“Порізаний” бюджет
Основні показники прийнятого освітнього бюджету 2023 року озвучили в МОН. І ці цифри вкрай невтішні.
Так, у 2023 році сфера освіти отримає 122 мільярди гривень. Багато це чи мало? На початку нинішнього року нардепи планували витратити на освіту 153,7 мільярда, але потім втрутилася велика війна, бюджет було переглянуто, і для МОН залишився 131 мільярд. Тобто наступного року освітній бюджет отримає на 9 мільярдів менше, ніж навіть скорочений бюджет 2022 року. А з огляду на жорстку інфляцію, яка за підсумками року, згідно з прогнозом НБУ складе близько 30%, бюджет освіти виглядає ще гіршим. Але що всі ці цифри означають на практиці?
Левова частка бюджету МОН — освітня субвенція. Це гроші, які йдуть на виплату заробітної плати педагогам. У 2023 році освітня субвенція становитиме 87,5 мільярдів. Це на 10 мільярдів гривень менше, ніж у скоригованому бюджеті цього року. Таким чином, українські вчителі наступного року будуть змушені ще тугіше затягнути пояси. Адже зарплати освітян ”з'їдає” ще й інфляція.
Нардепи визнають проблему.
“Що стосується освітньої субвенції — а це заробітна плата наших вчителів — ми за неї боролися, але все ж таки вона передбачена в бюджеті в дещо зменшеному розмірі, ніж потрібно для повної виплати заробітних плат. У будь-якому разі, наші освітяни отримають заробітну плату, передбачену освітньою субвенцією, у повному обсязі” , — пояснює “Апострофу” член парламентського комітету з питань освіти Юлія Гришина.
Проте від визнання проблеми вчителям не легше. Звісно, освітяни отримують гроші не лише від МОН, а й надбавки за рахунок місцевих бюджетів. Але ж і місцеві бюджети під час війни значно “схудли”: згідно з дослідженням Київської школи економіки, кожна четверта громада, яка була під окупацією, зібрала на 50% менше доходів від довоєнних планів, ще дві третини громад поза зоною бойових дій звітували про падіння доходів. Зрозуміло, що в такій ситуації, коли потрібно екстрено закривати гуманітарні питання, місцевій владі не до надбавок вчителям.
“У Києві ситуація ще більш-менш, хоча все одно частково зняли надбавки. А ось ситуація по Україні справді гірша — у багатьох містах та селах педагоги сидять практично на “голій” ставці, втративши від 15 і навіть до 50% свого доходу”, — каже “Апострофу” педагог однієї із столичних шкіл Оксана.
На сайті президента навіть з'явилася петиція з вимогою встановити обов'язкову надбавку педагогам за престижність праці на рівні не менше ніж 30%, щоб зберегти в країні тих учителів, які ще залишаються. Збір підписів триває.
НУШ на паузі
Зарплати вчителям — далеко не єдина проблема бюджету 2023 року. З центрального бюджету фінансується і Нова українська школа (НУШ), адже це стратегічна реформа уряду. Точніше фінансувалася, адже у 2023 році на НУШ не передбачено жодних субвенцій, хоча вони були обов'язковою статтею щороку, починаючи з 2017 року.
“Ця субвенція (1,5 млрд. грн.) зовсім невелика, але критична для підтримки реформи, — додає “Апострофу” член комітету ВР з питань освіти Інна Совсун. — Її відсутність означає, по-перше, що пріоритети МОН не лежать у напрямку продовження реформи. Якщо одну з ключових реформ у країні саботує те міністерство, яке має її впроваджувати — це не нормально”.
НУШ планується фінансувати із залишків освітньої субвенції (звідки йде зарплата вчителям). Але чи з'являться ці залишки у “порізаному” бюджеті? Навряд чи. А що означатиме відсутність субвенції НУШ на практиці?
“Що два роки діти, які пішли до 5-х класів НУШ цього року, а наступного підуть у 6-ті класи, навчатимуться без оновленого освітнього середовища. Тобто без техніки, меблів, обладнання, комп'ютерів для вчителів, інтерактивних дощок тощо, — каже Інна Совсун. - Друга проблема — субвенція НУШ передбачала кошти на навчання вчителів. Цього року навчання для предметників-вчителів НУШ було катастрофічно погано організовано. Я розумію, що цей рік зім'ятий через повномасштабне вторгнення, але ця реформа розпочалася у 2017 році, і те, що потрібно починати створювати нову категорію вчителів-предметників, було відомо не сьогодні чи вчора”.
“Безумовно це негативно вплине на реформу, — пояснює “Апострофу” освітній омбудсмен Сергій Горбачов. - І питання не лише в грошах, хоча вони потрібні для підтримки реформи НУШ. Це питання щодо реформи НУШ, адже зараз в умовах війни різко знизилася увага до реформи НУШ і не робиться дуже багато речей”.
Наприклад, не друкуються підручники. Це також стаття фінансування центрального бюджету. Але цього року п'ятикласники, які вперше мали розпочати навчання за стандартами НУШ, досі не отримали надруковані підручники. Так, у мережі є електронні версії, але при постійних відключеннях електроенергії користуватися ними стало проблематично.
У 2023 році на друк підручників заплановано витратити близько 700 мільйонів гривень. АЛЕ! Наступного року підручники НУШ знадобляться не лише п'ятикласникам, а й шестикласникам. Чи з'являться вони — ще одне велике питання.
У такій ситуації очікувати якісного розвитку сфери освіти наступного року не доводиться — не потонуло б.
“Аналізуючи вже затверджений бюджет, можу сказати, що освіта в ньому явно не на перших ролях. Це зрозуміло, адже більшість бюджету йде на оборону і це логічно в умовах російської агресії. Але є й інші статті видатків, які можна було б розглядати інакше: на користь освіти та майбутнього. Та, на жаль, про майбутнє якось не дуже замислюються ті, хто затверджує бюджет”, — нарікає освітній омбудсмен.
Що робити
Зрозуміло, що в країні війна та освітній бюджет просто не міг бути іншим. Чи все ж таки міг?
“В освіті вже давно потрібно уважно подивитися, на що саме ми витрачаємо гроші, — каже “Апострофу” екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук. — В Україні створено величезну кількість структур, які “їдять” гроші з освітнього бюджету, але для системи освіти вони як п'яте колесо до воза. Мова йде, наприклад, про інститут підтримання освіти, інститут розвитку освіти, інститут освітньої аналітики, різні навчально-методичні центри, центри професійного розвитку. А люди там отримують не маленькі гроші. Навіть найбагатші країни світу не можуть собі дозволити такого марнотратства освітніх бюджетів. А ми можемо. Тому якщо ми хочемо мати гроші в освіті, потрібно визначитися, на що ми їх витрачаємо”.
По-друге, на думку Сергія Горбачова, окремі освітні напрями варто зробити захищеними.
“Потрібно обов'язково зберегти фінансування НУШ, зробити захищеною статтею бюджету друк підручників, особливо для класів НУШ”, — зазначає Горбачов.
А як же підтримка міжнародних партнерів? Адже вона цільова: США та ЄС передають гроші українському уряду безпосередньо на зарплати бюджетникам.
Однак за словами Юлії Гришиної, якби не ця підтримка, Україна не наскребла б і 122 мільярди на освітній бюджет 2023 року. Адже загальний дефіцит бюджету становить близько 38 мільярдів доларів.
“Ми практично всю війну тримаємося завдяки підтримці донорів. Це величезні гроші, які йдуть на підтримку наших військових, зброю, і, зокрема, на виплати заробітних плат бюджетникам, на соціальну допомогу. Зараз значний дефіцит бюджету і без міжнародної допомоги в нас вже була б криза. Тому ми працюємо з партнерами, щоб ця фінансова допомога не зупинялася”, — резюмує Гришина.
“У другій половині 2022 року частину дефіциту учительських зарплат компенсували за рахунок коштів Світового банку, який виділив гроші на доплати чиновникам та педагогам, щоб не утворився борг із зарплат, — підтверджує Совсун. - Ймовірно, якщо в бюджеті будуть великі прогалини, якщо буде менше надходжень, уряд може спробувати покрити ці витрати донорськими коштами”.
А що ж МОН? Як пропонує вирішувати цю проблему? Поки що тільки дружнім поплескуванням вчителів по плечу.
“Можливо, бюджет дещо менший, ніж очікували працівники освіти, але ми обов'язково впораємося”, — зазначив міністр освіти Сергій Шкарлет.
Загалом міністр пропонує триматися.
“Якщо кризовий рік буде один і якщо ми можемо очікувати, що у 2024 році ситуація з бюджетними надходженнями та видатками, а головне ситуація з безпекою, зміняться на краще, ми переможемо та повернемося до відновлення мирного життя, то зменшення фінансування освіти на один рік не стане критичним” , — резюмувала Інна Совсун.
Артур ГОР
