До повномасштабного російського вторгнення в Україну використання армією, що воює, комерційного продукту, створеного зовсім для інших цілей, як головного засобу комунікації здавалося немислимим.

Це порушувало всю логіку воєнного зв'язку, головні принципи якого — безпека та стійкість.

Більшість соцмереж та месенджерів, здається, не відповідає цим вимогам — вони залежать від інтернету та не дають стовідсоткової безпеки. При цьому цивільне програмне забезпечення, яке створювалося в умовах конкуренції, набагато зручніше та універсальніше, його функціонал ширший.

Для того, щоб військові припинили користуватися цивільними смартфонами та програмами, зокрема месенджерами, потрібно витратити чималі зусилля — зробити спеціальні військові гаджети та програми та навчити особовий склад їх застосовувати.

BBC спробувала з'ясувати, як влаштований зв'язок у російській армії та яку роль під час вторгнення в Україну грають телеграм, інші месенджери та цивільні смартфони.

Зв'язок на фронті

Російський воєнний блогер Макс Каскад, який має спеціалізований канал у телеграмі, пише, що цей месенджер здобув популярність у військових через неефективність штатної системи зв'язку, велику кількість різних радіостанцій, які погано пов'язані одна з одною, і взагалі брак сучасних засобів комунікації.

Це трохи спрощене пояснення. Зв'язок на війні — велике і комплексне поняття, і на тактичному рівні, де, власне, і виникає потреба в телеграмі, він раніше забезпечувався або раціями, або дротовими апаратами. Ці засоби зв'язку продовжують широко застосовуватись і сьогодні.

Автор фото Getty Images

Радіозв'язок незамінний у бойових обставинах та за відсутності інтернету

Сучасні тактичні радіостанції можуть дуже багато. Насамперед, вони дозволяють перемовлятися каналом, захищеним від перешкод і прослуховування. Крім того, вони можуть надсилати дані та текстові повідомлення.

При цьому рація може працювати на кілька приймачів, а передача інформації голосом набагато швидше, ніж текстом. У бою ця оперативність може грати вирішальну роль — прокричати команду в рацію набагато ефективніше, ніж писати до групового чату.

Проте таких радіостанцій у російській армії досі гостро не вистачає. Часто, особливо на початковому етапі вторгнення в Україну, російські військові використовували старі радянські рації, які не дуже надійні і легко прослуховуються.

Як зазначив блогер Каскад, у російській армії існує також проблема несумісності різних рацій, оскільки їх часто доводиться закуповувати через волонтерів на цивільному ринку, а не одержувати централізовано від Міноборони в рамках єдиного затвердженого стандарту.

ЗСУ — ставка на Signal

Українська армія засобами зв'язку оснащена краще — радіостанції постачають з-за кордону, вони часто є у пакетах західної допомоги.

Міністерство оборони України приділяло зв'язку особливу увагу, ще до російського вторгнення розвивало його послідовно та системно, і тому ЗСУ опинилися у кращому становищі — і за кількістю сучасних цифрових радіостанцій у військах, і за організацією роботи зв'язку.

Автор фото Yan Dobronosov/Global Images Ukraine

Український військовий у російському місті Суджа. Через месенджери найпростіше швидко передавати фото- та відеофайли

Але й українські військові, попри якісніше оснащення, активно застосовують месенджери. Щоправда, до телеграма в українських збройних силах ставлення підозріле.

“Із ВМС усі, з ким тоді спілкувалася, сказали: тільки Signal. Ну, і волонтерські групи одразу туди переїхали, — журналістка та волонтерка Олена Балаба з Одеси розповіла, що військові у її місті перейшли на месенджер Signal з початку російського вторгнення у 2022 році. — Ми між собою спілкуємося там. Нічого важливого в телеграмі ніхто ніколи не пише”.

Цю інформацію підтверджують інші джерела. Українські військові, за їхніми словами, найчастіше використовують Signal, рідше месенджер WhatsApp.

Проте ті українські військові, з якими раніше спілкувалася BBC, тримали звʼязок не лише у Signal, а й у телеграмі.

Це не означає, що у смартфоні обов'язково встановлений додаток, телефонувати можна і через месенджер, відкритий у браузері.

Але дзвінки через телеграм означають, що у ЗСУ тотальної заборони цієї мережі на фронті немає.

Смартфони на війні

Ще 20 років тому реальною альтернативою радіостанціям був провідний зв'язок. Він зберігся і досі та має незаперечну перевагу — його неможливо прослухати, не підключившись фізично до лінії, він має високу якість і швидкість передачі сигналу. Сучасний польовий телефон ТА-88 розроблений нещодавно — 1988 року.

Але такий зв'язок дуже незручний через вразливість проводів до пошкоджень та необхідність прокладати зв'язок до кожного абонента та взагалі проблем з обслуговуванням. Так, у позиційній війні можна прокласти дріт до позицій, але його доведеться лагодити після обстрілів.

При цьому перевагою радіозв'язку (і дротового теж) є відсутність потреби в інтернеті — на фронті він не скрізь і не завжди, і тому телеграм ніколи не зможе замінити рацію.

Але й рація не здатна замінити смартфон із месенджерами та іншими додатками.

Насамперед, через телеграм можна передавати текстові повідомлення, причому одразу кільком абонентам. У цьому він схожий на рацію, але жодних труднощів із сумісністю телефонів чи перешкодами не буде — смартфони універсальні, і повідомлення прочитають усі.

Через телеграм можна передати геопозицію, фотографію, відео, посилання та багато іншого, що неможливо швидко передати рацією. Уявіть, як незручно та довго зачитувати координати голосом, та згадайте, як швидко ви передаєте друзям свою геопозицію.

Крім месенджерів, існує безліч інших програм, які застосовують військові.

Широко поширені геоінформаційні системи — електронні карти з нанесеною на них інформацією про різні об'єкти. Такі карти можна використовувати в режимі офлайн, завантаживши в них інформацію заздалегідь, можна показувати їх далеко багатьом користувачам, ставлячи, наприклад, бойове завдання або позначаючи цілі. Їх можуть доповнювати різні користувачі.

Автор фото Reuters

Для смартфонів розроблено, наприклад, артилерійські калькулятори, які в автоматичному режимі роблять усі необхідні обчислення згідно з балістичними таблицями, враховуючи багато параметрів, як-от погода

Ще одна функція смартфона, яку важко переоцінити, — навігація. Зокрема, навігатори у смартфонах дозволяють рухатись автомобілям не в колонах, де вони можуть стати жертвою ракетних ударів, а нарізно. При цьому навігатори можна використовувати без підключення до інтернету, що також підвищує безпеку.

Для смартфонів вже багато років пишуть спеціальні військові програми. Наприклад, артилерійські калькулятори, здатні розрахувати параметри стрільби для різних гаубиць та гармат. При цьому параметри стрільби можна одразу передати на планшети або смартфони командирів усіх артилерійських розрахунків.

Ще один додаток для смартфона, створений в Україні, допомагає відстежувати польоти російських дронів та крилатих ракет. Такі ж програми намагалися розробляти в Росії (поки що не дуже успішно, але активність українських безпілотників, ймовірно, рано чи пізно спонукає російських програмістів на створення такого інструменту).

Нарешті, військові з обох боків фронту користуються інтернетом як величезною довідковою бібліотекою — для кожної зброї та кожної військової машини там є як офіційні інструкції, так і приклади різних прийомів використання, що базуються на особистому досвіді.

Однак, якщо говорити про зв'язок, то головним додатком залишається месенджер, і в російській армії це телеграм.

Але чому саме Telegram

“Фактично, це головний месенджер нинішньої війни. Це альтернатива закритому воєнному зв'язку. Ймовірно, від сьогодні питання створення військового месенджера для нашої армії стає життєво важливим. Бо як довго телеграм залишиться таким, як ми його знаємо, і чи взагалі залишиться такий месенджер, тепер важко передбачити”, — написав російський блогер, депутат Мосміськдуми Андрій Медведєв.

Автор фото Getty Images

Телеграм — альтернатива закритому військовому зв'язку?

При всіх своїх перевагах телеграм — лише один із багатьох месенджерів. Однак російська армія перейшла саме на нього. Про якесь рішення, ухвалене командуванням, невідомо. Але цей месенджер обрали з міркувань безпеки.

Рубен Мурадян, провідний спеціаліст з інформаційної безпеки в компанії з кібербезпеки Hexens, у розмові з BBC пояснив логіку російських військових.

“Всі інші засоби комунікації у тому чи іншому вигляді американські. Це означає, що Україна може одержати метадані комунікації з американських серверів. Україна може отримати їх від компанії Meta, тобто від Facebook, що оперує WhatsApp, від будь-якого іншого месенджера. Від того ж Viber, який є японським, але повністю відкритим для спецслужб США, вони можуть отримати метадані”, — каже Мурадян.

Автор фото Reuters

“Головний месенджер нинішньої війни” — епітет, яким нагородив телеграм депутат Мосміськдуми Андрій Медведєв

Страх перед невідомістю

У телеграмі, на відміну від WhatsApp, дані чатів за замовчуванням не зашифровані, для цього треба починати спеціальний секретний чат у мобільному додатку смартфона. Групові чати в телеграмі взагалі шифрувати неможливо.

“Якщо хтось отримає доступ до серверів самого Telegram, або змусить [компанію] Telegram співпрацювати з кимось, він отримає доступ до масиву незашифрованих повідомлень. Вони будуть як незашифровані чати, тобто 99,99%, [так] і всі групові чати. А комбат розмовлятиме з усіма своїми командирами рот у груповому чаті”, — каже Мурадян.

Жодних офіційних або неофіційних повідомлень про саму можливість і тим більше ймовірності такої передачі немає, хоча, за словами експерта, зовні це ніяк не виявиться, поки сам Дуров чи спецслужби про це не оголосять.

Однак таке нерозуміння породжує недовіру.

Директор Товариства захисту інтернету Михайло Климарьов розповів BBC, що зараз проблема використання телеграма полягає у тому, що російські військові “не контролюють передачу даних, вони не знають, через які сервери проходять дані”.

За його словами, жоден зв'язківець на фронті не зможе гарантувати своєму командиру, що телеграм не читає ніхто сторонній — він цього просто не знає.

“У них виходить, що ця ланка скомпрометована. Видав Дуров якихось ключів, не видав, ніхто не знає достовірно. Як там усе влаштовано, наскільки надійно [військові не впевнені] що ніхто не прослуховує переговори. І виходить, що телеграм скомпрометований, ним користуватися для військових цілей не можна”, — сказав Климарьов.

Невідомість налякала не лише військових. Близьке до російських силовиків видання Baza писало, що “чиновникам прийшов наказ видалити службові листування у телеграмі”. “Крім того, за словами джерел, така вказівка ​​була дана і найвищим чинам міноборони РФ, а також деяким великим бізнесменам”.

Чому військові не створили свій месенджер

Російські військові намагалися створити комунікаційну програму для фронту вже досить давно. Проте, як пише російський військовий експерт Віктор Мураховський, військового месенджера для Android чи iPhone не існує досі.

“Відомі щонайменше чотири військові месенджери, які відповідають за обмін текстовою інформацією між споживачами (КРУС “Стрелец-М”, ДВС ВН “Оператор”, ЕСУ ТЗ “Созвездие-М2”, АСУВ “Андромеда”).

Вони мають різну функціональність, найбільш просунутим вважається месенджер КРУС “Стрелец-М”. Однак для їх функціонування потрібні апаратні засоби, які мають захищене середовище на базі ОС Linux (Astra Linuх та аналоги)”, — написав він.

Автор фото Getty Images

Український військовий з рацією під Кремінною

Іншими словами, для використання спеціального месенджера потрібна спеціальна апаратура. Спеціальна апаратура, а також спеціальні месенджери вимагатимуть навчання персоналу. Це в принципі вирішуване завдання, але для цього потрібні час, засоби та зусилля. Щоб поставити телеграм на смартфон, не потрібне ні те, ні інше, ні третє.

До того ж месенджери ЕСУ ТЗ “Созвездие-М2” та АСУВ “Андромеда”, про які пише Мураховський, є частиною великої автоматичної системи управління військами, яка не розроблена остаточно та у військах досі не впроваджена. Тобто їх навіть використовувати нема на чому.

Системи автоматичного управління військами розробляють у різних країнах, це основа армії майбутнього. Ідея полягає в тому, щоб збирати інформацію від різних джерел на полі бою, аналізувати її (у тому числі і за допомогою штучного інтелекту), а потім, приймаючи рішення, віддавати наказ тими самими захищеними цифровими каналами. Навіть через месенджер.

Українські військові мають таку цифрову систему управління під назвою Delta. У середині серпня ЗСУ запровадили її для всіх підрозділів. Усередині неї було створено захищений месенджер Element, проте наскільки вона ефективна і як працює у ній месенджер, невідомо.

Джаббер

Окрім військових месенджерів, є захищені цивільні — менш популярні, ніж WhatsApp, Signal, Viber чи Telegram.

“Є опенсорсний протокол, який називається XMPP, є величезна кількість клієнтів під XMPP під безліч операційних систем, айфони, андроїди та інші пристрої, можна поставити свої сервери, і це може зробити кожен, і це також опенсорсний софт”, — розповів Рубен Мурадян.

XMPP розшифровується як Extensible Messaging and Presence Protocol — протокол обміну повідомленнями, що розширюється, і інформацією про присутність.

Цей протокол обміну повідомленнями також був відомий як Jabber. Він відрізняється високим ступенем захисту і тим, що його вихідний код не був прихований (принцип Open Source — відкрите джерело). Тому месенджери із застосуванням XMPP можна вбудовувати в архітектуру різних систем.

Тим часом Михайло Климарьов вважає, що якість таких месенджерів буде свідомо гіршою: “Це буде інша трошки система. Не телеграм, який 10 років обкатували. І там буде багато проблем”.

Можливо, якщо процес розробки військового месенджера на основі XMPP відбуватиметься з ініціативи держави та в рамках існуючих державних організацій, це займе досить багато часу. Міністерство оборони Росії в принципі не здатне оперативно впроваджувати такі складні та важливі речі, як нові компоненти військового зв'язку.

Цей процес потребуватиме безліч узгоджень, підготовки та написання посібників та інструкцій, проведення експертиз та випробувань. Так влаштована державна машина.

Тому якщо таке і станеться, то, швидше за все, запровадження нового месенджера у російській армії стане ініціативою “знизу”.