, а на окремий банківський рахунок. З цього рахунку можна буде купити обладнання, сировину, матеріали, закупити інструменти, частково оплатити оренду.

Кошти із запізненням

Значною вадою програми є дуже повільне надходження коштів до нових підприємців. Від моменту погодження гранту і фактичного зарахування грошей може пройти щонайменше декілька місяців.

Як повідомили у Міністерстві економіки у відповідь на запит УНІАН, наразі менше половини українцям, яким погодили кошти на відкриття власної справи по цій програмі, перерахували гроші на рахунки, натомість понад 55 відсотків — ще знаходяться в стані очікування.

“За результатами семи хвиль програми визначено 1704 переможця, які запросили фінансування на загальну суму 395 млн гривень. Станом на 17 жовтня переможцям програми, які відкрили рахунок в банку і уклали договір про отримання мікрогранту, перераховано 174,3 млн грн”, — зазначили в міністерстві.

При цьому зараз кошти отримали ті українці, яким погодили заявки ще у липні. Ті, хто подали заявки у серпні, вересні і жовтні, — грошей поки не нараховували. Однак те, що кошти не отримані і підприємницька діяльність не розпочалася, не означає, що не треба сплачувати податки.

Жорсткі умови

Відповідно до умови програми, громадяни зобов’язані протягом перших двох тижнів з моменту погодження заявки зареєструватися як фізичні особи-підприємці і відкрити два підприємницькі рахунки в банку. Перший — постійний для бізнес-розрахунків. Другий — тимчасовий, на який буде перерахований грант. І все це не безкоштовно.

Підприємцю необхідно щомісячно сплачувати єдиний податок у розмірі 1300 гривень і єдиний соціальний внесок до Пенсійного фонду — майже 1500 гривень.

Обслуговування постійного рахунку в “Ощадбанку” буде коштувати близько 200 гривень на місяць. Обслуговування грантового рахунку коштує 500 гривень на місяць, які треба сплачувати до того часу, поки усі державні кошти з нього не будуть витрачені.

Виходить, що загальний щомісячний платіж становить 3500 гривень, який необхідно сплачувати, навіть якщо грантові кошти ще не надійшли на рахунок і бізнес-діяльність ще не почалася.

“Звісно, це виглядає дуже незручно. Адже громадянин звертається до держави за підтримкою, однак перші декілька місяців змушений шукати додаткові кошти на банківські комісії і податки, поки ні грошей від держави, ні бізнесу ще немає”, — розповів економічний експерт Руденко.

“Водночас треба відмітити, що позитивом у цій ситуації є те, що оплата єдиного податку та соціального внеску вже буде зараховуватися у погашення грантової суми, яку необхідно ж повернути протягом наступних трьох років у вигляді сплачених податків”, — додав експерт.

І проблема полягає у тому, що вносити зміни у бізнес-план — це достатньо складна бюрократична процедура під час використання грантових коштів, погоджується експерт

 / Фото: depositphotos.com

Ще однією нагальною проблемою є те, що ціни на товари, обладнання та послуги, які закладені у бізнес-плані, постійно зростають. Тобто збільшуються ризики не вкластися у заплановану суму. При цьому, наприклад, власники орендного приміщення, яке знайшли і заклали у бізнес-план, теж не будуть чекати. Необхідно або сплачувати простій з власних коштів, або відмовлятися від об’єкту.

“І проблема полягає у тому, що вносити зміни у бізнес-план — це достатньо складна бюрократична процедура під час використання грантових коштів. Уряд навіть ще не встиг ухвалити зміни, щоб дозволити перерозподіляти гроші між статтями бізнес-плану, якщо у цьому виникає необхідність, яка ж з’являється як раз, у тому числі через затримку державного фінансування”, — розповів економічний експерт Руденко.

Без обіцяних кредитів

На старті грантової програми прем’єр-міністр Шмигаль пообіцяв, що нові підприємці, яким погодять державні кошти, будуть мати доступ до додаткового пільгового кредитного фінансування.

“Додатково нові підприємці зможуть отримати дешевий кредит за програмою “5-7-9” у розмірі до 2,5 млн грн. Це кошти на будівництво чи реконструкцію приміщень, на придбання додаткового обладнання, фінансування оборотного капіталу”, — сказав голова уряду.

Більше того, відповідний пункт є в ухваленій постанові, яка визначає порядок і правила видачі грантів для українців. Однак на практиці саме новим підприємцям кредитне фінансування ніхто не видає. УНІАН звернувся із запитом щодо цього питання до Міністерства економіки та “Ощадбанку”, який є відповідальним за розрахунки під час використання грантових коштів.

В Міністерстві економіки відповіли, що банки самостійно можуть визначати, кому і як видавати кредитні кошти відповідно до їх кредитної політики.

“Уповноважені банки здійснюють відбір, оцінку кредитоспроможності та кредитування суб’єктів підприємництва відповідно до власних правил, процедур та банківських продуктів з урахуванням вимог, визначених програмою “5-7-9”, — повідомили в міністерстві.

В “Ощадбанку” відповіли, що вони кредитують лише той бізнес, який проводить свою підприємницьку діяльність мінімум один рік.

“Банк висуває до потенційних позичальників ряд вимог, однією з яких є реєстрація бізнесу не менше ніж за 12 місяців до звернення в банк з метою здійснення кредитної операції”, — йдеться в повідомленні.

Але тут виникає логічне запитання: для чого було урядовцям роздавати обіцянки, що нові підприємці зможуть отримати кредит на умовах “5-7-9” на суму до 2,5 млн грн, якщо жоден банк не дає кошти на пільгових умовах, якщо людина не має річного стажу роботи?

Таким чином, сенсу у всьому цьому немає жодного. Оскільки підприємці, які працюють більше року, можуть претендувати на пільговий кредит до 60 млн грн. Виходить, що “до 2,5 млн грн” для нових підприємців в рамках “єРоботи” — це лише декларативна норма, яка немає відношення до реальності.

Звітність та контроль

Усі процеси витрачання грантових коштів та сплати податків будуть контролюватися державними органами. Мова йде, зокрема, про те, кому будуть перераховуватись гроші за обладнання, матеріали та послуги відповідно до прописаного бізнес-плану.

“Не можна просто взяти і перерахувати комусь кошти за щось. Все має відбуватися через офіційні документи. Тобто треба приходити у відділення банку, приносити платіжне доручення на поставку обладнання з печаткою та номером рахунку. І банк буде визначати, чи відповідає такий платіж лімітам та параметрам, які зазначені у бізнес-плані”, — розповів УНІАН фінансовий експерт Сергій Костянтинов.

“Якщо відповідає, тоді кошти будуть відправлені постачальнику. Якщо, наприклад, сума буде виходити за ліміт, зазначений у бізнес-плані, необхідно буде доплатити різницю власними коштами, навіть якщо у вас є достатня сума грошей на грантовому рахунку завдяки економії на інших позиціях у бізнес-плані, оскільки поки що це робити не дозволено”, — додав експерт Костянтинов.Протягом наступних трьох років після отримання грантових коштів необхідно буде також щомісячно подавати інформацію за встановленим зразком про те, скільки коштів податків були сплачені за відповідний місяць і яка кількість співробітників влаштовані на роботу.

“Це робити треба обов’язково, оскільки є ризик того, що грантовий договір анулюють через порушення умов. У цьому випадку доведеться за короткий термін повернути усі надані кошти назад державі”, — зазначив Костянтинов.

Грантова програма від держави на власну справу має достатньо багато підводних каменів та нюансів, які роблять її складною та малопрактичною. Мова йде і про те, що витрачання коштів та звітність переплетені низкою бюрократичних процедур, і про те, що в умовах величезного дефіциту державного бюджету, викликаного війною, спостерігаються декількамісячні затримки перерахування грантових коштів переможцям. І на пільгове кредитування для новоспечених підприємців попри солодкі обіцянки поки що також не варто сподіватися.

Водночас ця програма у разі її доопрацювання на базі існуючого досвіду може стати непоганою можливістю для тих, хто не боїться ризикувати, готовий витримати тиск бюрократичних процедур, хоче себе випробувати у підприємницькій діяльності і має хоч невеличкий власний капітал.

Українцям варто активніше включатися до роботи на економіку і створювати власний бізнес, оскільки наша держава за цим показником удвічі відстає, наприклад, від сусідньої Польщі. Там при аналогічній кількості населення працюють 4 млн підприємців, а в Україні — лише близько 2 мільйонів.

Однак, на жаль, лише в одиниць зараз є можливість відкрити власну справу за рахунок власних коштів. Тому треба хапатися за будь-які соломинки, якщо є бажання покращити фінансовий стан, відкривши власний бізнес. Державна програма “Власна справа” — досить непоганий варіант за відсутності інших альтернатив.

Вона виглядає поки що дещо сирою та жахливо бюрократичною, але з часом має бути доопрацьована на основі того практичного досвіду, який з’являється під час співпраці нових підприємців та держорганів. Україна від цього тільки виграє.

Богдан СЛУЦКИЙ